Книга Клуб невиправних оптимістів

Книга Клуб невиправних оптимістів

17 Відгуків
Формат
Мова книги
Видавництво
Рік видання
Категорія
Париж кінця 1950 — початку 1960-х років, епоха рок-н-ролу й Алжирської війни. Героєві дванадцять — вік, коли все: навчання в ліцеї, родинний конфлікт, розлучення батьків, зрештою, взагалі життя — дається досить важко. Тож Мішель Маріні переймається не так навчанням, як грою в кікер, музикою, фотографією та читанням. Завдяки таланту забивати голи маленьким червоним м’ячиком, він став завсідником бістро «Бальто». Там, у прихованій кімнаті, прозваній Клубом невиправних оптимістів, він знайшов прихисток і друзів — інтелектуалів, які, щоб урятувати своє життя, перетнули Залізну завісу. Ця зустріч раз і назавжди змінила життя Мішеля. Бо всі ці люди були невиправними оптимістами.
Продавець товару
Код товару
803444
Характеристики
Тип обкладинки
Тверда
Тираж
3100
Опис книги
Париж кінця 1950 — початку 1960-х років, епоха рок-н-ролу й Алжирської війни. Героєві дванадцять — вік, коли все: навчання в ліцеї, родинний конфлікт, розлучення батьків, зрештою, взагалі життя — дається досить важко. Тож Мішель Маріні переймається не так навчанням, як грою в кікер, музикою, фотографією та читанням. Завдяки таланту забивати голи маленьким червоним м’ячиком, він став завсідником бістро «Бальто». Там, у прихованій кімнаті, прозваній Клубом невиправних оптимістів, він знайшов прихисток і друзів — інтелектуалів, які, щоб урятувати своє життя, перетнули Залізну завісу. Ця зустріч раз і назавжди змінила життя Мішеля. Бо всі ці люди були невиправними оптимістами.
Відгуки
17 Відгуків
Hanna Kharlan
12 жовтня 2021 р
5 балів
Оптимісти попри все
Просто злочинно з моєї сторони було так довго відкладати читання цієї книжки. Понад рік вона чекала свого часу на полиці, а я й не здогадувалась, що маю під рукою такий прекрасний скарб. "Клуб невиправних оптимістів" - це настільки "моя" історія, що мені хочеться радити її всім і кожному (нехай пробачить мене Ішіґуро). У цій книжці є все, що я люблю: масштабне історичне тло, яскраво прописані персонажі, прискіплива увага до деталей, але найголовніше - це емоції, які викликає ця історія. Неможливо не проникнутись симпатією до головного героя, бо хоч він і дурник, зате який милий. 12-річний Мішель Маріні вже не дитина, але ще й не дорослий. Навчання цікавить його в останню чергу, цілісінькими днями хлопець грає в кікер або поглинає роман за романом. Одного разу він знайомиться з членами "Клубу невиправних оптимістів" - чоловіками, яким довелося втікати від репресій радянської влади й починати все спочатку на чужині. Вони говорять мішаниною зі своїх мов і французької, грають в шахи, сперечаються, сваряться, та попри все залишаються оптимістами, яких не змогли виправити ні тоталітарні режими вдома, ні повна дезорієнтованість в чужій країні.
Владислава
18 липня 2021 р
5 балів
Якщо не ми будемо оптимістами, то хто тоді?!
Ця історія точно не залишить вас байдужими. Ні, від неї не варто очікувати динамічного сюжету або захопливих подій із перших же сторінок. У цій книзі є набагато важливіше - глибина, щирість й реалістичність. Ця історія - зовсім не художня вигадка, а інтерпретація автором реальних подій, які відбувалися у Франції та Європі у 60-х роках минулого століття. "Клуб невиправних оптимістів" - таємний осередок політичних біженців, які збираються разом, підтримують одне одного, грають у шахи і, незважаючи ні на що, вчаться залишатися оптимістами, вдалині від сім'ї та рідних. До їхньої компанії потрапляє і молодий француз Мішель Маріні, який жодного дня не може прожити без книжки, полюбляє ловити фотоапаратом атмосферні моменти і прагне розібратися, що ж воно таке, життя. "З логікою в мене вочевидь не склалося. Ніколи не розумів, як то можна говорити одне, а робити геть інше. Клястися в коханні і завдавати болю коханій людині, мати друга й забути друга, зватися сім'єю і поводитись, мов незнайомці, відстоювати великі ідеали, але не йти за ними, стверджувати, що віриш у Бога, проте поводитися, наче його нема, вважатися героєм, коли поводишся як паскуда".
Олена
13 липня 2021 р
5 балів
Непросто бути оптимістом
Книжка про Європу 60-х років ХХ століття. І хоча події відбуваються у Франції, автор зміг показати стан та настрої багатьох країн. Бо учасники Клубу - це переважно політичні емігранти: чехи, поляки, угорці, росіяни... З їхніх думок, спогадів, ностальгії ми бачимо, скільки лиха наробила тоталітарна система та обидві війни. Герої-переселенці хочуть повернутися, але розуміють, що дорога назад їм закрита, що вони ніколи не побачать свої родини, не будуть знову працювати за фахом, бо не зможуть змиритись із тим, що коїться на їхніх Батьківщинах. Дуже часто в розмовах викривається ідіотична абсурдність режиму і хоча виражається це через дотепні жарти, більше гірко від них, ніж смішно. І так герої коротають життя за грою в шахи, за розмовами та випивкою. Але на прикладі родини головного героя Мішеля ми бачимо, що і в самому Парижі (як і у Франції в цілому), хоч він і приваблює безліч утікачів, не все гаразд. Політика роздирає родину, ідеї та погляди назавжди розділяють сина і матір, братів, закоханих. Цікаво спостерігати, як в такій мішанині поглядів та настроїв формується характер героя. Роман трохи сумбурний: декілька сюжетних ліній весь час змінюють одна одну, нудніші частини межуються зі справді живими та цікавими. Але загалом книжка варта прочитання, має атмосферу, передає історичний колорит і трагізм. І силу людей, які навіть у такій круговерті залишаються, або вдають, що залишаються, невиправними оптимістами. Окрема подяка за вдалий переклад: читати надзвичайно приємно, текст ллється і звучить.
Виникли запитання? 0-800-335-425
190 грн
Немає в наявності
Паперова книга