Лийтеся, сльози, сказав полісмен
Паперова книга | Код товару 937119
Yakaboo 4.7/5
Автор
Філіп К. Дік
Видавництво
Komubook
Мова
Українська
Рік видання
2019
Рік першого видання
1974
Перекладач
Гєник Бєляков
Кількість сторінок
328
Ілюстрації
Немає ілюстрацій

Усе про книжку Лийтеся, сльози, сказав полісмен

11 жовтня 1988 року Джейсон Тавернер — чи не найвідоміший на планеті телеведучий, розважальним шоу якого захоплюються десятки мільйонів глядачів, а вже наступного дня він прокидається в брудному мотелі цілковитим ніхто. Він не просто втратив своїх друзів, славу й багатство, схоже, він втратив саму свою ідентичність. Однак у клаустрофобному дистопічному світі роману «Лийтеся, сльози, сказав полісмен», де кожен доносить на кожного й здається, що всі, навіть поліція, мають свої брудні таємниці, нездатність довести, ким ти є, в ліпшому разі означає автоматичне потрапляння до таборів примусової праці, а в гіршому — смерть. Відчайдушно намагаючись вижити в цьому сповненому пасток і небезпек середовищі, герой роману ступає на шлях, який дасть йому змогу не лише розкрити таємницю власного «зникнення», але й поглянути на своє колишнє життя з перспективи, що ніколи не відкрилася б тій марнославній знаменитості, якою він був всього кілька днів тому. Написаний 1974 року, роман «Лийтеся, сльози, сказав полісмен» — це зворушлива й дуже особиста притча про людську самотність і любов. Номінований на премії «Г'юго» та «Неб'юла», цей роман є водночас одним із стилістично найдовершеніших творів в усьому доробку Філіпа Діка.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Філіп К. Дік
Видавництво
Komubook
Мова
Українська
Рік видання
2019
Рік першого видання
1974
Перекладач
Гєник Бєляков
Кількість сторінок
328
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Рецензії
  •  
    Подорож до відповідей 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Перед нами ще один шедевр видатного автора, більшість читачів давно знає, що його повісті не можуть не дивувати. Перед прочитанням лише думаєш на скільки сильно вразить дана розповідь. Від цієї особисто в мене відірватися не вийшло, тому прочитаною вона була в мене за два вечори. Читається дуже легко, хоч події і розгортання сюжету проходять плавно, всі вони відбуваються лише впродовж небагатьох днів головного героя. Про сюжетні деталі розповідати вважаю не доцільно, адже достатньо знати що твір на високому рівні, а такі описи лиш зменшить враження від загадкового сюжету. Як і описує анотація до книги, ми з головним героєм потрапимо в неймовірну пригоду, точніше випробування. І далі події розкинуться з неймовірними поворотами. Все це в не дуже далекому майбутньому, розвинутому. Але зі своїми вадами, як можете побачити також в анотації. А скільки автор підняв соціальних, етичних і інших питань, досить близько взявся за такі питання. Але хоч вони і пронизують твір, це все таки неймовірна пригода головного героя, з котрим читач разом рухається до розгадки що ж з ним сталося.
  •  
    Лийтеся сльози сказав полісмен
    Ця книга хоч і трішки не є такою футуристичною, як тоді коли була написана, адже наш головний герой спускається у хол, щоб здійснити дзвінок з телефону, але вона має свої особливі переваги, які неможливо ігнорувати. Дуже лаконічний текст, витриманий і такий простий, що здається ніби книга читається сама. Хоч в "Лийтеся сльози сказав полісмен" немає, якогось екшену і динаміки вона з розряду тих книг коли читаєш заради тексту і самої історії, в якій немає ні каплі героїзму.

    В книзі ми знайомимося з дуже відомим музикантом і телеведучим, що має все і навіть більше, цей персонаж знуджений і хвилюється лише своєю зовнішністю і тим, щоб у нього все було під контролем і він міг маніпулювати іншими. Також він є шостим, щоб це не означало, насправді він сам не знає, що це таке.

    Найцікавіше починається тоді, коли цього самозакоханого і геть розніженого чоловіка доля кидає в обставини, які повністю ігнорують його існування. Ніхто не пам'ятає про нього, а паспорт і папери, які могли засвідчити його особу зникають. Його не існує. Поміж тим, як головний герой намагається заново віднайти себе ми бачимо, як його думки і ставлення змінюються і трансформуються у щось нове і навіть досить розумне, хоча автор показує, що він не може повністю осягнути багатьох досить простих речей.
Купити - Лийтеся, сльози, сказав полісмен
Лийтеся, сльози, сказав полісмен
209 грн
Немає в наявності
 
Інформація про автора
Філіп К. Дік
Філіп К. Дік

Американський письменник-фантаст Філіп К. Дік (Філіп Дік) вважається одним з головних візіонерів нашого часу і культовою фігурою в літературі. Книги автора досі викликають суперечливі відгуки та рецензії. Незважаючи на це вони досі затребувані і мають широкий резонанс серед читачів багатьох країн, у тому числі й України. Народився Філіп 16 грудня 1928 року в Чикаго, США, одночасно зі своєю сест...

Детальніше

Рецензії Лийтеся, сльози, сказав полісмен

  •  
    Подорож до відповідей 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Перед нами ще один шедевр видатного автора, більшість читачів давно знає, що його повісті не можуть не дивувати. Перед прочитанням лише думаєш на скільки сильно вразить дана розповідь. Від цієї особисто в мене відірватися не вийшло, тому прочитаною вона була в мене за два вечори. Читається дуже легко, хоч події і розгортання сюжету проходять плавно, всі вони відбуваються лише впродовж небагатьох днів головного героя. Про сюжетні деталі розповідати вважаю не доцільно, адже достатньо знати що твір на високому рівні, а такі описи лиш зменшить враження від загадкового сюжету. Як і описує анотація до книги, ми з головним героєм потрапимо в неймовірну пригоду, точніше випробування. І далі події розкинуться з неймовірними поворотами. Все це в не дуже далекому майбутньому, розвинутому. Але зі своїми вадами, як можете побачити також в анотації. А скільки автор підняв соціальних, етичних і інших питань, досить близько взявся за такі питання. Але хоч вони і пронизують твір, це все таки неймовірна пригода головного героя, з котрим читач разом рухається до розгадки що ж з ним сталося.
  •  
    Лийтеся сльози сказав полісмен
    Ця книга хоч і трішки не є такою футуристичною, як тоді коли була написана, адже наш головний герой спускається у хол, щоб здійснити дзвінок з телефону, але вона має свої особливі переваги, які неможливо ігнорувати. Дуже лаконічний текст, витриманий і такий простий, що здається ніби книга читається сама. Хоч в "Лийтеся сльози сказав полісмен" немає, якогось екшену і динаміки вона з розряду тих книг коли читаєш заради тексту і самої історії, в якій немає ні каплі героїзму.

    В книзі ми знайомимося з дуже відомим музикантом і телеведучим, що має все і навіть більше, цей персонаж знуджений і хвилюється лише своєю зовнішністю і тим, щоб у нього все було під контролем і він міг маніпулювати іншими. Також він є шостим, щоб це не означало, насправді він сам не знає, що це таке.

    Найцікавіше починається тоді, коли цього самозакоханого і геть розніженого чоловіка доля кидає в обставини, які повністю ігнорують його існування. Ніхто не пам'ятає про нього, а паспорт і папери, які могли засвідчити його особу зникають. Його не існує. Поміж тим, як головний герой намагається заново віднайти себе ми бачимо, як його думки і ставлення змінюються і трансформуються у щось нове і навіть досить розумне, хоча автор показує, що він не може повністю осягнути багатьох досить простих речей.
  •  
    Секс, самотність, спотворена реальність
    Джейсон Тавернер — популярний телеведучий, в нього блискуча кар'єра, купа грошей, успішна коханка ( одна, дві, та скільки завгодно коханок, бо він містер Усе і всесвітньо відома знаменитість).
    А ще він Шостий — результат евгеністичних експериментів з модифікації ДНК.
    Він красивіший, розумніший і сильніший ніж неособи (інші люди). Одного дня після небезпечного інциденту він просипається казна-де і стає містером Ніхто. Жодна людина про нього ніколи не чула, ніхто його не впізнає, він втрачає все.

    Джейсон не сам втік зі свого звичного життя, це зробив хтось за нього. І головна інтрига книги – зрозуміти, хто це вдіяв, як і навіщо?

    Клаустрофобний сюжет нагадуватиме воронку часу і простору, яка стрімко засмоктує героя, і ти не знаєш, де цей потік його врешті-решт виплюне.

    Коли Джейсон раптом перестає бути зіркою, світ для нього відкривається з геть інших сторін: поліцейська держава з контрольно-пропускними пунктами, табори примусової праці, переслідування студентів, які чинять опір, сегрегація темношкірого населення, шлюби з неповнолітніми і педофілія, легалізовані наркотики, камери спостереження та підробка документів. Люди шпигують один за один і доносять поліції.
    «Ми живемо в країні зрад. Просто коли я був зіркою, то міг на це не зважати. Але тепер я такий, як і решта – тепер мені доводиться мати справу з тим, із чим вони завжди мали справу».

    В книзі буде цікава історія з фонографом. Джейсон вирішить: якщо він раніше був відомим, то довести це зможуть записи його пісень, які колись були шалено популярними. Він вставляє платівку у фонограф, але у відповідь – тиша. Чи це фонограф не видає жодного звуку чи платівка дійсно завжди була пуста? Хто з них зламаний: світ чи герой? Це одне з ключових питань цього роману.

    Також думаєш, що ж врешті обере Джейсон: створювати щось справжнє і залишити свій безцінний відбиток у вічності чи фабрикувати швидкий набір музичних платівок для 30 мільйонів споживачів? Упаковувати свою музику в марнославне розважальне ток-шоу? Або обрати інше життя?

    Як на мене, «Лийтесь, сльози…» це книга про пошуки своєї ідентичності, про вибір тієї реальності, в якій ти насправді хочеш бути. І про вибір цю реальність змінити.

    Які сни могли би наснитися після цієї книги? Психоделічні та шизофренічні.
    Але, погодьтеся, зрештою наша буденність теж цілком могла би викликати параною. І після цього здається, що відкрити й почитати Філіпа Діка – вже й не найгірший варіант.


  •  
    Стрімка пригода
    На перший погляд я була цілковито зачарована сюжетом. Він стрімний, захоплюючий та інтригуючий. Але була і розчарована, коли наприкінці так і не отримала деякі відповіді на питання. Автор лишає епілог, де досить ретельно описує, як склалась доля певних персонажів, навіть тих, хто нас не особливо цікавить, але, на жаль, не говорить мені очікуваного.
    У мене є думка, що попри сюжет Філіп Дік намагався донести до нас істину, до якої кілька разів повертався у романі - якщо тебе помітила влада, вона тебе вже не забуде. І цей тезис доводиться у творі до певного абсурду, але давайте без спойлерів. Було неочікувано, коли герої раптово починали дискутувати про те, чим є любов, що є істиною потребою людини, хоча ці філософські бесіди часто зав'язувались між ледь знайомими людьми, коли здавалося б не зрозуміло, як вони взагалі до цих діалогів прийшли. Але попри всі ці нюанси, відірватись від книжки було складно.
    Планую далі знайомитись з автором. Мене дуже зацікавила анотація до книжки "Чоловік у високому замку" і сподіваюсь, що там буде менше не закритих дірок.
  •  
    Трішки про поліцію
    Отже чергова книжка Діка прочитана. Почну з технічних характеристик. Папір якісний, як завжди. Загалом оформлення книги мені подобається, крім дизайну обкладинки. На мою думку найгірший із усіх книжок Діка, що наразі видані в Комубук. Перекладено і вичитано якісно, хіба що трохи дратувало "прийняття" рішень.
    Книга розповідає про відомого співака та телеведучого Джейсона Тавернера, що насолоджується плодами своєї праці та веде безтурботне життя, аж допоки на нього не було скоєно замах. І от засинає він у лікарні, а прокидається в дешевому готелі в своєму дорогому одязі, з пачкою грошей, що мав у вечір нападу і геть нікому не відомим. Ба навіть більше, його немов не існує взагалі. Усвідомлюючи, що це може бути всього лиш марення, Тавернер не здається і намагається відшукати правду (тим хто читав Діка це вже давно знайомий пошук реальності) та повернути своє старе життя. Проте окрім звичних питань тут Дік ще вирішив підняти питання, а що ж таке любов. Крізь діалоги та історії персонажів він показує різноманітні її прояви. Ще однією цікавинкою є питання слави, чи є вона можливостями, а чи просто золотою кліткою, яку страшно втратити.
    Ще хотів би поговорити про тло. Це вже звичне для мене фантастичне тло, яке будується за формулою взяти сучасний (для автора) світ і додати кілька фантастичних елементів, як от колонізація космосу чи летючі автівки. З одного боку через це світ видається застарілим, бо багато речей наразі не актуальні, з іншого боку якщо порівняти з фантастикою, що пророкує кардинально інший світ, то світи Діка навпаки реалістичні. Просто якщо задуматися і відмотати років 50 і порівняти з сьогоденням, то можна загалом помітити, що ми не маємо кардинально іншого життя, радше змінилися деякі аспекти. Ми все ще їздимо на машинах, а не літаємо, не встигли колонізувати Марс, не маємо віртуальної реальності з повним зануренням, але водночас розвиток комп'ютерів та зв'язку вніс суттєві зміни в наше життя, маємо тесли з автопілотом і коронавірус. Усе що я хочу сказати цим, світи Діка можуть видатися застарілими, не надто видовищними, але вони в рази краще описують нашу реальність, аніж фантастика, що перевертає все з ніг на голову.
    Другою цікавинкою тла цієї книги є, так би мовити, симулятор поліційної держави. Тому вважаю книжку досить таки актуальною, аби зануритися у цей "приємний" світ. Головний герой уже давно забув як то бути на дні, він, можна так сказати, вважав себе вищим за закон. А тут він зустрівся із давно забутою реальністю і це гарно показує, що якщо ти піднявся і вважаєш, що проблема узурпації влади тебе не стосуються, то це ще не значить, що державний апарат не зможе тебе пережувати, якщо ти десь помилишся.
    Загалом хочу сказати, що книга чудова і мені дуже сподобалася. Із 5 книг Діка виданих Комубуком, що я вже прочитав, потрапляє до трійки найкращих разом із "Убік" та "Чи мріють андроїди про електричних овець?"
  •  
    Хто ми у світі без документів? 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    Філіп Дік - моє відкриття з Комубук і я вірна йому)) черговий роман, що читається легко, але до кінця немає певності, що, чиючи, ти правильно інтерпретуєш події і вчинки персонажів. Дік любить морочити голову з реальністю/маренням, а бідний читач може лише йти далі за світлом і сподіватися, що вкінці прийде прозріння)) Отож, головний герой з якоїсь міфічної Шістки - знаменитий телеведучий з аудиторією в 30 мільйонів (красивий, популярний, багатий) - піддається нападу і коли приходить у себе, світ сходить з розуму. Він - ніхто, його ніколи не бачили і не знали: коханка, продюсер, прості люди - ніхто. У нього немає документів, він не може пройти жодне КПП, не може довести, хто він - у такій ситуації починаєш сумніватися, чи все попереднє життя не було маренням? Можливо, ти - псих, і ось це і є реальність? Нове життя - йде ніби у паралельній реальності, аж ось Джейсон зустрічає єдину жінку - дивну і не в собі - яка знає його! Тепер за нею, він піде на край світу, вона його свічка у пітьмі. Але вона загадково помирає. І він має стати козлом, на якого повісять її смерть і зіграють у політичні шахи. І от, чи буде Джейсон пішаком?
    Попередження: є філософські роздуми про реальність буття і про життя. Якщо у них розібратися, Дік говорить справедливі речі.
  •  
    Бюрократична філософія майбутнього 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    Дія роману відбувається у світі майбутнього для автора, і в альтернативній реальності для читача - у жовтні 1988 року. Відбулася Друга Вітчизняна війна, яка спричинила техногенну катастрофу, суспільство живе під керівництвом всевладної поліції, всі, хто чинив супротив, або страйкував - а це переважно студенти - ховаються в підземеллях на руїнах колишніх університетів. Усі, хто порушує закон, або студент, чи просто безробітний без документів - злочинець і відправляється на заслання в концентраційні табори, де має до віку скніти, виконуючи найважчу роботу без надії на звільнення.

    Але в цьому світі важливу роль відіграє культура, музика, і телебачення. Усі знаменитості - надзвичайно впливові і заможні люди у цій антиутопічній країні. Один з них - головний герой роману. Джейсон Тавернер - другий найвідоміший ведучий у світі, співак, актор, музикант, ловелас і просто красень. Він купається у славі й багатстві, кожного вівторка виходить його власне шоу, яке дивляться і боготворять мільйони глядачів по всьому світу. А ще він - "шостий" - генно-модифікований тип особистості із неперевершеним розумом і здібностями. Здається, він має в житті геть усе - коханок, гроші, славу.

    Але стається щось неймовірне - одна з його багаточисельних коханок в пориві ревності і жаги помсти здійснює напад на нього, і дуже серйозно ранить ведучого. Він непритомніє в лікарняній палаті. А прокидається в задрипаній кімнаті вошивого готелю. Прокидається ніким - ніхто його не впізнає, у нього немає ні документів, ні посвідчення особи, немає навіть свідоцтва про народження. Є тільки гарний костюм, гроші з минулого життя і усі його здібності. Але це світ майбутнього, де без документів ти - ніщо. Без посвідчення особи - ти злочинець, який може опинитися у жахливих таборах примусової праці і згинути там.

    Джейсон вирішує зробити собі фальшиві документи. Для цього, він звертається до швейцара готелю, який відводить його до дивної, проте талановитої дівчини Кеті, яка підробляє йому усі посвідчення особи. Робота виконана бездоганно, але швейцар здає Джейсона в поліцію.

    За справу береться сам генерал поліції Бакмен - також впливовий і дуже розумний, проте і хитрий полісмен з філософськими поглядами на життя і дивною сестрою-бунтаркою Еліс, яка здається знає і пізнає Джейсона Тавернера у той самий час, коли всі інші його геть не пам'ятають. Чи зможе полісмен розгадати загадку ведучого, дізнатися, хто ж викрав у нього життя, чому Еліс не забула про Тавернера, і як вона пов'язана з ним - усе це дізнаєтеся у цьому нуарному філософському романі.

    Сам роман сповнений великої кількості роздумів про сенс життя, про долю людини, про ставлення до особистості, про проблему бюрократичного суспільства і про небезпеку підлого і всеохопного тоталітаризму. Дана книга являється однією із кращих творів Філіпа К Діка і в безперечно сподобається фанатам наукової фантастики.
 
Характеристики Лийтеся, сльози, сказав полісмен
Автор
Філіп К. Дік
Видавництво
Komubook
Мова
Українська
Рік видання
2019
Рік першого видання
1974
Перекладач
Гєник Бєляков
Кількість сторінок
328
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~135х205 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
1200
ISBN
978-617-7438-14-3
Вага
415 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література США і Канади
Література за періодами
Література XX ст.
 

Про автора Лийтеся, сльози, сказав полісмен