Купила книгу в подарунок подрузі, не змогла пройти повз і сковзнула поглядом на перші сторінки, що ж це захопило мене до останніх аркушів. Легка мова автора, буденний сюжет, але розповідь Генрі може стати досвідом, порадами наставника, для тих, хто вчиться лише медицині ця книга навчить співпереживати і сприймати ситуації належно, адже буває різне. Автобіографізм книги дає їй присмак дружніх розмов, тому ті, хто читатимуть, і, звичайно, хоч трохи в темі лікарської справи, легко можуть зачитатися книгою за чашкою кави. Рекомендую однозначно, адже це погляд лікаря на нас, а не наш на лікарів. Це про те як розуміти і бути зрозумілим.

Коли я хочу почитати щось магічне, то беру нонфікшен про роботу мозку і нервовій системі. Історії про те, звідки з'являються думки і де саме ховається наше "Я" - це для мене наймагічніша розповідь. ⠀ Так вийшло і з книгою Генрі Марша "Історії про життя, смерті і нейрохірургію" А де ж тут магія? - запитаєте ви. А я вам у відповідь - як вам операції на головному мозку під місцевим знеболенням? Тобто пацієнт в повній свідомості, розуміє все, що коїться і веде розмову з анестезіологом, поки нейрохірург копирсається в його мізках? ⠀ Якщо це не справжня магія, тоді я, чорт забирай, і не знаю, що ще можна назвати магією. ⠀ На жаль, у цей книжці є не тільки добра магія, а й темна і зла. Та, що паралізує людину, лишає можливости розмовляти, відчувати. Та, що вбиває. ⠀ І в кожному розділі Генрі Марш, старший нейрохірург, і його помічники, б'ються з чорною магією загадкових пухлин головного мозку, намагаючись врятувати життя та розум пацієнтів. ⠀ Інколи їм це вдається, а інколи - ні.

Спеціаліст нейрохірургії, виражений реаліст по життю, прагматик, чуйний та душевний, людина честі, філософ поєдналися в одній особистості - таке особисте враження у мене склалося про Генрі Марша. Першими я прочитала "Історії про життя, смерть та нейрохірургію", і, як виявилося, правильно розпочати знайомство з автором саме з цього видання (до уваги майбутніх читачів). Тут Марш розповідає про найбільш пам'ятні, з точки зору медицини, випадки за часи його багаторічної роботи. Між рядками можна зрозуміти, що подібних історій було значно більше, тож їх цілком би вистачило ще на одну книгу, але саме ці описані хвороби закарбувалися в пам'яті нейрохірурга, оскільки отримали ще й виразний емоційний відгук у його серці. Особисто мене вразила прагматичність та реалізм Марша: на противагу бажанням родичів за будь-яку ціну врятувати життя дорогій людині, лікар продумував (бо ж знав) те, на що це життя перетвориться, оскільки, як наголошується, хвороби мозку часто змінюють життя пацієнтів та їхніх родичів назавжди ... Важливим завданням лікаря Г. Марш вважав чесно пояснювати пацієнтам перспективи їхнього лікування. Ніколи немає абсолютної впевненості в тому, як пройде операція: чи не постраждають життєво важливі зони мозку (центри мовлення, дихання, відчуттів), а якщо так - то на скільки це вплине на життєдіяльність, чи залишиться пацієнт в свідомості. Додам кілька слів про другу книгу Генрі Марша "Ні сонце, ані смерть" (не вдалося залишити коментар під набором з цих книг). Ця книга є логічним продовженням біографії видатного нейрохірурга і розповідає досвід його роботи з колегами за кордоном, зокрема в Непалі, де краса і духовність природних місць затуманюється реаліями життя на віддалі від цивілізації. У цій книзі більше про самого Марша як особистості з колосальним життєвим досвідом, його глибокий самоаналіз. Згадано тут і про Україну... Згадані книги особливо приємно було читати українською