Уся серія "Читальня" мені страшенно до вподоби. Відчувається, що ці книжечки створені з любов'ю і розумом і без сумніву стануть чудовим першим чтивом для мацьоп, які щойно відкривають для себе захоплюючий книжковий світ. Саме ця історія поки є моє найулюбленішою в серії, адже вона відгукнеться у серці кожного малюка. Маленький хлопчик вкладається спати, справно виконуючи свої вечірні ритуали, такі знайомі усім дітям. Але — от лихо! — десь пропала його улюблена піжама. "Певно, її хтось з'їв," — вирішує малюк і береться за розслідування злочину століття. )) Завдяки цій детективній інтризі ми познайомимося з усією сім'єю маленького хлопчика. І тут хочеться зазначити те, як саме зображено усіх мешканців цього помешкання: вони дуже сучасні й, звісно, нагадають дитині, яка читатиме цю книжечку про її власну сім'ю. Скажімо, бородатий тато щось малює, мама сушить феном волосся, невгамовна сестричка має з десяток різноманітних хобі... Не обійшлося і без такого собі монстра з-під ліжка, який тут живе під диваном. Для мене це найбільш дражливий момент історії, бо, можливо, цей персонаж викличе страх у малечі. Але будемо сподіватися на ліпше: на те, що він навпаки допоможе позбутися страху темряви і тих вигаданих створінь, якими її населяє дитяча уява.

Для того, щоб зацікавити книжками дитину, яка тільки-но навчилася читати, слід для початку пропонувати малюкові для ознайомлення якомога простіші історії з цікавим сюжетом і влучними ілюстраціями. Наприклад, дітлахам точно припаде до душі кумедна книжка Олесі Мамчич "Хто з'їв мою піжаму?", адже більшість малюків не з чуток знає про те, як важко відшукати зниклу річ, а головний герой вищезазначеного оповідання якраз опинився у такій самій ситуації. Річ у тім, що одного разу маленький хлопчик не зміг знайти перед сном свою жовту піжаму і заходився всюди її шукати. На жаль, ніхто з дорослих родичів не зміг підказати головному героєві, де поділася його улюблена річ, тому малому довелося самостійно проводити пошуки, зазираючи в усі закутки і будуючи неймовірні фантастичні припущення стосовно того, що піжаму міг з'їсти вигаданий привид під назвою Той Хто Живе Під Диваном... На щастя, згодом виявилося, що причиною всієї цієї пригоди був не привид, а маленький песик, який влаштувався на піжамі замість ліжка...

Книга "Хто з'їв мою піжаму" входить до серії "Читальня", яка розрахована на дітей, які тільки навчилися читати. Серія розбита на три рівні складності. Текст чудово підходить для самостійного читання: тут великі літери, небагато тексту на сторінці, речення досить прості, немає складних і незрозумілих слів, у деяких словах проставлені наголоси, щоб дитина з легкістю могла прочитати слово. Також в тексті використовуються симпатичні жовто-сірі ілюстрації художника Віталія Бугара. Лягаючи ввечері спати, хлопчик не може знайти свою улюблену жовту піжаму, її нема ні в ванній, ні на гвіздочку, значить хтось її з'їв. Прийшовши до такого висновку, хлопчик вирушає шукати того, хто це зробив, він звертається до тата, мами, сестрички, братика і навіть привида, який живе під ліжком, проте піжами ніхто не їв. Врешті, виявляється, що піжама припала до вподоби песику, який планував спати на ній під батареєю, щоб не ображати песика хлопчик дає йому взамін подушку, і лягає спати в улюбленій жовтій піжамі. У кінці книги є завдання до прочитаного: викреслити зайві твердження, а також поділити великий набір літер на слова. Дуже раджу книги цієї серії — навіть дітки, яким читання не дуже до вподоби, одразу ж прочитують їх, щоб дізнатись, що таки сталось в кінці.