Вічні гулянки, подорожі країною, служба в армії, дезертирство, тюрма, війна, рок-н-рол, робота в підпіллі, багато книжок і вина та ще багато усякого — звучить неймовірно! Навіть не віриться, що все це в одному житті могла пережити одна людина! А Анджей Стасюк зміг. ⠀ Автор, що пережив подібні події, просто не міг написати нудну автобіографію! А Анджей Стасюк зміг. ⠀ Перше, від чого в мене почало сіпатись око — кількість абзаців у книжці. Їх два. Два чортових абзаци на всю книжку! Тобто, якщо зупинишся і підеш налити собі чаю — фіг ти знайдеш то місце, де зупинилась. ⠀ Крім того, автор, вочевидь, вирішив відмовитися від будь-яких метафор, роздумів чи художніх описів (зовсім!) та писати все, як воно було. Є випадки в художній літературі, коли такий прийом працює (як от в "Загадковому нічному інциденті з собакою"), але тут нічого не вийшло. ⠀ Зате якщо вам цікаво, скільки що коштувало в Польщі 90-х, який бар чи магазин де знаходився, та які книжки читав автор — книжка буде вам цікава. ⠀ Загалом, мене дратувала навіть манера письма. Якщо порівнювати з Алессандро Барріко, в якого одне речення може займати півтори сторінки, читаючи Стасюка, можна отримати інтелектуальний інфаркт. Навіть моя п'ятирічна племінниця будує складніші речення. ⠀ Про те, як саме автор став письменником, є цілих два рядки в кінці книжки, в стилі "захотів і став" — оце і все.