Манюня пише фантастичний роман
Паперова книга | Код товару 736524
Yakaboo 3.8/5
Автор
Наріне Абгарян
Видавництво
Рідна Мова
Мова
Українська
Рік видання
2017
Вік
Підліткам, Від 9 до 12 років
Ілюстратор
Тетяна Філатова
Кількість сторінок
352
Ілюстрації
Чорно-білі

Усе про книжку Манюня пише фантастичний роман

Пропонуємо вашій увазі книгу Наріне Абгарян «Манюня пише фантастичний роман» українською мовою від видавництва «Рідна Мова»!

Про книгу:

Ви вже знайомі з Манюнею? Якщо ні, тоді необхідно терміново це виправити! А одного разу познайомившись з Манюнею, буде складно не долучатися до її божевільних пригод...

Манюня — молодша, але від того не менш горда представниця сім'ї Шаців. Це добре та вигадливе маленьке стихійне лихо. У неї є бабуся, яку всі просто називають Ба — і цих двох літер достатньо, щоб уявити настільки це одіозний та величний персонаж.

Ще у Манюні є вірні подруги — Наріне, Карінка, Ґаяне та Сонечка. В голові у цих дівчаток чого тільки немає, але чого точно немає — так це нудьги. І читаючи про їхні витівки не буде нудно й вам, адже кожне оповідання у книжці «Манюня пише фантастичний роман» змусить посміхатися, сміятися та реготати від душі.

Чому варто купити книгу «Манюня пише фантастичний роман» Наріне Абрагян?

«Манюня пише фантастичний роман» — друга книга про пригоди Манюні, її подруг та сім'ї. Це дотепна та захоплива збірка оповідань про життя сімей Шаців і Абґарян, їх повсякденні турботи, дитячі витівки та почуття гумору, з яким герої зустрічають будь-які перешкоди на своєму шляху.

Позитивні відгуки про книгу «Манюня пише фантастичний роман» залишають як діти, так і дорослі, які з захопленням впізнають у ній власне дитинство.

Видання оформлене ілюстраціями художниці Тетяни Філатової

Інші книги Наріне Абгарян про Манюню: «Манюня», «Манюня, ювілей Ба та інші переживання», «Все про Манюню».

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Наріне Абгарян
Видавництво
Рідна Мова
Мова
Українська
Рік видання
2017
Вік
Підліткам, Від 9 до 12 років
Ілюстратор
Тетяна Філатова
Кількість сторінок
352
Ілюстрації
Чорно-білі
Рецензії
  • Понравилась дочке-подростку и мне 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    В книге автор рассказывает о своем прошлом детство. Главные герои - она ​​и ее подружка Манюня . Они живут в армянском городе Берд вместе со своими семьями.
    В самой Наринэ есть папа Юра и мама Надя. А еще целых три младших сестры. К тому же каждая из них настоящая «чудо-ребенок». Смотрите сами.
    Каринка - девятилетняя девочка, «что ямочки на щеках завела вида, чтобы усыплять бдительность взрослых». Потому что это Армагеддон или на даже Апокалипсис. Она все время такое вытворяет, что не приснится в самом страшном сне. Она не расстается с рогаткой и при ее появлении разбегаются даже старшие ребята. «Папа Юра и мама Надя до сих пор не выяснили, за какие именно ужасные вины им досталась такая ребенок».
    Гаянэ шесть лет. Она отзывчива и ласковая, любит коверкать слова, а еще больше запихнуть себе в нос или уши все, что попадется под руки. По мере своего возраста очень наивная. Но ее «зубодробительная логика» может доконать кого угодно.
    Сонечка еще совсем маленькая, «но уже очень упрямый ребенок». Любит делать все не так, как все. Поэтому надо идти на хитрости, хотя и они не каждый раз срабатывают. А еще она говорит вовсе не детским басом и имеет седая прядь волос. Откои!
    И наконец сама Наринэ. «Худощавая, высокая, носатая. За то большой размер ноги. Мечта поэта (скромная) ». А еще она самая нормальная среди сестер. Спокойная, уравновешенная и иногда слишком покорна. Хотя это не мешает ей делать разные выходки, за которые потом получает подзатыльник. А однажды она чуть не сожгла пол кухни.
    И конечно самая героиня Манюня, подружка Наринэ и отчаянная девочка. Манюня живет с папой Мишей и бабушкой Розой Йосиповной (дети называют ее просто Ба). Ее мама второй раз вышла замуж и живет где-то в другом городе.
    В Мани безграничная фантазия, непоседливый характер и множество интересных (на ее взгляд) идей. Например, она решила посадить яблоко, потому что «из него вырастет целое дерево и будет много своих хороших яблочек». А потом двадцать раз в день выкапывала его, чтобы убедиться оно уже пустило росток. И еще много-много других сногсшибательных выходок.
  • Веселые истории, колоритный язык. Люблю
    Продолжение историй о Манюне Шац, Ба, девочках Абгарян и их родственниках. Мне понравилось даже больше, чем первая книга. И перечитывать не надоедает. Колоритная речь, забавные метафоры и умение автора с юмором посмотреть на обыденные (и не очень) события из советского детства прямо-таки подкупают.

    Это же надо уметь – обычные события превращать в истории и рассказы! Поиск подарка ко Дню рождения в советских реалиях, поездку в пионерлагерь, борьбу с комарами, подглядывание в окна, детский «маникюр». Поход в горы за авелуком (я обзавелась новым словом в словаре). Я бы многое отдала, чтобы научиться писать хоть на немножко так же ярко, как автор.

    Читала в отзывах, многие недоумевают, зачем показывать таких героев в книге. Например, Ба – деспот и сатрап, подавляющий ребенка и многих близких. Мне кажется, из песни слов не выкинешь, и автор просто описывает, как оно было. Ведь мы не обязаны идеализировать близких даже ради книги. А характеры у главных героев своеобразные, спорные и неидеальные. Тем не менее, они уживаются друг с другом. И друг друга любят.

    Просто не критикуйте и воспринимайте, как есть. Эта книга – не пособие по педагогике, а художественные рассказы. Классные, забавные и веселые.
Купити - Манюня пише фантастичний роман
Манюня пише фантастичний роман
100 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Наріне Абгарян
Наріне Абгарян

Наріне Абгарян - це прозаїк, блогер і російська письменниця з вірменським корінням. Вона народилася 14 січня 1971 року в місті Берд. Наріне є випускницею Єреванського державного лінгвістичного університету ім. В.Я. Брюсов?

Детальніше

Рецензії Манюня пише фантастичний роман

3.8/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  • Понравилась дочке-подростку и мне 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    В книге автор рассказывает о своем прошлом детство. Главные герои - она ​​и ее подружка Манюня . Они живут в армянском городе Берд вместе со своими семьями.
    В самой Наринэ есть папа Юра и мама Надя. А еще целых три младших сестры. К тому же каждая из них настоящая «чудо-ребенок». Смотрите сами.
    Каринка - девятилетняя девочка, «что ямочки на щеках завела вида, чтобы усыплять бдительность взрослых». Потому что это Армагеддон или на даже Апокалипсис. Она все время такое вытворяет, что не приснится в самом страшном сне. Она не расстается с рогаткой и при ее появлении разбегаются даже старшие ребята. «Папа Юра и мама Надя до сих пор не выяснили, за какие именно ужасные вины им досталась такая ребенок».
    Гаянэ шесть лет. Она отзывчива и ласковая, любит коверкать слова, а еще больше запихнуть себе в нос или уши все, что попадется под руки. По мере своего возраста очень наивная. Но ее «зубодробительная логика» может доконать кого угодно.
    Сонечка еще совсем маленькая, «но уже очень упрямый ребенок». Любит делать все не так, как все. Поэтому надо идти на хитрости, хотя и они не каждый раз срабатывают. А еще она говорит вовсе не детским басом и имеет седая прядь волос. Откои!
    И наконец сама Наринэ. «Худощавая, высокая, носатая. За то большой размер ноги. Мечта поэта (скромная) ». А еще она самая нормальная среди сестер. Спокойная, уравновешенная и иногда слишком покорна. Хотя это не мешает ей делать разные выходки, за которые потом получает подзатыльник. А однажды она чуть не сожгла пол кухни.
    И конечно самая героиня Манюня, подружка Наринэ и отчаянная девочка. Манюня живет с папой Мишей и бабушкой Розой Йосиповной (дети называют ее просто Ба). Ее мама второй раз вышла замуж и живет где-то в другом городе.
    В Мани безграничная фантазия, непоседливый характер и множество интересных (на ее взгляд) идей. Например, она решила посадить яблоко, потому что «из него вырастет целое дерево и будет много своих хороших яблочек». А потом двадцать раз в день выкапывала его, чтобы убедиться оно уже пустило росток. И еще много-много других сногсшибательных выходок.
  • Веселые истории, колоритный язык. Люблю
    Продолжение историй о Манюне Шац, Ба, девочках Абгарян и их родственниках. Мне понравилось даже больше, чем первая книга. И перечитывать не надоедает. Колоритная речь, забавные метафоры и умение автора с юмором посмотреть на обыденные (и не очень) события из советского детства прямо-таки подкупают.

    Это же надо уметь – обычные события превращать в истории и рассказы! Поиск подарка ко Дню рождения в советских реалиях, поездку в пионерлагерь, борьбу с комарами, подглядывание в окна, детский «маникюр». Поход в горы за авелуком (я обзавелась новым словом в словаре). Я бы многое отдала, чтобы научиться писать хоть на немножко так же ярко, как автор.

    Читала в отзывах, многие недоумевают, зачем показывать таких героев в книге. Например, Ба – деспот и сатрап, подавляющий ребенка и многих близких. Мне кажется, из песни слов не выкинешь, и автор просто описывает, как оно было. Ведь мы не обязаны идеализировать близких даже ради книги. А характеры у главных героев своеобразные, спорные и неидеальные. Тем не менее, они уживаются друг с другом. И друг друга любят.

    Просто не критикуйте и воспринимайте, как есть. Эта книга – не пособие по педагогике, а художественные рассказы. Классные, забавные и веселые.
  • Манюня і Наріне
    Ще одна подорож в щасливе сонячне вірменське дитинство. Містечко Берд досі цілий, незважаючи на всі зусилля невгамовних дівчат. Нарка та Манюня все так же бешкетують, Карінка тримає в страху всіх хлопчаків двору, а Гаяне і Сонечка не дають батькам перепочити.
    Живий сніговик, експерименти з розеткою, зіпсоване сидіння татового автомобіля, наведений марафет і фантастичний роман.
    Тут ми знову зустрічаємося з уже знайомими і улюбленими героями. Манюня і Нарка не перестають влипати в історії, але в цій книзі до їх пригод часто приєднується Карінка. Ба, дядько Михайло і батьки Нарки в цій книзі часто зустрічаються, дружба між двома непосидючими дівчатками переросла в міцну дружбу сім'ями.
    Книжка про те, що життя прекрасне, коли ти дитина, у тебе є друг - рідна душа і багато люблячих дорослих, які нехай не ідеальні, але неповторні. І завжди можна знайти час і дух авантюризму для пустощів, і з задоволенням над ними посміятися. І потім все життя черпати сили і натхнення з щасливого дитинства, повного сміху, веселощів, південного сонця, поруч з друзями та рідними. І написати книжку, щоб і інші могли посміятися, і радості в світі стало трішки більше.
    Дякую, Наріне, за прекрасний спосіб підняти настрій і відволіктися від серйозного і сумного. Друга книга виявилася нітрохи не гірше першої.
    І можна понуро засуджувати цих авторитарних і грубих дорослих, головним методом виховання яких є потиличники, що завдають дітям непоправні психологічні травми, жахатися огидних умов проживання в дитячому таборі, і знаходити негативні риси радянської дійсності. А можна просто повеселитись з головними героїнями.
  • Побутове насилля 33% пользователей считают этот отзыв полезным
    Склалося враження, що я підглядала за сімейним життям сусідської сім'ї, адже книга складається з клаптиків коротких історій... абсолютно не цікавих, буденних, просякнутими сварками, образами і просто неадекватністю.
    Про те як Ба шукала дяді Міші костюм, підняла на вуха і залякала всіх, не знайшла і звязала светр.
    Про те як Наріне розвеселилась, бо їй дозволили називати себе принцесою, а Манюня образилася, бо в її роду не було царів, але зранку проспівала пісню про овочі і вони помирилися...
    Про те як дядя Міша (тато Манюні) намагався звабити молоду дівчину стоматолога, але не вийшло і він продовжив серію своїх регулярних коротких романів...
    Історії в яких немає нічого ні повчального ні цікавого, але які розповідають про таку персону як Ба-жінка, яка давить всіх своїм авторитетом, яка не дозволяє нічому в світі відбуватися без її відома, жінка від грубості та турботи якої не врятувався ніхто. Для якої нормально постійно говорити дітям, що вони дегенерати, а запустити відро в голову внукам чи дарувати нескінченні підзатильники як дітям так і дорослому сину - за милу душу.
    До речі, можливо тому діти тут настільки тупі. Від постійних ударів в голову. Якщо я думала, що буду читати їхні витівки зі сміхом, бо в них буде якась дотепність, то дуже сильно розчарувалась, тому що їхні викрутаси (я би це навіть витівками не назвала, тому що все занадто банально) з розряду:
    Маленька дитина Гаяне задирає перед дідусем мамину спідницю з фразою "Діду подивися, яка у мами зядниця гална! Як хфранцуси люблять!" або закопати Наріне в сніг і зробити з неї "живого" сніговика, тому що Ба заборонила залишати подвір'я, валятися на снігу чи кидатися сніжками... здається геніальним зробити такий сюрприз для жінки, яка лупить їх з приводом і без...
    Здається, що Манюня і компанія просто розумово відсталі... причому завдяки вихованню своїх неадекватних батьків.

    Боляче, дуже боляче було це читати.

    Я би зрозуміла, якби це було написано для батьків, щоб вони прочитали і побачили як це все дивиться зі сторони, але це для 9-12 років! Мені, дорослій людині, яка ще більш-менш пам'ятає такий устрій радянської сім'ї, це було абсолютно не смішно.
    Серйозно, над чим тут сміятися?
    Все що було - це емоції осуду та злості.

    Фу, таке читати.
 

Характеристики Манюня пише фантастичний роман

Автор
Наріне Абгарян
Видавництво
Рідна Мова
Мова
Українська
Рік видання
2017
Вік
Підліткам, Від 9 до 12 років
Ілюстратор
Тетяна Філатова
Кількість сторінок
352
Ілюстрації
Чорно-білі
Формат
120x200 мм
Палітурка
Обкладинка з клапанами
Папір
Офсетний
Тираж
3000
ISBN
978-966-917-163-4
Вага
330 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Російська література
Література за періодами
Сучасна література
 

Про автора Манюня пише фантастичний роман