Ім'я Рози, це хороший роман, про середньовічне абатство і життя монахів. В нім відслідковуються дві лінії, одна із них прямо пов'язана з місцем, де відбуваються події, інша ж має більше історичний контекст. Взагалі, окрім чудової розповіді, роман породжує ще декілька питань, які мають не таку вже і пряму відповідь. Наприклад: чим була інквізиція? Адже не завжди інквізиція діяла так, як би мала діяти, і досить часто засуджувала зовсім безневинних людей, або переслідувала свої цілі. Інше питання, це те, що в своїй вірі ми можемо осліпнути і далеко відійти від правильного шляху. Так сталося з одним із героїв твору, який з метою захисту віри вдався не зовсім до прийнятних цією вірою кроків. Загалом, роман захоплюючий. Така собі детективна історія з елементами монашого життя, яке постає перед нами зовсім не таким уже й святим. Монахи теж підвладні різним спокусам. Дуже цікавою виглядала загадка бібліотеки. Місцями хотілося сідати і креслити її мапу. Врятувало те, що пізніше була по тексту надрукована мапа розміщення кімнат в бібліотеці. Потрібно не оминути словом і головних героїв - монаха Вільяма з братів менших, та новіція Адсо, від імені котрого відбувається розповідь. Вільям постав як досить прониклива і освідчена людина, яка в минулому була інквізитором, але пізніше відійшла від подібної практики. Його ходу думок часом вражаєшся. Особливо випадку на початку твору, коли він передбачив, де знаходиться і кого шукають челядники з монастиря. Адсо, як справжній новіцій, був недосвідченим. В продовж твору йому судилося пережити декілька подій, які позначилися на його сприйнятті світу. Пережити падіння, яке допоможе йому краще зрозуміти слабкість звичайної людини.

Великолепное издание. Хороший перевод, книга большая и ее приятно держать в руках. Неплохая бумага, хороший украинский перевод. "Имя розы" - это уже классика. Это исторический роман с детективным сюжетом, с легким налетом конспирологии. Но это не Дэн Браун, конечно. Любимая моя книга Умбэрто Эко, из художественных. Прекрасно передана атмосфера средневекового монастыря. Информация о католических монашеских орденах была для меня в новинку. Хороший детективный сюжет, с одной стороны оригинален, а с другой отдает дань приключениям Шерлока Холмса и прочей детективной классике. Герои достаточно яркие. Много философских отступлений. Детективная линия вполне увлекательная, но для меня она отступила на второй план относительно целой исторической панорамы. Долгое время католические монастыри были очень важной составляющей европейской культуры. Первыми учеными были именно монахи. Разумеется, все не было идеальным. Эта неидеальность и дает пищу сюжету этого детектива. Прочитав эту книгу будет над чем задуматься.

Роман "Имя розы" - это бесспорно - филигранная вещь. Такая красивая резная шкатулка, с несколькими потайными отделениями. Я впервые читал книгу на русском, а затем через несколько лет перечитывал еще и в украинском переводе, в предыдущем издании "Фолио". Оба перевода очень хороши и каждый раскрывает свои оттенки, каждый в силу альтернативной когнитивной реальности другого языка творит собственную интерпретацию классического текста. Несомненно то, что этот роман - классика. С одной стороны - это очень увлекательный, мастерски написанный детектив, с другой стороны исторический средневековый антураж - воссоздан на уровне очень приличного исторического романа. Но в то же время - это целая библиотека-лабиринт отсылок ко всевозможным ключевым, и опорным точкам из которых развивалась вся современная европейская литература. Не зря ведь все охотятся за второй частью. "Поэтики" Аристотеля. Это очень символично, так как оригинальная "Поэтика" была сводом законов для всей художественной литературы и до модерна и после. Само же название книги - это тоже аллюзия. Любопытный читатель-книгоман с хорошей долей читательской осведомленности сможет сам стать детективом и расшифровать все эти намеки и загадки, которые автор поместил в свой роман.