Книга Кімната для печалі

5 Відгуків
Формат
Мова книги
Видавництво
Рік видання
«Кімната для печалі» – нова збірка сюжетно не пов’язаних між собою оповідань Андрія Любки, які, однак, можна вважати й романом, якщо прийняти тезу, що головним героєм цього роману є самотність. Покинуті, ревниві, зовсім юні й поглинуті спогадами про вже прожите життя – усі ці люди на межі відчаю знаходять власне місце для плекання туги, кімнату для печалі, захисну мушлю. Знаходять, бо знають: саме самотність – найприродніший стан людини.
Продавець товару
Код товару
689592
Характеристики
Тип обкладинки
Тверда
Мова
Українська
Опис книги
«Кімната для печалі» – нова збірка сюжетно не пов’язаних між собою оповідань Андрія Любки, які, однак, можна вважати й романом, якщо прийняти тезу, що головним героєм цього роману є самотність. Покинуті, ревниві, зовсім юні й поглинуті спогадами про вже прожите життя – усі ці люди на межі відчаю знаходять власне місце для плекання туги, кімнату для печалі, захисну мушлю. Знаходять, бо знають: саме самотність – найприродніший стан людини.
Відгуки
5 Відгуків
Іван
6 грудня 2019 р
5 балів
В кожного своя кімната для печалі.
Андрій Любка молодий український поет і прозаїк, котрий проживає в Ужгороді. «Кімната для печалі» це вже друга книга автора прочитана мною, першою був роман «Карбід», хто читав то скажу, що книги подібні по стилю, але різні по тематиці. Говорячи про збірку «Кімната для печалі» то варто зібрати, що ці короткі оповідання об'єднані емоцією, смутком, а також наявністю жінки в кожному з них, і втратою цієї жінки. Оповідання доволі меланхолічні, і настроєву перетікають один в одного, творячи такий собі довільний роман. Збірка не велика за змістом і читається швидко і легко, вистачить на декілька зимових чи осінніх вечорів. Серед улюблених оповідань, то сподобалось найбільше «Королева рами» і «Жінка і сірники», найбільш глибокі і найбільш емоційні. Все обертається навколо печалі і втрати, нею просякнуте все, і декому вона здасться депресивною, але так не є. Серед сумних речей пробиваються промені надії і віри, і не все так безнадійно. З недоліків книга може здатися монотонною і банальною, але на мою думку так не є. Книга дуже естетично виглядає, якісний друк і мега приємний папір на дотик.
Ksenia Bliznets
9 липня 2019 р
5 балів
Майстерна коротка проза
Після прочитання книжки "Кімната для печалі" Андрія Любки найперше захотілося сказати друзям: "Читайте українське! Нашим письменникам є що сказати і вони можуть дивувати." От я раніше вважала, що мені більше до вподоби романи - вони захопливіші та цікавіші. Та за останні півроку вже у цьому не впевнена, бо перечитала чимало короткої прози і відкрила для себе таких майстрів оповідань, як Володимир Короленко, Джон Кольєр, Роальд Дал, Джозеф Конрад, а тепер от і Андрій Любка. "Кімната для печалі" мені здалася особливою збіркою, бо вона викликала з пам'яті певні спогади та асоціації, можливо, не завжди приємні, але такі, які вже стали невід'ємною частиною мого життя. І важко виокремити якісь оповідання, бо їм усім віриш, наче реальним історіям людей. Знаю, що події описані у "Королеві рами" дійсно колись відбувалися в Закарпатті, а от "Жінка і сірники" та "Чайки над островом" дуже схожі на автобіографічні твори. Та й решта книги виглядає так само переконливо. Мене, наприклад, просто обурило закінчення оповідання "Коронація". Чому?! Ну, чому не знайшлося іншого методу досягнення поставленої мети? Але відповідь на це питання нам дають життя та історія людства, постійно демонструючи, до чого можуть вдатися ті, кого засліпила жага влади... У розповідях Андрія Любки йдеться про різних героїв за різних обставин і за різних часів. Але, на мою думку, є й те, що поєднує всіх цих людей - відчуття втрати. Хтось втратив близьку людину, хтось - важливі стосунки, а дехто втратив те, чого насправді ніколи і не мав... Незважаючи на це, книга читається і сприймається легко та викликає світлі відчуття, схожі на описані письменником у оповіданні "Жінка і сірники": "Коли Сімін не з'явилась у жовтні, я ще трохи тужив, але не страждав, часом згадував її, але в такому зовсім меланхолійному дусі. Як світлий і приємний досвід. Як любов, що відбулася поза межами тіла. Мені просто хотілося думати, що десь далеко у неї все гаразд і вона щаслива." "Кімната для печалі" виявилася надзвичайно музичною і поетичною. Книга навіть зовнішньо нагадує збірку поезій - трохи меншого формату, із закладкою-лясе, оформлена просто та зі смаком. А як читаєш її під якусь гарну музику, то просто поринаєш у хвилі цього книжково-музичного світу. Лише потрібно "повністю довіритися магії тексту". І, мабуть, оповідання Андрія Любки мені сподобалися так ще й тому, що за стилем написання вони чимось нагадали прозу двох улюблених письменників - Харукі Муракамі та Дж. Д. Селінджера. А ще в "Кімнаті для печалі" часто згадуються книги, автори та й сам творчий процес. Таке поєднання не може не сподобатися справжньому книголюбу!
Анна
1 березня 2019 р
4 бали
Кімната для печалі
Відверто кажучи, я ніколи не проявляла зацікавленість сучасною українською літературою(СУЛ)( а особливо, коли навчалась в школі в одинадцятому класі, коли на справді примушували читати СУЛ). Друг подарував мені книгу Андрія Любки і сказав : " Спробуй, потім ще захочеш прочитати". Так воно і сталося. Цей збірник, він самобутній, проте усі історії поєднані однією темою туги.... Справді складно підбирати слова, адже автор змушує читача відчути те, що пережили всі герої. Так і має бути зі справжніми книгами. За це я і ціную "Кімнату для печалі" Меланхолійно. Самотньо. Сумно. Дещо трагічно. Єдиний мінус, який я зуміла знайти, це те, що прочиталась вона занадто швидко. Її справді мало. Хочеться читати і поринати у тугу ще трішки. Дякую автору за такий чудовий збірник, який я точно не відкладатиму десь далеко. Адже перечитувати його буду беззаперечно ще не раз. Рекомендую Вам також ознайомитись з творчістю Андрію Любки і не оминати "Кімнату для печалі", якщо Ви цього ще не зробили. Ви точно не пожалкуєте про це!
Виникли запитання? 0-800-335-425
110 грн
Немає в наявності
Паперова книга