Эпиграмма — небольшое сатирическое стихотворение, высмеивающее какое-либо лицо или общественное явление​. Эпиграмма обращённая к какому-нибудь конкретному лицу больно ранит того человека, задевает за живое. Допустимо ли писать эпиграммы на друзей или знакомых даже если они повели себя некрасиво по отношению к автору эпиграммы? В античные времена Эпиграмма считалась литературным пустяком, что хорошо видно по одной эпиграмме Марциала. Марциал сочинял эпиграммы в адрес своих современников. "В них сама жизнь говорит: это я", — рассказывал о своих эпиграммах Марциал. Действительно, поэтический мир Марциала ограничен повседневной жизнью современного ему императорского Рима. Однако наблюдательность, позволявшая поэту выхватывать из самой гущи жизни смешные детали и забавные характеры, остроумие, отточенная форма стиха сделали их одним из самых замечательных памятников латинской поэзии. Есть книги, которые проходят через тебя и затрагивает личные переживания, какие поймёт не каждый, конечно, и не все готовы поделиться столь личными впечатлениями - оно и понятно, но для меня нет такого глубоко личного чего бы я не рассказала, даже если об этом узнает весь мир, а не пару друзей. На бумаге мне не сложно раскрыть свою душу и пусть читают, кому угодно. Излияние на бумагу сравнимо с разговором с незнакомцем в поезде - он тебя не знает и вряд ли вы встретитесь, а поделиться с кем-то хочется. То что расскажешь случайному попутчику, не доверишь даже лучшей подруге. А бумага не краснеет ей поверяешь всё, кто её прочитает, те всего лишь случайные попутчики. Тарас Григорьевич Шевченко поверял свои сокровенные мысли дневнику, теперь тот его личный дневничок доступен всем. В античном мире также достаточно подобных примером.

Ще одна книга із серії «Бібліотека античної літератури» від видавництва «Апріорі», яка знайомить із видатними зразками думки Стародавньої Греції та Риму, що вплинули на розвиток усієї подальшої Західної цивілізації та Європейської культури. Це все твори далеко непересічні і їх автори відомі кожній освітченій особі. Жаль лише, що часто поза тим знанням їх імен ми насправді і не читаємо та не знаємо самих їх творінь. І ось такі видання роблять доступною класику для широкого загалу. Ось саме «Епіграми» Марка Аврелія Марціала належать до класики античної літератури, зразку давньоримської думки та стародавньої філософії. Не слід тут плутати ім'я зазначеного тут мислителя із іншим, може навіть і відомішим, Марком Аврелієм – також філософом, але знаним ще і як визначний імператор ІІ ст. н. е. в Давній Римській імперії. На сторінках цієї книги виз найдете різноманітні вислови і думки Марціала про різні обставини життя, як його самого, так і інших відомих історичних персоналій або і якихось звичайних осіб із його повсякдення, інформація про яких загубилася у віках, адже вони були «звичайними» людьми і наче нічого після себе і не залишили. Коротенькі поетичні фрази часто мають прихований підтекст, подвійний смисл, деколи із гумором чи сарказмом, критикою або похвалою. Саме такі замітки, влучні фрази, зауваження, думки були дуже популярними в античному Римі. Зараз же їх часто заміняють афоризми. Що ж до самого видання – слід похвалити дуже хороший, якісний переклад Андрія Содомори. Мова його дуже вишукана та багата. Також у книзі є ґрунтовна наукова передмова яка вам дасть усю необхідну інформацію перед тим, як ви приступите до прочитання епіграм (все таки раджу прочитати її, адже там розкриється багато значення того, без чого такі тексти можуть здатися позбавленими змісту) Папір загалом такий «середній» за якістю, але чіткий друк та надійна палітурка компенсують цей невеликий недолік. Раджу поповнити вашу домашню бібліотеку цим зразком стародавньої класичної літератури!

Книга із зібранням епіграм авторства Марка Аврелія Марціала це досить специфічне чтиво. Я б не сказав, що це книга для цікавого проведення вечора, щоб наповнити свій розум якимось оригінальними образами, що це "пожива" для уяви, що ви знайдете там якісь інтриги і т.д. Звичайно ж що там немає ніякого сюжету. Також "лірика", що часто асоціюється саме із якимись романтичними образами, там фактично відсутня Це коротенькі різнопланові зауваження автора про різні події, різних осіб, різне ставлення до подій і все це оформлено у римовані більші або менші вірші. Часто це навіть рядок або два. Особи про яких згадується у епіграмах нам здебільшого невідомі, як і події яких стосуються ці рядки. У них звичайно можна знайти певну мудрість, певні оригінальні судження тонкого розуму, які кожен може взяти собі на озброєння, як афоризми. Але звичайно не всі ці епіграми підійдуть для ролі афоризмів. Особливо для реалій нашого життя. Така книжка, на мій погляд, скоріше вартісна для людей що на солідному науковому рівні вивчають римську літературу чи філософію, якісь аспекти життя давнього суспільства. Радує, що видання таки доповнено хорошим науковим вступом, який дає багато важливої інформації про текст, автора і т.д. Звичайно ж я ставлю "5" бо це ж світова класика, але не можу сказати, що якось мене твір захопив (хоча я і люблю античну класику літератури та філософів - наприклад справжнє задоволення викликали "Наодинці із собою" Марка Аврелія) Придбайте книгу і самі зможете оцінити її вартість для себе!