Перш ніж купувати цю книгу, раджу усім батькам прийти в магазин, потримати її у руках, погортати, роздивитися ілюстрації і, якщо у Вас ще залишиться бажання купити таке видання дитині - купуйте. В іншому випадку - це дуже суперечлива книга, принаймі такою вона стала для мене. Тема підіймається актуальна - наявність у дитини страхів, прояв цих страхів у поведінці, спроби їх подолати і перемога у кінці. Але так як тексту зовсім мало, то більшість інформації читач вимушений сприймати через ілюстрації, і ось тут починається щось незрозуміле. М'яко кажучи малюнки дивні. Я б їх назвала хворобливими: жодного естетичного навантаження, специфічні і навіть відштовхуючі. Так, наш герой боїться собак, але чому треба зображати цих псів настільки страшними (ці зуби, слина усюди, складається враження, що усі собаки в цій історії просто скажені). Хоча і зображення людей (мама, тато і сам Леонард) іноді викликають запитання: ця книга розрахована на маленьких діток; а чи не з'являться у звичайної дитини страхи після таких малюнків у книзі? Книга показує приклад боротьби і перемоги над страхами, але сама здатна не аби як налякати. Тому не забудьте продивитися ілюстрації перед покупкою, це дасть змогу впевнитися, що усе в ній Вам підійде. Якість видання хороша: тверда обкладинка, білий міцний папір.

Книга «Леонард» - это книга про маленького мальчика, который очень хотел быть собакой. Автор – Вольф Ельбрух. Леонард очень хотел стать собакой и он не мало делал для того, чтобы достичь своей мечты: -по утрам будил лаем своих родителей; -гавкал из окна на проходящих собак; -мог схватить зубами штанину покупателя в магазине и тащить её; -заставлял бабушку играть с ним и тоже изображать собаку; Но вместе с тем при каждой встрече с даже самой маленькой собакой, Леонардо ужасно боялся. Он боялся до того, что мог вскочить маме, которая несла тяжёлые сумки, на шею. И вот как-то ночью к нему явилась фея. Леонард загадал желание – стать большой и сильной собакой с шёрсткой в пятнышки. Но когда его желание сбылось, он осознал, что быть собакой не так здорово, как ему казалось. К тому же и страхи у него остались прежние. Когда к нему опять явилась фея, он пролаял своё желание и на утро стал прежним Леонарда на счастье родителям. Но прежних своих привычек и мечты стать собакой он избавился. Иллюстрации очень добавляют текст, которого немного. На них нарисованы моменты про которых в книге написано вскользь. Рисунки, как и история, полны юмора. Книга большого формата. Странички плотные. Обложка твёрдая. Книга качественно сделана. Советую всем приобрести книгу «Леонард» Вольфа Ельбруха и обратить внимание на другие книги автора.