Майстер реліквій
Паперова книга | Код товару 869538
Yakaboo 4.3/5
Автор
Крістофер Баклі
Видавництво
Фабула
Серія книг
Бестселер
Мова
Українська
Рік видання
2018
Перекладач
Яна Сєрая
Кількість сторінок
448
Ілюстрації
Немає ілюстрацій

Усе про книжку Майстер реліквій

Крістофер Баклі - один з постійних лідерів «Бестселерів "Нью-Йорк Таймс"», «найсмішніший сучасний англомовний письменник», як називають його критики. Новий роман Баклі «Майстер реліквій» - справжній вихор запаморочливих подій, що розгортаються в Європі XVI століття: художник Альбрехт Дюрер і торговець реліквіями Дісмас вступають у змову з метою підробки плащаниці Христа, за яку у заможних клієнтів можна отримати величезні гроші. Серед цих клієнтів - курфюрст Саксонії Фрідріх Мудрий і кардинал Майнцький. На читача чекає купа найдивовижніших середньовічних пригод - смертельно небезпечних, фривольних і хитромудрих, а також безліч цікавих подробиць про мистецтво, релігію, політику і науку тих часів.

Характеристики
Автор
Крістофер Баклі
Видавництво
Фабула
Серія книг
Бестселер
Мова
Українська
Рік видання
2018
Перекладач
Яна Сєрая
Кількість сторінок
448
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Рецензії
  •  
    Жахливий переклад 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Жахливий переклад на українську мову. Таке враження, що книгу переклали на російську мову, а потім просто прогнали через Google translate. Дуже шкода Крістофера Баклі, бо роман дійсно цікавий, але практично на кожній сторінці є русизми. Останній раз читав книгу з таким неякісним перекладом років з 15 тому.
    Деякі цитати з книги:
    - І привези мені золотий булижник, - напутив його Дісмас. (сторінка 436)
    - Магда і Дісмас взялися кожен за свій вугол полотнища і разом підняли його з підлоги. (сторінка 343)
    - Дісмас топив піч. (сторінка 344)
    - Жаровні поставили на узвишші в самому кінці алтарної апсиди. (сторінка 318)
    - Вони швидко пробігли три сходові марші до апаратаментів архідиякона, для чого Магді довелося високо задрати поділ. (сторінка 380)
    - Тепер, коли ми знаємо, що Магда в сундуку, а не в кареті, то давай спробуємо примусити сеньйора Караффу накласти в його оксамитові бриджі. (сторінка 422)
    - Що, як вони мають при собі імператорський наказ зі справжньою печаткою, а не з печаткою архідиякона Святої часовні? (сторінка 363)
  •  
    Перевершив класику 80% користувачів вважають цей відгук корисним
    Деякі описи називають її пригодницькою сатирою, а деякі інтерв'ю зауважують твір як класичний історичний роман. Щодо того чи це бестселер не знаю, але безперечно це те, чого так мало на українському ринку (майже нема). Сатирою я б це не назвав, оскільки, сам автор говорив, що це щось друге чого він прагнув і йому це вдалося після того, як він закинув написання сатир на теми політичної кухні. Безперечно гумор в цій книзі присутній і дуже професійно, але це далеко не сатира і гумор головну думку не переважає. Скоріше там присутній розважальний прийом час від часу, щоб було цікаво рухатись далі. Так щоб аж смішно, там немає нічого, але дотепний діалог присутній. Мене приємно вразило те, що це не черговий любовний роман і там не домінують вигадані інтриги на історичному фоні. Певна річ, інтриги в історії звичайна справа, вони присутні і в наш геополітичний час. Але в класичних історичних романах про Середньовіччя, крім політичних, зазвичай, любовна інтрига серед доволі достовірного історичного фону звичайна річ, а сам любовний сюжет переважає і самої історії як стаття з вікіпедії. Жарти в серйозних класичних історичних романів присутні навіть більше ніж тут, але, зазвичай, дуже дурні і часто дратують. Тут все на професійному рівні в міру, хоча на початку було два нескромних жартів про святе і я боявся, що книга написана щоб образити почуття віруючих. На щастя це не так, ті жарти може і перегнули ланку, але вони містили сенс, якщо дивитись з боку персонажів, а не вважати прочитане за власні думки. І більше якихось непристойних фраз, окрім початку, не було. Отож, це не класика. Більшість історичних романів, навіть про революцію(де героям дають чуть не всі найкращі людські риси на світі нереально нудними описами і вихваляннями і де всі вони нереально розумні), і поряд не стояли з цією книгою. Це вже дійсно щось сучасне.

    Щодо теми книги - вона оригінальна. Я навчався на історичному і тема підробок реліквій для мене близька, книга нічого не перебільшує. Щодо описів у книзі, мене приємно вразило, що їх мінімум. Немає довжелезних на 1-3 сторінки нудних і предметних описів чого-небудь. Можливо, оскільки я історик, то уявити період про який йдеться в романі для мене не важко і описи мене б тільки дратували, а для когось незнайомого з Середньовіччям, може, це ускладнить уявлення світу в книзі. В такому разі проблеми не буде, автор писав і про сьогодні сучасною мовою. Сучасною тому, що там були присутні діалоги з мовою не притаманною тому століттю тим людям і це надало твору подвійного сенсу, опис книги на задній палітурці не збрехав. А щодо опису того періоду, яким він був насправді, було б простіше фільмом зобразити, аніж словами. Але я навіть не знаю до якої міри той фільм мав би бути трешовим, щоб показати все те лицемірство, розпусту, життя із щурами, товсті-жирні лиця вельмож вкритих язвами від сифілісу і т.д.. Від справжнього 1517 року вас, мабуть, би вивернуло. Автор в книзі не намагався показати, що людей треба ненавидіти із-за їхнього паскудства і після прочитання книги вам не захочеться її відкинути подалі і впасти в депресію з роздумами про людей тоді і людей зараз. Але задуматись в книзі є над чим, варто лише замітити.

    Щодо того, для кого ця книга, то це вже яке в кого буде враження після прочитання. Неосвічений віруючий і забобонний як стара бабця може образитись, а неосвічений атеїст може розреготатись, подумавши що автор пише це проти релігії. Я ж бачу цю книгу про людей і їхній світогляд, який не мінявся ні тоді ні зараз. Світогляд людства, який вже притаманний нам 2000 з гаком років(до того був інший). Проте, це вже більше пояснить антропологія і філософія. А ця книга нікого не ображає. Вона не для того щоб образити віруючих чи насмішити атеїстів. Вона всього лише про самих людей.

    Мене не дивують вже, але часто вражають і дратують рецензії про хороші книги-романи, які не любовні романчики для домогосподарок, але ці ж господарки пишуть про них: "для школярів норм, мені не хватило сюжету", "я читала авторів які писали про любов краще за це, а це навіть не дочитала" і т.п..
    В такому разі хочу дати пораду:
    Якщо ви купили "Майстер реліквій" щоб покайфувати від бруду чи 18+ і гострого сімейного сюжету з любов'ю - подаруйте книгу бібліотеці, ви не той жанр купили.
    Можливо, вони так пишуть, бо читають про те чого їм не хватає. Не виключення, оскільки я також. Ця книга дала мені море цікавого діалогу. Виходячи на вулицю і спілкуючись із знайомими, із рідними чи із старими, я чую зазвичай побутові розмови про роботу, політику, питання про мої перспективи роботи, помідори на ринку, що там в бусі зламалось і треба замінити і т.д. і т.п.
    Ця книга складається не з описів і не філософії. Вона побудована на діалогах героїв. Герої не витрачають наш час дарма обговорюючи щось побутове і грязне як більшість романів з Пулітцерівської і Букерівської премій. Вони розмовляють про свій період і розповідають історію ХVІ століття із розумом сучасного автора і, звичайно, кожен з них думає як людина свого часу одночасно. Це цікава історична розповідь у вигляді роману, який написаний діалогами людей між собою. Це перший роман, перший історичний роман(який я прочитав, а їх чимало, бо коли ще в книгарнях не було нічого путнього і не було нон-фікшину, крім бібліотечних підручників я скуповував на блошиному ринку старі історичні романи, намагаючись вибирати без любовних сюжетів). В ньому немає ні сторінки, яка лишня. Жодна сторінка мене не дратувала. Це корисна і пізнавальна книга.
Купити - Майстер реліквій
Майстер реліквій
250 грн
Є в наявності
 

Рецензії Майстер реліквій

4.3/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Жахливий переклад 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Жахливий переклад на українську мову. Таке враження, що книгу переклали на російську мову, а потім просто прогнали через Google translate. Дуже шкода Крістофера Баклі, бо роман дійсно цікавий, але практично на кожній сторінці є русизми. Останній раз читав книгу з таким неякісним перекладом років з 15 тому.
    Деякі цитати з книги:
    - І привези мені золотий булижник, - напутив його Дісмас. (сторінка 436)
    - Магда і Дісмас взялися кожен за свій вугол полотнища і разом підняли його з підлоги. (сторінка 343)
    - Дісмас топив піч. (сторінка 344)
    - Жаровні поставили на узвишші в самому кінці алтарної апсиди. (сторінка 318)
    - Вони швидко пробігли три сходові марші до апаратаментів архідиякона, для чого Магді довелося високо задрати поділ. (сторінка 380)
    - Тепер, коли ми знаємо, що Магда в сундуку, а не в кареті, то давай спробуємо примусити сеньйора Караффу накласти в його оксамитові бриджі. (сторінка 422)
    - Що, як вони мають при собі імператорський наказ зі справжньою печаткою, а не з печаткою архідиякона Святої часовні? (сторінка 363)
  •  
    Перевершив класику 80% користувачів вважають цей відгук корисним
    Деякі описи називають її пригодницькою сатирою, а деякі інтерв'ю зауважують твір як класичний історичний роман. Щодо того чи це бестселер не знаю, але безперечно це те, чого так мало на українському ринку (майже нема). Сатирою я б це не назвав, оскільки, сам автор говорив, що це щось друге чого він прагнув і йому це вдалося після того, як він закинув написання сатир на теми політичної кухні. Безперечно гумор в цій книзі присутній і дуже професійно, але це далеко не сатира і гумор головну думку не переважає. Скоріше там присутній розважальний прийом час від часу, щоб було цікаво рухатись далі. Так щоб аж смішно, там немає нічого, але дотепний діалог присутній. Мене приємно вразило те, що це не черговий любовний роман і там не домінують вигадані інтриги на історичному фоні. Певна річ, інтриги в історії звичайна справа, вони присутні і в наш геополітичний час. Але в класичних історичних романах про Середньовіччя, крім політичних, зазвичай, любовна інтрига серед доволі достовірного історичного фону звичайна річ, а сам любовний сюжет переважає і самої історії як стаття з вікіпедії. Жарти в серйозних класичних історичних романів присутні навіть більше ніж тут, але, зазвичай, дуже дурні і часто дратують. Тут все на професійному рівні в міру, хоча на початку було два нескромних жартів про святе і я боявся, що книга написана щоб образити почуття віруючих. На щастя це не так, ті жарти може і перегнули ланку, але вони містили сенс, якщо дивитись з боку персонажів, а не вважати прочитане за власні думки. І більше якихось непристойних фраз, окрім початку, не було. Отож, це не класика. Більшість історичних романів, навіть про революцію(де героям дають чуть не всі найкращі людські риси на світі нереально нудними описами і вихваляннями і де всі вони нереально розумні), і поряд не стояли з цією книгою. Це вже дійсно щось сучасне.

    Щодо теми книги - вона оригінальна. Я навчався на історичному і тема підробок реліквій для мене близька, книга нічого не перебільшує. Щодо описів у книзі, мене приємно вразило, що їх мінімум. Немає довжелезних на 1-3 сторінки нудних і предметних описів чого-небудь. Можливо, оскільки я історик, то уявити період про який йдеться в романі для мене не важко і описи мене б тільки дратували, а для когось незнайомого з Середньовіччям, може, це ускладнить уявлення світу в книзі. В такому разі проблеми не буде, автор писав і про сьогодні сучасною мовою. Сучасною тому, що там були присутні діалоги з мовою не притаманною тому століттю тим людям і це надало твору подвійного сенсу, опис книги на задній палітурці не збрехав. А щодо опису того періоду, яким він був насправді, було б простіше фільмом зобразити, аніж словами. Але я навіть не знаю до якої міри той фільм мав би бути трешовим, щоб показати все те лицемірство, розпусту, життя із щурами, товсті-жирні лиця вельмож вкритих язвами від сифілісу і т.д.. Від справжнього 1517 року вас, мабуть, би вивернуло. Автор в книзі не намагався показати, що людей треба ненавидіти із-за їхнього паскудства і після прочитання книги вам не захочеться її відкинути подалі і впасти в депресію з роздумами про людей тоді і людей зараз. Але задуматись в книзі є над чим, варто лише замітити.

    Щодо того, для кого ця книга, то це вже яке в кого буде враження після прочитання. Неосвічений віруючий і забобонний як стара бабця може образитись, а неосвічений атеїст може розреготатись, подумавши що автор пише це проти релігії. Я ж бачу цю книгу про людей і їхній світогляд, який не мінявся ні тоді ні зараз. Світогляд людства, який вже притаманний нам 2000 з гаком років(до того був інший). Проте, це вже більше пояснить антропологія і філософія. А ця книга нікого не ображає. Вона не для того щоб образити віруючих чи насмішити атеїстів. Вона всього лише про самих людей.

    Мене не дивують вже, але часто вражають і дратують рецензії про хороші книги-романи, які не любовні романчики для домогосподарок, але ці ж господарки пишуть про них: "для школярів норм, мені не хватило сюжету", "я читала авторів які писали про любов краще за це, а це навіть не дочитала" і т.п..
    В такому разі хочу дати пораду:
    Якщо ви купили "Майстер реліквій" щоб покайфувати від бруду чи 18+ і гострого сімейного сюжету з любов'ю - подаруйте книгу бібліотеці, ви не той жанр купили.
    Можливо, вони так пишуть, бо читають про те чого їм не хватає. Не виключення, оскільки я також. Ця книга дала мені море цікавого діалогу. Виходячи на вулицю і спілкуючись із знайомими, із рідними чи із старими, я чую зазвичай побутові розмови про роботу, політику, питання про мої перспективи роботи, помідори на ринку, що там в бусі зламалось і треба замінити і т.д. і т.п.
    Ця книга складається не з описів і не філософії. Вона побудована на діалогах героїв. Герої не витрачають наш час дарма обговорюючи щось побутове і грязне як більшість романів з Пулітцерівської і Букерівської премій. Вони розмовляють про свій період і розповідають історію ХVІ століття із розумом сучасного автора і, звичайно, кожен з них думає як людина свого часу одночасно. Це цікава історична розповідь у вигляді роману, який написаний діалогами людей між собою. Це перший роман, перший історичний роман(який я прочитав, а їх чимало, бо коли ще в книгарнях не було нічого путнього і не було нон-фікшину, крім бібліотечних підручників я скуповував на блошиному ринку старі історичні романи, намагаючись вибирати без любовних сюжетів). В ньому немає ні сторінки, яка лишня. Жодна сторінка мене не дратувала. Це корисна і пізнавальна книга.
  •  
    Вишенька на торті -- Дюрер 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    В книжці йде мова про пригоди мисливця за реліквіями Дісмаса (дуже вже явна і, на мою думку, дещо невдала алюзія, яка потім неодноразово висміюється іншими персонажами), а також про середньовічну Європу, її звичаї і реалії (зокрема: індульгенції, чума, сифіліс, війни, відьми тощо), побут, зустрічаємо масу реальних історичних персонажів: від папи Лева Х до Паральцеса, а вишенька на торті і прикраса всього твору -- найвидатніший германський художник Альбрехт Дюрер і його его.
    Велика заслуга автора в тому, що всі його герої думають "по-середньовічному". Це місцями нервує, але потім пригадуєш коли відбувається дія і розумієш що ні, таки все правильно.
    Дуже вправно і тонко висміяно християнські, а насправді й не християнські, догми і переконання, що побутують в народі і з народу беруть свій початок, нечесних на руку церковних службовців.
    Єдиний мінус -- не надто вдалий переклад і маса друкарських помилок.
    Купляйте і даруйте цю книгу рідним і друзям, які готові палити людей за будь-яку критику церкви і її діячів. Беззастережно читайте її, якщо у Вас є почуття гумору і Ви вважаєте, що по-доброму посміятись можна над будь-чим.
  •  
    Майстер реліквій 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книга відомого американського письменника Крістофера Баклі, яка стала справжнім бестселером «Нью-Йорк Таймс».
    Це те, що я люблю! Захоплива, динамічна розповідь, від якої неможливо відірватися. Читається швидко і легко. Пригоди, реальні історичні особи, Середньовічна Європа на межі епохи Відродження, тортури, гумор, бійки, навіть гора трупів, і звичайно є любов та дружба)) Просто вражає знання автора і проведена ним роботи при написанні цієї книги. Адже у романі є досить цікава інформація про медицину, науку та мистецтво 16 століття у Європі, а також про реліквії святих. Це різні ганчірочки, цвяшки, частини тіла людей, які буцімто належали колись святим. Уявляєте, колись давно люди збирали їх у колекції, купували, продавати та полювали на рідкісні екземпляри! І на цих реліквіях зав’язаний весь сюжет роману. Торговець реліквіями майстер Дісмаса та його друг знаменитий художник Альбрехт Дюрер, який є, до речі, цілком реальною історичною особою, вступають у справжню змову, щоб підробити плащаницю, яка нині відома як Туринська плащаниця.
  •  
    ,,Майстер реліквій" береться до справи)
    Агов, друзі! Хто з вас любить історичні романи? Ну, не класичні, а такі, які із спокійною душею можна назвати вишуканою історично-авантюрною містифікацією, плюс, герої, якщо на секунду забути, в котрих часах живуть, ну геть би, як наші сучасники! А якщо додати ще й неабияке авторське почуття гумору, майстерно відтворену атмосферу давнини, включно з пізнавальними цікавинками з різних сфер життя, о, і не забути про двох-трьох відомих історичних постатей -- вийде пресмачнюще чтиво! Як-от ,,Майстер реліквій" американського письменника Крістофера Баклі. Що ж, поїхали!

    Знайомтесь, пан Дісмас. Торговець всілякими антикварними витребеньками. Одного разу його осяює просто геніальна думка, а саме знайти талановитого майстра, який погодиться підробити... Христову плащаницю! Уявляєте?! Для втілення такого хитромудрого бізнес-плану око досвідченого Дісмаса падає на художника... Альбрехта Дюрера. Так-так, саме на того, про якого ви подумали! До речі, події відбуваються у 16-му столітті, тож чого-чого, а барвистого, пізнавального та захоплюючого екскурсу у ті часи буде сповна!

    ,,Майстер реліквій" -- це перший роман автора бестселерів, відомого журналіста та успішного спіч-райтера Крістофера Баклі, який перекладено на українську мову (видавництво ,,Фабула"). Впевнена, твір сподобається якнайширшому колу читачів, особливо поціновувачам класної соціально-політичної сатири, які почерпнуть чимало цікавого про життя-буття пізнього Середньовіччя. Особисто мені, дуже сподобалося розширювати свої горизонти у мистецькій царині; а ще припав до душі стиль письма автора; переклад -- досить непоганий! Сподіваюсь, що невдовзі українською мовою заговорять й інші романи цього чудового майстра пера -- Крістофера Баклі!
  •  
    Цікаво про середньовіччя
    Фантастична історія з карколомних пригодами, коханням, інтригами і таємницями на тлі далекого середньовіччя! Якщо бажаєте відпочити від повсякденних турбот, то саме час взятися за читання цієї книги. Художник Альберт Дюрер та торговець реліквіями Дісмас об'єднують свої сили задля створення шедевру. Що з цього вийшло - читайте в романі Крістофера Баклі.
    І досі вирує безліч пристрастей щодо справжньої плащаниці, в яку був загорнутий Ісус Христос після смерті. Масла у вогонь підлили ще в далеких середньовічних часах, адже за постійними гонитвами за різноманітними християнськими реліквіями почали виникати найрізноманітніші підробки. І то настільки якісні, що й до сьогодні не можна повністю визначити їхнє походження. Ось ця книга й розповідає про ймовірне створення однієї з них. Вірити їй не обов'язково, але прочитати та насолодитися незвичайними пригодами в сам раз!
    Це не зовсім класичний історичний роман, що приємно вражає. Це швидше цікава історія, яка не напружує читача величезними описами чи своєю деталізацією. І, незважаючи на обсяг, книга читається легко
  •  
    Тут є Дюрер)
    Крістофер Баклі "Майстер реліквій"
    Інколи хочеться чогось такого... невизначеного і дивного. Схожого на "Майстер реліквій"
    Не скажу, що очікувала від книги надто багато. Читала її, щоб відпочити від серії важких книг. Загалом, мені вдалося це зробити. Сюжет цікавий, події місцями навіть веселі, елементи гумору, сатири, іроній присутні. Особливого шарму додав Альбрехт Дюрер, якого, чесно, геть не очікувала тут зустріти та ще й ролі фальсифікатора плащаниці. От хто просто вразив мене у саме серце) Чомусь я повірила кожному слову автора про художника. Так і бачила Дюрера замилованого самим собою.
    Звісно, трохи настрій і мої релігійні вірування та уявлення в результаті прочитання постраждали, бо ж так хочеться вірити у диво і чудеса зцілення. Але... Вірити ж можна й далі)
    Повернемося до книги. Часи, описані тут, були доволі тривожними як для Європи, так і для католицької церкви. Реформація починає гуляти світом, баламутить уми досі чесних і ревних католиків. Церква готова на все, аби втримати у своєму лоні якнайбільше віруючих. І крадіжка, шельмування, підробка-це далеко не весь перелік справ, на які вона готова заради досягнення мети. Ось про все це тут і можна прочитати)
    Загалом книгу раджу, але з невеликою засторогою. Редакторська робота не вражає. Тут доволі багато стилістичних і граматичних огріхів, які збивають позитивний настрой від читання. Прикро, що загалом цікава історія "змазалася".
  •  
    Історичний роман
    Останнім часом із усіх прочитаних мною книг переважають історичні романи. Обожнюю читати розповіді про події, які були, а не видумані.
    Книга Крістофера Баклі "Майстер реліквій" досить неординарна та незвична. Мені такі ще не траплялися.
    Незвична вона тим, що містить у собі сатиру. Часом вона була вдалою, а місцями і ні. Але це на мою, досить суб'єктивну думку.
    Це книга про шукача реліквій на ім'я Дісмас. Який усілякими правдами і неправдами намагається отримати шматки тіла та особисті речі, які належали святим. І це якось так абсурдно, адже розумієш, що ніякий вінок Ісуса Христа не міг продаватися на ринку в середньовічній Європі.
    Але тим не менше події в книзі реальні, і так воно все і було.
    І про підробку плащаниці теж. Яка ж все таки церква брехлива організація. Яка аби виманити чим побільше грошей видумає всіляке неможливе та дурне і не логічне.
    На мою думку, цей роман висміює церкву та її вчення і погляди, хоча багато хто з читачів іншої думки.
    Цю книгу можу сміливо радити тим, хто обожнює історичні романи. Людям, глибоко віруючим, ця книга може бути образливою.
  •  
    Досить цікаво, але на один раз
    Цю книжку потрібно читати людям з достатнім рівнем критичного мислення та вмінням з іронією ставитись до написаного, інакше людей, особливо релігійних, може обурити написане.

    Про сюжет. Книжка відбувається в часи, коли Мартін Лютер лише робив свої перші кроки на релігійному поприщі. В Європі наповну йде торгівля індульгенціями та мощами святих, які, нібито, здатні скоротити час перебування душі в чистилищі. Головний герой Дісмас - професійний шукач таких реліквій, ну там фрагмент колінної чашечки святої Варвари, палець пророка Іллі і все таке. Він знаходить такі реліквії для своїх вельможних покровителів - церковних сановників.
    Дісмас по-своєму чесний чоловік і продає лише те, у святості чого впевнений. Але певні життєві обставини змушують його піти на відчайдушний крок і разом з художником Дюрером (так, тим самим) підробити не що-небудь, а Плащаницю Христа. Ну, а далі сюжет закручується з блискавичною швидкістю.

    Сюжет зав'язується досить повільно, але потім книжка дуже швидко нарощує темп. Кілька разів сюжет робить ну дуже різкі повороти. Але через те, що мотивація головного героя кульгає на обидві ноги (що він і сам в якийсь момент визнає) гострота подій дещо втрачається. Плюс, автор явно перебавив з кількістю саркастичних реверансів у бік церкви.

    Найяскравішим персонажем вийшов Дюрер, а от з жіночими персонажами тут туго - їх аж два: перша - закінчене стерво, без жодного обґрунтування, друга - прямо Марія Магдалина. Прямо скажемо - не надто великий вибір.

    Неприємно вразила кількість помилок і очевидних русизмів у тексті, як от “Дісмас ніколи не сміявся з ним, не шуткував, і навіть не бачив його розсміяним”, або “починаємо, усі по містах”. Думаю, побачила не все, бо зазвичай до книжок не присіпуюсь, але це прямо різало око.
  •  
    Добрий чи поганий злодій?
    Сама ідея тогрівлі мощами та клаптиками тканини на початку твору видалась мені дикою - ситуація нагадувала якийсь альтернативний світ з діаспорою чаклунів у ньому. З великим зусиллям вдалося переконати себе, що подібні "ринки священних реліквій" дійсно існували, та ще й непогано процвітали за часів Середньовіччя. Направду кажуть, ніщо так не лякає, як осмислення реальності тієї чи іншої події.
    На фоні бізнесу, який пропонує відпущення гріхів та початку зародження протестанства, майстрові реліквій Дісмасу (саме ім'я якого перекладається як "добрий злодій", а швейцарське походження робить його мало не сміховинним) випадає впродовж половини книги підробити одну з них, аби врятувати власне фінансове положення, а решту часу - покутувати викритий гріх у компанії друга-співучасника, трьох найманців та надміру впертої дівчини. Сюжет цікавий (добре, що його здобрили величезною долею гумору), напруга зберігається до кінця, проте не завжди можливо відслідкувати всі дії персонажів. Крім того, унікальність цієї книги полягає в тому, що більшість інформації ми дізнаємося з діалогів.
    Але...але. Це був би гарний приклад історичного роману, якби не кілька доволі неприємних моментів. По-перше, я вбачаю тут деяку розбіжність персонажів із темою роману. Про художника Дюрера згадується в тексті навіть занадто часто - іноді навіть хочеться спитати: а хто тут головний герой, Дісмас чи Дюрер? По-друге, замало приміток від автора або видавця стосовно реліквії, заради якої, власне, писалася книга - наприклад, не сказано, що слідів крові на справжній плащаниці НЕ МАЛО б бути взагалі. Кінцівка ж видається мовби пожованою - незрозуміло, чи взагалі вдалося "паломникам" захопити плащаницю (хоча судячи з тексту, вона залишилась там, де зберігалась), дістався Дісмас Альбрехта та Фрідріха, чи знайшов опісля цього Магду? Епілог більше нагадує звіт, а не художній текст.
    А тепер про ще менш привабливий аспект. Конкретно - про переклад. Давно мені не зустрічалася книга, в якій було б настільки багато русизмів та орфографічних помилок. Хоча подібне можна поставити на карб і двом іншим Харківським видавництвам, "Клуб Сімейного Дозвілля" та "Віват", "Фабулу", як я вирішила після читання, цей огріх зачепив більше від усіх інших. Дійсно шкода, що найпершу ж книгу Крістофера Баклі, яка вийшла в Україні, підготували настільки недбало - могла б надбати ще більшу аудиторію за наявності кваліфікованого перекладача та редактора.
  •  
    Рекомендую!
    "Майстер реліквій" — книга-знахідка серед безлічі "складної" сучасної літератури. Сюжет настільки простий, динамічний та захоплюючий, що на прочитання пішло менше тижня! Враження таке, начебто подивився крутий фільм.

    Сучасні автори дуже люблять щось складне: важке минуле персонажів, глибокий аналіз мотивації, якісь перехресні події тощо. Не дивлячись на те, що сам Баклі належить до таких письменників ("День Бумеранга", "Дякую за паління"), йому вдалося написати круту книгу без зайвих навантажень на читачів. Звісно, в книзі багато сатири на тему політики, релігії, мистецтва, але все так органічно, що не заважає динаміці сюжету.

    Це класичний пригодницький роман: є головний герой та його приятель, вони потрапляють у халепу та мусять з нею розібратися. Під час їхньої подорожі сюжетом на шляху трапляється усе: шахрайство, політика, бійки, допомога, кохання та інше.

    Книга дійсно захоплює з першої до останньої сторінки. Кожен персонаж на своєму місці, кожна подія важлива для розвитку сюжету, кожна дія цілком логічна. Нічого зайвого.
  •  
    Про історію з гумором та іронією
    Авантюра на авантюрі! Ох і Баклі! Ох і майстер! Ох і троляка! Ох і накрутив!
    Ну от, знову історичний роман. 16 століття. Торгівля індульгенціями паралельно з паломництвом до священних реліквій процвітає. Проти виступає Мартін Лютер. У конфронтацію між ним та папою Левом Х мимоволі опиняються втягнуті курфюрст Саксонії Фрідріх Мудрий та Альбрехт, архієпископ Бранденбурзький і Майнцський (згодом кардинал).
    Виявляється, Середньовіччя може бути не таким вже й понурим. Нііі, бруд, епідемії, спалення та страти нікуди не поділися. Але можна сприймати все це з іронією, часом кумедно.
    Тож, майстер-клас від майстра (без тафтології ніяк), художника, аптекарки та трійці солдатів як зберегти гроші й життя, як видавати себе за вбиту людину, як не вляпатися в дипломатичний скандал чи навіть як ненароком не розпалити війну між Францією та Священною Римською імперією і, зрештою, як "перемістити" безцінну реліквію. Проте, конкуренція не дрімає.
    Імпонує акцент автора на окремих деталях, навіть дрібних, а легкий тролінг специфічних рис в представників різних народів не може не викликати усмішки.
    Обов'язковий Must-read, якщо ви любите: а) історію, б) пригоди, в) детективи, г) мистецтво, д) ваш варіант...
  •  
    Інтриги в 16 столітті
    Ця книга - історичний роман. Любите такі романи? Я чесно кажучи раніше не любила. От зі школи не люблю історію. Але останнім часом мене потягнуло на таке чтиво.

    В кожному такому творі можна дізнатися щось нове про той час, культуру, людей. А від усвідомлення того, що прототипами персонажів були цілком реальні люди, просто мурашки по тілу.

    Ми переносимось в шістнадцяте століття. Церква на піку популярності, якщо так можна сказати. Всі навколо вірять в магічні амулети, так звані реліквії, які допоможуть зцілитися від усіх хвороб, підтримають на важких життєвих випробуваннях, а спеціальні індульгенції (що б це не означало) навіть зменшать термін перебування в чистилищі. Одним словом вірили люди в такі нереальні речі.

    Головним героєм якраз і є людина, яка робить ці амулети-реліквії. Його величають майстром і заробляє він по тих мірках просто шалені гроші.

    Бачачи популярність своїх творінь, він іде на кримінал. І виготовляє для поважних вельмож копію реліквій. А далі понеслося. Інтриги, бійки, політичні змови, релігійні інтриги і заборонене кохання.

    Все це щедро скроплене гумором, іронією та сатирою, тому я раджу придивитися до цієї книги.
  •  
    Пройдисвіти
    В усі часи, в усіх народів були є та будуть люди, які прагнуть легкої наживи та не цураються порушення усіх можливих законів, заборон та норм. Головні герої книги проживають у середньовіччі та намагаються перетворити своє життя з сякого-такого існування на заможне та сите, підробляючи та продаючи справжні реліквії та інші цінні речі, які для багатьох їхніх сучасників є священними. Цікавий та неординарний сюжет захоплює з перших сторінок та тримає інтригу до самого фіналу. Натомість ложкою дьогтю в цій книзі є український переклад, такого бездарного літературного твору я не зустрічав з часів початку незалежності. Саме дякуючи перу перекладача, складається погана думка про автора книги, задумку якого щодо колоритності мови не вдалося донести до українського читача.
 
Характеристики Майстер реліквій
Автор
Крістофер Баклі
Видавництво
Фабула
Серія книг
Бестселер
Мова
Українська
Рік видання
2018
Перекладач
Яна Сєрая
Кількість сторінок
448
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~130х205 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
ISBN
978-617-09-3947-0
Тип
Паперова
Література країн світу
Література США і Канади
Література за періодами
Сучасна література