Я бачу, вас цікавить пітьма
Паперова книга | Код товару 1251539
Yakaboo 4.7/5
Автор
Ілларіон Павлюк
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Мова
Українська
Рік видання
2020
Перекладач
Вікторія Стах
Кількість сторінок
664
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм

Усе про книжку Я бачу, вас цікавить пітьма

Київського кримінального психолога Андрія Гайстера відправляють консультантом у богом забуте селище Буськів Сад. Зимової ночі там зникла маленька дівчинка. А ще там водиться Звір — серійний маніяк, убивств якого тамтешні мешканці воліють не помічати... У цьому проклятому селищі, де все по колу і всі живуть життям, яке ненавидять, розслідування постійно заходить у глухий кут. Андрій вірить, що загублена дівчинка, попри все, жива і він її знайде. Але нікому, крім нього, це не потрібно.

«Я бачу, вас цікавить пітьма» — історія про непробивну людську байдужість і пітьму всередині нас. Про чесність із собою й ціну, яку ми готові заплатити за забуття. Про гріхи, що матеріалізуються, і спокуту, дорожчу за спокій.

Характеристики
Автор
Ілларіон Павлюк
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Мова
Українська
Рік видання
2020
Перекладач
Вікторія Стах
Кількість сторінок
664
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Рецензії
  •  
    Навіть ще краще 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Третя книжка від автора і третє “вау” від мене — це дуже круто. Такий самий легкий стиль, який затягує повністю, що ти й не розумієш, як прочитав вже половину. Цікаві персонажі, напружений саспенс, яскраві образи теж нікуди не ділись. Більше б таких детективів і не тільки.

    Якщо в минулих роботах, Павлюк намагається все раціоналізувати й підкріпити реальними фактами або теоріями, то тут він більше занурюється в містику та паранормальне, що зовсім не шкодить цій історії. Будь-які деталі будуть спойлером, тому вже без них. Двоє на “Ягуарі” — це щось!

    Видно, як автор росте й стає розкутішим (почніть з першої, якщо ще цього не зробили). Тут лише один гострий кут, за який я перечепився, та декілька, які можна було більше згладити, але менше з тим. В цей раз фінал книжки став більш відповідним та правдивим, навіть з огляду на всі вигадки.

    Окреме “дякую” за дизайн, бо чорний обріз сторінок дійсно вражає. Дивно, що мало хто це взагалі використовує. Це вже не перша моя відзнака якісної роботи ВСЛ, тому бажаю іншим видавцям сміливості на зрушення в цю сторону.
  •  
    Про пітьму всередині кожного 60% користувачів вважають цей відгук корисним
    На вихід нової книги Ілларіона Павлюка я почала чекати майже рік тому, відразу після того, як "проковтнула" за один день роман "Танець недоумка". Передчувала, що автор здивує, але навіть не здогадувалася, що настільки сильно. Новинка виявилась більш містичною, ніж нуарний трилер "Білий попіл", більш філософсько-психологічною, ніж "Танець недоумка", та втричі химернішою, ніж обидві попередні книги письменника.
    На перший погляд, Буськів Сад нічим не відрізняється від інших непримітних депресивних населених пунктів, координати яких майже неможливо відшукати на мапах України. Тільки от в цьому містечку немає цвинтаря, бо люди тут поселяються, живуть (чи принаймні вважають, що живуть, а насправді просто існують), помирають і... знову повертаються. І так по колу, з року в рік життя в Буськовому сАДУ залишалось незмінним, поки однієї ночі тут не зникла маленька особлива дівчинка. Надю, а заодно і свої втрачені надії на нормальне життя шукатиме кримінальний психолог Андрій Гайстер.
    "Я бачу, вас цікавить пітьма" - історія про те, що всередині кожної людини живуть демони, і що буває, коли вони вириваються на волю. Ця книга виявилась справді захопливою, проте, на відміну від більшості жанрових творів, вона виявилась ще й надзвичайно глибокою, спонукала замислитись, озирнутись навкруги і запитати себе: "А чи не нагадує моє життя ходіння по колу?". Не знаю... Але на питання "Я бачу, вас цікавить пітьма?" моя відповідь буде однозначною: "Так, дуже цікавить".
Купити - Я бачу, вас цікавить пітьма
Я бачу, вас цікавить пітьма

Звичайна ціна: 250 грн

Спеціальна ціна: 237 грн

Немає в наявності
 

Рецензії Я бачу, вас цікавить пітьма

  •  
    Навіть ще краще 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Третя книжка від автора і третє “вау” від мене — це дуже круто. Такий самий легкий стиль, який затягує повністю, що ти й не розумієш, як прочитав вже половину. Цікаві персонажі, напружений саспенс, яскраві образи теж нікуди не ділись. Більше б таких детективів і не тільки.

    Якщо в минулих роботах, Павлюк намагається все раціоналізувати й підкріпити реальними фактами або теоріями, то тут він більше занурюється в містику та паранормальне, що зовсім не шкодить цій історії. Будь-які деталі будуть спойлером, тому вже без них. Двоє на “Ягуарі” — це щось!

    Видно, як автор росте й стає розкутішим (почніть з першої, якщо ще цього не зробили). Тут лише один гострий кут, за який я перечепився, та декілька, які можна було більше згладити, але менше з тим. В цей раз фінал книжки став більш відповідним та правдивим, навіть з огляду на всі вигадки.

    Окреме “дякую” за дизайн, бо чорний обріз сторінок дійсно вражає. Дивно, що мало хто це взагалі використовує. Це вже не перша моя відзнака якісної роботи ВСЛ, тому бажаю іншим видавцям сміливості на зрушення в цю сторону.
  •  
    Про пітьму всередині кожного 60% користувачів вважають цей відгук корисним
    На вихід нової книги Ілларіона Павлюка я почала чекати майже рік тому, відразу після того, як "проковтнула" за один день роман "Танець недоумка". Передчувала, що автор здивує, але навіть не здогадувалася, що настільки сильно. Новинка виявилась більш містичною, ніж нуарний трилер "Білий попіл", більш філософсько-психологічною, ніж "Танець недоумка", та втричі химернішою, ніж обидві попередні книги письменника.
    На перший погляд, Буськів Сад нічим не відрізняється від інших непримітних депресивних населених пунктів, координати яких майже неможливо відшукати на мапах України. Тільки от в цьому містечку немає цвинтаря, бо люди тут поселяються, живуть (чи принаймні вважають, що живуть, а насправді просто існують), помирають і... знову повертаються. І так по колу, з року в рік життя в Буськовому сАДУ залишалось незмінним, поки однієї ночі тут не зникла маленька особлива дівчинка. Надю, а заодно і свої втрачені надії на нормальне життя шукатиме кримінальний психолог Андрій Гайстер.
    "Я бачу, вас цікавить пітьма" - історія про те, що всередині кожної людини живуть демони, і що буває, коли вони вириваються на волю. Ця книга виявилась справді захопливою, проте, на відміну від більшості жанрових творів, вона виявилась ще й надзвичайно глибокою, спонукала замислитись, озирнутись навкруги і запитати себе: "А чи не нагадує моє життя ходіння по колу?". Не знаю... Але на питання "Я бачу, вас цікавить пітьма?" моя відповідь буде однозначною: "Так, дуже цікавить".
  •  
    РОЗЧАРОВАНА 55% користувачів вважають цей відгук корисним
    Хоч мене цікавить світло у всіх значеннях, але прочитавши "Танець недоумка" і "Білий попіл" я без вагань довірилась автору, рекламі і суцільному хайпу навколо цієї книжки - чорні торці і т.д. Думаю, треба бути в тренді і читати вчасно новинки.

    Але окрім красивого художнього оформлення більше нічого цікавого чи захоплюючого я не змогла в цій книжці побачити.
    Головний герой Андрюха (а ще в нього був друг Валерка, як же дратував цей жаргон і суржик)
    розслідують зникнення дівчинки Наді (навіть це ім'я не спасло ситуації з книжкою :D)

    Трохи попахувало Кінгом (клоун, маска, дитина), можливо і сумішшю інших типу жахів (я такого жанру не читаю, то не маю з чим порівняти).

    І оте "плесь-плесь-плесь" якось навіть сам стиль написання надто мімімішний для такого жанру.

    Не люблю писати негативні відгуки, але, на жаль, доводиться.
    Якась для мене беззмістовна книжка - купа сторінок маячні (так ніби автор писав на кількість, а не на якість), в яких я навіть не хотіла вишуковувати алюзії чи алегорії.

    Звісно, це моя суб'єктивна думка, адже є люди, яким сподобалось.
  •  
    Пітьма поглине всіх... або ж ні 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Буськів Сад - невеличке селище. Настільки невеличке, що тут навіть цвинтаря немає. Втім, можливо, його немає, бо тут ніхто не помирає? Та ні, помирають - тут вулицями міста ходить Звір, який вбиває жінок. Але чому про це воліють не думати всі жителі? Це колективна байдужість? Коротка пам’ять? Наївне небажання вірити у зло?
    Туди й направляється з Києва кримінальний психолог Андрій. Окрім померлих жінок, його головна мета - знайти маленьку дівчинку, яка пішла з дому і яку - сюрприз-сюрприз - ніхто з жителів Буськового Саду не вважає за потрібне шукати.
    Знайде її Андрій чи ні, а відрядження до цього селища точно не забуде ніколи! Чи забуде?..
    Отак, із нескінченними питаннями, я читала «Я бачу, вас цікавить пітьма» :) Відверто скажу, зрозуміла не все - мабуть, тому ця книжка мені до душі менше за інші книжки Ілларіона Павлюка.
    Мені, мабуть, було трішки занадто всього - забагато твістів, подій, кільцевих петель. І - знову ж - я зрозуміла їх не всі при читанні, а це в моєму випадку спрацьовує як «я тупувата» і не дає повністю насолодитись книжкою. Розумію, що це суб’єктивно і лиш мої таргани, і абсолютно розумію, чому книжка подобається - я бачила всю напругу, відмічала гарні повороти сюжету, але чомусь серцем не прониклась. А може, я чекала детективу чи трилеру, і відчула, що містики забагато - не знаю.
    Але хочу відмітити, що серед усіх героїв (де немає позитивних, будемо відверті) мене зачепив Харитон, що було несподівано, - але ж як встояти перед саркастичним таємничим перевізником-прототипом Харона :)
    Тут дуже багато алюзій! Кінг і його «Сяйво», «Матриця», картини Босха, скринька ПанДори, річка Стікс, Данте… певна, що ще багато з них я не помітила. Можливо, це також спрацювало не в мою користь при читанні - відчула передоз :)
    До речі, про Кінга - думали з чоловіком, чи не було тут відсилок до ще якихось його творів. Чоловік посилався на метан та назвав «Під куполом», я ж думала про Харитонове «Отримаєш бажане за невеличку послугу» і згадувала «Потрібні речі» Короля жахів. Можливо, жодна з них тут не фігурувала, але обговорити та пошукати можливе - було цікаво.
    Режим очікування наступної книжки Ілларіона увімкнено! А поки мій топ виглядає так: «Білий попіл», «Танець недоумка», «Я бачу, вас цікавить пітьма».
  •  
    Це було шикарно
    Нічого не зрозуміло, але дуже цікаво.
    Цю фразу я почула ще до того як купила книгу. І вона просто ідеально описує першу частину твору.

    З творчістю Павлюка я познайомилась тільки цього року, але він встиг вже міцно зачепитися серед усіх моїх улюблених авторів.

    В нього є якась своя неповторна ізюминка, гарні описи і таємниці. Багато таємниць.

    Не буду багато розповідати про сюжет, бо спойлери тут ні до чого. Скажу лише, що щось містичне коїться в селищі Буськів Сад. Люди тут зникають для того, щоб повернутися знову. Одним словом містики вистачає.

    Книга зацікавила з першого ж розділу. Одразу хотілось читати ще і ще, щоб пошвидше дізнатись в чому ж там суть.
    А автор ніби знущався. Додавав все більше і більше таємниць і ні натяку на розгадку.

    Я чекала. Коли? Ну коли ж цей клубок таємниць почне розплутуватись. І фінал мене не розчарував.
    Все пояснено чітко та логічно. А запитань взагалі не залишилось.

    Я заздрю тим людям, які читатимуть її вперше. Відчують усю цю атмосферу і з головою пірнуть у пітьму.
  •  
    А вас цікавить пітьма?
    Ілларіон Павлюк не перестає дивувати. Це вже третя книга від якої не відірватись і вона повністю інша ніж дві попередні.
    Моторошна, багатошарова і заставляє задуматися, не пам'ятаю ще ні одного трилеру, де я б виписувала стільки цитат. Розповісти про сюжет більше ніж анонсують на палітурці важно, дуже не хочеться розбовтати якоїсь таємниці, а ця книга суцільна загадка.
    Читаєш і здається ось ти схопив загадку за хвіст, а вона як пташка пурх і полетіла залишаючи по собі пір'ячко нової інтриги.
    То про що ж книга? Вона повністю відповідає жанру психологічний трилер, змушує підозрювати кожного, замислюватись над вчинками героїв, а вони тут всі ще ті поганці. Купа таємниць, людських пороків яки змушують людей знов і знов вчиняти погані вчинки, аби прикрити попередні і все тягнеться по ланцюгу. День у день люди проживають по колу, все їх життя багнюка яка тягне на дно. Чи вийде у Андрія врятувати маленьку Надійку, про яку всі дорослі забули? А чи не забуде сам Андрій?
    Любителям цього жанру дуже раджу, вас здивує що така література існує від українського автора. Це друга книга автора, яка так і проситься на великі екрани.
  •  
    Невероятно!
    Это просто вау! Никак иначе я не могу начать свой отзыв об этой книге! И именно с нее началось мое успешное знакомство с творчеством нашего украинского автора Иллариона Павлюка.

    С первых глав я читала и абсолютно ничего не понимала. Но было интересно. Там такая атмосфера, знаете, что-то среднее между мистикой Булгакова и его "Мастера и Маргариты" и сумасшедшего магического реализма Нила Геймана в "Американских богах".

    Сюжет постепенно набирал обороты, он все закручивался и закручивался и только ближе к концу все сюжетные линии складывались в одну цельную картину. Скажу сразу, что угадать что-либо заранее у меня не получилось. Это просто взрыв мозга (в хорошем смысле) и маньяком оказался тот, на кого бы я ни за что не подумала!

    Когда осталось до конца около двухсот страниц, сюжет понёсся с такой скоростью, что я чувствовала, будто качусь на большом велосипеде с крутой горы и не могу взять управление на себя, остаётся только визжать то ли от страха, то ли от восторга. А может от того и другого разом. Уф. Это было улетно! Хорошо, что две другие книги Павлюка у меня уже есть и я незамедлительно продолжу с ним знакомство. Только передохну с чем-то более лайтовым.
  •  
    Мистика
    Интересная книга о том, как мышление городского человека меняется, в зависимости от условий проживания. После того как криминальный психолог переезжает из Киева в небольшую деревню, он начинает по-другому воспринимать окружающий мир.
    Главный герой психолог-криминалист Андрей Гастер попадает в странный населенный пункт, в котором происходят загадочные вещи связаны с потусторонним миром. Однажды загадочным образом исчезает девочка. И когда все односельчане даже не стремятся сделать ни одной попытки, чтобы ее найти Гастер уверен, что девочка жива, и начинает ее поиски. Читая эту книгу ты постоянно анализируешь все события, происходящие в ней, ищешь ответы на философские и прагматические вопросы. И главное, чем эта книга является полезной, это принуждение читателя к анализу и мышлению. Многие вопросы, затронутые в книге остаются открытыми. Таким образом автор оставляет читателю большой простор для размышлений. Иларион Павлюк назвал свою книгу психологическим триллером. С одной стороны это очень странная книга, с другой, если думать и анализировать, то можно найти в ней очень много мудрости, знаков и философских размышлений о смысле жизни.
  •  
    Нічого не зрозуміло але дуже цікаво
    Ілларіон Павлюк - Я бачу, вас цікавить пітьма. Попередні дві книги автора я прочитала і залишалась в захваті. Тому третю ждала з нетерпінням. Коли вона вийшла посипались різнопланові відгуки- від захвату до нерозуміння як у автора могло вийте "таке". Це ще більше підігріло мою цікавість, і я просто повинна була самостійно сформувати думку. Спойлер - мені сподобалось)
    Є у нас позаштатний кримінальний психолог з психологічною травмою після війни в Афгані. І має він свою купку скелетів в шафі і скирдочку життєвих помилок. І з цим всім добром закидає його життя розслідувати вбивства в селищі Буськів Сад. Але люди якось не дуже й переживають, що їх тут ріжуть потихеньку і дитина десь в катакомбах блукає. Головне відкриття цукрового заводу та зустріч інвесторів. Все інше почекає. Але от головний герой чекати не хоче, сновигає по всьому місту, носа суне, питання задає не зручні. Йому то звісно відповідають але так, що вже не зовсім зрозуміло, що він перед цим питав і в кого. Адже реальні люди змішуються з якимись фантасмагорічними персонажами з досить таки двозначними намірами...
    Жанр книги чи то психологічний триллер, чи то фантастика з ухилом до жахів. Та й сам твір вам буде не зрозумілий. Ви будете читати, ніби падаючи з Алісою в чорну нору, але внизу вас замість Білого кролика з чашками чаю буде чекати теж Білий кролик але з печінкою в зубах. Можливо навіть вашею... Читати обов'язково, вам буде незрозуміло, вам буде не зручно, вам буде бридко але вам точно не буде все одно.
  •  
    Містичний трилер
    Це уже друга книга автора, прочитана мною, і знову потрапляння в саме серце.
    Більшу частину книги я бурчала, бо мені не подобався переклад (взагалі ця ситуація, що я читаю книгу українського автора в перекладі на українську мову мене трішки бентежить), мені заважали граматичні помилки. Але сама історія дуже цікава, а від кінцівки сироти по шкірі.

    Головний герой книги, Андрій, тільки що пережив дві трагедії у своєму житті. У нього померла мама, і в той же час його колишня дівчина наклала на себе руки, при цьому була вагітна. Дитину вдалося врятувати. але вона недоношена і шанси на виживання дуже малі. А ще проблема в тому, що дитина не Андрія. Хоча він уже був готовий прийняти її та повернутися до коханої.
    Стан Андрія в такій ситуації відповідний, тому його друг хоче відволікти чоловіка і відправляє у відрядження до селища Буськів Сад, у якому орудує ман'як та ще і пропала маленька дівчинка Надя.
    Спочатку головний герой відмовляється від цієї справи, але якось так воно саме складається, що ось він уже в потягу на шляху до селища.

    Книга просто переповнена відсилками до популярних сюжетів - тут і "Матриця", тут і "Аліса в Дивокраї", тут і "Сосни" Блейка Крауча, навіть нотки "Потрібних речей" Стівена Кінга.
    А коли головний герой потрапляє до потягу і разом з ним їде дуже розумна дівчинка, яка полюбляє книжки та загадки - ну думаю все, їдемо в Хогвартс.

    А яка у автора крута вийшла подяка людям, які допомогли написати цей роман. Просто неймовірно щира та добра.

    Загалом раджу і точно буду читати що там ще напише автор.
  •  
    Книга потребує уваги
    Це вже третій прочитаний роман Ілларіона Павлюка.Вперше взявши до рук його "Білий попіл" я читав затамувавши подих-і говорив собі "вау-це круто!".Художній експеримент від Павлюка вдався на всі сто відсотків.Від "Танець недоумка" я чекав не менше яскравої історії-і мої сподівання справдилися.Чудова фантастика,яка може сміливо стати в один ряд з провідними творами цього жанру.Тому я з великим нетерпінням чекав виходу "Я бачу вас цікавить пітьма", тим паче після змістовної рекламної акції і поданої анотації. Книгу замовив на yakaboo.ua. і вкотре засвідчив що все пройшло ідеально.Моє замовлення прийшла досить швидко,а сама книга вразила своїм зовнішнім виглядом.Виникло бажання одразу пірнути у світ пітьми, що до речі я і зробив.І ось тут мене чекало розчарування...

    Книга викликала у мене неоднозначні почуття.З одного боку я розумів,що цей твір базується на світогляді автора і його ставленні до оточуючого світу. Але з іншої сторони я так і не зрозумів задума Павлюка.Що хотів він сказати нам -читачам.Яка головна ідея твору?Питання виникали постійно по ходу читання.Книга доволі об"ємна(660 сторінок) і тому читання затяглося на декілька днів,що так не притаманно мені-читачеві зі стажем.

    Початок дав поштовх до співчуття головному героєві який опинився у не простій ситуації: загибель,точніше самогубство колишньої дівчини,і новонароджена дитина,яка може бути і його донькою.Пройшовши горнило Французького легіону і ставши нештатним кримінальним психологом Андрій Гайстер відправляється у селище Буськів Сад,де серед зимової ночі зникла маленька дівчинка на ім"я Надія.Це мабуть була одна із підсказок Павлюка!?Але я її так і не зрозумів.
    Далі події розвивалися по якійсь дивній спіралі,то верх,то вниз, ідучи навіть по колу.Це було досить важко читати і на мою думку середина книги випадала із контексту твору.

    Звір,Ксеня,Субота,Арсен,Тупогуб, і інші персонажі роману на мою думку-герої цікаві,але не більше.Тандем чорниці і бармена, а також Захара віддавав якоюсь "булгаківщиною".Містичні епізоди не завжди лягали в голові і потребували "розшифрування"(чого на жаль мені так і не вдалося зробити).Фантазії Павлюка як і його сюжет-це справжні гойдалки.які іноді розривають мізок.

    Фінал роману вийшов неоднозначним і викликав питання.Як висновок,-і це моя суб"єктивна оцінка,наголошую на цьому - роман "Я бачу,вас цікавить пітьма" твір не простий і потребує свого читача-підготовленого і чуттєвого,до яких на жаль не належу я.Але дякую Ілларіону Павлюку за його сміливість розбивати літературні штампи і вносити в українську літературу щось нове.З великою цікавістю буду спостерігати за творчістю цього автора.
  •  
    Це було неймовірно
    Мммм... це неймовірна книга.
    Почну з того, що наткнувся на неї випадково. Довго придивлявся. Оцінював з різних сторін. Читав відгуки. І саме останні мене переконали остаточно, що читати потрібно. І я не помилився. На кілька днів я повністю поринув в вир подій, що закручували своє хитросплетіння у селищі Буськів Сад, куди з Києва відрядили кримінального консультанта, для допомоги місцевій поліції (чи точніше сказати, місцевому дільничому). Але не все так просто, як здається на перший погляд.
    От взагалі не просто. В селищі орудує маніяк, і головний герой ставить собі за мету знайти його. Нехай навіть це робота не за профілем.
    Інтригуючий детектив, щедро приправлений містикою. До останньої сторінки тримається напруга. Я так і не здогадався, хто ж вбивця, аж доки автор не вказав нам на цього підступного маніяка.
    Вже після прочитання, коли вляглися емоції, я усвідомив, що насправді, книга набагато глибша. Це глибше ніж просто детектив. Це більше ніж просто містична історія. Книга про те, хто ми є. І нехай кожен для себе винесе з неї вірні висновки.
    Браво автору. З нетерпінням буду чекати наступних книг. А поки прочитаю ті, що вже є.
    Гарного читання!
  •  
    Пітьма, яка є в кожному з нас
    Цю книжку я купила через неймовірно круту обкладинку та крутезне оформлення. Це було моє перше знайомство з Павлюком, та я вирішила що хочу прочитати усі його книжки після прочитання цієї. Анотація нам обіцяє щось накшталт детективу, але насправді не чекайте від книги детективу, так ви можете зрозуміти хто з мешканців міста є Звірки, але це не лише детектив. Консультант Андрій їде у богом забуте містечко Буськів сад, де орудує маніяк та зникають люди. Його мета знайти маленьку дівчинку Надію яка нещодавно там зникла. Але насправді все не те чим здається і це саме та книжка яку цікаво буде прочитати ще раз, а мабуть і не один. Перший раз її кортить прочитати якнайшвидше, бо цікаво дізнатися що ж там далі. А ось у другий раз цікаво прочитати щоб побачити усі натяки та запозичення, які залишив автор. Цікаво зрозуміти що уособлює кожен персонаж. Хочу сказати чесно мені не вистачило знань та уваги щоб зрозуміти все що вклав автор у цій роман, тож мені було дуже й дуже цікаво передивитися ще відео зустрічі з автором де він трошки спойлерив та відкривав завісу над його натяками. Тож мій вердикт це дуже цікава книга, яку варто прочитати.
    Ще хочу додати - я побоювалася що книжка буде залишати чорні плями на пальцях і ось у мене такого не було, але я читала відгуки де таке незвичне оформлення забруднило білу обкладинку книжки під час читання.
  •  
    Пітьма всередині кожного з нас
    Ухх і цікаві нічки у мене були під час прочитання цієї книги. Майстерність автора дає змогу так зануритися в читання, що ти вже інколи не відрізняєш, де реальність, аде вигадка. Багато образів, сенсів, натяків, деталей – у цьому весь Павлюк. Він асоціюється в мене з епохою бароко: ніби багато всього напхано, але в результаті виглядає гармонійно. Ну, майже, бо тут у нас і трилер з маніяком-різником, і детектив зі зникненням дівчинки, і містичні події з алюзіями до Кінга, Булгакова та ще багато чого іншого, про що ви дізнаєтеся під час прочитання. Не розкривати ж вам усіх секретів.
    Чому цікаві нічки? Тому що образи й події настільки гарно візуалізуються й буквально оживають перед тобою, що починаєш переживати, чи не вирине хтось раптово з-поза кутка. Моментами моторошно аж до мурах, але так цікаво, що мусиш читати далі. Окрім захопливої головної сюжетної лінії, тут є ще одна, паралельна. Ніби в книзі 2 контексту. Друга лінія виринає на поверхню переважно під час діалогу з таємним провідником-водієм або під час монологів головного героя. Там підіймаються дійсно дуже важливі, я б навіть сказала глибокі питання. Такі думки, що існують, але ховаються десь в глибині підсвідомості, побоюючись виходити на головну арену. Це і слабкодухість, і каяття, і забуття як втеча від відповідальності, морок душ, а ще людська байдужість та бездіяльність, що інколи мають гірші наслідки, ніж співучасть.
    Тут знову ж таки, як і в попередній книзі «Танець недоумка», Павлюк вирішив додати екшену наприкінці та прямо таки завалити нас містикою. Виглядає ніби й доречно, а ніби й не дуже. Особисто мені хотілося б більше реалістичності.
    Щоб не розкривати всі карти та не применшувати ваше майбутнє задоволення від читання, раджу чимшвидше розпочати знайомство з твором. До речі, дизайн книги – пушка. Тому не жалкуйте прикрасити нею свою книжкову скарбничку.
  •  
    Реальне і надприродне
    Черговий містично-загадково-пригодницький роман І. Павлюка, у якому в реальне життя головного героя втручається надприродне, що важко пояснити. Натомість, завдяки цьому головного героя підводять до найважливішого в його житті.
    Андрій – позаштатний психолог у поліції, який переживає не найкращий етап у своєму житті: померла його мати; колишня кохана Аліса, покинута Андрієм, покінчила життя самогубством і залишила після себе недоношене хворе немовля, яке в лікарні бореться за своє життя; на Андрія був скоєний напад моторошним чоловіком із намальованим обличчям. На фоні всіх негараздів Андрій і сам не помічає, як опиняється в потязі, який прямує до далекого селища Буськів Сад розслідувати скоєні невідомим маніяком злочини і шукати зниклу шестирічну дівчинку Надійку. Але в селищі все йде не так: оживають мерці; люди забувають, що було вчора і тим більше роками раніше; спалені у вогні речі кожного ранку з’являються знову; життя йде по колу, і все повторюється; і до багатьох мешканців приходить уві сні моторошна черниця. Потрапивши туди, Андрію буде важко з’ясувати, хто справжній злочинець, проте найважче буде знайти Надійку і повернутися додому, адже виїхати із селища майже неможливо, як і потрапити до нього знову.
    Моторошний роман, багатогранний і дуже кінематографічний. У кожного героя свої вади і темне приховане минуле, які не дають можливості вийти із пітьми.
    *
    Для щастя не потрібні ніякі «якщо».
  •  
    Супер
    Однозначно сделать такой нестандартный дизайн было отличной идеей. Черный край книги не может не привлечь внимание и не заинтриговать. Все кто видел у меня книгу хотели её посмотреть, потрогать, полистать. Всех она привлекала) Обложка тоже очень интересная. Лаконичная, но привлекательная. Вот только качество самой бумаги средненькое. И текста на странице могло больше поместиться, если бы не такие отступы были. За счёт этого, и объем книги больше 600 страниц. Но читается очень быстро.

    Стиль достаточно простой. Читается легко и интересно. У каждого героя ощущаются свои якоря, за которые цепляешься. Своя история. Своя манера вести диалог. Кажется, что даже без объяснений можно понять, чья реплика.

    Сюжет тоже очень интересный и необычный. Правда, виновника я определила достаточно быстро. Даже, про Окси и кто был с ней догадалась, но меня интересовало больше всего не это. Интересно было, что же это за место, где же главный герой всё таки находится. Как в конце концов выберется? И вот финал всё таки подкачал. Так долго развивать сюжет и так быстро скомкано всё разрулить - такое я не люблю. Я понимала, что итог окажется таким, и даже не разочарована им, но то как к этому пришло меня немного огорчило. Как-то много всего сразу, на такой маленький объем страниц, в отличии от завязки и кульминации. Но в целом впечатление осталось положительным. Знакомыми точно порекомендую её и вам советую.
  •  
    Я бачу вас цікавить пітьма.
    Доволі незвична книга.Навіть до кінця не можна зрозуміти,що це жанр. Адже тут є і детективна історія і містика. Мені цей роман чомусь нагадав "Мастер і Маргарита" Булгакова і деякі герої мені видались схожими. Коли читаєш то виникає багато питань і ти не до кінця розумієш: чи це реальність чи якийсь паралельний світ. І тільки під кінець роману ти отримуєш відповідь на більшість свої запитань. Єдине, що мене дратувало в романі, то це суржик! Мені не дуже подобається коли його використовують в книгах. Звичайно, це моя суб'єктивна думка, але якось це не зовсім доречно в книгах. В книгах має бути літературна мова.

    Щодо оформлення книги це просто шикарно. Мені дуже сподобались ці чорні бокові зрізи, це досить незвично. Це просто не може не привернути увагу. Видавництво ВЛС попрацювало над цим! Єдиний мінус це якість книги, хотілось би щоб вона була більш якіснішою...
  •  
    Пітьма є в кожному
    Вперше в житті придбала книгу за її обкладинку– і не пожалкувала.
    Книга змусить вас поринути в світ містики, таємниць, сорому та пітьми.
    Спочатку вам буде незрозуміло та безглуздо, але коли починаєш розуміти задум автора, то починаєш захоплюватись читанням, що не відірвати.
    В село Бузьків Сад відправляють консультанта Андрія, для розкриття справи у зникненні дівчинки Надії. Але це відрядження стане для героя справжнім "АДОМ".
    Сюжет тримає в напруженні до останнього, мова зрозуміла, хоча деколи дуже нервував суржик героїв. Всі герої роману досить цікаві, у кожного є свої скелети в шафі, свої мотиви та гріхи. Але серед них Андрію слід знайти місцевого маньяка– Звіра.
    Книга надзвичайно сподобалась, але фінал розчарував. Звір був таким небезпечним, невловимим, і на тобі.. Так легко його вбила смертельно поранена жінка. Де ж боротьба, справедливість і все інше? Також незрозумілий задум з кистями рук вбитих жінок. Звір їх колекціонував, але навіщо? Що його до цього спонукало? Як на мене, ці два питання автор недопрацював. Тому моя оцінка чотири.
  •  
    Клас
    Ніколи я не читала нічого схожого в українській літературі.

    Це такий містичний триллер про гріхи маленького містечка. Але з запахом відчаю, провінційності і якоїсь байдужості до себе і інших. Звучить дивно, але це і є дивна книжка.

    Я очікувала б чогось схожого від Кінга - перший варіант, який спав на думку. Але перенести містику і тему серійних маньків на українські реалії і селище Буськів Сад - це свіженько.

    Коли слідчий зі столиці приїжджає туди, і рипається то до однієї людини, то до іншої, намагаючись допомогти розшукати загублену дитину, а всім на це пофіг - я подумала спершу, що тут і містики то нема. Звичайне віддзеркалення суспільства.

    Далі почала сплітатись міфологія, паралельні світи, психопати - і все дійсно потонуло в пітьмі.

    Хороша книжка, атмосферна. Але не для любителів реалізму.

    Мені не завжди подобався переклад (роман писався російською, перекладено на українську для публікації, наскільки я нагуглила). Місцями це було дуже книжно, наче слова підбирали, рендомно відкривають сторінку словника рідковживаних слів. Але діалоги із їхнім суржиком були класно виписані. Тому тут 50/50.

    Звісно, в книжці є моменти сируваті, які провисають. Автор добряче накрутив, інколи аж занадто. Але я це скидаю з рахунку, тому що книжка сама по собі дуже цікава.
  •  
    Пітьма всередині?
    Це - моя друга книга від Іларіона Павлюка.
    І, що я можу сказати, — автор дуже виріс. "Білий попіл" теж мені сподобався, але тут - просто захват.
    Важко навіть дібрати слова, але я спробую.
    Дуже легко читається. Я читала добу. Невеликі розділи, багато діалогів, цікавий сюжет.
    Це такий собі трилер-детектив з містичним присмаком.
    Консультант поліції, в минулому - військовий, їде в забуте Богом містечко Буськів Сад, щоб знайти дівчину, що зникла зі свого будинку. Але виявляється, що дівчинка - не єдина, хто зникає. Орудує маніяк, але всі тут, включно з поліцією та мером, прагнуть цього не помічати.
    А далі - читайте! Бо тут є багато цікавого. Підказки, що їх підкидає злочинець. Людська байдужість. Містика. Пороки людей, що перетворюють їх на звірів. Каяття.
    Сильно! Містично! Повчально!
  •  
    Містичний трилер для тих, хто розуміє натяки
    "Я бачу, вас цікавить пітьма" Павлюка - цікавезний містичний детектив. Одразу скажу, що він не для всіх. Це така собі книга-квест, бо в ній багато загадок і натяків. І якщо зрозуміти на початку оті натяки, то потім розумієш, що ж відбувається у книзі.
    Якщо ви не обізнані у міфології і мистецтві, просто гугліть те, що вибивається з сюжету (наприклад, дивне ім'я хлопчика і люстерко в кармані його штанів). Вам випаде посилання на картину, а вже картина пояснює персонажів і те, що буде далі. Правда, дещо таки вдалося провтикати і мені, але автор повторює ці факти двічі, перший раз - образом з картини, другий раз - прямим текстом про картину або автора.
    Є різні відгуки накшалт "нічого не зрозуміло", "купа сторінок маячні". І це пишуть люди, котрі не копали глибше. Копайте, і побачите книгу з іншого боку, що заграє новими сенсами і видасться чудовим чтивом. Вдалося проковтнути майже 700 сторінок за тиждень. В книзі не було ліричних відступів чи непотрібних нудних описів, все динамічно і цікаво. За оформлення теж плюсик, підходить до сюжету.
  •  
    Качественный сучукрлит
    Третья прочитанная книга у автора, и снова - сплошное читательское удовольствие! Вначале настроение напоминает "Білий попіл": героя отправляют вести расследование в небольшой захолустный городок, и при этом жители всячески ему мешают и делают вид, что ничего не происходит. Но постепенно события принимают мистический оборот, заставляя героя задуматься о своей жизни и своих поступках. В этой книге "хороших" героев практически нет, просто у кого-то больше грехов, у кого-то чуть меньше. А в общем и целом, главная проблема городка - безразличие, тотальная апатия к происходящему вокруг, однообразная серость будней и мыслей.. Насчёт маньяка, у меня сразу были предложения (и они подтвердились). Но если честно, меня б устроило даже если бы преступник так и остался не назван. Потому что по большому счету оказалось, что не так уж это и важно, основная мысль книги совсем не про расследование..
    А ещё в книге много отсылок и аллюзий на другие книги и фильмы, так что тоже можно поугадывать что за чем скрывается.
    Конечно рекомендую! Сильная книга, оставляющая после себя много места "для подумать". Интересный качественный сучукрлит.
  •  
    ....пітьма всередині нас....
    ...Ця досить об'ємна книжка викликала в мене різні емоції. Це вже добре.

    Але. Мені часом набридало, що все затягнуто, хоча початок дуже динамічний і захоплюючий. Тоді мене дратувало те, що я не розумію: то містика є, чи все поясниться цілком реальним чином. Герої нагадали мені химерність перших романів Володимира Лиса, а загалом стиль автора - Кідрука. Я не з фанатів другого, але романи читала ,і кожного разу була шокована і збентежена.

    У цьому романі мені бракувало все одно чогось. Може я очікувала чогось більшого. Останні сторінки мене тримали до 01.30 ночі тому, що мені вже не терпілось розставити всі крапки над і. Але момент, коли всі карти розкрили, мене не покидало відчуття, що я вже це або десь читала , або бачила. Про те, що прізвище одного з персонажів пов'язане з іншим, і ніхто не дізнався раніше ,трохи роздратувало.

    Далі. У кожному з нас є пітьма. Правда. Цілковита. Є насильство, і зокрема, сімейне. Є діти, які мають фізичні вади , і відштовхують суспільство. Абсурд, бо суспільство це давно гниле, і там кожен - вбивця.

    Це все. Роман скоріше вартий, щоб прочитати. Розумію, чому наші читацькі відгуки так відрізняються.
  •  
    Про пітьму, що цікавить кожного
    З творчістю Іларіона Павлюка я вже знайома, читала його попередні книги “Білий попіл” та “Танець недоумка”. Мені подобається стиль автора, тому вирішила прочитати і його соціально-містичний детектив.
    Книгу можна назвати товстунцем, адже там 650 з чимось сторінок, але тут не слід боятися об’єму, адже історія читається легко та швидко, хоча і тримає в напруженні. Я після однієї глави взагалі думала що буду спати з увімкненим світлом, хоча я і не з лякливих :D
    Спочатку я думала, що це буде тільки соціальний детектив, але коли в історію вплелася ще й містична складова, я не розчарувалася. В книзі це гарно поєднано, хоча мені трохи не вистачило деяких пояснень в певних, спірних для мене ситуаціях.
    Сюжет переповідати не буду, бо це затягнеться надовго. Скажу, що в центрі оповіді персонаж, до якого я відчуваю неоднозначні емоції, бо загалом його концепт мені подобається, але деякі його дії мені видавалися дещо нелогічними та трохи несерйозними.
    Також я була вражена для себе відкрити ще одного персонажа історії, який не має фізичного вияву. Людська байдужість, як на мене, є центральною постаттю цієї історії, адже її присутність можна відчути ледь не на кожній сторінці. Було трохи гидкувато читати про те, як люди могли шантажувати, калічити, гвалтувати, вбивати інших заради того, аби врятувати своє нікчемне життя. Але саме завдяки таким рядкам ти починаєш розуміти, що байдужість панує не тільки в селищі Буськів Сад. Вона панує скрізь, просто десь більшою, а десь меншою мірою.
    За розгортанням сюжету цікаво спостерігати, події не відпускають, але я швидко здогадалася хто такий той Звір, хоча я не дуже вмію розгадувати постаті маніяків та вбивць в детективах.
    Загалом, книга мені сподобалася. Її варто читати усім, хто цікавиться подібними жанрами та й взагалі тим, хто хоче познайомитися з крутим сучукрлітом. Автор пише цікаво та, попри об’єм, історія йде легкою.
  •  
    Просто вау!!!
    Неймовірна історія, що змушує поламати мозок.

    Втративши всіх близьких людей, Андрій їде в забуте Богом селище, щоб знайти зниклу дитину й допомогти спіймати серійного маніяка, що величає себе Звірем. Та люди тут доволі дивні й не прагнуть допомоги від чужинця, при цьому всіляко заважаючи йому робити свою роботу.

    Доволі містична й заплутана історія. Автор вправно маніпулює увагою читача, не даючи й на хвилину перепочити від динамічних подій, що описані в книзі. Сюжет не банальний, захопливий, такий, що змушує затамовувати подих. І хоча, що до чого, я зрозуміла, прочитавши десь третю частину книги, відірватися від неї не могла все одно.

    Однозначно рекомендую всім, а особливо шанувальникам "Мастера и Маргариты".
  •  
    Так це було вже
    Повноцінно насолоджуватись книжкою постійно заважала думка про те, що більшість цих прийомів я вже бачила у попередніх книжках автора. І це трохи таки розчаровує, коли на певні твісти ти вже чекаєш.
    Але про все по порядку. Кримінального психолога Андрія Гайстера відправляють у віддалене селище Бузьків сад, щоб допомогти місцевій поліції спіймати маніяка, який убиває молодих жінок. До всього ще й прийшло повідомлення, що там зникла маленька дівчинка з особливостями розвитку.
    Андрій приїжджає в село, але про маніяка там ніхто ні сном, ні духом, та й дівчинку особливо не шукають, бо що з неї візьмеш неповноцінної.
    Плюси книги. Драйовий сюжет і легкий стиль – ти буквально летиш по сторінках і Павлюк вміє водити читача за ніс, додаючи неочікувані повороти. Вкінці автор класно закільцював історію. Багато відсилок до міфології, Біблії, літературних творів і навіть кіно.
    Мінуси. Як я вже казала – відчуття того, що це вже було. Хто маніяк я досить швидко розкусила. Є парочка роялів у кущах. Найбільше дратувало, що автор ніби переживав, що читач не зрозуміє ту чи іншу відсилку і тому місцями буквально тикав у неї носом.
    Висновок – хороша книга на пару вечорів, але не більше.
  •  
    Я бачу, вас цікавить пітьма
    Моя перша книга Павлюка виявилася складнішою для сприйняття, аніж я гадала. Над нею потрібно багато мислити, бо сюжет та всі події у книзі зовсім не типові. Це не простий детектив, як може здатися з першого погляду. Книга настільки повна містики, чогось нереального, а в той же час і життєвого, що саме це і змушує тебе поринути в неї.

    Після прочитання може виникнути безліч питань: а що, а де, а як? Це логічно, бо розібратися з такою кількістю незвичної інформації досить складно. Тому я б порадила подивитись деякі відео-пояснення до цієї книги, аби повністю зрозуміти сенс книги та, що ж хотів автор донести до нас.

    Розповідати про сюжет не буду, бо так можна дуже легко розкрити всі його секретики. Але точно скажу, що відірватися від книги просто неможливо. Кожний розділ притягує ще більше, адже розгадка такої таємничої історії все ближче. Кінцівку я не змогла передбачити. Мабуть, це і є головне в гарній книзі.

    Не можу не згадати про дизайн, адже він підняв мені настрій. Така сучасна обгортка, а ще ті чорні сторінки. Я вперше в своєму житті таке побачила. Це був просто шок для мене. На всі сто відсотків впевнена, що це була моя перша і не остання книга Ілларіона Павлюка.
  •  
    Триллер 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книга «Я бачу, вас цікавить пітьма» потрібно читати лише після певної підготовки. Вона може як сподобатися, так і не сподобатися, саме тому, важливо зрозуміти, що ти від неї очікуєш.
    Автор визначив її як психологічний трилер. З одного боку це дуже дивна книга, з іншого, якщо думати та аналізувати, то можна знайти у ній дуже багато мудрості, знаків та філософських роздумів про сенс життя.
    Головний герой психолог-криміналіст Андрій Гастер потрапляє у дивний населений пункт, у якому крім містичних подій відбуваються загадкові речі пов’язані з потойбіччям. Одного разу загадковим чином зникає дівчинка. І коли всі односельці навіть не прагнуть зробити жодної спроби, щоб її знайти Андрій впевнений, що дівчинка жива, і починає її пошуки.
    Читаючи цю книгу ти маєш постійно аналізувати всі події, що в ній відбуваються, шукаєш відповіді на філософські та прагматичні питання. І головне. Чим ця книга є корисною, це примушування читача до аналізу та мислення. Багато питань, порушених у книзі залишаються відкритими. Таким чином автор залишає читачеві великий простір для міркувань.
  •  
    Я бачу, вас цікавить пітьма 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    Новинку від Ілларіона Павлюка я чекала вже віддавна. Після "Танця недоумка", якого я прочитала в рекордний термін - один день, я була готова купити нову книгу автора, навіть не знаючи, про що вона. А коли ще й побачила новинку - за дизайн окреме "Браво!". Так шикарно оформлено, ці чорні по краю сторінки на контрасті з білою палітуркою - просто вау!

    Яскраві персонажі, напружений та непередбачуваний сюжет, елементи містики, детективу, трилера і хоррору. І попри свій об'єм, читається знову ж таки напрочуд легко.

    "Я думаю, діти - це нагода взнати про себе щось хороше. Для когось навіть - єдина..."

    В молодого кримінального психолога Андрія є принцип - не зв'язуватися із кримінальною справою, якщо там фігурують діти. Але ця справа про зникнення в маленькому селищі маленької дівчинки так просто не відпустить Андрія. А коли він добереться до селища і поспілкується з мешканцями, то зрозуміє, що саме він - єдина надія для маленької дівчинки.

    Та здається, що все на світі перешкоджатиме проведенню розслідування і люди, і надприродні сили.

    Фінал був логічним і правильним, проте залишилось у мене ще питання до автора.
 
Характеристики Я бачу, вас цікавить пітьма
Автор
Ілларіон Павлюк
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Мова
Українська
Рік видання
2020
Перекладач
Вікторія Стах
Кількість сторінок
664
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
3000
ISBN
978-617-679-832-3
Вага
639 гр.
Тип
Паперова