Югославія, моя батьківщина
Паперова книга | Код товару 1203238
Yakaboo 4.4/5
Автор
Горан Войнович
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Художня проза
Мова
Українська
Рік видання
2020
Перекладач
Катерина Калитко
Кількість сторінок
304
Ілюстрації
Немає ілюстрацій

Усе про книжку Югославія, моя батьківщина

«Югославія, моя батьківщина» — роман словенського прозаїка, поета, сценариста і кінокритика Ґорана Войновича. Цей твір розповідає про події Югославської війни та її наслідки вустами підлітка, а згодом — дорослого чоловіка.

У часі історичних потрясінь і політичних конфліктів буває нелегко визначити, де батьківщина, а де чужа територія, хто друг, а хто ворог. Особливо складно осмислити ці речі підліткові. Надто коли батька, якого вважав захисником і героєм, оголошено воєнним злочинцем і в одну мить руйнується звичний, такий теплий і затишний світ, коли втрачаєш одразу все: друзів, сім’ю, батьківщину.
Характеристики
Автор
Горан Войнович
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Художня проза
Мова
Українська
Рік видання
2020
Перекладач
Катерина Калитко
Кількість сторінок
304
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Рецензії
  •  
    Герой чи злочинець?
    В класичному розумінні роман «Югославія, моя Батьківщина» це не роман про війну, як такий, це роман про наслідки війни для однієї щасливої родини, в котрої в один момент все змінилося. Існує багато романів про війну від класиків Гемігвея, до сучасних авторів, де описується сама війна й стосунки людей на ній. Тут автор трохи змінює проекцію об’єктива і дивиться на те, що наприклад стається з дитиною, коли в її дім приходить війна, як вона реагує, і з якими травмами виростає. Твір насправді актуальний для нашої країни в час Російсько-Української війни, коли сотні тисяч дітей чують про це по телевізору, або навіть відчувають на собі постійні обстріли. Саме в такій ситуації є головний герої, його батько на війну, і для одних він герой, а для інших військовий злочинець, і дитині, а потім дорослому, потрібно вибирати, хто він для тебе, коли в глибині душі ти хочеш, щоб він був просто батьком і все, і ви пішли на річку купатися, як в дитинстві. Це роман про війну, її наслідки і вибір, складний вибір. Зверну увагу на дуже хороший переклад Катерини Калитко, тому рекомендую цю книжку.
  •  
    Сім'я та війна
    Нещодавно я захопився різноманітними конфліктами, які траплялися раніше і трапляються зараз: Абхазія, Південна Осетія, Руанда, Югославія... Саме через це до рук потрапила ця книжка.

    Однак, якщо Вас підштовхує до прочитання саме цікавість до подій в Югославії, то ця книга не для Вас. Горан Войнович розповість Вам історію хлопця, хлопця, у життя якого увірвалася війна, війна, яку він до кінця не розуміє.

    Автор дозволить почути, побачити чоловіка очима хлопця і хлопця очима чоловіка, який шукає батька, батька, який існує, але й щезнув водночас. Тінь, за якою чоловік (хлопець) слідує, йде по слідам цієї тіні в своєму житті, але при цьому губиться в причинах такої прогулянки.

    Хлопець (чоловік) спілкуватиметься із своїми родичами в минулому і теперішньому, з вуст яких можна буде зрозуміти загальне ставлення людей до конфлікту в Югославії, почути в загальних словах ставлення до його причин та наслідків. Хлопець побачить власну маму, у якої війна забрала чоловіка; однокласників, які мають власний "громадянський конфлікт"; воєнного злочинця, який виконує свій священний обов'язок та інших.

    "Югославія, моя батьківщина" це не про Югославію, це про людей, дітей та їх батьків.
Купити - Югославія, моя батьківщина
Югославія, моя батьківщина
120 грн
Є в наявності
 

Рецензії Югославія, моя батьківщина

4.4/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Герой чи злочинець?
    В класичному розумінні роман «Югославія, моя Батьківщина» це не роман про війну, як такий, це роман про наслідки війни для однієї щасливої родини, в котрої в один момент все змінилося. Існує багато романів про війну від класиків Гемігвея, до сучасних авторів, де описується сама війна й стосунки людей на ній. Тут автор трохи змінює проекцію об’єктива і дивиться на те, що наприклад стається з дитиною, коли в її дім приходить війна, як вона реагує, і з якими травмами виростає. Твір насправді актуальний для нашої країни в час Російсько-Української війни, коли сотні тисяч дітей чують про це по телевізору, або навіть відчувають на собі постійні обстріли. Саме в такій ситуації є головний герої, його батько на війну, і для одних він герой, а для інших військовий злочинець, і дитині, а потім дорослому, потрібно вибирати, хто він для тебе, коли в глибині душі ти хочеш, щоб він був просто батьком і все, і ви пішли на річку купатися, як в дитинстві. Це роман про війну, її наслідки і вибір, складний вибір. Зверну увагу на дуже хороший переклад Катерини Калитко, тому рекомендую цю книжку.
  •  
    Сім'я та війна
    Нещодавно я захопився різноманітними конфліктами, які траплялися раніше і трапляються зараз: Абхазія, Південна Осетія, Руанда, Югославія... Саме через це до рук потрапила ця книжка.

    Однак, якщо Вас підштовхує до прочитання саме цікавість до подій в Югославії, то ця книга не для Вас. Горан Войнович розповість Вам історію хлопця, хлопця, у життя якого увірвалася війна, війна, яку він до кінця не розуміє.

    Автор дозволить почути, побачити чоловіка очима хлопця і хлопця очима чоловіка, який шукає батька, батька, який існує, але й щезнув водночас. Тінь, за якою чоловік (хлопець) слідує, йде по слідам цієї тіні в своєму житті, але при цьому губиться в причинах такої прогулянки.

    Хлопець (чоловік) спілкуватиметься із своїми родичами в минулому і теперішньому, з вуст яких можна буде зрозуміти загальне ставлення людей до конфлікту в Югославії, почути в загальних словах ставлення до його причин та наслідків. Хлопець побачить власну маму, у якої війна забрала чоловіка; однокласників, які мають власний "громадянський конфлікт"; воєнного злочинця, який виконує свій священний обов'язок та інших.

    "Югославія, моя батьківщина" це не про Югославію, це про людей, дітей та їх батьків.
  •  
    Батько чи військовий злочинець?
    Насправді, купуючи цю книгу, я очікувала прочитати майже документальний твір про війну у Югославії. Але виявилося, що це вигаданий роман. Проте, це не дуже мене засмутило, бо читати було цікаво.
    Насправді, ця книга про дуже нещасного молодого хлопця Владана. Він ріс у щасливій родині з батьком і матір’ю, гуляв з друзями і міг вирости простим хлопцем. Але у його життя прийшла війна. Не буквально, ні, бо Владан не був в окупованому місті, його дім не бомбили, він не служив, а його батьки не загинули. Ні, нічого такого, але війна по-своєму зруйнувала його життя, змінила його долю і вплинула на майбутнє. Тепер Владан – людина без родини, без Батьківщини, без домівки і без близької людини. Здається, він не має нічого важливого у житті, навіть постійної роботи або домашньої тварини. Але чому так сталося?
    Батька Владана визнали військовим злочинцем, але мати приховала це від хлопця і сказала, що батько загинув. Тільки через багато років Владан дізнається, що його батько живий, але переховується від Гаагзького трибуналу. Тепер Владан має вирішити, чи хоче він бачити батька, чи вважає його військовим злочинцем або ж не вірить у звинувачення і досі любить чоловіка, який його виховав. Надскладні питання…
  •  
    Історія
    Незважаючи на прогрес та розвиток новітніх технологій, появу все новіших та новіших можливостей для дослідження нашого минулого існують багато історичних подій, про які ми все ще мало знаємо. Однією з таких малодосліджених сторінок історії є нещодавні події в країні, якої вже не існує - Югославії.
    Життя головного героя Владана Бороєвича несподівано змінюється, і все це через минуле. Його починають переслідувати спогади дитинства. Все це пов'язано з тим, що його батько не загинув, як він вважав,а живий. Проте його звинувачують у злочинах, і Владан намагається не просто розібратися в цій ситуації, але й докопатися до правди та виправдати свого батька.
    Як стверджує сам головний герой, він прагне зрозуміти, що відбувається в головах тих, хто стає не просто свідком, а безпосереднім учасником масових злочинів проти людства та людяності.
    Владан описує події через дитячі спогади, адже у книзі він постійно описує події зі свого дитячого минулого, саме цей прийом дозволяє подивитися на ситуацію в Югославії ніби зсередини, щоб зрозуміти, як сприймали ці події безпосередні її учасники.
  •  
    У кожного із народів колишньої Югославії своя правда, у кожного "югослава" - своя...
    Іще в школі на уроках літератури нас вчили по прочитанню будь-якої книги робити висновок. Це, здається, вперше, я не знаю який висновок зробити з цієї книги. Я не можу чітко відповісти, про що вона. Сюжет не такий уже й складний – словенець (чи серб? Бо мати словенка, а батько серб) Владан випадково з інтернету дізнається, що його батько, офіцер югославської армії Неделько Бороєвич, не загинув під час війни, як йому повідомила мама, а переховується від Гаагзького трибуналу як воєнний злочинець за вчинені під час війни в Югославії злочини. Владан востаннє бачив батька 16 років тому, в 1991 році, коли був 11-річним хлопчиком і батько був для ньго цілим світом; спогади про батька у Владана тільки теплі і затишні. Дізнавшись, що батько живий, він намагається його розшукати; це йому врешті-решт вдається, але результат таких розшуків Владана не влаштовує – він не хоче приймати виправдань батька, покидає його, а потім через якийсь час дізнається, що батько покінчив з собою. Уся книга – це внутрішні емоції, метання і переживання Владана відносно того, що ласкавий дядечко, який лише раз у житті вдарив сина, коли той крав інжир у сусіда, і похмурий чоловік перед купою трупів на фотографії із хорватських Вішничів – невже одна і та ж сама людина? Як так сталося, чому так сталося – здається, Владан не розуміє. Я пишу «здається», бо не розумію і сама, як так сталося. І не розумію, чи розуміє Владан. Тому й незрозумілий висновок книги – так стається тому, що кожна людина врешті-решт за сприятливих умов може стати воєнним злочинцем, чи тільки тому, що в конкретної людини якось так склалися обставини, така в неї доля… Це книга-розповідь, але без чіткого фіналу. В крайньому разі мені він незрозумілий. Війна – це страшно. Читати як війна, нехай і далека, ламала долі, проходилася залізним катком по сім’ям, нищила все навколо і отруювала майбутнє людей – це дійсно страшно. Емоційність в книзі зашкалює. Читати про те, що людина, яку ти обожнюєш, виявляється воєнним злочинцем, який вбивав і спалював мирні села – це, мабуть, дуже дико…. На себе я не можу це накласти, фантазії не вистачає… У кожного із народів колишньої Югославії своя правда, свої претензії до сусідів свої кривди від сусідів і свої злочини проти сусідів. Особливо, коли це постійно підігрівається і накручується, в тому числі й телебаченням. Мати Владана, коли вони тимчасово проживали у родичів в Новому Саді, «збирала сили на те, щоб вирушити в нове життя. Сили для втечі з божевільні, в якій за допомогою телебачення з дня в день вигадливо переконували пацієнтів, буцімто вони нормальні». Читаючи це, ловлю себе на думці, що у нас зараз відбувається щось схоже, і від цього трішки моторошно. Тому книга для мене – це не щось цільне, це якісь яскраві клапті емоцій, вражень, переживань і чогось тривожно-несказаного, що я не можу скласти до купи і вирішити, що мені з цим робити. Але той факт, що вона варта читання і що вона однозначно залишила слід у моїм пам’яті – безспірний.
    Хочу зазначити про один нюанс перекладу (не знаю, може це новий правопис так вимагає) – замість «би» стоїть простеньке «б»,наприклад, «і я подумав, що міг б собі зарадити…» , через що не дуже зручно читати, бо постійно по тексту перечіпаєшся через оце грубе «б», як через камінь на дорозі, воно це «б» муляє, кидається в очі і не дає можливості повністю насолодитися текстом.
 
Характеристики Югославія, моя батьківщина
Автор
Горан Войнович
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Художня проза
Мова
Українська
Рік видання
2020
Перекладач
Катерина Калитко
Кількість сторінок
304
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
130х200 мм
Палітурка
Тверда
ISBN
978-617-679-576-6
Тип
Паперова
Література країн світу
Література інших країн Європи
Література за періодами
Сучасна література