А ви колись мріяли про машину? Про першу та власну машину. От і герой цієї книги мріяв про те саме. Але він придбав не просто автівку з салону, а купив старий металобрухт – «Побєду», яка не заводилася з першого разу, глохла коли сама захотіла і частенько приносила своєму власнику ну не зовсім приємні сюрпризи. Але на цій машині він не просто їздить по місту, а вирішує вирушити зі Львова, якби не дивно це звучало, до Берліну. Дорогою головного героя чекає безліч випробувань на міцність. Книжка наповнена безліччю цікавих подій. Якщо Ви народилися ще у Радянському Союзі – ця книга стане для вас справжньою ностальгією, допоможе повернутися, хоча б подумки у ті часи. Читати цю книгу просто неможливо без щирої усмішки. Але повернемося до пригод головного героя. Приїхавши у Німеччину він тривалий час живе в одного знайомого свого знайомого, шукає чим би зайнятися та вимінює свою стареньку «Побєду» на новенький опель. А ще набирає повний багажник зламаної побутової техніки, яку вдома можна легко відремонтувати. І з цим багатством він відправляється назад, в Україну. Знову проходить декілька митниць, сплачує «данину» місцевим рекетирам та з задоволенням повертається до рідного дому, з насолодою чекаючи нової подорожі.

Кузьма Скрябін - письменник?! Лише нещодавно дізнався, що Скрябін не тільки співав. Побачив "Побєду" на книжковому фестивалі й одразу з'явилася така собі скептична думка: які книжки може написати співак?! А ось такі! Наступного дня почав читати і зупинився десь на середині "Побєди". Яким було моє здивування, коли зрозумів, що хочеться ще і ще, читати до кінця і далі, аби історія тривала. Усі ці суржикові слова, діалектизми, жарти на межі дозволеного. Як усе це вдало поєднано, як стрімко і лихо закручується сюжет. Такі історії приємно та легко читати. Як каже Дмитро Биков: "Якщо автор писав у піднесеному, веселому настрої, то і читач буде сприймати написане також легко та із задоволенням". Це той самий випадок. Одразу видно: Кузьма не ставив перед собою завдання написати "правильний" художній твір, не заганяв фантазію у рамки, не переймався питанням цензури. Він просто писав, що і як хотів, тому усе вдалося "на ура". Рекомендую усім, хто ще сумнівається: чи варто читати Скрябіна? Безумовно варто! Читайте на здоров'я!

Проте, що Кузьма писав ще й книги знав давно, проте ніяк не доходило діло до читання. Це перша книга, з якої розпочав своє вивчення творчості Кузьми як автора не пісень а творів, розповідей. Власне ця книжка і є літературним дебютом Кузьми. І був приємно здивованим від прочитаного. Читаєш першу розповідь і розумієш, що це реальний Кузьма. Ніби він рядом з тобою - його розмова, слова, жарти... і ти переживаєш з ним цю подорож тоді ще до далекої Німеччини в автомобілі "Побєда". Друга розповідь також вразила. Жанр антиутопії люблю. А тут ще й трилер-антиутопія, з досить сумним кінцем: "Час-це гроші! Будьте з ним уважні". І перша і друга розповіді читаються на одному подиху. Були моменти, що й не міг відірватися від книжки. Хоча вони протилежні за жанрами. Лірика від Кузьма - звісна річ сама по собі чудова, всі й так знають пісні Скрябіна, хоча в цій книзі лірика представлена не тільки текстами пісень. Є такі тексти, які я особисто вперше побачив і прочитав в цій книзі, і які на жаль не були покладені на музику. А загалом ця книга, як на мене, досить класно підійде для читання під час подорожі, а особливо, якщо ти ідеш до ... Берліну...