Манюня
Паперова книга | Код товару 689621
Автор
Наріне Абгарян
Видавництво
Рідна Мова
Мова
Українська
Рік видання
2016
Рік першого видання
2015
Перекладач
Вікторія Прокопович
Вік
Підліткам, Від 9 до 12 років
Ілюстратор
Тетяна Філатова

Усе про книжку  Манюня

«Ма­ню­ня» — світла, про­ни­зана сон­цем і за­па­хами схід­ного ринку та на­про­чуд смішна роз­по­відь про ди­тинство, про двох дів­ча­ток-під­літ­ків — На­ріне і Ма­нюню, про грізну й добру Ба — ба­бусю Ма­нюні та про їхніх ро­ди­чів, які пос­тійно пот­рап­ля­ють у ку­медні си­ту­а­ції. Це те саме тепле, пус­тот­ливе і спов­нене ве­се­лих при­год ди­тинство, що його кожна лю­дина зга­дує, як най­щас­ли­віші миті життя.

Характеристики
Автор
Наріне Абгарян
Видавництво
Рідна Мова
Мова
Українська
Рік видання
2016
Рік першого видання
2015
Перекладач
Вікторія Прокопович
Вік
Підліткам, Від 9 до 12 років
Ілюстратор
Тетяна Філатова
Рецензії
  • Анна Денисенко
    29 серпня 2017 р.
    Тепер це одна із моїх улюблених книг 80% пользователей считают этот отзыв полезным
    Книга Наріне Абгарян «Манюня» привабила мене не лише яскравою обкладинкою, але й обіцянкою поринути у світлу пору дитинства. Погодьтесь, в круговерті дорослих проблем, які часом здаються невирішуваними, так хочеться хоч на хвилиночку, забувши про все, поринути в безтурботність. І мені це вдалося!
    Ця книга - про дружбу двох дівчаток, яка переросла у дружбу двох сімей. Нарка та Манюня пустують, сумують, переживають перші злети і падіння, отримують на горіхи від суворої Ба… Гадаю, кожен читач знайде в цих кумедних історіях щось своє. Я, наприклад, згадала те дитяче відчуття, коли знаєш, що за якийсь вчинок тебе стовідсотково чекає покарання, але все одно якась невідома сила змушує тебе те робити:-) На сторінках «Манюні» ви точно зустрінете і героїв, схожих на ваших рідних чи знайомих, і ситуації з життя, і знайомі до болю реалії радянського минулого. Це життя маленької людини, яким воно є, без зайвих прикрас і рожевих окулярів, без магії та чарів, але з притаманною тільки дітям вірою у краще майбутнє.
    Автор веде розповідь у формі невеликих розділів, що робить її легкою для читання. А зміст гарно доповнюють кумедні ілюстрації.
    Єдиним мінусом цієї книги для мене стали нечисленні, проте досить грубі помилки в перекладі.
    Рекомендую всім дорослим, хто прагне «легкого» читання, шукає книгу в дорогу чи на відпочинок, а також дітям років з десяти, які цікавляться тим, як минуло дитинство їх тат та мам. Веселого читання!
  • Слава
    4 липня 2017 р.
    Нелегкое, но интересное чтиво 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Если книгу можно сравнивать с напитком, то автобиографическая «Манюня», написанная Наринэ Абгарян, будет похожа на домашний фруктовый компот, который наливаешь в стакан из охлажденного кувшина и жадно пьешь жарким июльским днем. Вокруг сразу начинают править бал запахи южного базара, гомон торговцев, спелые арбузы и персики, ароматы восточных пряностей. Начинается все так хорошо и искрометно, что было бы странно не ожидать подвоха – и он заставил себя ждать.
    Где-то на первых двух десятках страниц, книга начинает менять тональность, вызывая лично у меня желание передушить половину действующих лиц или выступить с петицией о превентивном расстреле таких. Грозная и добрая Ба – бабушка Манюни, напоминает мне добрый десяток бабулек, которые тоскуют по временам СССР и пишут письма лично Сталину, деспотичная старая женщина, заставляющая всех вокруг жить в её ритме. Остальные герои тоже вооружены впечатляющим набором недостатков, но и достоинств тоже хватает, а это если не панацея, то впечатляющая прививка от банальности и однобокости изложения. Лучше всего здесь подойдет определение: суровая сатира жизни, после чего книга займет законное место на полке между Санаевым и Диной Рубиной.
    Не подумайте, что книга скучная – бытовые перипетии с восточным колоритом никого не могут оставить равнодушным, особенно учитывая юмор, с которым автор смотрит на происходящее.
    А еще, не сказал бы, что это детская книга, она скорее подходит для человека лет двадцати, который воспримет её как театр абсурда в антураже волшебной Армении. Назвать легким чтивом нельзя, но интересным – вне всякого сомнения.
Купити - Манюня
Манюня
100 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Наріне Абгарян
Наріне Абгарян

Наріне Абгарян - це прозаїк, блогер і російська письменниця з вірменським корінням. Вона народилася 14 січня 1971 року в місті Берд. Наріне є випускницею Єреванського державного лінгвістичного університету ім. В.Я. Брюсов?

Детальніше

Рецензії  Манюня

4.4/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  • Анна Денисенко
    29 серпня 2017 р.
    Тепер це одна із моїх улюблених книг 80% пользователей считают этот отзыв полезным
    Книга Наріне Абгарян «Манюня» привабила мене не лише яскравою обкладинкою, але й обіцянкою поринути у світлу пору дитинства. Погодьтесь, в круговерті дорослих проблем, які часом здаються невирішуваними, так хочеться хоч на хвилиночку, забувши про все, поринути в безтурботність. І мені це вдалося!
    Ця книга - про дружбу двох дівчаток, яка переросла у дружбу двох сімей. Нарка та Манюня пустують, сумують, переживають перші злети і падіння, отримують на горіхи від суворої Ба… Гадаю, кожен читач знайде в цих кумедних історіях щось своє. Я, наприклад, згадала те дитяче відчуття, коли знаєш, що за якийсь вчинок тебе стовідсотково чекає покарання, але все одно якась невідома сила змушує тебе те робити:-) На сторінках «Манюні» ви точно зустрінете і героїв, схожих на ваших рідних чи знайомих, і ситуації з життя, і знайомі до болю реалії радянського минулого. Це життя маленької людини, яким воно є, без зайвих прикрас і рожевих окулярів, без магії та чарів, але з притаманною тільки дітям вірою у краще майбутнє.
    Автор веде розповідь у формі невеликих розділів, що робить її легкою для читання. А зміст гарно доповнюють кумедні ілюстрації.
    Єдиним мінусом цієї книги для мене стали нечисленні, проте досить грубі помилки в перекладі.
    Рекомендую всім дорослим, хто прагне «легкого» читання, шукає книгу в дорогу чи на відпочинок, а також дітям років з десяти, які цікавляться тим, як минуло дитинство їх тат та мам. Веселого читання!
  • Слава
    4 липня 2017 р.
    Нелегкое, но интересное чтиво 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Если книгу можно сравнивать с напитком, то автобиографическая «Манюня», написанная Наринэ Абгарян, будет похожа на домашний фруктовый компот, который наливаешь в стакан из охлажденного кувшина и жадно пьешь жарким июльским днем. Вокруг сразу начинают править бал запахи южного базара, гомон торговцев, спелые арбузы и персики, ароматы восточных пряностей. Начинается все так хорошо и искрометно, что было бы странно не ожидать подвоха – и он заставил себя ждать.
    Где-то на первых двух десятках страниц, книга начинает менять тональность, вызывая лично у меня желание передушить половину действующих лиц или выступить с петицией о превентивном расстреле таких. Грозная и добрая Ба – бабушка Манюни, напоминает мне добрый десяток бабулек, которые тоскуют по временам СССР и пишут письма лично Сталину, деспотичная старая женщина, заставляющая всех вокруг жить в её ритме. Остальные герои тоже вооружены впечатляющим набором недостатков, но и достоинств тоже хватает, а это если не панацея, то впечатляющая прививка от банальности и однобокости изложения. Лучше всего здесь подойдет определение: суровая сатира жизни, после чего книга займет законное место на полке между Санаевым и Диной Рубиной.
    Не подумайте, что книга скучная – бытовые перипетии с восточным колоритом никого не могут оставить равнодушным, особенно учитывая юмор, с которым автор смотрит на происходящее.
    А еще, не сказал бы, что это детская книга, она скорее подходит для человека лет двадцати, который воспримет её как театр абсурда в антураже волшебной Армении. Назвать легким чтивом нельзя, но интересным – вне всякого сомнения.
  • Nadiia Romankevych
    16 січня 2019 р.
    Так з книгою я ще не сміялася :) 66% пользователей считают этот отзыв полезным
    Прочитала книгу по рекомендації.

    Події розгортаються в місті Берд, недалеко від Єревану, у Вірменії.

    Дитинство – це час, коли дізнаєшся багато нового, багато ще є невідомого, коли всіх любиш такими які вони є.

    Книга автобіографічна – це спогади авторки з її власного дитинства, а Манюня – це її краща подруга – Марія Шатс. Михайлівна :)

    Наріне розказує про витівки і приколи також і своїх сестер – Каріне, Гаїне і маленької Сонічки.

    Вагому роль (в прямому і переносному значенні :)) відіграє бабуся Манюні, яку всі називають Ба. Строга, але насправді любляча бабуся, яка тримає під контролем дві сім'ї – власну і сім'ю Абгарян. А ще вона пече своє ніжне ароматне мигдалеве печиво, яке тане в роті ніби пелюстки троянд.

    Гумор просто вищого пілотажу :) Ніколи так з книгою я ще не сміялася :)
    Авторка переносить нас в радянський союз, час дефіциту, довгих черг, ажіотажу навколо, здавалося б тепер, цілком доступних речей і інших побічних ефектів СССР.

    Коли я читала про Карінку, яка не могла і дня прожити, щоб щось не вчудити, то пригадала власне дитинство і проасоціювала себе якраз з цією дівчинкою.

    Але прочитавши, я зробила висновок, що власних карати, бити не буду :)
  • Олена Овсяк
    13 вересня 2018 р.
    Суперечлива книга 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Книга Наріне Абгарян «Манюня» викликала у мене дуже суперечливі почуття. Так, з одного боку вона світла, добра, дитяча – читаючи її, ви неодмінно згадаєте своє дитинство. Крім того, вона атмосферна, авторка гарно описує побут в невеличкому вірменському містечку в радянські часи. Абрикосове варення, посиденьки з сусідами й друзями, мигдальні солодощі – ти ніби сама опиняєшся там і береш у всьому участь.

    Проте з іншого боку є бабуся головної героїні Манюні, яку всі кличуть просто Ба. І це просто страшна жінка, без перебільшень. Так, за найменшу дитячу витівку вона може замкнути двох малих дівчат у підвалі на цілий день, або відшмагати свою онуку, перед тим назвавши неприємними словами її подругу. Саме Ба зробила так, що мати Манюні змушена була від них поїхати, саме вона не дає своєму синові вдруге спробувати влаштувати особисте життя. Її бояться сусіди й друзі родини, але все це описується так, наче це абсолютно нормально. І це мене здивувало найбільше, адже це справжній домашній тероризм. Тому більше трьох зірок поставити не можу.
  • Карина Тупицкая
    22 листопада 2017 р.
    Солнечный зайчик родом из детства 66% пользователей считают этот отзыв полезным
    Когда ты ребёнок и в голове как в муравейнике роятся новые идеи для приключений, то естественно сложно усидеть на месте)))
    Манюня овладевает твоим сердцем и пока последняя страница не будет перевёрнута - не пытайся переключить тумблер в положение "я взрослый".
    Море приключений и выходок двух подруг в прекрасной живописной местности заставили меня хохотать до слёз. Автор доступно и легко переносит Вас в далёкие "советские" времена - когда очередь в кинотеатр занимали с утра, а варенье варили во всех тазиках и кастрюлях семейства))
    Бабушка Манюни - это настолько собирательный образ всех бабушек, что другой просто не бывает!!! Она строгая и властная, но в тоже время у нее всегда есть пироги на столе и она не отойдет от твоей постели во время болезни.
    Не последнее место в книге занимает и природа. С какой любовью Н.Абгарян рассказывает о горах, ветрах, солнце и травах. Так и хочется упасть в душистых просторах, закрыть глаза и слушать...Слушать как горы стонут от старости, как реки бегут по их морщинам, как начинается сенокос и чабан перегоняет отару на новый луг...Запах хлебных лепёшек, свежего молока и брынзы...

    Прекрасная книга о детстве, приключениях и шалостях!
    Хорошая обложка, не стирается надпись, страницы не "вылетают", подойдет на подарок другу.
  • samyshka.j
    20 листопада 2017 р.
    "Манюня" - это любовь! 66% пользователей считают этот отзыв полезным
    Почему же я так долго обходила эту книгу стороной? "Манюня" - это моя новая любовь!!!
    Нарине Абгарян рассказывает историю дружбы двух семей: Шац - это Манюня, ее папа и ещё Ба, Манюнина взрывная бабушка, и Абгарян - это собственно сама Нарине, ее родители и три сестры. Описываемые события происходят во времена Советского союза в Армении.
    Что могут начудить две шустрые девчушки, если неуёмная энергия бьёт ключом, а в голову так и лезут гениальные идеи? Да мало ли что!.. Могут устроить тир с балкона, замучить объект первой любви, замесить тесто в унитазе, воссоздать зиму летом... Одно можно сказать без сомнений - скучно с ними не будет!
    Читая эту милую книгу, я не раз хохотала в голос! Такие забавные эти истории) кроме того, я с такой ностальгией вспомнила своё детство, когда мы с друзьями чудили подобным образом и потом получали на орехи от родителей.
    Это очень милая и добрая книга! Она поднимала мне настроение хмурыми осенними вечерами. Я счастлива, что прочитала ее. И обязательно продолжу читать истории о Манюне.
  • Лариса
    31 жовтня 2017 р.
    Восторга не состоялось 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Книги, которые мне, в общем-то, не понравились, я всегда стараюсь разложить по полочкам и найти в них не только минусы, но и плюсы. Именно так я и поступила с в чем-то автобиографической книгой российско-армянской писательницы Наринэ Абгарян «Манюня». Конечно, положительные моменты в ней есть. И, во-первых, это чудесная атмосфера небольшого армянского городка, где все друг друга знают, где на рынке принято торговаться прежде чем что-то купить. Это место, где запах от миндального варенья, которое варят летом, доносится даже на соседние улицы. Кроме того, «Манюня» - это книга о настоящей дружбе двух девочек, которые познакомились в школе.

    Но, к сожалению, есть в этом сборнике отдельных историй и минусы. И первый (и, пожалуй, самый большой из них) – это бабушка Манюни. Кажется, этой женщине позволено все: обзывать внучку и ее подругу ужасными словами, запирать их в подвале, руководить личной жизнью сына и вмешиваться в дела друзей семьи. В общем, лично я, к сожалению, осталась от этой книги далеко не в восторге.
  • Анастасия
    21 липня 2017 р.
    Спорно 66% пользователей считают этот отзыв полезным
    Яркая обложка, парадный тон повествования, рассказ о детстве – казалось бы, отличное чтение для жарких летних дней. Но нет, автобиографическое произведение Наринэ Абгарян под милым названием «Манюня» - достаточно спорное. Хотя назвать «Манюню» целостным произведением было бы не совсем правильно – это скорее сборник историй из жизни двух семейств, дочери которых дружат. В чем этой книге точно не откажешь, так это в том, что она легко читается и является достаточно атмосферной. Действие здесь происходит в небольшом армянском городке. Маня и Наринэ подружились на выступлении хора, а вслед за ними стали дружить и их семьи. Абгарян пишет о первой любви и поездке к морю, о буднях в небольшом городе и том, как правильно готовить сладости из фруктов, о детских шалостях и проступках.

    Самый большой минус этой книги, который затмевает все остальные, - это бабушка Манюни, или просто Ба. Это женщина, которая называет девочек дегенератками, жестоко избивает или как минимум запугивает их за самые небольшие провинности. Ба вынудила маму Манюни оставить мужа и ребенка, а теперь держит под каблуком своего сына, не оставляя ему и шанса на личную жизнь. Но самое странное здесь то, что все это автор подает так, будто бы так и надо. В общем, очень спорное, как по мне, произведение.
  • SvLu
    11 травня 2019 р.
    Веселе дитинство
    Фантастично кумедна книжка про дитинство і життя невеличкого містечка на Кавказі. Книга заснована на автобіографічних спогадах 40-річної давнини.
    11-річні Наріне і Манюня були кращими подружками. Але дружили не лише дівчата, але і їхні сім’ї: багатодітна родина Наріне і нечисленна родина Манюні, якою заправляла Ба, бабуся-диктатор. Дівчата були дуже галасливі, непосидючі і вигадливі, але по-дитячому наївні і милі. Навіть їхні численні шкоди були не із злого умислу, а з дитячої допитливості і безпосередності. Наріне і Манюня часто потрапляли в різні халепи, що закінчувалися домашніми покараннями, адже зрідка замислювалися над наслідками своїх дій. Особливо потішив розділ про Манюню і кохання – дівчинка по-дитячому щиро, наївно і дуже кумедно (з дорослої точки зору) виявляла симпатію до об’єкта кохання.
    А ще в цій книзі чудово прописана атмосфера маленького містечка на Кавказі, де панує свою атмосфера особливої згуртованості і дружби між людьми. Особливо цікавим був розділ, де описано спогади про відвідування кінотеатру, коли показ фільму зупиняв життя в містечку.
    Мені надзвичайно сподобалася ця книга, вона дуже смішна. Читала її перед сном, і чоловік навіть прокидався декілька разів від мого вибуху сміху. Читаючи гнівні відгуки на цю книгу (Ба і батьки Наріне часто негуманно карали дівчаток), хочу на її захист сказати, що, по-перше, треба зважати на гарячу кавказьку кров, що додавала гостроти всі подіям і поведінці героїв, які дуже бурно й темпераментно реагували на все, і, по-друге, самі дівчата (й особливо Манюня) не були взірцем слухняності, і разом із батьками вони немов доповнювали один одного, як протилежності. Мені здається, що до цієї книги не варто ставитися дуже серйозно і прискіпливо. Вона – радше про веселе дитинство, сповнене безліччю подій. Вона – про дорослішання і погляд на світ очима дітей.
  • Алена Липецкая
    17 грудня 2018 р.
    Дитинство
    Я прихильниця творчості Наріне Абгарян. Проте книги, які я вже прочитала, більш серйозні, емоційні, аж "беруть за душу". Книга"Манюня" інша - це збірка веселих історій із дитинства самої авторки та її подруги Марії(Манюні). Читаючи книгу, я насміялася від душі, позгадувала своє дитинство.
    Найбільш цікавий персонаж - це бабуся Манюні, яку звали просто Ба. Вона сувора, принципова, "безапеляційна". З іншого боку викликало обурення те, що вона негативно впливала на сім'ю свого сина. Це жінка з того розряду, яка сама знає, як краще жити іншим. Ба боялися усі жителі села: і жінки, і чоловіки. Боялася Ба і її внучка Манюня, але постійно влаштовувала різні провокації.
    Манюня і Нарка весь час ускладнювали життя Ба своїми пустощами: щось поламають, щось розіб'ють, то самі потраплять у халепу.
    Я і не помітила, як сплив час за читанням. Дуже цікаво, весело, позитивно. Ця книга - це можливість повернутися в дитинство, насолодитися своїми спогадами, підняти собі настрій. Окремо хочу відзначити ілюстрації, дуже сподобалось оформлення книги.
 

Характеристики  Манюня

Автор
Наріне Абгарян
Видавництво
Рідна Мова
Мова
Українська
Рік видання
2016
Рік першого видання
2015
Перекладач
Вікторія Прокопович
Вік
Підліткам, Від 9 до 12 років
Ілюстратор
Тетяна Філатова
Кількість сторінок
384
Ілюстрації
Чорно-білі
Формат
130х200 мм
Палітурка
М'яка
Папір
Офсетний
Тираж
2000
ISBN
978-966-917-083-5, 978-5-17-069090-9, 9789669170835
Вага
320 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Російська література
Література за періодами
Сучасна література
 
Про автора  Манюня