Маруся
Паперова книга | Код товару 831189
Yakaboo 4.8/5
Автор
Григорій Квітка-Основ'яненко
Видавництво
Vivat
Серія книг
Шкільна бібліотека
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
1834
Ілюстратор
Ангеліна Канкава
Кількість сторінок
128

Усе про книжку Маруся

Перша україномовна повість!

Зворушлива історія кохання лагідної красуні Марусі і палкого сміливця Василя нікого не залишить байдужим. Чи зможе їхнє щире почуття здолати перешкоди? У дивовижному світі повісті юні читачі переживуть разом з героями всі труднощі та поневіряння і дізнаються багато цікавого про нашу старовину та звичаї.

Характеристики
Автор
Григорій Квітка-Основ'яненко
Видавництво
Vivat
Серія книг
Шкільна бібліотека
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
1834
Ілюстратор
Ангеліна Канкава
Кількість сторінок
128
Рецензії
  •  
    Український сентименталізм
    Ніколи не читала романтичних книг. Але хто ж знав, що твір з шкільної програми так кардинально змінить мою думку.
    Для сучасного читача начебто нічого й цікавого: проста любовна лінія, і в кінці твору ледь не половина описаних персонажів обов'язково помре. Але не потрібно забувати, що "Маруся" Григорія Квітки-Основ'яненка є першим прозовим твором, написаним новою українською мовою. До того ж, цей твір глибока скарбниця, з якої можна почерпнути знання про нашу культуру, традиції, звичаї. "Маруся" - яскравий представник сентименталізму. Історія кохання Марусі та Василя неймовірно ніжна та чуттєва, вона повертає читачу віру в те, що справжнє кохання існує.
    Твір певною мірою і філософський: Наум Дрот - людина високої моралі, чесна та роботяща. Його вустами автор стверджує важливу і в наш час думку: самогубство - найбільший гріх.
    Головна ідея твору "Маруся" полягає в уславленні внутрішньої та зовнішньої краси, щирості, чесності, доброти, палкого почуття кохання простих українських людей.
    Головний конфлікт твору - чисте кохання двох людей, яке неможливе в суворих умовах реального життя. І серйозно, це розчулить будь-кого.
  •  
    "Маруся"
    У сентиментально-реалістичній повісті "Маруся" Григорій Квітка-Основ'яненко зобразив чисте, щире кохання і показав, як жили українці раніше, з чого складалася їхня щоденна реальність. Цей твір не схожий на інші твори, які вивчалися мною в рамках шкільної програми, адже виділяється надзвичайно зворушливою історією кохання і детальними описаннями почуттів головних героїв. Читаючи, співпереживаєш закоханим і бажаєш, щоб усе добре закінчилося. Однак, на жаль, молодій парі не судилося збудувати родину і зберегти своє щастя.
    Починається повість з описання життя родини Наума Дрота. Ми бачимо, що цей чоловік є доброю і благочестивою людиною. Такі самі якості притаманні і його жінці. У подружжя підростає донечка Маруся, вродлива, спокійна і добра дитина. Одного разу дівчина у ролі дружки опиняється на весіллі і там знайомиться з боярином Василем, який подобається їй з першого погляду. Наступного дня, коли Маруся разом з подружкою Оленою вертається додому з базару, назустріч їм йде Василь. Олена робить вигляд, що забула щось купити в місті і залишає закоханих наодинці. Пара зізнається один одному в ніжних почуттях. Того ж дня в них відбувається перше побачення. Через деякий час Василь засилає сватів до батьків Марусі, проте Наум Дрот відмовляє хлопцю, адже вважає, що парубка можуть забрати в рекрути. Довгий час закохані не бачаться, проте одного дня Василь знову приходить до хати Наума Дрота і розповідає, що навчився грамоти, а його хазяїн візьме в солдати іншого хлопця. Парубок знову сватається до Марусі, і на цей раз Наум Дрот вже дає свою згоду. Незабаром Василь їде до Одеси і до Москви. Дівчина тяжко переживає розлуку з коханим. Застудившись, вона сильно хворіє і через деякий час помирає. У той самий день повертається Василь. Він не в силах винести смерті коханої, тому вирішує стати ченцем, проте невдовзі також помирає.
    Рекомендую кожному прочитати цю захопливу і зворушливу до сліз історію кохання.
Купити - Маруся
Маруся
49 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Григорій Квітка-Основ'яненко
Григорій Квітка-Основ'яненко

Український прозаїк Григорій Квітка-Основ'яненко народився 29 листопада 1778 року. Майже все життя письменника було пов'язане з Харковом, містом, біля якого він народився. У дитинстві Григорій був хворобливим хлопчиком, зміг отримати досить мізерну домашню освіту, однак хлопчик мав доступ до кращих екземплярів світової та української літератури. Родину майбутнього письменника часто відвідував Сков...

Детальніше

Рецензії Маруся

4.8/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Український сентименталізм
    Ніколи не читала романтичних книг. Але хто ж знав, що твір з шкільної програми так кардинально змінить мою думку.
    Для сучасного читача начебто нічого й цікавого: проста любовна лінія, і в кінці твору ледь не половина описаних персонажів обов'язково помре. Але не потрібно забувати, що "Маруся" Григорія Квітки-Основ'яненка є першим прозовим твором, написаним новою українською мовою. До того ж, цей твір глибока скарбниця, з якої можна почерпнути знання про нашу культуру, традиції, звичаї. "Маруся" - яскравий представник сентименталізму. Історія кохання Марусі та Василя неймовірно ніжна та чуттєва, вона повертає читачу віру в те, що справжнє кохання існує.
    Твір певною мірою і філософський: Наум Дрот - людина високої моралі, чесна та роботяща. Його вустами автор стверджує важливу і в наш час думку: самогубство - найбільший гріх.
    Головна ідея твору "Маруся" полягає в уславленні внутрішньої та зовнішньої краси, щирості, чесності, доброти, палкого почуття кохання простих українських людей.
    Головний конфлікт твору - чисте кохання двох людей, яке неможливе в суворих умовах реального життя. І серйозно, це розчулить будь-кого.
  •  
    "Маруся"
    У сентиментально-реалістичній повісті "Маруся" Григорій Квітка-Основ'яненко зобразив чисте, щире кохання і показав, як жили українці раніше, з чого складалася їхня щоденна реальність. Цей твір не схожий на інші твори, які вивчалися мною в рамках шкільної програми, адже виділяється надзвичайно зворушливою історією кохання і детальними описаннями почуттів головних героїв. Читаючи, співпереживаєш закоханим і бажаєш, щоб усе добре закінчилося. Однак, на жаль, молодій парі не судилося збудувати родину і зберегти своє щастя.
    Починається повість з описання життя родини Наума Дрота. Ми бачимо, що цей чоловік є доброю і благочестивою людиною. Такі самі якості притаманні і його жінці. У подружжя підростає донечка Маруся, вродлива, спокійна і добра дитина. Одного разу дівчина у ролі дружки опиняється на весіллі і там знайомиться з боярином Василем, який подобається їй з першого погляду. Наступного дня, коли Маруся разом з подружкою Оленою вертається додому з базару, назустріч їм йде Василь. Олена робить вигляд, що забула щось купити в місті і залишає закоханих наодинці. Пара зізнається один одному в ніжних почуттях. Того ж дня в них відбувається перше побачення. Через деякий час Василь засилає сватів до батьків Марусі, проте Наум Дрот відмовляє хлопцю, адже вважає, що парубка можуть забрати в рекрути. Довгий час закохані не бачаться, проте одного дня Василь знову приходить до хати Наума Дрота і розповідає, що навчився грамоти, а його хазяїн візьме в солдати іншого хлопця. Парубок знову сватається до Марусі, і на цей раз Наум Дрот вже дає свою згоду. Незабаром Василь їде до Одеси і до Москви. Дівчина тяжко переживає розлуку з коханим. Застудившись, вона сильно хворіє і через деякий час помирає. У той самий день повертається Василь. Він не в силах винести смерті коханої, тому вирішує стати ченцем, проте невдовзі також помирає.
    Рекомендую кожному прочитати цю захопливу і зворушливу до сліз історію кохання.
  •  
    Доводить до сліз...
    Читаючи книги, я рідко піддаюся таким емоціям як сміх чи сльози. Однак хто ж знав, що твір зі шкільної програми змусить серце шалено калатати, переживаючи за героїв, а очі - плакати...

    ,,Маруся'' Григорія Квітки-Основ'яненка - це перша повість , написана новою українською мовою. Вона має виражені ознаки сентименталізму і крапельку реалізму. Сюжет розгортається навколо двох молодих людей - Марусі та Василя. Вони закохуються один в одного буквально з першого погляду, однак це почуття не приносить їм щастя. Половина головних героїв гине, а кінцівка ще більш трагічна, аніж у славнозвісній п'єсі ,,Ромео і Джульєтта''.

    Мені книга ну дуже сподобалася. Вона настільки ніжна, трепетна і глибока, що читати її без емоцій просто неможливо. Якщо чесно, я дійсно розчарована розв'язкою, оскільки до останнього сподівалася на якесь чудо, ,,хеппі - енд'' . На жаль це не так... і жодного дива не сталося.

    Тепер декілька слів про оформлення.Якщо обкладинка стильна і гарна, то сторінка виготовлені з газетного паперу, який з часом жовтіє, а сама палітурка - м'яка, що з часом може зіпсуватися.
    Отож я рекомендую лише любителям сентиментальних історій і романтикам.
  •  
    Цікаві обряди та прекрасні описи
    Квітку-Основ'яненка знаю, в основному, за веселими творами - «Сватання на Гончарівці», «Шельменко - денщик», і звісно - знаменита «Копотопська відьма».
    Тут він постає у трохи іншій для себе ролі. Сентиментально-реалістична повість, до того ж перший прозовий твір нової української літератури.
    Отож, по змісту.
    Мова. Звісно, вона далека від сучасної, містить дивні слова, звороти. Я б «охрестила» її «суржиком 19 століття», до чого ж незвично було читати!
    Сюжет. В сім'ї Наума та Насті все було: і достаток, і любов, і злагода, не дав тільки Бог діточок. Та вони не втрачали надію, ревно молились і нагородив їх Господь дочечкою - Марусею. Виросла вона їм на втіху - і гарна, і розумна, і скромна, і роботяща. На хлопців не заглядала, на вулицю не ходила, тільки батькам допомагала і по хазяйству поралась.
    Одного разу на весіллі побачила парубка і покохали вони одне одного. Та й надіслав Василь старостів до Марусі...
    І таки у фіналі суджено їм бути разом...
    Оригінальне. Описи обрядів, зокрема, сватання - з усіма «законними речами»: куниця, дівиця, князь - усе, як довго велить. Дуже було цікаво читати всі слова спеціальні, звороти заготовані. На жаль, зараз майже все втрачено. Для себе дізналась, що означає, коли сватам пропонують горілки випити.
    Те, що вразило. Відношення до хворої людини. Зараз нам складно таке усвідомити. Якщо хтось недобре себе почуває, то одразу звертається до лікаря. У ті часи все було - «тааа, до завтра пройде». Мене це навіть трохи злило - ну чому так? Хіба не можна щось зробити?.. але то було інше життя, інше століття.
    Також зараз дивно сприймається опис їхнього кохання - боялась очі підвести, бо стидно. І така гіперболізація - квіточко моя, рибонько, пташечко... упала в ноги та заридала. Дуже вже багато сліз в повісті, але - то ж такий жанр.
    Те, що припало до душі. Описи. Ох, які ж соковиті, які ж яскраві. Справді, автор, як художник, кладе мазок за мазком, вимальовуючи цілісну картину. І читаєш, і насолоджуєшся, і перекочуєш, як цукерку в роті, і поринаєш у той світ, і обволокує тебе ця мелодійність, милозвучність слова. Тому то воно і на століття, тому то і класика.
  •  
    Сліпа віра
    Ох і розпочав свою розповідь пан Квітка-Основ'яненко! «Усе на світі боже», «сьогодні ти є, а завтра нема»... Із самого початку про кінець життя! Аж попервах читати перехотілося! Та потім нічого, все владналося.
    Тепер про сам роман. Дуже сподобались головні герої, їхні характери, також те, як вони зустрілись та покохали одне одного. Здавалося б, Маруся та Василь просто створені для подальшого спільного життя, у мирі та злагоді. Та на заваді став Наум, батько дівчини. Це людина, яка зовні наче й непогана та й побожна, живе за божими правилами. З ним я абсолютно не згоден практично у всіх його думках або діях. По-перше: не одразу дозволив Марусі заручитися з Василем. Що з того, що він сирота, не має статків за плечима? Наполегливість і підтримка коханої людини - все, що потрібно, щоб усі перепони подолати. Наум про це не зметикував. Так би пожили молодята разом, у щасті...
    По-друге: трішки розкажу сюжет - Маруся померла. Так, батько й мати побивалися за нею, голосили, сумували. Тільки слова Наума Дрота, що донька пішла з цього світу у кращий світ, що їй там буде ліпше... Їй би ще жити й жити! Жити новим життям, пізнати щастя материнства, турбуватися про сім'ю. А він каже: «Хвали Бога! Щоб вона не стала такою ж „грішною“, як інші люди». Ой вже ця мені сліпа віра!
    Три бали за гарну пару та за українські звичаї. У мене все.
  •  
    Перлина українського сентименталізму
    Григорій Квітка-Основ‘яненко чудово працював у різних жанрах і стилях. Комусь до вподоби його гумористичні оповідання типу «Салдацький патрет», хтось захоплюється «Конотопською відьмою», а хтось плаче над «Марусею» і «Сердешною Оксаною». Інакше й бути не може, бо сентименталізм передбачає надмірну сльозливість та емпатію. З першого погляду нічого в повісті «Маруся» такого нема: звичайна родина, кохання, бажана дочка. Однак автор описує кожного героя з величезними емоціями та вкладає душу. Маруся вимальовується як ідеальна героїня, яка і зовні прекрасна, й внутрішньо досконала. Вона щиро кохає Василя, та й Василь зображений ідеальним хлопцем. Й нібито й батьки в дівчини непогані, хоч і не раді шлюбові. Всі хороші, але щастя нема. Автор не прагне знайти винного. Для людини 21 століття зрозуміло, що винні всі потроху, бо живуть консервативно, бо не боряться з перепонами, а пливуть за течією, бо вірять в поміч Бога. Але для людини 19 століття фінал мав бути саме таким. На жаль. Якщо Вам хочеться відчути справжній катарсис, то прочитайте «Марусю» - не пошкодуєте.
  •  
    Маруся
    Геніально! Саме це слово спало мені на думку після прочитання твору. Це справді «Перлина українського сентименталізму»
    Трошки про сюжет: Живуть такі собі люди на світі,як Наум та Настя.Працьовиті,побожні але на превеликий жаль не дав їм Бог діточок. Але одного чудесного дня в них народилася донечка - Маруся. А яка була дівчина... І до церкви ходить,і мамі помагає,і гратись з подругами не йде а все в хаті сидить та працює. Як казав класик: «Золото,не дівка!» .
    Зав’язка: Марусю покликали бути дружкою на весілля і там вона зустріла Василя. І так,це була любов з першого погляду. Хоча Маруся ще не розуміла як-то любити? Але щось в середині неї тьохкнуло і вона зрозуміла Василь - Її. Так само і в Василя. Аж надто вже запала в душу йому Маруся. Та не так легко було їм вийти та поговорити про свої почуття. Причиною є банальна сором’язливість. Які пригоди траплятимуться з цією парочкою,та який трагічний кінець спіткає читача? Відповідь на це питання вам доведеться знайти самим. Однозначно раджу цей твір до прочитання. Бо таку книженцію обов’язково потрібно мати в своїй домашній бібліотеці!
  •  
    Найяскравіший представник українського сентименталізму - Григорій Квітка-Основ'яненко
    Повість видатного українського письменника Григорія Квітка-Основ'яненка "Маруся" стала одним з найкращих представників українського сентименталізму. Ця повість розповідає нам про кохання двох сердець - Марусі та Василя. На початку твору нам розповідають про долю родини, яка довгий час не могла мати дітей. Але доля їм подарувала дівчинку, її ім'я Маруся. Дівчина виростає спокійною, вихованою та працьовитою. Одного разу її запросили на весілля, саме там вона зустріла своє кохання - Василя. Але через певний ряд обставин, молодята не можуть бути разом (чому саме, можете дізнатися, прочитавши цей твір детальніше).

    Історія цього кохання є дійсно цікавою. Але написаний цей твір давньою народною українською мовою, що значно ускладнює сприйняття твору.

    У часи написання твору для людей було дуже важливо дізнаватися про традиції та звичаї, про минуле українського народу. Тому в творі зображено багато сюжетних елементів, у яких розповідається про звичаї та традиції українського селянства. Це робить твір набагато цікавішим для тих, хто любить вивчати історію української культури.

    Ставлю чотири зірки, бо твір здався, як на мене, не досить цікавим. Автор дуже часто розповідав позасюжетні елементи. Можливо, автор хотів нас просто наблизити до історії про родини Дротів та Василя, але мені ця ідея не сподобалася.
  •  
    МАРУСЯ
    "Маруся" - це драматичний твір українського письменника Григорія Квітки-Основ'яненка. Цікаво, що саме ця повість вважається першим прозовим твором, написаним українською мовою.
    Сюжет знайомить нас із Наумом Дротом та його дружиною: вони чудові люди, праведні християни та працелюбні господарі, але дитина в них народилася доволі пізно. Дівчинку назвали Марусею, і вона була така ж сама, як і її батьки: добра, чесна, працелюбна та надзвичайно вродлива. Зав'язка починається із того, що Маруся запрошена на весілля дружкою, де вона знайомиться із Василем, з яким у них з'являються почуття. Але, на жаль, Наум, коли Василь відсилає до Дротів старост, він відмовляє парубку, адже того можуть забрати у рекрути. Кохані на довго розлучаються. Розлука підриває здоров'я Марусі, і вона через деякий помирає, слабка через застуду. Та в той самий день Василь приїжджає до Дротів, де на нього чекала його Маруся, але вже мертва. Не витримавши цієї трагедії, Василь через деякий час також помирає.
    Трагічна, але дуже красива історія. Рекомендую!
  •  
    Ніжна історія кохання
    Ця книга – прямий доказ того, що шкільна література буває захопливою та цікавою!
    У центрі оповіді Маруся, звичайна дівчина, дуже ніжна, набожна, працьовита й сором’язлива. А також її перше, неймовірно щире й всеохопне, велике кохання. Проте, якби все було так просто, книга б не була написана, тому тут і Василь, який змушений працювати за тридев’ять земель, аби, зрештою, мати змогу одружитися на Марусі, і страждання, й туга…
    Любовна лінія дуже ніжна, показана від самого зародження, описана дуже трепетно і чуттєво.
    Окремої уваги вартий також побут та реалії того часу, у якому жив автор. Читати цікаво й незвично: ніби ж століття йдуть, а почуття все ті ж, але, разом з тим, сприймають їх персонажі з соромом, зі страхом Божої кари – читаєш і дивуєшся, як то воно було колись!
    Фінал, звісно ж, трагічний, що типово для української літератури. Проте задоволення від того, як тонко автор передав почуття героїв, таке велике, що можна пробачити йому і такий кінець!
    Обсяг невеликий, а емоцій – на кілька днів точно!
    Своїх 5 зірок книга заслуговує однозначно!
  •  
    Побутова трагедія
    Один з тих творів шкільної програми, які дійсно мають в ній бути. "Маруся" затягує та зацікавлює,і одна з причин - цей твір абсолютно новий для своєї епохи, перша проза, що написана в такому стилі. Твір розповідає нам про буття українського села досить детально та яскраво, тут ми можемо дізнатися і про звичаї та традиції, і про те, як і чим люди жили в ті часи.
    Протягом сюжету ми знайомимося з Марусею Дрот - дочкою багатого селянина Наума Дрота. Перед нами предстає гарна, роботяща дівчина, що має повагу до батьків. Так стається, що вона знайомиться зі своїм майбутнім нареченим Василем, і вони відразу закохуються одне в одного. Так і починається їхня цікава та надзвичайно чутлива історія. Вони зустрічаються, долають перешкоди та справді кохають, їх відносини - це справжній приклад вірності та розуміння.
    "Маруся" зовсім недарма вважається класикою та занесена до шкільної програми. Коротка повість учить нас кохати та не боятися цього і стійко витримувати сюрпризи життя. Для всіх, хто цікавиться українською літературою, однозначно рекомендується до ознайомлення.
 
Характеристики Маруся
Автор
Григорій Квітка-Основ'яненко
Видавництво
Vivat
Серія книг
Шкільна бібліотека
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
1834
Ілюстратор
Ангеліна Канкава
Кількість сторінок
128
Ілюстрації
Чорно-білі
Формат
170х215 мм
Палітурка
М'яка
Папір
Офсетний
Тираж
5100
ISBN
978-966-942-218-7
Вага
250 гр.
Тип
Паперова
Клас
9-й клас
Література
Українська
 

Про автора Маруся