Історії, які ніколи не закінчуються
Паперова книга | Код товару 925979
Yakaboo 5/5
Автор
Анастасія Піка
Видавництво
Саміт-книга
Мова
Українська
Рік видання
2019
Кількість сторінок
144
Ілюстрації
Чорно-білі
Формат
125х195 мм
Палітурка
Тверда

Усе про книжку Історії, які ніколи не закінчуються

Наше життя — щоденний потік неймовірних історій, лише встигай записувати! Герої цієї збірки — художники, таксисти, вчителі, безхатченки, працівники АЗС, невдахи-залицяльники і навіть всесвітньо відомі політики! А об’єднує їх усіх одне: бажання бути почутими. Книга для тих, хто любить сміятися, думати і вірить у людей.

До цієї збірки увійшли оповідання, новели та короткі нариси, написані київською письменницею Анастасією Пікою в період з 2010 до 2018 року. Деякі з них уже публікувалися у прозових збірках, але більшість побачили світ уперше. Оповідання «Повернення Тетісу» у 2017 році перемогло у конкурсі малої прози «Як тебе не любити», започаткованого «Коронацією слова» спільно з Департаментом суспільних комунікацій Київської державної адміністрації.

Нариси «Болючий розрив» та «Час Ікс» зібрали рекордну кількість лайків у конкурсі коротких історій та увійшли до збірки «Маленькі історії на кожен день», що була презентована в рамках 24-го Форуму видавців у Львові. «13 порад тому, хто збирається на сафарі в районну поліклініку», «За що я люблю Україну», «Як?», «91-й» були написані як пости для блогу, проте настільки сподобалися читачам, що їх також було вирішено включити до збірки.

До книги додається набір з авторських наклейок та закладки.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Анастасія Піка
Видавництво
Саміт-книга
Мова
Українська
Рік видання
2019
Кількість сторінок
144
Ілюстрації
Чорно-білі
Формат
125х195 мм
Палітурка
Тверда
Рецензії
  •  
    Ще не любов, але уже симпатія. 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Пам’ятаю як мене зафоловила авторка (@pikaanastasiya). Прочитавши пост-знайомство, я подумала: нічого собі – лауреатка премії «Смолоскип» і «Коронації слова» (престижні літературні конкурси)! Пізніше виявилося, що вона багато подорожує, працює зі ЗМІ в українському парламенті, її Зефір майже вкрав моє серце, а пости Насті я завжди читаю до кінця, бо захоплює. Щоправда, увесь час я підсвідомо очікувала, що має вийти збірка. Бо інакше не могло бути – хоч і не усі видавці виявилися прозорливі – Анастасія любить слова, впорядковуючи їх так, що кожне на своєму місці.

    І ось, мій примірник. Ще пахне друкарською фарбою. Знаючи, скільки зусиль вартував пошук шрифтів та ідеального варіанту обкладинки, затвердження ілюстрацій і усі нюанси, про які читач може не здогадатися, починаєш ставитися до книги дійсно як до результату клопіткої праці.

    До речі, купуючи книгу ви гарантовано отримуєте у подарунок закладку та стікери з ілюстраціями. Стікери – це дуже класний хід, бо, навіть якщо ви і не фанат скрапбукінгу і не колекціонували наліпки у дитинстві (раптом є такі), то у вас може промайнути думка: «Кенгуру? До чого тут кенгуру?» (так було зі мною, бо різдвяна наліпка цілком канонічна, загадкова жінка-незнайомка прекрасна – ти якось ще не читаючи, можеш попередньо прогнозувати сюжети. А потім раз, і кенгуру)

    Думаю, усі зрозуміли, яку історію я прочитала першою. І так, можна читати у будь-якому порядку :) Загалом у книзі вміщено 24 історії – це короткі нариси, оповідання та новели, написані авторкою з 2010 по 2018 роки – найцікавішіі найатмосферніші твори того періоду, на думку Анастасії.

    Крім історії «Сумка кенгуру», що змусила мене посміхнутися, прочитала «Supermercado Island» – історію про острів-супермаркет і вона мене дійсно вразила. Ідея про умовний магазин, де можеш дозволити усе, що забажаєш, попри закони простору і часу, ніби проста, передбачувана, як-то кажуть, «на поверхні». Однак Настя талановито її обіграла, бо складно відірватися. Майстерність оповідача тут майже як любов фотографа до деталей, тільки на світлинах підкреслює фактуру інтер'єру, лінії тіла моделей, драпірування одягу гра світла, а тут – слова і впізнавані переживання.
  •  
    Прекрасні історії для затишного читання 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Зізнаюсь: я зазвичай обережно ставлюсь до творчості нових для себе авторів. Але Анастасія Піка - переможець «Коронації слова-2017», і для мене то як маячок: читати!
    Збірки оповідань - завжди небезпека промахнутись, і це теж було причиною сумніватись. Але відгуки на книжку Анастасії зацікавили дуже - і зараз радію, що з «Історіями, які ніколи не закінчуються» в нас все влучно співпало. Я отримала чудові години читання :)
    Тут є довші та коротші оповідання; такі, що викликають посмішку, а то й сміх - і ті, від яких серце стискається. Мене то огортало сумом (в оповіданнях про Андріївську церкву та про бедуїна), то теплом домівки («Різдво в Миргороді» - прекрасне неймовірно!) та любові до України («За що я люблю Україну?», здається, можна роздрукувати та повісити перед очима як абсолютне попадання в десятку) - і ці емоційні качелі були такими, знаєте, освіжаючими! Коли не знаєш, що принесе наступне оповідання, але зупинятись не хочеш, доки не прочитаєш усі.
    З великою радістю лишаю цю книжку в своїй домашній бібліотеці - а для мене то показник - та перечитуватиму не раз не одне оповідання з неї. Чудова збірка, раджу!
Купити - Історії, які ніколи не закінчуються
Історії, які ніколи не закінчуються
185 грн
Є в наявності
 

Рецензії Історії, які ніколи не закінчуються

5/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Ще не любов, але уже симпатія. 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Пам’ятаю як мене зафоловила авторка (@pikaanastasiya). Прочитавши пост-знайомство, я подумала: нічого собі – лауреатка премії «Смолоскип» і «Коронації слова» (престижні літературні конкурси)! Пізніше виявилося, що вона багато подорожує, працює зі ЗМІ в українському парламенті, її Зефір майже вкрав моє серце, а пости Насті я завжди читаю до кінця, бо захоплює. Щоправда, увесь час я підсвідомо очікувала, що має вийти збірка. Бо інакше не могло бути – хоч і не усі видавці виявилися прозорливі – Анастасія любить слова, впорядковуючи їх так, що кожне на своєму місці.

    І ось, мій примірник. Ще пахне друкарською фарбою. Знаючи, скільки зусиль вартував пошук шрифтів та ідеального варіанту обкладинки, затвердження ілюстрацій і усі нюанси, про які читач може не здогадатися, починаєш ставитися до книги дійсно як до результату клопіткої праці.

    До речі, купуючи книгу ви гарантовано отримуєте у подарунок закладку та стікери з ілюстраціями. Стікери – це дуже класний хід, бо, навіть якщо ви і не фанат скрапбукінгу і не колекціонували наліпки у дитинстві (раптом є такі), то у вас може промайнути думка: «Кенгуру? До чого тут кенгуру?» (так було зі мною, бо різдвяна наліпка цілком канонічна, загадкова жінка-незнайомка прекрасна – ти якось ще не читаючи, можеш попередньо прогнозувати сюжети. А потім раз, і кенгуру)

    Думаю, усі зрозуміли, яку історію я прочитала першою. І так, можна читати у будь-якому порядку :) Загалом у книзі вміщено 24 історії – це короткі нариси, оповідання та новели, написані авторкою з 2010 по 2018 роки – найцікавішіі найатмосферніші твори того періоду, на думку Анастасії.

    Крім історії «Сумка кенгуру», що змусила мене посміхнутися, прочитала «Supermercado Island» – історію про острів-супермаркет і вона мене дійсно вразила. Ідея про умовний магазин, де можеш дозволити усе, що забажаєш, попри закони простору і часу, ніби проста, передбачувана, як-то кажуть, «на поверхні». Однак Настя талановито її обіграла, бо складно відірватися. Майстерність оповідача тут майже як любов фотографа до деталей, тільки на світлинах підкреслює фактуру інтер'єру, лінії тіла моделей, драпірування одягу гра світла, а тут – слова і впізнавані переживання.
  •  
    Прекрасні історії для затишного читання 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Зізнаюсь: я зазвичай обережно ставлюсь до творчості нових для себе авторів. Але Анастасія Піка - переможець «Коронації слова-2017», і для мене то як маячок: читати!
    Збірки оповідань - завжди небезпека промахнутись, і це теж було причиною сумніватись. Але відгуки на книжку Анастасії зацікавили дуже - і зараз радію, що з «Історіями, які ніколи не закінчуються» в нас все влучно співпало. Я отримала чудові години читання :)
    Тут є довші та коротші оповідання; такі, що викликають посмішку, а то й сміх - і ті, від яких серце стискається. Мене то огортало сумом (в оповіданнях про Андріївську церкву та про бедуїна), то теплом домівки («Різдво в Миргороді» - прекрасне неймовірно!) та любові до України («За що я люблю Україну?», здається, можна роздрукувати та повісити перед очима як абсолютне попадання в десятку) - і ці емоційні качелі були такими, знаєте, освіжаючими! Коли не знаєш, що принесе наступне оповідання, але зупинятись не хочеш, доки не прочитаєш усі.
    З великою радістю лишаю цю книжку в своїй домашній бібліотеці - а для мене то показник - та перечитуватиму не раз не одне оповідання з неї. Чудова збірка, раджу!
  •  
    Истории из жизни 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Маленькая милая книга. Сборник рассказов, новелл и эссе за почти десять лет творческой деятельности авторки. Истории идут по хронологии от самых новых к самым ранним, и разница заметна. Для меня первая половина книги оказалась гораздо интереснее. Заметно, что Анастасия выросла как писательница, и это очень радует. Хотя немного жаль, что род конец книги градус снижается и истории становятся слабее. Я бы наверное все же разместила рассказы в другом порядке, чтоб интерес только возрастал.
    Большинство историй - это зарисовки из жизни, казалось бы маленькие эпизоды, а в то же время имеющие определённую важность для героев. Точнее, для героинь, потому как все они написаны от первого лица и создают некий эффект автобиографичности. Не знаю, насколько это правда, но некоторые детали (как желание залезть в сумку кенгуру)) повторяются в разных рассказах, связывая их воедино. Истории достаточно разноплановые. Что-то ностальгическое, что-то меланхолийное, что-то с юмором. Есть сюжетные рассказы, есть просто размышления, которые как сказано в предисловии, изначально были постами в блоге. В самом конце (ранние рассказы) с некой ноткой сюрреализма и постмодернизма, и возможно поэтому они мне понравились меньше (не люблю это направление). По итогу, книга неплохая. Оставляет приятное светлое послевкусие. Но с другой стороны, прям так сильно ничем и не поражает. Спустя несколько дней сложно вспомнить какие-то отдельные зацепившие детали. Учитывая цену сборника и его небольшой объем, становится немного жаль потраченных денег на просто милую достаточно обычную книгу
  •  
    Истории про замечательных людей
    Мне кажется автор вложил в каждый из этих рассказов частичку себя! Истории и веселят и одновременно учат нас и заставляются задуматься о проблемах общества. Мне понравилось что истории читаются на одном дыхании и точно не оставят никого равнодушным.

    В истории SuperMercado island автор ставит вас перед сложным выбором - предаваться своим страстям или нет. История про Киев и Андреевскую церковь захватывает своим сюжетом. Очень понравилась история про поклонника которая заставит любого улыбнуться. В историях про детство вы почувствуете запах и вкус того самого “солнечного напитка” Бредберри.

    В этих историях вы найдете много смешных моментов, много ситуаций свидетелями которых были вы сами. Каждую историю автор рассказывает так что вы невольно становитесь ее участником.

    Сама книга выполнена очень качественно и в подарок вы получаете закладку с иллюстрациями. Сами иллюстрации очень яркие и веселые.

    Наверное у каждого из нас есть история которая никогда не заканчивается. Я рекомендую прочитать эту замечательную книгу!

  •  
    концентрат мыслей
    Пусть не введёт вас в заблуждение маленький объём этого сборника. "Проглотить за час" его не получится, так как в каждом маленьком рассказике спрятаны целые миры, в которых бушуют страсти, кипит жизнь, нагоняет приятные грустные воспоминания ностальгия по детству. Каждая история проста и понятна, а герои - мы с вами, обычные люди, поэтому такие истории никогда не закончатся.
    И над всем этим необходимо размышлять за чашечкой ароматного кофе, смакуя послевкусие мыслей. Например, рассказ "Квартира, якої не існувало" я чуть не упустила, потому что эти три страницы пробежала, как конькобежец на Зимних Олимпийских играх. Вернулась на старт. Прочла заново.Оказалось, эта история вовсе не о проблемах жилищно - бытовых условий среднестатистического квартирного жителя, а о любви! Какие аллегории, какое внимание к деталям! Именно этот рассказ я бы разместила первым в сборнике. Ну, или "Прощавайте, бабусю!" - развязка сразит наповал любого читателя. Хотя, "Громадянин неба" тоже достойно бы выглядел под номером один, из-за последних двух предложений.
    А вот "Орестею" я бы вообще в сборник не включала. Удалила бы всю от первой до последней буквы, потому что не люблю, когда на столько пугающе и непонятно.
    Однозначно творчество Анастасии Пики не оставит вас равнодушными.
    И, ладно. Пусть первым остаётся Supermercado Island. Признаю, зацепил меня супермаркет супервозможностей)))
 
Характеристики Історії, які ніколи не закінчуються
Автор
Анастасія Піка
Видавництво
Саміт-книга
Мова
Українська
Рік видання
2019
Кількість сторінок
144
Ілюстрації
Чорно-білі
Формат
125х195 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Газетна
Тираж
1000
ISBN
978-617-7672-74-5
Тип
Паперова
Література країн світу
Українська література
Література за періодами
Сучасна література