Це була одна з перших книжок, які мій дворічний син почав слухати повністю. Головний герой цієї книги - хлопчик Каю, який дорослішає і йому вже не потрібні підгузники. Його тато знайомить його з унітазом, розповідає про спеціальну накладку на сидіння. На шляху до відмови від підгузників бувають і невдачі. Але батьки Каю не сварять його і пояснюють, що це цілком нормально. Минає час і підгузники йому вже не будуть потрібні. Мій син обожнює малюка Каю і хоче бути на нього схожим у всьому. Тому нам ця книжка дуже допомогла на шляху до відмови від підгузника. На прикладі Каю я розповідала сину, що він теж вже дорослий і прийшов час замість підгузника одягати трусики. Мій син просив читати йому цю книгу чи не щодня. А ще радів, що він як Каю тепер не одягає підгузника наніч. Книга має невеликий формат, на кожному розвороті - малюнок і невеликий текст. М'які але досить цупкі сторінки. Цікава і повчальна історія про життя хлопчика Каю. На мою думку це ідеальна книга для читання з дворічними дітьми.

Каждый родитель знает, как непросто приучать ребенка обходиться без подгузников. Это целая эпопея, где советы бывалых подруг и бабушек могут свести с ума. Это процесс требует максимальной деликатности и терпения со стороны родителей и тогда ребенок все поймет. Эта книжечка просто и доступно объясняет малышу как ему действовать на примере малыша Каю. Папа Каю спокойно объясняет и показывает сыну горшок и сиденье для унитаза, объясняет, что ночью он может включить ночник или позвать его, чтобы дойти до туалета. У Каю не все получается сразу и случаются промахи, иногда он просыпается на мокрой простынке, но папа успокаивает свое чадо и говорит, что все обязательно наладится и у него все получится! История, написанная очень просто и немного наивно, но главное то, сколько любви и уважения у родителей Каю по отношению к своему ребенку! Это просто замечательно! Книжечка в мягком переплете, странички мелованные и очень плотные, белоснежные, шрифт крупный, рисунки красочные и милые, крупные. Классная книга!