Книга Криничар. Горянин

Копнути (чи, правильніше, читнути) глибше «Криничара» від Мирослава Дочинця і враз нагора просочиться цілий потік різноманітних алюзій.
Пам’ятаєте легенду про заснування Риму? Двох братів Ромула і Рема кладуть в кошик і пускають на милість швидкоплинного Тібру. А потім їх витягує з води і вигодовує вовчиця. Пізніше, Рема вбито, а Ромул стає першим царем Риму. Так починається історія будівництва Римської імперії.
У Дочинця теж присутній подібний момент. Маленького байстрюка в кошику спускають на воду. Його підбирають на виховання, але росте він як Діоген у бочці. Поруч із собакою, яка плекає його своїм молоком.
Така зав’язка розповіді про чоловіка, що створив пізніше власну імперію матеріального достатку та духовної величі.
Та це не єдина алюзія в книзі. Вже за кілька десятків сторінок відривається переспів шедевру про графа Монте Крісто в закарпатському аранжуванні. Ув’язнення у неприступній вежі. Сусідство із мудрим в’язнем, який вчить різним життєвим примудростям , а потім ще й, взагалі, допомагає втекти із камери.
Як то кажуть, ніщо не ново під місяцем. Але от ноу-хау від Дочинця, то всілякі примудрості та таємниці природи та людини, котрими рясно всіяна книга. Тут і поради що робити, аби добре в саду родило, де міст будувати, як забезпечити постійний грошовий потік. Що їсти і як берегти здоров’я та силу. Такий собі посібник мандрівника по дорозі життя.
На додачу, соковита мова, в яку органічно вплетено закарпатську говірку. Читати не складно, а навіть, навпаки, цікаво і приємно. Віє справжністю.
Читачу будь-якої статі та, мабуть, віку (крім дітей до 14 років) буде цікаво. Кожен знайде щось своє.

Ця книга, як хороше дороге вино. Обидва романи удостоєні Шевченківської премії у 2014 році. І це визнання для них повністю заслужене!

Хоча, можливо, не кожен зможе відчути смак даної книги. Або навіть зрозуміти. Оскільки тут точно не гостросюжетні, не динамічні романи. Це філософські думки, поради у красивому оформленні Мирослава Дочинця, з сюжетом який переплітається через філософію.

Оцінити зможуть зрілі, дорослі люди, з певним життєвим досвідом. Середньому віку, молоді - (хоча не факт) читання може здатися нудним. Зізнаюсь, у мене виникали думки упродовж перших 100 сторінок - відкласти в бік. Книга ніяк не захоплювала, на відміну від "Лиса", того ж таки Дочинця.

Але поступово сюжет став розвиватись, деякі думки автора я став пропускати глибоко через себе. І зрозумів наскільки це все цікаво та корисно. У книзі дуже багато порад, які більшість людей знає. Однак, або забула про них, або не звертає уваги. Дочинець нагадує про важливі речі. Надзвичайно важливі! І разом з тим, окрім насиченості філософією поступово виникає інтерес - чим все закінчиться для головного героя?

Із книги "Криничар" ви дізнаєтесь, "як полюбити гроші, щоб вони відповіли взаємністю".

Із книги "Горянин" - про любов до свого роду, та вмінню боротись до перемоги! Навіть, якщо вже не має надії на успіх.

Можу сказати, дещо у моєму житті ці романи точно змінили. Як мінімум, я став більш економніше витрачати свої фінанси. Раніше сильно не задумувався над економією, і міг купити щось, що особливо мені не потрібне.

Однозначно рекомендую до читання!