Це той приклад книги, де об`єм немає значення. Адже у таку крихітку вмістилися усі найважливіші поради для сучасної матері, яка бажає найкращого для своєї доньки. Дана книга являється відповіддю на лист, який написала Чімаманді її подруга. Подруга запитала поради у автора як їй виростити доньку феміністкою. І хоча автор дуже багато порад конкретизує для дівчинки, яка проживає в Нігерії, але поради, як на мене, дуже інтернаціональні. Дану книгу потрібно прочитати кожній мамі, яка хоче виростити впевнену в собі та самодостатню жінку. Жінку далеку від стереотипних та уже застарілих поглядів на життя, якими ми живемо просто по інерції. І хоча деякі жінки і стають лайт-феміністками (про це визначення я вперше почула), але в більшості своїй вони все таки пливуть за установленою течією. Хоча і намагаються якось проявити своє я, але так щоб про них погано не подумали. Але дану книгу потрібно читати не лише жінкам, але і чоловікам. Вона не має ні національних, ні гендерних обмежень. Вона важлива для суспільства загалом. Це моє перше знайомство з автором. І я залюбки буду знайомитися уже з її художніми творами.

"Люба Іджевале, або Феміністичний маніфест у п'ятнадцятьох пропозиціях" - це невеличка, але доволі потужна книжечка феміністки родом із Нігерії Чімаманди Нгозі Адічі. Написала вона її спочатку як пост на Фейсбуці у відповідь на прохання її подруги. Ця жінка нещодавно народила дівчинку і хотіла б виховати її феміністкою, тому попросила у Чимаманди поради як це зробити. Згодом авторка доповнила цей свій допис і він став книжкою. Невеликою за обсягом, проте глибокою за змістом. Мене вразило те, як Чимаманда вдало формулює і висловлює свої думки, це у неї виходить так просто і лаконічно, а головне чітко, що мимоволі захоплюєшся. Адже саме такими словами і варто говорити про складні речі. Ця книга для людей, які уже сповідують феміністичні погляди і хочуть максимально коректно передати їх комусь іще. Здавалося, б нічого нового авторка не винаходить, просто максимально чітко проговорює прості істини. Для мене ця книга стала швидким, але доволі емоційним читанням - тому що відчуття, що хтось узяв твої думки, які роками роїлися у твоїй голові, і чітко їх розклав по поличках, - неймовірне. Чудова книга, універсальні поради. Хотілося б, щоб її прочитало якомога більше людей.

Я така рада, що «Видавництво» взялося видавати українською Чимаманду Адічі, чудову нігерійську письменницю і затяту феміністку. Вже анонсували її роман «Половина жовтого сонця», а поки маємо її малесеньку, але важливу книжечку «Люба Іджеавеле». Іджеавеле з назви — це подруга авторки, у якої щойно народилася донечка, вона просить поради, як виховати дівчинку феміністкою. Свої поради Чимаманда Адічі виклала у 15 чітких пунктах, які і склали цю книжечку. На жаль, у нашій країні, як і на батьківщині авторки, багато людей досі неадекватно сприймають фемінізм. Дівчаткам (та й хлопчикам) змалечку нав'язують гендерні ролі. Все починається із "рожеве — дівчаткам, блакитне — хлопчикам", чи з "ляльки — дівчаткам, машинки — хлопчикам", щоб з часом набрати обертів. Скільки разів за своє дитинство ми чуємо, що маємо щось робити чи поводитися певним чином з мотивацією в стилі "Ти ж дівчинка!"? Скільки разів ми бачимо на екранах пари, де вона гарна, а він розумний? Хіба ж дивно, що дорослі виростають такими зашореними? Чимаманда Адічі говорить про надзвичайно важливі речі, які, здавалося б, мали бути само собою зрозумілими у наш час, проте, на жаль, на практиці вони є незбагненними для багатьох. Саме тому так важливо, якими ми виростимо наших дітей — наступне покоління, яке змінюватиме наш світ на краще. Наприкінець моя улюблена цитата із книжки: "Твоїм феміністичним самоствердженням повинно бути «Я важлива». Я важлива завжди. Не «якщо». Не «за умови, що». Я важлива завжди. Крапка."