Завдяки цій книзі її автор здобув славу, яка дійшла і до нашого часу. Книга дуже різностороння. Вона проникає в найтемніші часточки душі головних героїв. Автор детально описує емоції та почуття героїв книги. Але все ж таки до кінця зрозуміти їхні вчинки вкрай складно. Не варто забувати, що події описані в книзі відбуваються у дев’ятнадцятому столітті. В той час був зовсім іншим менталітет людей, тому в них були зовсім інші цінності. Головні герої постійно борються з собою. Вони балансують на межі благородства та відвертого безчестя. В ті часи втрата власної честі вважалася гіршою за смерть. Не даремно в той час були популярними дуелі, коли люди на дуелях прагнули повернути собі честь. Спочатку Жульєн, як мені здалося просто хотів собі довести, що він може добитися серця пані де Реналь та завдяки цьому домогтися успіхів у кар’єрі. Однак чим далі, тим більше він втрачав свою самоповагу. Розуміючи лицемірність своїх вчинків він постійно намагався себе виправдати. Він навіть почав собі твердити що кохає її. Однак як на мене це була зовсім не любов. Зрозуміти мотиви вчинків заміжньої жінки, при тому матері трьох дітей мені набагато складніше. Мабуть ця книга саме тому знаменита, що змушує читачів замислюватися над багатьма речами.

С этим романом я впервые познакомилась еще в школе на уроках литературы. Уже тогда чем-то меня впечатлил. Эта атмосфера 19 века, переживание главных героев и их становление как личностей импонируют мне. Действия происходят в трех разных городах, где автор представляет перед читателем разные классовые различия, такие как провинциальная буржуазия, церковный чин и дворянство имеющее титул. Сюжет романа «Красное и черное» разворачивается вокруг жизни Жюльена Сореля – талантливого юноши, который поставил себе за цель добиться высокого карьерного роста. Мечтая о славе великого Наполеона, Жульен в своих действиях руководствуется холоднокровием и честолюбством. Роман богат всевозможными сюжетными поворотами. Все действия в книге происходят на историческом фоне Франции после падения Наполеона, чьи идеи еще не стихли до конца. Может поэтому главный герой так вдохновлен его славой и величием. Сам путь героев наполнен ложью и внутренней борьбой. Чем важно руководствоваться в жизни: чувствами или долгом? Этот вопрос постает неоднократно.

Франція епохи Реставрації. Надзвичайно детально описано суспільство і політичне життя Франції того часу. Три різні сцени подій - будинок пана де Реналя у тихому містечку Вер'єрі, семінарія та маєток маркіза де ла Поля в Парижі - влучно передають три основні верстви населення: провінційну буржуазію, католицьку церкву та титуловане дворянство. Історичні події, які є фоном роману, всі приховані описи героїв, всі розмови про політику - все занурює в атмосферу післянаполеонівської Франції, передає дух епохи. Однак, не можу сказати, що мені сподобались персонажі. Головні герої видались якимось ляльковими, мініатюрними. Не віриться, що ці люди можуть сміятися, їсти, танцювати, жити буденним життям. Здається, єдине, що їм підвласне - це страждання. Яскраві, істеричні, які доводять до крайнощів. І всі ці вчинки виникають від дикої нудьги. Та й сам автор, як на мене, не приховує свого засудження. Все потопає у брехні, лицемірстві, прагненні до наживи та фальші. Найбільшу зневагу викликає головний герой Жюльєн Сорель, син столяра, а разом з тим вродливий, егоїстичний та надзвичайно амбітний нарцис-серцеїд, який так цинічно грається з жіночими почуттями та долями. Книга доволі неоднозначна. І викликає різні почуття, однак світова класика завжди варта уваги.