"Кладовище домашніх тварин" це моє знайомство із творчістю Стівена Кінга. Соромно зізнатися, але так, вперше почитала Кінга, і це при тому, що усі мої друзі-книголюби його фанати і постійно мені про нього говорять. Кінг безумовно у тренді, а я якось з насторогою відношуся до таких розкручених авторів, досить часто реальність не виправдовує очікування, саме тому не читала, не вірила, що це а ж так крутезно, і а ж так страшно. І звичайно ж, що даремно. Це просто жуть жутейна) тепер я розумію всіх тих, хто захоплюється ним, але мені, певно потрібно певний час, щоб відновитися і можливо ризикну ще щось почитати))) Той випадок, коли не можеш читати, бо дуже страшно, і не можеш не читати, бо дуже цікаво, а від того ще страшніше. Тож, "Кладовище домашніх тварин" історія про університетського лікаря Луїса та його сім"ю. Луїс приїздить зі сім"єю у новий будинок, поряд з яким дивакуваті сусіди, небезпечна дорога та кладовище домашніх тварин. Одного разу улюблений кіт доньки Луїса потрапляє під автомобіль і гине, сусід знає таємницю, як можна оживити кота і ніби, якась темна сила штовхає його до того, щоб поділитися цією таємницею. Рекомендую, але будь готові, що буде моторошно.

На думку автора дана книга є самою страшною роботою, яка вийшла з-під його пера. Я ж вважаю, що дана книга є не так страшною, як більше моторошною і досить-таки психологічною. Але насамперед для мене ця книга, є найбільш цікавою із всіх книг, що я прочитала у Кінга. Ми уже усі привикли, що автор пише свої роботи досить-таки об'ємними, тому основні події починають розвиватися десь так з сторінки 200. Але "кладовище" дещо відрізняється в цьому плані. Об'єм книги менший за інші роботи Стівена Кінга, тому і в події ми занурюємося уже із перших сторінок книги. Звичайнісінька американська сім'я переїжджає в маленьке містечко в штаті Мен. Новий будинок виявляється дуже красивим, а сусіди привітними і дружелюбними. Але єдиним недостатком всього цього ідеалу, є траса, що проходить повз подвір'я і вантажівки, які на шаленій швидкості проїжджають по ній. Сусід з будинку навпроти, зразу попереджає про її небезпеку і про те, що велика кількість домашніх тварин гинуть на ній з дня в день. Кількість цих нещасних випадків настільки значна, що місцеві дітлахи навіть створили кладовище для своїх маленьких друзів. Саме про дане кладовище і йтиметься в подальшій розповіді. Однозначно раджу всім любителям Кінга дану книгу, і навіть можу порадити її, як роботу для першого знайомства з автором. Якщо ви досі не відважилися прочитати "кладовище", то зараз саме час це зробити, оскільки наближається екранізація даного роману, а цю подію аж ніяк не можна пропустити))).

Після шедеврального "Протистояння" Кінга, я одразу ж став фанатом цього письменника. Наступним його твором, який я прочитав, як ви вже могли здогадатися, було "Кладовище домашніх тварин". Роман справедливо вважається одним із найстрашніших - тут багато сцен, які своїм описом змушують затамовувати подих, очікуючи розв'язки напруженого моменту. Кожна частина(а їх тут три) починається з переказу про Лазаря, що в Євангелії від Івана, налаштовуючи своїм смислом на дальші події. Перша частина вступна - автор знайомить читачів із персонажами, змальовує місцевість, і, у розвитку дії, розповідає про безневинне кладовище домашніх тварин. Згодом ми дізнаємося про ще одне кладовище(і його маленьку особливість) - зловісне місце в глибині лісів, яке покинули люди, бо там оселилося зло. Події другої та третьої частин розгортаються стрімко й займають чи не половину обсягу роману. Луїс Крід - лікар, людина науки, реаліст - поступово втрачає здоровий глузд, руйнуються його переконання та сім'я і все через те, що він перейшов межу дозволеного, скористався страшним знанням, вступив у зв'язок із надприродною силою. Чітко простежуються ідеї Лавкрафта, згідно з якими людина, яка пізнала заборонені таємниці Всесвіту, приречена на жахливі душевні муки божевілля. Тому тепер, як згадувалося у тексті, він отримав те, що просив. Психологія персонажів прописана Кінгом дуже переконливо, поведінка не викликає сумнівів, адже почуття та страшний намір Луїса, як батька, можна зрозуміти. Закінчується роман епілогом, у якому Кінг не ставить крапку в цій історії, продовження якої мені так хотілося б прочитати. Цей твір має реальне підґрунтя. Якщо ви почитаєте біографію Стівена Кінга або ж історію виникнення задуму й написання роману, то побачите спільні елементи, що були в житті автора(і його сім'ї) та героя "Кладовища..." Луїса Кріда. Саме видання мені сподобалося: палітурка тверда, приваблива й виконана в стилі інших видань Кінга від КСД; папір звичайний; переклад - теж. Хоча щодо перекладу в мене є питання: чому назва свята Halloween у цьому виданні перекладена як Гелловін, а не Геловін(як у "Протистоянні"), археологічний об'єкт Stonehenge, як Стоунхендж, а не Стоунгендж(як у тому ж "Протистоянні")? Чому в різних виданнях одного й того ж видавництва різні варіанти перекладу, різний правопис? Думаю, КСД варто запровадити якусь політику єдино правильного перекладу. У цьому році вийде фільм за цим романом і можу сказати, що вже в трейлері помітні відхилення від оригіналу. Тому спішіть, купуйте "Кладовище...", і насолоджуйтесь цим божевіллям!