Розкішна книга по психології обмана у великих масштабах. Починається від опису шахрайств і закінчує більш глобальними темами: політикою і релігією. Дочитайте до останньої глави, там самий сік!

Автор наводить багато цікавих прикладів та історій з життя про силу самонавіювання і практичні результати цього феномена (увага зосереджена більше на позитивних наслідках, ніж на негативних), дещо про ефект плацебо і його позитивний вплив на здоров'я, про брехню, яка часто є потрібною з доброчинною чи вмотивовувальною метою (підтримка стосунків, наснажливі промови, підвищення самооцінки, що сприяє успіхам), але, гіпертрофована й посилена "інформаційними бульками" певних спільнот чи соцмереж, вона [брехня] може нашкодити й цілим народам чи країнам (пропаганда ненависті, міжрасова ворожнеча), про раціональну й нелогічну складові мозку, як обидві є еволюційно-необхідними й невіддільними від людської природи тощо. Але його постійні "стрибки у часі" при описі тих чи тих теорій або випадків, надто часті посилання на фахову й науково-популярну літературу, та й просто велика кількість прикладів і значно менша кількість власних роздумів дещо дезорієнтують та трохи спантеличують непідготовленого читача (як-от мене). Автор лише розмірковує проте не робить жодних однозначних висновків, не підштовхує читача до якогось мисленнєвого результату, радше закликає до подальших міркувань (що непогано, але я звик бачити більше підсумків чи умовиводів). Тож після прочитання у мене в пам'яті сформувався тільки один висновок, що автор озвучує ще на початку книги: нелогічно-емоційна поведінка, продиктована значно древнішими структурами нашого мозку аніж достатньо нові раціо й логос (сподобалася аналогія раціо з сучасними хмарочосами в древньому місті-мозку) є вкрай важлива для виживання людини як виду (носія генів) і покладатися лише на відвертий раціоналізм та однозначне ("чисте") сприйняття реальності не варто, бо це радше шкодить людській спільноті й блокує діяльність деяких структур мозку, набутих за сотні тисяч років еволюції. А самонавіювання, суспільно-вмотивована брехня та міфотворчість не є лише негативом, або проявами невігластва чи слабкості, а можуть бути суттєвими чинниками виживання та поступу людства вперед. Отже, глибинних відповідей чи докладних пояснень тут не знайдете, але для загального розвитку і непересічних фактів варто прочитати. Сама книга читається доволі легко, а переклад українською просто чудовий. 4/5

Тема навіювання і самонавіювання мене цікавить тривалий час. Прочитавши фрагмент, де йшлося про "Церков любові", очікував, що в книжці знайду пояснення феномену самообману. Ці очікування значною мірою не виправдалися. Книжка нагадала відомі речі про те, що шахраї паразитують на незадоволених потребах жертв, але нічого принципово нового мені не повідомила. В основу книжки лягли публікації одного з авторів в газеті. Як для газетної публікації, розрахованої на найширше коло читачів різного рівня освіти, то цілком непогано. Мені не вистачило більш глибоких і детальних пояснень, зокрема про те, як можна ефективно вплинути на людину, яка перебуває в полоні самообману. Книжка може бути цікавою тим читачам, які проблемою самообману зовсім не цікавилися раніше. Популярний, з цікавими прикладами вступ до проблеми.