Манифест киборгов: наука, технология и социалистический феминизм 1980-х

В одній зі своїх найважливіших статей Харауей стверджує, що будь-яке знання несе на собі відбиток того місця/позиції/ситуації, в якій воно виробляється. Це не означає, що при цьому воно стає неминуче суб'єктивним і відносним. Навпаки. Тільки в тому випадку, якщо ми відмовимося від того, щоб грати в God's trick, розміщуючи себе в якості безтілесних суб'єктів-спостерігачів, які ширяють у висотах абстракції і не зацікавлено оглядають світ своїм всевидячим оком, стає можливою об'єктивність. Ситуаційна, часткова, політична. До того ж, як зауважує Харауей, краще дивитися не з надсвітових висот, а знизу, з дна, з андеграунду, з позиції пригноблених: колонізованих, не-білих, жінок, робочих, ЛГБТК+, кіборгів. Але ніяке положення і ніяка ідентичність не гарантують привілейованого доступу до істини або чистого досвіду.