Доктор Дуліттл - дивак, але такий позитивний і часом смішний персонаж. Це вам не просто Айболіт, який рятує мавп в далекій Африці, (якого до речі зідрали з Дуліттла). Це цілком завершений персонаж, який любить не тільки людей, а й тварин. Дбаючи про здоров'я своїх пацієнтів, цей лікар не ділить їх за кількістю лап чи наявністю хвостів, він піклується про кожного! Це гарні історії для сімейних читань і розвитку емпатії, а також чудовий привід, щоб і собі завести домашнього улюбленця. Я люблю, коли діти не просто слухають текст, а ще й задають питання, дискутують, критикують, помічають якісь неточності. От, наприклад, чому герой чоловічої статі називається "сова", адже в українській мові є слово "сич"? Або ось цей уривок "... гавкаючи і обзиваючи негарними словами собачою мовою." - читаю я дітям. - Мамо, а це він матюкався, тільки по-собачому? - запитує малий. Я ледь стримуюся від реготу і лише ствердно киваю. Такі здавалося б дрібниці, але діти їх помітили. Оце і є моя відповідь на питання "Нащо ти читаєш дітям"? А щоб думали!

Про доктора Дулиттла детский писатель Хью Джон Лофтинг написал порядком шесть книг, получилось целая серия, в которую вошли: "Почтовая служба Доктора Дулитла", "Цирк Доктора Дулитла", "Кухонная энциклопедия поросенка Габ-Габа", "Путешествия Доктора Дулитла" и последняя "Доктор Дулитл на Луне". Но, какая же первая книжка? Она перед нами, в ней описана история доктора Дулиттла от самого начала, имеется в виду не от начала рождения Дулиттла, о с того момента, когда он понял, что может понимать язык зверей и даже изучать его и разговаривать с ними. Доктор не всегда был ветеринаром, раньше у него были другие дела, но Дулиттл всегда обожал зверушек и как умел им помогал; лечил, ухаживал, заботился. Жил Дулиттл в небольшом домике на окраине города вместе со своей сестрой Сарой, которая вела хозяйство. Безмерная любовь к животным привела к тому, что в доме собралась небольшая компания пернатых и хвостатых друзей, дошло до того что не хватало места для всех, но доктор не желал расстаться ни с одной зверушкой, ни с одной птичушкой. Сколько Сара не уговаривала брата выселить весь тот галдящий зоопарк, Дулиттл не поддавался уговорам.

Історія Доктора Дуліттла - класика дитячої літератури, що перевірена часом. Це одна із серії книг про доброго і не дуже пристосованого до життя доктора Дуліттла, який жив і працював за велінням серця. Його турботливе ставлення до тварин - головний лейтмотив книги. Його увага і чуйність однаково поширювалися як на людей, так і на менших братів наших. Книга добра і пізнавальна, без пафосності і фальшивості в сюжеті. Вигадані пригоди і реалістично змальовані повадки різних тварин вдало поєднуються в цьому дитячому романі. До того ж все ще й присмачено тонким англійським гумором. Важливо щоб такі книги, як "Історія Доктора Дуліттла" були прочитані в дитинстві. Саме такі літературні твори, на моє глибоке переконання, сприяють формуванню у дітей позитивного світосприйняття, заохочують їх до читання. Дуже шкодую і не можу зрозуміти - чому в моєму дитинстві ніхто не спромігся запропонувати мені до прочитання цю книгу - ні батьки, ні бібліотекарі, ні вчителі. Ось, надолужую і тішуся. Ілюстрації від Марії Соловйової - окремий бонус даного видання. Надзвичайно вдалі образні рішення, приємні кольори та атмосферні малюнки. Насолода. Рекомендую. Приємного читання.