Климко
Паперова книга | Код товару 751386
Yakaboo 5/5
Автор
Григір Тютюнник
Видавництво
Знання
Серія книг
Скарби: молодіжна серія
Мова
Українська
Рік видання
2017
Вік
Підліткам
Кількість сторінок
288
Ілюстрації
Немає ілюстрацій

Усе про книжку Климко

Повість “Климко”, низку оповідань, а також казки, включені до цієї збірки, по праву можна назвати маленькими шедеврами. Зі сторінок книги постають “обпалений” війною, світлий хлопчик Климко, самотня старенька бабуся Вуточка, що з надією чекає повернення з армії своїх синів, працелюбний і безкомпромісний юнак Іван Срібний, багато інших персонажів. Письменник змальовує правдиву картину життя того часу з його радощами, великими і малими людськими проблемами, багато з яких до цього часу належним чином не осмислені й не вирішені. Герої творів Григора Тютюнника стають нам до болю рідними і залишаються в серці на все життя.

Характеристики
Автор
Григір Тютюнник
Видавництво
Знання
Серія книг
Скарби: молодіжна серія
Мова
Українська
Рік видання
2017
Вік
Підліткам
Кількість сторінок
288
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Рецензії
  •  
    Що може бути страшніше за війну? Мабуть, тільки дитинство під час війни... 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Повість "Климко" Григора Тютюнника неможливо читати без сліз, вона вражає своїми картинами, адже в центрі оповіді маленький хлопчик Климко, який йде на сміливий, не властивий дітям, відчайдушний крок. Почувши про те, що на сіль у воєнний час можна виміняти будь-що, Климко самостійно вирішує вирушити до міста Словянськ по сіль, яку збирається потім виміняти на їжу для своєї першої вчительки та її грудного немовляти. В дорозі на хлопця чекають неабиякі випробування - голод, лютий холод, відсутність сну, жорстокість солдат та людей. Але почуття відповідальності, здатність до самопожертви допомагає хлопчикові отримати бажане. Війна забирає у дитини найцінніше - єдину близьку людину - дядька Кирила, хоч і скромне, проте житло, улюблену школу, дитинство, та не забирає головного - вміння бути справжньою людиною, попри труднощі, попри біль втрати. Не кожен дорослий може похвалитися такою сміливістю, здатністю до самопожертви, вмінням піклуватися про ближнього. Читати повість цікаво ще й тому, що в ній є автобіографічна основа. Подібний факт мав місце і в житті самого письменника Григора Тютюнника.
  •  
    Діти і війна 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Напевно, найжахливіше, що може статися - це війна: кров, смерть, голод, спустошеність, сум...Але ще гірше - це розплата і смерть дітей у війні через конфлікти дорослих. Григір Тютюнник висвітлив цю болючу тему дітей і війни у своїй повісті ,,Климко''.

    Про сюжет навіть говорити не варто, моя вам порада - просто читайте. Так проникливо, гірко і трагічно міг написати лише геній, майстер прозового слова Григір Тютюнник. Такі книги, звісно, читаються важко. Не через граматику, а саме через зміст. Інколи потрібно відставити книгу, аби усе ,,переварити'' і трохи подумати над прочитаним. Для мене сам головний герой Климко - це надзвичайно трагічний образ не лише дитини у війну, а й самого важкого дитинства. Скажу чесно, що я до останнього слова сподівалася на чудо, на щасливий фінал.Проте, на даль, не всі історії закінчуються ,,хеппі-ендом''.

    Загало ,,Климко'' це книга, яку варто прочитати кожному: і дорослому, і малому. Вона про вічні цінності людського життя і безглузді жертви війни. Книга наповнена трагізмом, правдою про війну без жодних прикрас. Читайте, аби вберегти себе та наших нащадків від участі Климка...
Купити - Климко
Климко
180 грн
Відправлення з
24.01.2022
 
Інформація про автора
Григір Тютюнник
Григір Тютюнник

Григір Тютюнник з'явився яскравою особистістю в історії України. Він усією душею любив рідну культуру і мову і творив справжні витвори мистецтва, проте не всі його роботи були гідно оцінені. Автора загнали в жорсткі рамки, виходити з яких у своїй творчості йому заборонялося, всьому виною диктатура в Радянському Союзі, яка забороняє вільнодумство. Кожна повість, стаття або навіть вірш підлягали жор...

Детальніше

Рецензії Климко

5/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Що може бути страшніше за війну? Мабуть, тільки дитинство під час війни... 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Повість "Климко" Григора Тютюнника неможливо читати без сліз, вона вражає своїми картинами, адже в центрі оповіді маленький хлопчик Климко, який йде на сміливий, не властивий дітям, відчайдушний крок. Почувши про те, що на сіль у воєнний час можна виміняти будь-що, Климко самостійно вирішує вирушити до міста Словянськ по сіль, яку збирається потім виміняти на їжу для своєї першої вчительки та її грудного немовляти. В дорозі на хлопця чекають неабиякі випробування - голод, лютий холод, відсутність сну, жорстокість солдат та людей. Але почуття відповідальності, здатність до самопожертви допомагає хлопчикові отримати бажане. Війна забирає у дитини найцінніше - єдину близьку людину - дядька Кирила, хоч і скромне, проте житло, улюблену школу, дитинство, та не забирає головного - вміння бути справжньою людиною, попри труднощі, попри біль втрати. Не кожен дорослий може похвалитися такою сміливістю, здатністю до самопожертви, вмінням піклуватися про ближнього. Читати повість цікаво ще й тому, що в ній є автобіографічна основа. Подібний факт мав місце і в житті самого письменника Григора Тютюнника.
  •  
    Діти і війна 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Напевно, найжахливіше, що може статися - це війна: кров, смерть, голод, спустошеність, сум...Але ще гірше - це розплата і смерть дітей у війні через конфлікти дорослих. Григір Тютюнник висвітлив цю болючу тему дітей і війни у своїй повісті ,,Климко''.

    Про сюжет навіть говорити не варто, моя вам порада - просто читайте. Так проникливо, гірко і трагічно міг написати лише геній, майстер прозового слова Григір Тютюнник. Такі книги, звісно, читаються важко. Не через граматику, а саме через зміст. Інколи потрібно відставити книгу, аби усе ,,переварити'' і трохи подумати над прочитаним. Для мене сам головний герой Климко - це надзвичайно трагічний образ не лише дитини у війну, а й самого важкого дитинства. Скажу чесно, що я до останнього слова сподівалася на чудо, на щасливий фінал.Проте, на даль, не всі історії закінчуються ,,хеппі-ендом''.

    Загало ,,Климко'' це книга, яку варто прочитати кожному: і дорослому, і малому. Вона про вічні цінності людського життя і безглузді жертви війни. Книга наповнена трагізмом, правдою про війну без жодних прикрас. Читайте, аби вберегти себе та наших нащадків від участі Климка...
  •  
    Детство на войне 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Невероятно трогательная книга, которая вышла из-под пера талантливого украинского писателя Григора Тютюнника. В ней рассказывается о судьбе маленького мальчика познавшего боль войны. С гордостью могу сказать, что эта книга одна из немногих из всей школьной программ по украинской литературе, которую я, по праву могу считать одной из своих любимых. И полностью заслуженно. Это история произвела на меня огромное впечатление - своей глубиной, своим драматизмом и правдой, какой бы горькой она не была. Во всех войнах виноваты взрослые, а жертвами всегда остаются дети. Их беззаботные годы заканчиваются как только они слышат свисты первых пуль, смертоносно пронзивших тела их близких людей. Так и в этой книге. Описание того, как не в чём не виновные дети, изо всех своих сил стараются выжить в эти страшные и голодные годы, сохраняя при этом чистое сердце и способность верно дружить - поразило меня до глубины души. Впечатлений хватило на всю следующею неделю. Всем рекомендую прочитать "Климко". Спасибо.
  •  
    Климко 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Цю книгу й справді неможливо прочитати і не пустити сльозу на описах перипетій, що траплялись на шляху маленького, але такого відважного хлопчика.
    Дочитавши до фіналу, я гірко ридала, адже своєю наївною душею все ж сподівалась на краще...

    Але життя без прикрас під час війни - ось головний мотив "Климка".

    Показати, як виглядає руйнування ззовні та зсередини. Яким безглуздим є прагнення показати свою перевагу, забираючи життя інших людей.
    Спочатку позбавляючи житла, сім'ї, кусня хліба й стакана води.
    Позбавляючи всього, щоб змушувало боротись за своє існування в умовах кровопролиття й жорстокості.
    Позбавляючи надії й віри у мирне небо й спів пташок без заглушливих вибухів навколо.

    Ця повість є трагічною й важкою, бо до болю у грудях правдивою.
    Вона пронизує болем й страхом свідомість, показуючи насправді сучасні реалії.

    Маленький хлопчина тут є взірцем мужності, сили та відваги, що дано не кожному дорослому чоловікові.

    Рекомендую до прочитання! 5/5
  •  
    О детях войны и взаимопомощи
    Когда осознаю, сколько интересных, глубоких и прекрасных произведений остается за пределами нашего искреннего восхищения только потому, что они - часть школьной программы и поэтому ассоциируются с чем-то скучным, - становится очень обидно. Еще обиднее то, что к этой когорте «замученных программой обязательного чтения» принадлежу и я. Ибо, как иначе объяснить то, что я читал «Климко» Тютюнника в школе, но всю глубину его таланта я смог понять только вот, сейчас.
    Сюжет книги рассказывать тяжело, уж слишком он грустный. И не потому, что все в повести страдают, а потому, что все, описанное автором, происходило на самом деле. Но, самое главное у автора не столько то, о чем он рассказывает, а то, как он это делает. Ты не просто наблюдаешь за мальчиком, заботясь о нем, ты проживаешь вместе с ним каждый километр его долгого путешествия за солью, переносишься на Донбасс времен Второй мировой войны и в итоге…. Не буду спойлить (для тех, кто книгу не читал или же не помнит со школы, о чем она).
    О, как же все-таки Григор Тютюнник хорош! Он умеет воссоздать целый мир, долгую жизнь, глубокие переживания, невероятные эмоции, переплести это все и украсить таким языком, такими метафорами, от которых дух захватывает!
    Когда рассказывается, как долго идет Климко, невольно представляешь, какую же силу воли надо иметь, чтобы преодолеть все трудности которые выпали на долю героя. Мне книга почему-то очень сильно напомнила произведение Андрея Чайковского «За сестрой». Почему? Не знаю. Может, потому что в той или в иной книге наш главный герой идут в далекие миры))
    Поражает то, как Климко верит в лучшее, верит в то, что дойдет и таки наберет соли. Он готов помогать всем. Не всем взрослым хватает такой внутренней силы и силы духа... Взаимопомощь - характерная черта почти всех героев рассказа. На первый взгляд беспомощный человек в трагической ситуации находит силы и возможность помочь другому: ребята помогают учительнице, чужая женщина ухаживает за больным Климко и даже приглашает остаться у нее жить. Беда сближает, сплачивает людей, обнаруживает глубины человеческой души: доброту, порядочность одних и жестокость, подлость других. Очень глубокая повесть, задача которой - доказать, что при любых обстоятельствах нужно оставаться человеком.

  •  
    воєнна історія
    Віднедавна я зрозуміла, що чим далі я стаю дорослішою, тим більше починаю цікавитися документальною літературою, особливо такою от як наприклад про війну, Аушвіц, Чорнобиль, також мені до вподоби автобіографічна література про видатних людей. Тому ця книга "Климко", котру я ще читала колись у дитинстві, тепер набула для мене зовсім іншого значення, адже коли ти сам ще дитина, ти не розумієш тієї реальності, що схована на сторінках до кінця. Насправді, коли перечитуєш цю книгу в дорослому віці, бачиш зовсім інші картинки та події.
    Читаєш книгу і стає лячно. Не уявляєш, як люди, особливо діти та старенькі переживали ті події, як долали проблеми, як переборювали, страх, самотність, та інших воєнних монстрів, що ховалися повсюди. Для нас це просто книга, а для когось це було життя і ти читаєш це, мов у жахливому сні розуміючи, що хтось це подолав, а хтось ні. Насправді, такі книги для мене є дуже важкими і після них одразу хочеться прочитати щось легке та веселе, адже ця важка та гнітюча реальність занадто глибоко вкорінюється в мені після прочитання.
  •  
    Тяжке дитинство хлопчика Климка
    Читала цю книгу за програмою для читання влітку 6-7 клас. Спочатку думала, що твір не зацікавить як і багато інших з цієї програми.

    Спершу розкажу про зміст твору "Климко" Григір Тютюнник (що доречні дуже цікаво, не раджу пролистувати).

    У нелегкий воєнний час хлопчик Климко залишився сиротою. Але він знайшов сили не тільки добре влаштувати власне життя, а й допомагати іншим людям яким потрібна ця допомога. Як дорослий, Климко взяв на себе відповідальність за вчительку і її маленьку дочку. Заради їхнього порятунку від голоду він пройшов сотні кілометрів босоніж, постійно наражаючись на небезпеку. Добродушні люди пропонували залишитися у них, але Климко знав, що йоги чекають, на нього тільки і сподіваються. Зрештою, Климко виконав свій обов'язок до кінця. Повість вчить добру, чуйності, людяності, вмінню долати життєві труднощі.

    Мені сподобалася ця книга! По-перше, вона сповнена людської доброти та відчуттів. А по-друге у ній зрозумілий зміст та слова (що доречні не завжди так у інших книгах)

    Раджу вам прочитати цю книгу, а особливо дітям, вона розповість їм про те як раніше жили люди і про те, що треба вміти цінувати та любити все, що у тебе є. Також ця книга допоможе пояснити дитині, що батьки і друзі це дуже важливо.

    Остаточно ставлю цій книжці п'ять зірок, дуже хороша та добра книга :)
  •  
    Війна й "повоєнщина" очима дітей
    Прикро, коли безневинним людям доводиться платити за жорстокість тих, кого вони зроду навіть не бачили. Ще страшніше - коли це люди дуже й дуже молоді.
    На прикладі витвореного ним образу (ще й підкріпленого болючими спогадами, заробленими власним досвідом) Григір Тютюнник відверто показує, наскільки важка була доля тих, хто залишався по обезлюднілих селах в гіркі 1940-1945-й роки. І це не лише підживлює національну пам'ять юних читачів, але й відкриває для них новий сенс у тексті. Наприклад, хто сказав, що героями були лише ті, хто подався в солдати чи партизани? Хіба дитина, що самотужки здолала кілька тисяч кілометрів, аби дістати звичайнісіньку сіль - не такий самий герой в очах однолітка? І це ще не беручи до уваги небезпеки, що чатує на кожному розі. Здавалося б, мав би заслужити на виконання свого найпалкішого бажання! Але автор вирішує бути безжально реалістичним до кінця. І робить він це по-справжньому жорстоко: інакше й не назвеш те, що головний герой помирає фактично у кількох кроках від досягненої мети.
    Втім, і повоєнні роки в Україні не можна назвати такими вже й радісними. Кілька інших оповідань, вміщених до цієї збірки, дуже переконливо це доводять. Не забрала німецька машина - докучатиме "визволительна радянська". Віддай все, що тільки маєш, заради "блага государства" - а натомість матимеш відносний спокій і, якщо дуже пощастить - медальку, яку потім вкинеш на дальню полицю й забудеш про її існування, як хотітиметься їсти. А наступним поколінням, що рватимуться до міст і приїздитимуть до стареньких батьків раз на три місяці, навіть на думку не спаде, що довелося пережити їхнім родичам. Тут і кар'єризм, і погоня за грішми, і ненависний суржик, що й досі наче в'ївся в мову...
    Коротенькі, проте промовисті твори Григора Тютюнника, на мою думку, зараз мали б таїти в собі виняткову актуальність, тож за будь-яких обставин не можна дозволити, аби таку чудову книжку обходили увагою: і згадати, завдяки чому й кому ми тепер живемо в Україні, і прислухатися до скупих істин на сторінках, аби не повторювати страшного досвіду минувщини.
  •  
    Недитяча війна.
    Повість "Климко" була дуже популярною у свій час, хоча в ній і не йшлося про героїчних партизанів та підпільників. Читача в ній приваблювало інше. В першу чергу, це світлі дитячі образи. Автору вдалося показати знедолених дітей, які потерпають від злиднів і голоду. Проте в нього вони наділені добрими чутливими душами. Їхні благородні серця завжди готові до самопожертви.
    Головний герой -Климко навіть після трагічної загибелі дядька не опускає руки і прагне допомагати людям. Свою шкільну вчительку з немовлям він забирає до себе і годує їх. Йому допомагає вірний і сміливий друг Зульфат. Климко вирушає в далеку і небезпечну подорож,щоб купити солі. В дорозі він знайомиться з чесними людьми, які допомагають йому повернутися додому. Сумний фінал повісті тільки підкреслює правдивість і життєвість цього видатного твору.
    Климко за віком ще дитина, але через обставини він завчасно змужнів. Климко готовий йти нелегкими життєвими дорогами і допомагати людям, навіть якщо ціна за це власне життя. Читаючи цю повість, розумієш що автор віддав персонажу частинку своєї душі і віру в український народ і його майбутнє.
  •  
    КЛИМКО
    Під час прочитання повісті Григорія Тютюнника «Климко» просто неможливо стримати сліз. На сторінках книги нас оточує війна та життя одного маленького хлопчини, який росте в цих жорстоких умовах, але попри все залишається людиною…
    Наш головний герой, на честь якого названа повість, дізнається, що якщо обміняти сіль, то можна отримати будь-що. Він залишився сиротою, але його підтримувала його перша вчителька, яка нині живе із своїм грудним немовлям і Климко вирішує їм допомогти, обмінявши сіль на щось. Але де ту сіль узяти? Так маленький хлопчик самостійно вирушає до Слов’янська за сіллю, аби допомогти тим, кого любить. Але це війна, і їй все одно, маленький чи дорослий, хороший чи поганий – тому на нас тут не чекатиме щасливий кінець…
    Це пронизлива та щемка історія, яка змушує серце розриватися. Вона трагічна, але пронизана надією на краще, взаємоповагою та добротою, яких, на жаль, так легко позбавити людей під час війни. Климко – це справжній взірець мужності та сміливості однієї маленької дитини проти всієї війни.
  •  
    Климко
    Ця збірка містить чимало творів Г.Тютюнника, але найбільше вражає повість “Климко”. Дитинство самого автора, Г.Тютюнника, припало на жахливі роки однієї з найстрашніших війн в історії людства — Другу Світову війну. Пережите дало відгук у творчості, знову і знову повертаючись до теми війни, до теми дитинства під час війни. Автор пише щиро, без перебільшень і замовчування; читаєш і відчуваєш увесь біль, розпач маленького життя, на долю якого випало непосильне горе. Але автор показує нам рішучого і сміливого хлопця, нехай війна відібрала усе найдорожче (рідну хату, дядька, можливість ходити до школи), нехай усе життя перетворилося на нескінченне випробування голодом, холодом, Климко не здається. Він ладен пожертвувати усім, щоб зберегти хоча б клаптик світла і тепла у цьому світі, якими стають для нього його вчителька з її маленькою донечкою. Саме рятуючи їх від голоду, Климко вирушає у небезпечну подорож, щоб знайти сіль і обміняти її на продукти. Повість вийшла дуже правдивою і страшною одночасно: важко уявити як було страшно дитині у цій подорожі, де навколо лише смерть і небезпека. Фінал повісті дуже символічний. Зруйноване життя; дитинство, якого не стало в одну мить; мужні дорослі вчинки маленької дитини, якій не судилося дожити навіть до молодості...
    Такі твори треба читати усім, бо вони залишають у серці і пам'яті болючий слід, що не дає спокою, змушує повертатися і ще довго-довго думати над долею Климка і усіх загиблих (і тих, що й досі гинуть) у війні. Саме від таких роздумів приходить розуміння усієї потворності і жахливості війни, яка забирає назавжди найкращих
 
Характеристики Климко
Автор
Григір Тютюнник
Видавництво
Знання
Серія книг
Скарби: молодіжна серія
Мова
Українська
Рік видання
2017
Вік
Підліткам
Кількість сторінок
288
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~135х205 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Шрифт
SchoolBook
ISBN
978-617-07-0480-1, 978-617-07-0237-1
Вага
336 гр.
Тип
Паперова
Клас
11-й клас
Література
Українська
Література країн світу
Українська література
Література за періодами
Література XX ст.
 

Про автора Климко