Кімната
Паперова книга | Код товару 850865
Yakaboo 4.9/5
Автор
Марина Смагіна
Видавництво
КМ-БУКС
Серія книг
Український роман
Мова
Українська
Рік видання
2018
Кількість сторінок
200
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм

Усе про книжку Кімната

Те, що має статися — станеться. Навіть чистісінької води випадковості не такі вже й випадкові, а надто якщо в історії фігурують чорний кіт, кава з вельми небанальними смаками і міські диваки. Усе це змішалося у неперевершений коктейль з делікатним ароматом дитинства, спекотних літніх днів, втрачених та віднайдених спогадів, цікавих знайомств і ще чогось невловимого, яким щедро частує нас Марина Смагіна у своєму новому романі «Кімната».

У 2016 році у видавництві "КМ-Букс" вийшов друком роман Марини Смагіної "Волковиці".

Характеристики
Автор
Марина Смагіна
Видавництво
КМ-БУКС
Серія книг
Український роман
Мова
Українська
Рік видання
2018
Кількість сторінок
200
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Рецензії
  •  
    Літо зі смаком кави та пригод... 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книга Марини Смагіної "Кімната" мені дуже сподабалася. Читається легко. Вишукана мова, короткі, але місткі описи, гарно підібрані художні засоби сприяють тому, що все прочитане одразу оживає в уяві читача. У мене складалося враження, що я не просто читала книгу, а нібито переглядала фільм. Я відразу уявила містечко Степове, до якого приїхала головна героїня, його чепурні вулички, загадкове кафе, в якому подають каву з різними незвичними смаками (а лавандову, мені здалося, що я відчула навіть на смак), кота, який дивним чином то з'являвся, то зникав.
    Та найбільше мені сподобалася літня атмосфера, якою пройнята книга. Саме зараз, коли з нетерпінням очікуємо літа, або хоча б справжньої теплої весняної погоди, коли так набридло бачити сніг за вікном (а на календарі вже 1 квітня), читати літню історію надзвичайно приємно. Я повністю поринула в книгу, як то кажуть, з головою. Проте вона не для одноденного читання. Її варто смакувати не поспішаючи. Тому я насолоджувалася нею кілька вечорів, відпочиваючи від щоденної метушні, знайомлячись з новими героями та намагаючись здогадатися, кому ж належать речі, залишені дивакуватою жінкою в кімнаті. Особиве задоволення отримувала від трансляцій радіо з оригінальною назвою "Кавун". А фінал взагалі здивував, дійсно неочікуваний!
    Вся книга пройнята чарівністю, загадковістю, таємничістю. Радує, що історія не банальна, сюжет не "заїжджений". Це щось зовсім новеньке, свіже, сучасне. Дякую авторці за таку теплу, затишну книгу.
  •  
    "...Ніколи б не подумала, що якась коробка зі старим крамом переверне моє життя." 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    "Кімната"...щира...дивна...затишна історія, вкрита шаром пилу та відчуттів.

    Автору вдалося створити дуже особливий твір. Тут багато диваків і дивацтв, дивовижних снів і містичних подій. Казка!

    Головна героїня - Яна опиняється у колоритному місті на Півдні України. У місті Степове. У Степовому живуть чудернацькі люди, розумні, чорні коти, транслюється незвичне радіо "Кавун", а речі, навіть забуті, живуть своїм власним життям. Історія починається з кімнати, заваленої, на перший погляд, мотлохом. Але якщо поглянути глибше, то не все виявляється непотребом. Тут є важливі речі, чиїсь важливі спогади. І Яна спробує повернути ці спогади людям. Клаптик за клаптиком, почуття за почуттям складається сюжет книги.

    "Кімната" Марини Смагіної вдало влучила в мій настрій. Спокійна і зворушлива. Вона поглинає читача. Я отямилась, коли перегорнула останню сторінку цієї чудної історії. Книга пасує до літа, сонця та тепла. Вона так і проситься з вами у відпустку. Для відпочинку те що треба! Рекомендую!
Купити - Кімната
Кімната
100 грн
Немає в наявності
 

Рецензії Кімната

  •  
    Літо зі смаком кави та пригод... 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книга Марини Смагіної "Кімната" мені дуже сподабалася. Читається легко. Вишукана мова, короткі, але місткі описи, гарно підібрані художні засоби сприяють тому, що все прочитане одразу оживає в уяві читача. У мене складалося враження, що я не просто читала книгу, а нібито переглядала фільм. Я відразу уявила містечко Степове, до якого приїхала головна героїня, його чепурні вулички, загадкове кафе, в якому подають каву з різними незвичними смаками (а лавандову, мені здалося, що я відчула навіть на смак), кота, який дивним чином то з'являвся, то зникав.
    Та найбільше мені сподобалася літня атмосфера, якою пройнята книга. Саме зараз, коли з нетерпінням очікуємо літа, або хоча б справжньої теплої весняної погоди, коли так набридло бачити сніг за вікном (а на календарі вже 1 квітня), читати літню історію надзвичайно приємно. Я повністю поринула в книгу, як то кажуть, з головою. Проте вона не для одноденного читання. Її варто смакувати не поспішаючи. Тому я насолоджувалася нею кілька вечорів, відпочиваючи від щоденної метушні, знайомлячись з новими героями та намагаючись здогадатися, кому ж належать речі, залишені дивакуватою жінкою в кімнаті. Особиве задоволення отримувала від трансляцій радіо з оригінальною назвою "Кавун". А фінал взагалі здивував, дійсно неочікуваний!
    Вся книга пройнята чарівністю, загадковістю, таємничістю. Радує, що історія не банальна, сюжет не "заїжджений". Це щось зовсім новеньке, свіже, сучасне. Дякую авторці за таку теплу, затишну книгу.
  •  
    "...Ніколи б не подумала, що якась коробка зі старим крамом переверне моє життя." 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    "Кімната"...щира...дивна...затишна історія, вкрита шаром пилу та відчуттів.

    Автору вдалося створити дуже особливий твір. Тут багато диваків і дивацтв, дивовижних снів і містичних подій. Казка!

    Головна героїня - Яна опиняється у колоритному місті на Півдні України. У місті Степове. У Степовому живуть чудернацькі люди, розумні, чорні коти, транслюється незвичне радіо "Кавун", а речі, навіть забуті, живуть своїм власним життям. Історія починається з кімнати, заваленої, на перший погляд, мотлохом. Але якщо поглянути глибше, то не все виявляється непотребом. Тут є важливі речі, чиїсь важливі спогади. І Яна спробує повернути ці спогади людям. Клаптик за клаптиком, почуття за почуттям складається сюжет книги.

    "Кімната" Марини Смагіної вдало влучила в мій настрій. Спокійна і зворушлива. Вона поглинає читача. Я отямилась, коли перегорнула останню сторінку цієї чудної історії. Книга пасує до літа, сонця та тепла. Вона так і проситься з вами у відпустку. Для відпочинку те що треба! Рекомендую!
  •  
    Хороша історія, що пахне кавою, річкою та сухотрав'ям 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Хороша, тепла (інколи, навіть, жарка!) історія, що пахне лавандовою кавою, можливо, комусь чаєм із смородиновими листочками, далекими островами Океанії та загубленими речами із досвідом минулого століття...Характеризуючи книжку, хочеться сказати: "Атмосферна цікавинка про людей з незвичним та нестандартним поглядом на життя". Книжка дозволяє вийти за межі нормальності й міщанства, в кінці кінців. "Кімната" Марини Смагіної - це історія-відчуття про глибинні дитячо-підліткові краплинки щастя, які нами дорослими через буденність життя ховаються десь далеко у підсвідомості, і виринають вони тільки тоді, коли відчуваєш запах старих бабусиних парфумів, скриньок, чаю із смородиною, роздивлянням карт. Авторка запропонувала історію про справжніх друзів і випадкових людей, які однаково можуть змінити плин особистого життя, але в той же час зрозуміло, що випадковість - найневипадковіша річ у світі. Окремим персонажем у творі виступає Місто, звичайне південно-українське місто Степове, яке мені дуже асоціює із Херсоном.
    Резюмуючи, зазначу, що для щастя таке місто має бути у кожного, щоб було куди повертатися знову і знову...щоб знайти себе...і щоб рухатися далі.
  •  
    Кімната забутих речей
    Спочатку я була впевнена, що "Кімната" - це фентезі, а виявилося - магічний реалізм! Маленьке південне містечко Степове покликало Яну до себе у розпал літа. Здавалося б, така проста справа - розібрати мотлох у квартирі, що лишилася після дивакуватої старої, але вона переверне усе Янине літо. Раптом виявляється, що це не мотлох, а загублені і забуті кимось речі. А що, як вони потрібні власникам? Яна береться їх повернути, принаймні найцінніші серед знахідок.

    Мені дуже сподобалися усі ці диваки у книзі: Саша і Матвій - власники кав'ярні, де подають зовсім незвичні напої (як вам кава з огірковим смаком?); Андрій - хлопець, який слухає рипіння дверей та інші. А ще тут є кіт на ім'я Кіт.

    Якби не всі ці дивацтва і дещо незвична кінцівка, "Кімната" не мала б цього особливого шарму. Адже літо минає, а разом з ним зникає диво. Після прочитання залишається питання: А може, це лише сон? Але ж літо минуло...


    Раджу книгу для літнього відпочинку, адже вона надзвичайно легко читається. Але й холодними вечорами "Кімната" буде чудовим вибором, адже з легкістю подарує вам тепло літніх спогадів.
  •  
    Літня історія, в якій ти обов'язково захотів би опинитися.
    Однозначно можу твердити - це одна із найкращих книг прочитаних мною влітку. Авторка на славу постаралася! Неймовірний сюжет, герої, обставини. Марина Смагіна вирішила написати дещо таємничу історію, легко поєднала усе неможливе з можливим.
    Події відбуваються влітку. Головна героїня книги змушена виїхати на деякий час з рідної столиці, адже як наголошували бабуся з дідусем не варто залишатися у тому спекотному Києві. Дівчина зітхнувши змушена покинути рідну оселю на далеких три місяці, та хто б знав, з якою ностальгією вона буде повертатися назад.
    ... Протягом трьохмісячного відпочинку дівчині доведеться "паритися" у задушливій квартирі із купою непотрібних речей. Ти ба, який чудовий відпочинок! Спершу їй здавалося це неможливим, доки вона не зрозуміє що матиме особливу місію, яка допоможе не одній людській долі не втратити надію на...краще. Дівчина вирішила переглянути увесь мотлох, який за словами бабусі вона повинна була добре передивитися та викинути. Дівчина витратила на це чимало часу, з-поміж усіх тих речей, вона знайшла стільки всякої всячини! Їх було надто багато.
    Згодом дівчина влаштовується працювати у кав'ярню. Особливо" теплі" сторінки під час її перебування на новому місці. Героїня має дуже багато нових знайомств, знайомиться з новими видами кави, вчиться їх самостійно готувати а також незабаром придумує неймовірну ідею з приводу тих самих речей у кімнаті. Адже усі вони є загублені, колись у далекому минулому їх розкидала доля у різні куточки світу. Дівчина вирішує повернути ці речі їх власникам. Проте я не буду розповідати як це вона робила. Лише додам що це було дуже захоплююче, цікаво та щиро. Вона дізнається про не одну людську долю, чужі переживання, захоплюється новими історіями, шукає, знаходить, розчаровується, але вірить. Тільки от... чи правда це все?
    Обов'язково прочитайте цю книгу! "Кімната" неодмінно варта вашого прочитання. Дуже хороша, тепла книга, змушує повірити у диво, адже не все ще втрачено!
  •  
    Особлива літня історія
    Це особлива історія, яка захоплює з першої сторінки. Вона вщерть наповнена літньою спекою і дивами. У ній все відбувається, так як має бути: загублені речі знаходяться, важливе зберігається, герої знаходять себе, а дороги приводять туди, куди потрібно. Книга просто створена для цих червневих днів.

    На початку одного спекотного літа Яна приїжджає на прохання дядька поприбирати у щойно придбаній ним квартирі. Раніше вона належала старенькій бабусі, яка не змогла впоратися з усім мотлохом, що зібрався там. Та згодом виявляється, що це незвичайний мотлох і навіть що це зовсім не мотлох. Це спогади, які ми губимо впродовж власного життя. Деякі з них більш значущі, деякі замінюються новими, більш яскравішими. А є особливі – без яких нас неможливо уявити.

    Саме такі спогади, залишені на денці коробки, стануть початком історії, яка не закінчується наприкінці книги. Адже у Степовому, цьому південному містечку, сповненому усіляких дивовиж, Яна знаходить свій дар, саму себе. А коли таке стається, ти вже не можеш загубитись, навіть коли частини будівель, кав’ярні чи цілі вулиці поринають у забуття. Залишаєшся ти і усвідомлення, що ти мусиш щось робити, бо це твоє. І якщо щось твоє, воно тебе обов’язково знайде. Воно використає тисячі неймовірних збігів. Можливо, для цього йому знадобиться «курячий бог», чи радіостанція, яка несподівано з’являється в радіоефірі і зникає так само несподівано, чи кав’ярня, де можна спробувати лавандову каву та каву з огірковим сиропом, чи хлопець, який розмовляє з дверима.

    Насправді книга мені дуже сподобалося, є щось у ній невловиме і нереальне. Та при цьому таке справжнє. Ця книга справжня, ось чому вона так захоплює. І герої – справжні, живі. А ще цілісні. Усе тут таке. Ось так читаєш книгу, а здається, що ти вже колись жила у Степовому, прогулювалась його вуличками, і навіть пила заварну каву з м’ятою. Бо все тут видається таким рідним. Бо, можливо, Степове – це не просто точка на карті, можливо, це місце - стан душі. Який виникає, коли має статися щось неминуче, щось важливе і щось потрібне саме у цей момент. Коли стається справжнє диво.

    Книгу хочеться читати літніми вечорами під місячним сяйвом з горнятком кави. Мені здається, вона ідеально підійде для відпустки чи для мандрівки до моря. Та де б не випала нагода відкрити «Кімнату», час, проведений з нею, буде особливим. Тому що книга ця дійсно незвичайна. Насолоджуйтесь нею!
  •  
    Вулиця. Ліхтар. І літо...
    У вас ніколи не було такого стану, коли ти почуваєш себе якось дивно? Ніби, щось таке уже було, ти вже це бачив... Або ти прокидаєшся й не розумієш, що було сном, а що реально, чи ти немов пригадуєш цей сон...

    "Кімната" Марини Смагіної - доволі дивна книга, але роблять її такою саме герої. Іноді їхні репліки або вчинки, поява чи зникнення їх із історії в моїй уяві супроводжувалось містичними іскрами десь на фоні та ще й зі звуком. Не знаю як це пояснити.

    Щодо сюжету, то в нас є молода дівчина, яку дядько просить допомогти йому. Він пропонує приїхати на все літо у Степове, аби допомогти розібрати мотлох із кімнати у квартирі, яку він нещодавно придбав. Сам чоловік має справи, тож героїня лишається одна в незнайомому місті. Нічогенька така робота, еге ж?

    Саме тут і починаються дивовижні викрутаси... Кімната виявляється сховищем для загублених речей, які збирала попередня власниця помешкання, аби повернути господарям (хоча, судячи з захаращеності кімнати вона не дуже спішила тим займатися). Звісно, героїня вирішує продовжує справу.

    Якщо взятися описувати атмосферу книжки, то просто уявіть собі дерев'яну альтанку, яку майже повністю обплела гліцінія, всередині горять декоративні ліхтарі, а надворі вечір і цікава історія під якийсь охолоджений напій.


  •  
    Тепла історія
    Ця книга так і випромінює тепло та щирість!
    Якось головній героїні Яні зателефонував дядько і запросив провести літо на Півдні України. А заодно і допомогти прибрати у кімнаті, наповненій майже до стелі усіляким крамом. Яна, приїжджаючи до містечка Степове, навіть і не здогадувалася, як ці декілька місяців літніх канікул вплинуть на неї.
    У кімнаті повно старих, забутих і нікому вже непотрібних речей. А чи це так? Особливу увагу дівчини привернула коробка, що виокремлювалася з-поміж інших речей. Касета, старий малюнок, зошит із гербарієм, квиток на поїзд та музикальна скриня із балериною – усі ці речі ніби сподівалися через стільки років знову повернутися до своїх господарів.
    Степове – дивне містечко, наповнене дивними мешканцями. Як от Матвій та Саша, які працюють у кав’ярні, де вас пригостять небаченими раніше смаками, як от чорничний лате.
    А також ви зможете насолодитись радіохвилею «Кавун» – її ведучий обов’язково підніме вам настрій. І звичайно ж кіт. Тобто Кіт. Пухкенький чорний Кіт, чиї очі видаються занадто усвідомленими, як у людини.
    Щира історія, читаючи яку ніби і сам переносишся до Степового у літню спеку. І навіть відчуваєш ту загадкову магію вечірньої прохолоди. Раджу!
  •  
    Книга, де речі оживають
    "Час - це все, чим ми насправді можемо розпоряджатися. І водночас все, чого у нас немає".

    Яна приїздить у приморське містечко Степове пожити у квартирі дядька, поки той відсутній. Ніби квартира як квартира, але... часом туди заходить один товариш - чорний Кіт (просто така назва), який то приходить, то йде, коли йому заманеться. Є у ній дивна кімната, загромаджена старим крамом, непотрібним мотлохом.
    Завдання дівчини - прибрати кімнату.
    Потроху розбираючи, вона натрапляє на коробку з дивними речами: відеокасета, музична скринька, гербарій, залізничний квиток, аркуш з намальованим портретом дівчини зі спини. Ці речі комусь належали і комусь дорогі. Вона вирішує розшукати власників за допомогою місцевого "Радіо Кавун FM". "Завжди має бути хтось, хто збиратиме історії. Повертатиме їх за потреби чи залишатиме і берегтиме ті, які вже нікому не потрібні".

    Книга, де речі оживають. У цій книзі головні герої місто, вулиці, будинки, річка, причал, кімната... Касета, квиток, музична скринька. Всі вони живуть, дихають, розповідають свою історію. "Чи можна врятувати, відчути спогади? Чужі. Які нікому не потрібні... та все ж..."
    Мила, добра історія про вдячність, благодатність, ностальгію і про те, що всі ми у душі завжди діти.
    "Усі ми трошки Пітери Пени. Особливо, коли дозволяємо собі бути такими".
  •  
    Книга-літо
    Якби мене запитали, яку найтеплішу, найбільш літню книгу я прочитала, я б сказала: "Кімната" Марини Смагіної. І обов'язково порадила б її почитати тим, хто хоче трішки чудернацького літа в своєму житті. Тим більше, що книга - надзвичайно яскрава: кожне речення викликає чіткий візуальний образ.
    Автор дуже майстерно передала містичну атмосферу маленького загадкового містечка. Прочитати книгу - наче побувати в описаному Степовому. Відчути спекотні літні вечори, поговорити з дивним (і не таким простим) котом, посмакувати напоями з незвичними смаками, поринути в таємниці забитої всіляким мотлохом кімнати. А чи такий непотрібний цей мотлох? А що, якщо це - скарбниця людських історій?
    У хорошому сенсі дивна книга. Зачаровує, інтригує, затягує. На якійсь сторінці я зловила себе на думці, що сама заплуталась. Автор так майстерно приводить нас в умовне "задзеркалля", що з кожною сторінкою "все дивніше і дивніше".
    Як на мене, атмосфера - найсильніша сторона книги. Однак, мені трішечки не вистачило яскравості сюжету. Хотілося б більше подій та емоцій, але, це справа смаку.
    І ще великий плюс: книга легко читається і не перевантажена зайвими описами.
  •  
    Це будо дивно
    Подорож у літо.
    За вікном випав перший сніг, я вже одягнула теплі шкарпеточки з оленятками.
    А книга «Кімната» М.Смагіної видавництва КМ_букс взяла і вирвала мене з зимових холодів, на один вечір повернувши до спекотних літніх днів.
    Кімната в старенькій квартирі, яка заповнена різноманітними загубленими кимось речами. Хтось думає, що то просто сміття. Але лише дівчина Яна знає, що кожна річ має свою історію. І у кожної свій шлях назад до власника.
    Ця історія, неначе теплий літній вітерець. Вона огортає. Ти відчуваєш приємний аромат розпеченого сонцем містечка, заглядаєш у маленькі провулочки пам‘яті різних людей, заслуховуєшся розмовами перехожих та підспівуєш пісенькам на радіо «Кавун».
    Ця книга - це літо. Якесь дуже дивне, спекотне, з легким смутком. Але все ж таки літо.
    Під час читання я відчувала, що маю ось-ось вхопитись за якийсь потаємний сенс всього, що там відбувається. Лише варто простягнути руку. Та на жаль той сенс, як і вітер, просочився крізь пальці і зник.
    Післясмак якийсь не дуже чіткий. Нічого поганого в книзі немає, але й не привабила вона мене.
  •  
    Літо завжди залишає за собою спогади
    Літо завжди залишає за собою маленькі історії, які зігрівають нас протягом року, коли сонце вже так не гріє. Так сталось і з героїнею книги Марини Смагіної «Кімната». Прочитавши книгу, я ніби прожила невеличке життя, коротку літню історію.
    Головна героїня – Яна, яка влітку на прохання дядька, приїжджає в південне містечко України – Степове. Ці літні канікули вона проведе у його квартирі, розбираючи різний непотріб, якого виявилось дуже багато. Але коли вона береться за справу, розуміє, що всі ці речі зовсім не мотлох, а забуті, загублені кимось речі, які були зібрані попередньою власницею квартири. І дівчина вирішує, що їх треба повернути власникам. Літні теплі ночі, друзі, спогади, і дуже дивна кав’ярня, у якій ти можеш придбати каву з різними оригінальними смаками, – усе це частини цієї історії.
    Книга неймовірно тепла, зворушлива, атмосферна. Читається дуже легко, немає зайвих описів. А якщо читати її влітку, то ви відчуєте її на повну. P. S. Я рідко читаю українську літературу, а ще рідше вона мені подобається, і я дуже рада, що відкрила для себе цю авторку.
 
Характеристики Кімната
Автор
Марина Смагіна
Видавництво
КМ-БУКС
Серія книг
Український роман
Мова
Українська
Рік видання
2018
Кількість сторінок
200
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
2000
ISBN
978-966-948-006-4
Тип
Паперова
Література країн світу
Українська література
Література за періодами
Сучасна література