Книга Мамонт

Книжка «Мамонт» - це книжка про цікаві пригоди маленького хлопчика, написана українською письменницею Ольгою Купріян.
Татко забирає маленького хлопчика з дитячого садочка. Вони разом їдуть до Національного науково-природничого музею. Хлопчик мріє побачити мамонта. Вони з татом доходять до місця, де мав знаходиться мамонт. Але мамонта нема! У пошуках мамонта тато і хлопчик заходять до всіх залів музею. Хлопчику стає сумно. І ось в той час, коли він майже розчарувався, вони разом з татом знаходять мамонта. Великий волохатий мамонт красувався на першому поверсі музею, де було завжди його місце. Малюка сфотографували і подарували значок.
Вся дія відбувається в Києві. Рідна країна і рідне місто додатково привертає увагу до цієї історії.
Дуже цікаво побачити рідні тролейбуси, станції метро, Національний науково-природничий музей на малюнках-аплікаціях художниці Ольга Купріян. Аплікації дуже добре передали емоції хлопчика, а також створили особливу атмосферу дитячого світу. Вони викликали в моєї доньки розвиток уяви і пробудили творчість. Зокрема донька захотіла зробити аплікацію такого хлопчика і морозива, які можна побачити на сторінках книги.
Книжка вчить тому, що можна знайти цікаві пригоди будь-де і побачити щось незвичайне в звичайному, а також як то чудово проводити час разом зі своєю родиною, зі своїми дітьми.
Книжка якісно зроблена. Обкладинка тверда.
Нам з донькою сподобалася книга «Мамонт» Ольги Купріян. Раджу всім батькам маленьких діток звернути увагу на цю книжку.

Аплікаційно-буденна історія про батьківсько-синівську дружбу.
Малюнки мене просто покорили. Ось ці вставочки міліметрівки, паперу з різними фактурами - усе це так розбурхує уяву і спонукає до творчості, що навіть дорослому кортить узятися за ножиці.
Після прочитання хочеться радіти усіляким милим дрібничкам, які нас оточують, - смачному морозиву, вусатим тролейбусам, зеленим деревам, насиченим звичайними пригодами дням.
Взаємини сина і батька дуже добре передані, хоч тексту в книжці зовсім трошки. Класний прийом, коли вони доповнюють фрази одне одного - це показує, які вони близькі і як добре знають одне одного.
Пошуки мамонта у музеї - теж цікава ідея, але я, якщо чесно, не дуже зрозуміла, чому герої не знайшли його одразу, якщо мамонт був на своєму місці (і де взагалі тоді його звичне місце - в спеціальному залі чи при вході?).
Тональність оповіді добра і трохи бешкетна, переважно тому, що ведеться від імені хлопчика.
Непогана книжка, яка може заохотити дитину більше проводити часу з батьками, відвідувати музеї і ліпити аплікації.