Дім у Бейтінґ Голлов
Паперова книга | Код товару 536226
Yakaboo 4.1/5
Автор
Василь Махно
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Українська проза
Мова
Українська
Рік видання
2015
Ілюстратор
Назар Гайдучик
Кількість сторінок
176 с.
Формат
84x108/32 (135х205 мм)

Усе про книжку Дім у Бейтінґ Голлов

Події, що про них розповідає Василь Махно у дебютній збірці короткої прози, відбуваються за різних часів і на різних континентах, проте хай у чиї вуста вкладено історію – чоловіка за п’ятдесят, літньої вдови чи малого хлопчиська, – їм віриш. Адже оповідання позбавлені будь-яких авторських узагальнень, висновків чи напучувань. Це безсторонні розповіді про долі цілком різних людей, чесні й позбавлені пафосу. Але саме чесність і позірна простота очуднює цю прозу, звичні на перший погляд і невибагливі деталі додають таємничості і не відпускають читача від першої і до останньої сторінки.
Характеристики
Автор
Василь Махно
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Українська проза
Мова
Українська
Рік видання
2015
Ілюстратор
Назар Гайдучик
Кількість сторінок
176 с.
Формат
84x108/32 (135х205 мм)
Рецензії
  •  
    Сценки з життя 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Збірки короткої прози, будьмо відверті, дуже нечасто виборюють літературні премії. Але у 2014 році дебютна прозова книга Василя Махна, який до того писав поезію, стала книгою року за версією ВВС. «Дім у Бейтінґ Голлов» - це розповідь не просто про різні міста чи країни, а про різні континенти. Україна й Америка, Нью-Йорк і Тернопільська область – різні місця, одна атмосфера. Справді, у чому не відмовиш цій книзі, то це у атмосферності. Це збірка споглядальної прози, в якій немає зайвих емоцій та оцінок вчинкам героїв.

    Навряд чи «Дім у Бейтінґ Голлов» сподобається тим, хто любить прозу з міцно збитим сюжетом, який захоплює мало не з перших рядків. Василь Махно зробив ставку на атмосферу, філософічність, а місцями навіть на психологізм. Так, в одному з оповідань письменник розповідає про життя українських, мексиканських та китайських емігрантів у Нью-Йорку. Кожна родина привезла на нову землю шматочок своєї батьківщини. Але особисто для мене збірка залишила багато запитань. І головне, я так і не зрозуміла, що саме хотів сказати автор цією книгою. І взагалі, чи хотів він донести до читача щось, окрім своїх вражень від спійманого моменту. Проте, у будь-якому разі, це був новий читацький досвід, про який я не жалкую.
  •  
    Про ,,Дім у Бейтінг Голлов" 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    ,,Дім у Бейтінг Голлов" - дебютна збірка оповідань Василя Махна, відомого, перш за все, у царині поезії, драматургії, літературознавчій та перекладацьких справах, а з останніх творчих експериментів - ще й у есеїстиці(збірка ,,Котилася торба"). Письменник співпрацює з фаховим літературним редактором, тому придертися до обрамлення його текстів вкрай складно. Дане видання вийшло у ,,Видавництві Старого Лева", тож у його якості теж можна не сумніватися. Міцна палітурка, атмосферна обкладинка, добротний папір та комфортний шрифт - усе, що сприяє якнайкращій насолоді від читання!

    Автор народився у містечку Чортків на Тернопільщині. Кількома роками раніше емігрував до Нью-Йорка. Як зазначає сам письменник, дана збірка стала пошуком відповідей на важливе питання ,,де є мій справжній дім і що таке дім?" щонайперше для нього самого. До неї входять вісім оповідань, місцем дії яких є або США, або мала батьківщина Василя Махна. Головні герої - сучасні люди і люди з минулого, зокрема, ті, що жили напередодні Другої світової війни. Є вигадані персонажі, а також є цілком реальні історично-культурні постаті, дотичні до Чорткова.

    Мова оповідок - досить проста, щоправда, у ній багато філософських рефлексій, що стосуються питань збереження пам'яті та віднайдення свого справжнього дому. Разом з головними героями і собі читач бере участь у пошуку відповідей, чому сприяють плавність оповіді та відсутність авторських узагальнень та моралізаторства. Цікавою є структура подачі першого оповідання, яке й дало назву збірці: у ньому відсутні абзаци! Завдяки цьому складається враження присутності отого вітру, що шугає над океанським узбережжям біля дому у Бейтінг Голлов.
Купити - Дім у Бейтінґ Голлов
Дім у Бейтінґ Голлов
60 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Василь Махно
Василь Махно

Василь Махно (1964) — поет, прозаїк, есеїст, перекладач. Автор дванадцяти поетичних збірок «Схима» (1993), «Самотність Цезаря» (1994), «Книга пагорбів та годин» (1996), «Лютневі елегії та інші вірші» (1998), «Плавник риби» (2002), «38 віршів про Нью-Йорк та дещо інше» (2004), «Cornelia Street Café: нові та вибрані вірші 1991–2006» (2007), «Зимові листи» (2011), «я хочу бути джазом і рок-н-ролом» (...

Детальніше

Рецензії Дім у Бейтінґ Голлов

4.1/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Сценки з життя 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Збірки короткої прози, будьмо відверті, дуже нечасто виборюють літературні премії. Але у 2014 році дебютна прозова книга Василя Махна, який до того писав поезію, стала книгою року за версією ВВС. «Дім у Бейтінґ Голлов» - це розповідь не просто про різні міста чи країни, а про різні континенти. Україна й Америка, Нью-Йорк і Тернопільська область – різні місця, одна атмосфера. Справді, у чому не відмовиш цій книзі, то це у атмосферності. Це збірка споглядальної прози, в якій немає зайвих емоцій та оцінок вчинкам героїв.

    Навряд чи «Дім у Бейтінґ Голлов» сподобається тим, хто любить прозу з міцно збитим сюжетом, який захоплює мало не з перших рядків. Василь Махно зробив ставку на атмосферу, філософічність, а місцями навіть на психологізм. Так, в одному з оповідань письменник розповідає про життя українських, мексиканських та китайських емігрантів у Нью-Йорку. Кожна родина привезла на нову землю шматочок своєї батьківщини. Але особисто для мене збірка залишила багато запитань. І головне, я так і не зрозуміла, що саме хотів сказати автор цією книгою. І взагалі, чи хотів він донести до читача щось, окрім своїх вражень від спійманого моменту. Проте, у будь-якому разі, це був новий читацький досвід, про який я не жалкую.
  •  
    Про ,,Дім у Бейтінг Голлов" 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    ,,Дім у Бейтінг Голлов" - дебютна збірка оповідань Василя Махна, відомого, перш за все, у царині поезії, драматургії, літературознавчій та перекладацьких справах, а з останніх творчих експериментів - ще й у есеїстиці(збірка ,,Котилася торба"). Письменник співпрацює з фаховим літературним редактором, тому придертися до обрамлення його текстів вкрай складно. Дане видання вийшло у ,,Видавництві Старого Лева", тож у його якості теж можна не сумніватися. Міцна палітурка, атмосферна обкладинка, добротний папір та комфортний шрифт - усе, що сприяє якнайкращій насолоді від читання!

    Автор народився у містечку Чортків на Тернопільщині. Кількома роками раніше емігрував до Нью-Йорка. Як зазначає сам письменник, дана збірка стала пошуком відповідей на важливе питання ,,де є мій справжній дім і що таке дім?" щонайперше для нього самого. До неї входять вісім оповідань, місцем дії яких є або США, або мала батьківщина Василя Махна. Головні герої - сучасні люди і люди з минулого, зокрема, ті, що жили напередодні Другої світової війни. Є вигадані персонажі, а також є цілком реальні історично-культурні постаті, дотичні до Чорткова.

    Мова оповідок - досить проста, щоправда, у ній багато філософських рефлексій, що стосуються питань збереження пам'яті та віднайдення свого справжнього дому. Разом з головними героями і собі читач бере участь у пошуку відповідей, чому сприяють плавність оповіді та відсутність авторських узагальнень та моралізаторства. Цікавою є структура подачі першого оповідання, яке й дало назву збірці: у ньому відсутні абзаци! Завдяки цьому складається враження присутності отого вітру, що шугає над океанським узбережжям біля дому у Бейтінг Голлов.
  •  
    Другие берега
    Пару лет назад я заинтересовалась книгой украинского писателя Василия Махно «Дом в Бейтинг-Холлоу» в первую очередь благодаря тому, что в 2014 году она стала лауреатом престижной премии «Книга года по версии ВВС». Меня заинтересовало то, что это дебютный сборник рассказов или скорее зарисовок, впечатлений, ведь стройного сюжета ни в одной истории я не увидела. Не знаю, что привело к тому, что в итоге эта книга мне скорее не понравилась – то, что я в принципе не очень люблю малую прозу, или то, что большинство историй в сборнике «Дом в Бейтинг-Холлоу» бессюжетные.

    Скорее всего, вы также не останетесь в восторге от данной книги, если самым важным компонентом любого произведения считаете захватывающий сюжет. Но вот если сделать акцент на сильных сторонах книги «Дом в Бетинг-Холлоу», то это ее атмосферность и тонкий психологизм, который здесь присущ каждому герою и каждой сценке, неважно где она имеет место на автобусной станции в небольшом западноукраинском городке или в китайском квартале Нью-Йорка.
  •  
    Сумні замальовки
    Ну чому ж воно все так сумно та пєчально? І знову книга, написана в кращих традиціях української поминальної літератури. Всі страждають, мучаться, переживають екзистенціальні кризи, втрачають себе та знову страждають. Це збірка невеликий за обсягом новел про сумне життя українців в себе на батьківщині та за її межами. І хоча книга досить депресивна і навіть іноді не зрозуміла з точки зору посилу, в неї є один великий плюс - мова Василя Махно, от вона мені сподобалася. Так, в ній присутні діалектичні слова, але сам стиль пана Василя мені подобається. І ніби сюжети пусті, а між цієї пустоти філософські нотки та глибокі драми душ людських. А ще мені дуже заділо "На автобусній" - ніби все життя в мініатюрі, тут тобі і юродиві, і нікому не потрібні, і хитрі, і ниці.
    "Дім у Бейтінг Голлов" - то мов кадр фотоплівки, маленькі та сумні миттєвості життя. Потік свідомості різних людей та й самого життя. В мене неоднозначні враження. Гарно, але сумно. Але, думаю, у цього автора обов*язково почитаю ще щось.
  •  
    Емігрантська книга...
    Ця збірка оповідань стала Книга Року BBC у 2015 році. Для мене ж "Дім у Бейтінґ Голлов" стала емігрантською книгою з щемливими історіями людей, що виїхали або намагалися виїхати з рідного краю. А в тих кількох оповідках, в яких не йдеться про емігрантів, все одно здається, що головні герої живуть, наче на чужині, зраджені часом, людьми, своєю державою... Звичайно ж найбільше тут історій українців, але також ідеться й про поляків, євреїв та людей інших національностей. Яскраво описується їхнє життя, їхні звичаї, характери, їхня культура. А позаяк місцем дії кількох оповідань є містечко Чортків (до речі, рідне місто Василя Махно), в якому мені довелося колись побувати, то здавалося, що деякі події розгортаються просто в мене на очах. Хоча багато в збірці й творів, дія яких відбувається в США. І це також не дивно, бо письменник уже майже 20 років живе в Нью-Йорку. Мабуть, тому й здається, що проза Василя Махно правдива, та трішечки з нотками ностальгії...
    Найбільше мені сподобалися оповідання "Капелюх, дактилі, сливи", "Дім у Бейтінґ Голлов", "Польський ровер, руска рама", "Соло дрозда". Останнє, на мою думку, вдало завершує збірку, бо після нього в мене залишилося відчуття, що надія на краще все ж є і після чорної смуги таки буде й біла. Дочитавши це оповідання, в мені чомусь зародилася впевненість, що в Сюзен, головної героїні, все буде гаразд, незважаючи на ті події, котрі їй довелося пережити.
    Дуже цікаве й оповідання "Дім у Бейтінґ Голлов" і не тільки завдяки змісту та поетичності мови, але й через незвичну пунктуацію - оповідання обсягом 20 сторінок написане як один-єдиний абзац!
    Отож, читайте, щоб поринути й у власні закапелки пам'яті, та при тому зберігайте віру в краще майбутнє. :)

    "Минуле живе у наших словах".
    "Дім у Бейтінґ Голлов"

    P. S. Дактилі (полонізм) - фініки.
    На жаль, таких тлумачень не широковживаних слів трохи бракує в книзі. І, якщо слова "брайтура" та "ґрипс" мені вдалося знайти в Інтернеті, то стосовно значення слова "уприни" залишилося лише здогадуватися. Припускаю, що, можливо, це якісь сухофрукти...
  •  
    Про життя
    Спочатку мені книжка здалася трохи нудною, але потім я "втяглася", й історії захопили своєї простотою і легкістю викладу, глибокими, але ненав'язливими спостереженнями за життям, співпереживанням автором долі героїв оповідань. Усе це (і навіть трагічні моменти в житті героїв) подано невимушено, як прозу життя, проти якої ми не можемо піти і яку маємо прийняти.
    У деяких оповідання мова йде про життя українських емігрантів у США, їх переживання й очікування, важкість переїзду і влаштування на новому місці. Автор розкриває мотиви переїзду українців до інших країн і всі тяжкості, що їх вони відчули в рідній країні і на чужині. В інших оповіданнях розкривається життя звичайних українців за різних часів і умов. Їхні маленькі світи з особистим щастям і трагедіями висвітлено дуже детально, щиро, і читаючи, немов стаєш свідком усіх цих подій у житті героїв, співчуваєш ним.
    На мій погляд, це не та книжка, яка запам'ятовується надовго, але вона заспокоює, врівноважує, дозволяє по-іншому (більш утихомирено) подивитися на життя.
  •  
    Прекрасна книжка
    Поет Василь Махно походить з Тернополя, проте, більше як десять років живе й працює переважно в Нью-Йорку. Багато подорожує світом, відвідує міжнародні літературні фестивалі і пише захоплюючі ессеї про свої подорожні пригоди. Дім у "Бейтінг Голоу" його перша книжка художньої прози. Сподіваюся, скоро авторових прозових книжок побільшає. Книжка невеличка за об'ємом, але наскільки ж насичена! Махно - масштабний письменник, тобто природжений міфотворець. За це його і люблю. А ще звичайно, він прекрасний лірик і доброю мірою філософ, одне слово, що чародій. Від його письма віє спокоєм і самозаглибленням, яке визріває ще змалечку, у спостережливого і не на свої роки мудрого хлопчика-мрійника, що росте під широким небом, і десь все пропадає цілими днями, яким був в тому числі й юний Шевченко. В прозу Махна, начебто сучасну, суто урбаністичну закодовано дуже особливе чуття української природи, яке він завжди носить в собі. Для нього існує Батьківщина, і вона там де дитинство, там де мова, в іншому жодних кордонів для Махна не існує, ось чому в одній книжці межують такі географічно далекі, та по людськи єдині історії.
  •  
    Атмосферно
    Збірка Василя Махна «Дім у Бейтінг-Голлов» - це не та книжка, яку можна полюбити з першого разу. От, наприклад, я оцінив її лише під час другого прочитання. Зараз я розумію, що премію «Книга року за версією БіБіСі» ця збірка отримала цілком заслужено. «Дім у Бейтінг-Голлов» - це не стільки про сюжет, скільки про атмосферу та споглядальність. Саме, так ця збірка радше споглядальна, тому я би не радив нікому читати замальовки, розміщені в ній, підряд – лише дозовано.

    У своїй книжці Василь Махно пише про Україні і Америку, адже прожив достатньо часу там, і там, щоб могти і мати право описувати людей, місця, історії. Письменнику однаково майстерно вдається писати і про привокзальну прощу західноукраїнського містечка, і про емігрантський квартал у Нью-Йорку. Читач ніби сам мимоволі опиняється в тому чи іншому оповіданні. У німецькій мові є довжелезне слово, яким називають ностальгію та смуток за місцям, в яких ніколи не був. От саме це відчуваєш, читаючи «Дім у Бейтінг-Голлов». Дуже атмосферна книга.
  •  
    Книга зі своєю атмосферою
    Зізнаюсь, що про письменника Василя Махна я почув уперше, коли його книга «Дім у Бейтінг Голлов» виборола престижну нагороду Книгу року BBC кілька років тому. Оскільки я тісно цікавлюсь сучасною українською літературою, повз цю збірку пройти не міг і одразу ж її купив. Так, це збірка, але не оповідань, як вказується в анотації, а есеїв. Любителям книг, в яких є чіткий сюжет, навряд чи сподобається, адже тут його немає. Тут на першому місці не сюжет, а враження, атмосфера, настрій. Кожен відшукає у ній щось для себе.

    В якомусь сенсі «Дім у Бейтінг Голлов» - це книга про пошук свого дому. Цей дім може бути як в невеличкому містечку на заході України, в емігрантському кварталі бурхливого Нью-Йорка або в тихому й мальовничому місці під назвою Бейтінг Голлов. Книгу я перечитував вже двічі і щоразу знаходжу в ній щось нове. Надалі планую знайомитись з іншими книгами Василя Махна, адже цей автор має свій особливий стиль. Єдиний мінус книги – це тканинна обкладинка, яка дуже легко брудниться та затирається.
  •  
    Чортківські замальовки
    Дуже люблю малу прозу, тож не могла пройти повз цю книжку.
    У ній цікаве поєднання часів – і теперішній час, і воєнні роки – час Другої світової війни. Цікаве поєднання вимірів: то герої проживають на території України – Заході, здебільшого у Чорткові, то зображені емігранти з усіма своїми недоліками й негараздами. Що цікаво, автор зображує поляків і українців ледь не як одну націю – через те, що той же Чортків значний період належав до Речі Посполитої і на початок радянського періоду у ньому залишалося дуже багато поляків.
    Автор уже двадцять років мешкає у Нью-Йорку, це дає змогу реалістично змалювати емігрантські оповідання, проте більшість часу він прожив в Україні, тож немає перегинів з надто американською позицією.
    Я здебільшого люблю новелістику саме завдяки несподіваним фіналам, властивим новелам, однак ці оповідання теж неабияк зачепили. Коли мене запитують, чи сподобалася книжка, я ніколи не можу відповісти обґрунтовано. От і тут у мене тільки одна відповідь: з цією книжкою я двічі проїхала в метро свою зупинку. Виважена спокійна оповідь, чого зазвичай не знайдеш у новелістиці, дуже вдало побудована у цих оповіданнях.
    У творах зображені долі українців, поляків і євреїв у воєнні роки. Що цікаво, автор не акцентує увагу на їхніх незлагодженостях одних з одними. Тут головними є драми їхніх життів незалежно від оточення. В оповіданні «Капелюх, дактилі, сливи» автор описує життя єврея Моше, який залишився в Чорткові, коли усі його брати спромоглися виїхати в Америку. Автор зображує не лише життя єврея, а й долі командира полку Речі Посполитої, закоханої пари – єврейки й поляка, мати якого не дозволяла йому одружитися із «жидівкою», червоноармійців, братів-емігрантів Моше. В оповіданні не буде воєнних баталій – узагалі не згадуватимуться воєнні дії, проте саме завдяки широкій панорамі невоєнних подій вгадується, що відбувається поза межами містечка, в якому війни нібито й немає. Так само в оповіданні «Онуфрій і Титєна» автор мазками подає читачеві мало не все життя Титєни – і нам стає зрозуміло, чому вона чинить так, а не інакше. Зраджує свого чоловіка – виявляється, її свого часу «загубили» цигани, а добрі люди підібрали, однак за першої ж нагоди видали заміж за чоловіка, на тридцять п’ять років старшого за неї, який і приїхав до неї свататися, бо друзі порадили. Усі її вчинки свідчать про те, що вона не очікує на якийсь хороший розвиток подій. І врешті й отримує те, на що очікує.
    Твори психологічні, однак водночас дуже виважені й дають можливість оцінити події, а не плакати над ними. І це варте того, що ці твори прочитати.
  •  
    Книга коротких оповідей
    З творчістю Василя Махна до цього часу знайомитись не доводилось. Ця книжка коротких розповідей стала першою. Для мене, як для читачки, вона залишила по собі неоднозначне враження. Вочевидь відчувається авторський стиль. Американські епізоди переплітаються з українськими. Усе це можна читати, не відриваючи очей від тексту. З одного боку, книжка не викликає аж надто неймовірних емоцій. З іншої сторони, вона чудово врізується в пам'ять. Чи варто її прочитати? Варто. Цікаво. Головне - прочитання не займе багато часу, а фрагменти добре закарбуються в пам'яті.
 
Характеристики Дім у Бейтінґ Голлов
Автор
Василь Махно
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Українська проза
Мова
Українська
Рік видання
2015
Ілюстратор
Назар Гайдучик
Кількість сторінок
176 с.
Формат
84x108/32 (135х205 мм)
Палітурка
Тверда
Шрифт
Permian Serif Typeface
Тираж
2000
ISBN
978-617-679-162-1
Вага
200 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Українська література
Література за періодами
Сучасна література
 

Про автора Дім у Бейтінґ Голлов