Після знайомства с першою книгою ми з дочками звісно ж почимчикували за другою. Ця історія навіть ближче дитині, бо головна героїня — це маленька дівчинка-груффолятко. Вона цікавиться усім на світі, вважає батька центром світу, як і всі діти. І ось, виявляється, що тато боїться якоїсь там миші. Що ж це за звір такий, що навіть великий та сильний татко його злякався? Маля не послухалася батька, який застерігав ходити у ліс. Груффалятко пішло шукати страшенну мишу. Всі звіри на шляху розповідали щось моторошне. Тож коли дитина побачила ту саму мишу, вона навіть не подумала, що це той монстр про якого всі її застерігали. Але миша все ще така сама хитра, як у першій частині. Тож знайшла засіб як налякати Груффалятко. В другій частині ми знову стикаємося з гумором, гарними ілюстраціями, та старими знайомими. Після книжки залишається впевненість, що навіть маленькі та беззахисні істоти за допомогою кмітливості та хитрощів можуть протистояти великим хижакам. Книжка виявилася цікавою для 2 і 5 років. В першому випадку сподобалися ілюстрації, в другому зміст. Раджу цю історію для домашньої бібліотеки всім діткам 1+

Джулія Дональдсон - Ґруффалятко. З творчістю Дональдсон ми з сином познайомились - я в 32 рочки, син в 7 років))) Шкода, звісно, що її книги до нас не попали раніше. Проте краще пізно ніж ніколи. Брала цю оповідку для самостійного читання дитини, в ній є все що треба для цього - смішні, малюнки, римований текст та великі букви. Це допомогло синові прочитати твір швиденько, а мені хвалитися, що він прочитав повноцінну книгу) Ілюстрації надзвичайно красиві. У малої монстрині весь час в лапках була іграшка з паличок (я так розумію то Цурпалко? Треба і про нього почитати), син дивився дивився, а потім запитав - чому вона постійно хрест з собою носить?))))))))) Довелось пояснювати, що то дерев'яний чоловічок з іншої книги) Досить таки весела та повчальна історія про чудовиська татка та його маленьку донечку. Малечі заборонили самостійно ходити до лісу адже там живе страшна Мишара. З великими когтями, лускатим хвостом і сталевими вусами. Але за класикою жанру, Груффалятко тата не послухалась і під покровом ночі вибігла на зустріч пригодам. Що з цього сталось буде цікаво дізнатись вашим дітям років так із 2-х і до 32-х точно. Випробувано на собі)

Дочурка Груффало (Груффаленок) не первая и не единственная книга от Джулии Дональдсон в библиотеке дочери. Выбирая книги для дочери, я купила сразу четыре книги Д. Дональдсон: Груффало; Дочурка Груффало; Мама потерялась; и Улитка и кит. Больше всех дочке понравилась книга Улитка и кит, и от частого прочитывания я ее даже выучила на память. Сказка о Груффаленке понравилась дочери чуть меньше, и она немного реже просит ее читать, но несмотря на это, о покупке я не жалею. Дочке сейчас 2,6., надеюсь со временем она будет чаще просить меня почитать эту книгу. Книга написана хорошо, ритмичный такс в стихах легко читается, красивые картинки в зимнем стиле отлично дополняют текст. Качество книги хорошее, в руках приятно держать, твердый переплет, мелованная бумага.