Книга добре зложена, красиве оформлення, у твердій обкладинці, цупкі сторінки, середній шрифт, чорно-білі ілюстрації яких в книзі велика кількість, сторінки жовтуваті. Сам сюжет цікавий та захоплюючий, але важке для сприйняття, деякі моменти доводиться читати по декілька разів, щоб зрозуміти зміст написаного. Казкова повість для маленьких читачів, про дружбу та чарівних героїв країни. Сподобалося, що особливу увагу звернув автор на найменші дрібниці, це іще більше доповнює сюжет і уяву. Зустрічаються також в книзі сатиричні моменти, але немало і гумористичних сцен. Які оживляють твір. Спочатку дуже цікаво, дізнатися чим же закінчиться пригода, а коли дочитали, все так бігло було. Очікували більшого, враження таке було наче письменник спішив, і йому як найшвидше потрібно було закінчити цю історію. В книзі зустрічаються чудові моменти, але не настільки як би хотілося. Перечитувати її не хочеться, я вважаю, ця книга для одноразового читання. Кожен вирішує сам для себе, можливо комусь ця книга більше сподобається чим мені із сином.

Цікава пригодницька казкова повість про дружбу, написана для дітей. Фантастичні мешканці країни, в якій володарює злий і підступний Нарит, дракони, відчайдуха горобець і мудрий екстрасенс-пугач, небезпечна подорож, чарівний талісман і класична перемога добра над злом у фіналі. Книга Сашка Дерманського має усе, аби стати дитячим бестселером. Однак, не трапилось. До безперечних чеснот "Короля буків..." варто зарахувати динамічний пригодницький сюжет, відданість персонажів своїм друзям, їх безумовна віра в краще майбутнє, що надихає читачів, чудові ілюстрації і багато авторського гумору. Проте саме мовлення письменника я б назвала головною хибою цього твору. Воно занадто складне для школярів 9 - 12 років. З одного боку сюжет захоплює читача, а з іншого, читаючи, просто "спотикаєшся" на кожному слові. Крім того, автор (не відомо для чого) намагається загравати із дорослим читачем. Навіщо називати явно негативних песиголовців Білкою і Стрілкою, вкладати в їх уста пісню "Земля в ілюмінаторі"? Сучасні діти все одно не зрозуміють такого гумору, а от прочитати казку вдруге захочуть навряд. Проте книга написана цікаво, персонажам співчуваєш, за розгортанням сюжету слідкуєш, а певні авторські огріхи не псують загального враження.

Купувала цю книгу Сашка Дерманського для своєї дочки третьокласниці. На той момент це була вже друга книга цього автора на нашій книжковій домашній поличці. Першою ми прочитали "Стонадцять халеп Остапа Квіточки "і були у захваті. Там був цікавий добрий сюжет, а ще дуже багато жартів і смішних моментів, що нам надзвичайно сподобалось. Тому від "Таємниці Смарагдової Книги" я очікувала такого ж результату. Але книга мене розчарувала. Читали її с донькою уголос вечорами по черзі одна для одної, як дуже часто робимо із іншими книгами, але ця книга виявилась затягнутою і як на мене нуднуватою. Гумору притаманного манері написання Дерманського було дуже мало, була дуже інтригуюча початкова таємниця, а кінцівка вийшла якоюсь неоднозначною та комканою, буцімто автор поспішав як скоріше закінчити книгу і при цьому був ограничений часовими рамками. Донька так і не змогла точно сказати гарна, чи не дуже ця книжка у її розумінні, вона сказала, що книжці чогось бракує і вона недороблена. Ні книга не погана, і прочитати її можна, але перечитувати її більше не хочеться. Оформлення цієї серії книг видавництва "Теза", як завжди чудове ,- яскрава обкладинка,а в середині багато ілюстрацій. Ставлю три зірочки, тому що нам с донькою було нуднувато і не було захвату від читання)))