Книга Країна за Збручем

Формат
Мова книги
Видавництво
Рік видання

Чому «Країна за Збручем»? Тому що новелістичні есеї та есеїстичні новели, з яких ця збірка складається, впродовж двох останніх років планомірно – тобто відразу з думкою про майбутню книжкову композицію – писалися для сайту zbruc.eu і журналу «Країна». За решту потенційних читацьких асоціацій, конотацій та аберацій автор відповідальності не несе.

«Хто пише, той знає, яке це щастя - писати. Більшим за щастя писати є тільки щастя не писати. Читати, дивитися, слухати - і не мусити з жодного приводу висловлювати своєї неоціненної думки, не втрачати жодної чудової нагоди промовчати».
Олександр Бойченко

Продавець товару
Код товару
905272
Характеристики
Тип обкладинки
Тверда
Мова
Українська
Опис книги

Чому «Країна за Збручем»? Тому що новелістичні есеї та есеїстичні новели, з яких ця збірка складається, впродовж двох останніх років планомірно – тобто відразу з думкою про майбутню книжкову композицію – писалися для сайту zbruc.eu і журналу «Країна». За решту потенційних читацьких асоціацій, конотацій та аберацій автор відповідальності не несе.

«Хто пише, той знає, яке це щастя - писати. Більшим за щастя писати є тільки щастя не писати. Читати, дивитися, слухати - і не мусити з жодного приводу висловлювати своєї неоціненної думки, не втрачати жодної чудової нагоди промовчати».
Олександр Бойченко

Відгуки
2 Відгуки
Ірина Стахурська
1 травня 2019 р
5 балів
Добірна коротка проза від майстра української есеїстики
Є письменники, авторитет яких за замовчуванням є беззаперечною гарантією якості написаного ними. І Олександр Бойченко - якраз такий випадок. Надзвичайно освічений, інтелігентний, абсолютно "живий" і цікавий автор, який давно визнаний чи не найкращим українським есеїстом, видав нову збірку короткої прози. Книга складається з двох частин: у першій містяться більш розлогі есе на переважно суспільно-політичну та довколалітературну тематику, які автор писав для львівського інтернет-ресурсу "Збруч" (там Бойченко веде свою регулярну колонку). Друга частина складається з коротших і здебільшого легших текстів, як-то особисті рефлексії, спогади, сімейні історії самого автора, часто приправлені порцією доброго гумору, що були написані ним для київського журналу "Країна" впродовж останніх двох років. Із назв цих двох першоджерел - "Збруч" і "Країна" - й була скомпонована назва "Країна за Збручем", що символізує обидва береги Збруча, дві частини однієї країни. А зображення моста на обкладинці так само невипадково натякає на об'єднавчий характер цієї книжки. Кожен есей із цієї збірки вартий того, аби задуматися над поставленим питанням. Чи то йдеться про мовне питання, чи про національне, чи про ідентичність українців, а чи про роль інтелектуала в сучасних реаліях. А якщо ви хочете ближче познайомитись із особистістю самого автора, то друга частина книги якраз вам у цьому допоможе.
Міла
28 січня 2019 р
5 балів
Прогулка между трагическим и комическим, увлекательно и НЕ без морали
Творчество Бойченко я люблю. Нет, скажу по-другому, читать его я обожаю! Должна внести это уточнение, дабы не подвергнуть доброго человека на ревность жены))) Дочитала я сегодня книгу Александра Бойченко «Країна за Збручем» и, как всегда, получила массу удовольствия. Я не знаю другого литератора в Украине, который бы в жанре эссеистики и новеллистики пишет на столь высоком уровне. Я, конечно же, не литературный критик, но имею право сказать, что так своеобразно, оригинально и неповторимо эссе не пишет никто. Я даже не сомневалась, что этот сборник мне зайдет. Хотя большинство эссе, собранные в этой книге, я уже и так читала. Дело в том, что сборник состоит из колонок, которые Бойченко писал для сайта «Збруч» и журнала «Країна». Потому, в течение двух лет, читала произведения на этих ресурсах. Но, для меня чтение живой книги, содержание ее в руках, ощущение ее запаха, не может конкурировать с чтением в бездушном мониторе. Так что купила книгу без раздумий. Собственно, название книги пошло от названий изданий. На этой неделе это как-то даже символично. Ведь эта река стала символом единства Украины, ее столетней славы и, что греха таить, ее столетнего бесславия. В своих произведениях Бойченко поднимает важнейшие проблемы: языковые, политические, военные, проблемы международных отношений. Но пишет обо всем этом так легко и доступно, что после каждого эссе хочется аплодировать. Поэтому, единственное, с чем я абсолютно не согласен - это утверждение автора об отсутствии у него актерского таланта. Он так искусно играет свое отсутствие, что это дорогого стоит. Особенно, когда на творческих встречах садится за один стол с «одним ще відносно молодим, але вже знаним не лише в Україні літератором». Их дуэт может затмить любые комедийные шоу. И, в отличие от телевизионных, эти «шоу» - высокоинтеллектуальные! «Країна за Збручем» - это книга-мост. Мост между текстами, между различными жанрами и стилями, отзыв между трагическим и комическим, тоннель между лиризмом и сарказмом, понтон между бытовым и социально значимым, путепровод от литературы к публицистике и обратно. Все более или менее так же, как в семи предыдущих сборниках автора, хотя и несколько иначе. Единственное чего мне немного не хватило именно в этом сборнике, так это острого, саркастического, до коликов в животе, «бойченковского» юмора. Но это отнюдь не испортило мое впечатление от книги и мое отношение к автору.
Виникли запитання? 0-800-335-425
250 грн
Немає в наявності
Паперова книга