Якщо ви любите захопливі трилери та заплутані детективи, то раджу вам прочитати «Я дозволила тобі піти». Чесно кажучи, початок книги здався мені дещо нуднуватим і затягнутим. Стається аварія. Водій на смерть збиває п’ятирічного хлопчика. Мама в шоці запам’ятовує лише колір машини. Поліція не може знайти винуватця і справа здається безнадійною, але раптом з’являється одна маленька зачіпка. Роман цікавий тим, що ми бачимо події і очима матері, і вбивці, і детективів. Також тут є кілька сюжетних ліній. Окрім розслідування вбивства ми читаємо про сімейне життя одного з детективів, його стосунки з дружиною та дітьми. Паралельно ми дізнаємось про історію жінки на ім’я Дженна. Ми не одразу дізнаємось про її минуле, лише те, що вона втікає від когось чи від чогось, приїхала до маленького селища, щоб розпочати нове життя. Вона знайомиться з чоловіком на ім’я Патрік, у них починаються стосунки. Я не одразу зрозуміла, хто вона така, як пов’язана з основною історією і навіщо взагалі про неї нам розповідають. Потім з’являється лінія домашнього насилля, як це бути дружиною психопата і терпіти постійні побої і знущання від власного чоловіка. Тобто, це дійсно психологічний трилер, книжку місцями важко читати. І вбивство маленького Джейкоба, і історія Дженни – читати такі речі дуже моторошно. Фінал книги мені дуже сподобався. Коли здається, що вже всі відповіді є, з’являються нові питання. Тобто, під кінець книги вже зовсім не нудно, я спати не могла, доки не дочитала. Дуже раджу любителям цього жанру.

В наслідок автомобільної аварії помирає п'ятирічний хлопчик, винуватиць зникає з місця події. Мати під впливом емоцій звісно запам'ятовує тільки колір авто убивці. Поліція закриває справу після півроку марних намагань розкрити цю справу, але випадково з'являється маленька зачіпка, яка і дає поштовх справі. Книга насправді спочатку здалась мені нудною, першу половину сторінок, я не розуміла, чому це трилер і що тут захопливого, але потім сюжет так стрімко почав розвиватися, що неможливо було вже відірватися. Ця книга читачу відкриває погляд на ситуацію з усіх боків : убивці, матері убитої горем, детективів. Вона сповнена яскравих сцен домашнього насильства, чесно я не була до цього готова, від жаху хотілося кричати. Автор навіть додала трохи романтики в історію, неповно, щоб трохи полегшити враження від книги. Одним словом у цій книзі є все для того аби чудово провести вечір за читанням, мені сподобалась, я рекомендую. Книга яка переверне ваше уявлення про світ, сповнений не тільки добра, але на жаль і зла. А ще виявляється авторка колись працювала в поліції, тож знається на тому що пише.

Купуючи книжку повелася на схвальні відгуки і не прогадала. Перша половина книги давалася мені дуже важко, було нудно, я мало що розуміла і пару разів хотілося закинути і не дочитувати, але добре що все ж я дочитала. З другої половини книги починаються розкриватися таємниці і всі ті непорозуміння, які так дратували в першій частині. Сюжет крутиться навколо страшної аварії в якій машина на високій швидкості збиває п'ятирічного Джейкоба насмерть і втікає, навіть не зупинившись. Сюжет ділиться на дві лінії, які з часом переходять навіть в три. Перша це розслідування аварії і пошук вбивці детективом Реєм та його напарницею Кейт. Крім цього розкриваються подробиці подружнього життя Рея, проблеми у стосунках з дружиною та дітьми. Друга це історія жінки, яка втікає від аварії з міста в невелике поселення біля моря, жінка Дженна, яка намагається втекти від своїх секретів і почати жити заново, зустрічаючи чоловіка на ім'я Патрік. Розслідування заходить в тупик до середини книги, а стосунки Дженни з Патріком мене взагалі вводили в ступор і я не розуміла навіщо це розказувати і чому вона так багато приховує від нього. Виявилося, що Дженна зовсім не та ким вона здалася на початку книги і я лише з часом зрозуміла, що такий хід був спеціально зроблений авторкою щоб збити нас з пантелику. З другої половини книги з'являється лінія Дженни в минулому з її чоловіком Єном, яка стає дуже цікава з точки зору психології стосунків між чоловіками і жінками та психології психопатів. Ця лінія стає ключовою, дає нам зрозуміти історію загибелі Джейкоба, що до неї привело в той же час допомагає розібратися Рею в стосунках зі своєю сім'єю і відкриває всі таємниці книги. Сюжет лихо закручений і навіть в кінці коли розумієш, що вже всі таємниці відкриті з'являються нові розгадки на які ти навіть не очікував. Цікаво як з точки зору детектива так і для любителів психологічних трилерів. Книга тепер одна із моїх фаворитів, читаючи так розпереживалася, що прийти до тями досі складно, але будьте готові, що якщо ви близько сприймаєте все до серця, то книга сильно на вас вплине та зіпсує настрій. Однозначно рекомендую, не пошкодуєте.