Грозовий Перевал
Паперова книга | Код товару 851054
Yakaboo 5/5
Автор
Емілі Бронте
Видавництво
Фоліо
Серія книг
Бібліотека світової літератури
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
1847
Перекладач
Дарія Радієнко
Кількість сторінок
320

Усе про книжку Грозовий Перевал

Унікальний неповторний талант англійської письменниці Емілі Бронте (1818-1848) повною мірою розкрився в єдиному її прозовому творі - романі "Грозовий Перевал", який без перебільшення можна назвати літературним шедевром.

"Грозовий Перевал" - найпрекрасніша і водночас найжорстокіша історія кохання, трагічного кохання сироти-батрака і дочки його хазяїв. Реалістичний у своїй основі, роман збагачений романтичною традицією і сприймається іноді як поема в прозі. Недарма класик англійської літератури Сомерсет Моем назвав його серед десяти кращих романів світу.

Характеристики
Автор
Емілі Бронте
Видавництво
Фоліо
Серія книг
Бібліотека світової літератури
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
1847
Перекладач
Дарія Радієнко
Кількість сторінок
320
Рецензії
  •  
    Темряви душі 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Роман "Грозовий перевал" Емілі Бронте. Який належить до епохи ранньовікторіанської літератури, ось уже кілька століть розбурхує уяву читачів, дата першої публікації твору - 1847 рік.
    Любов, фатальна пристрасть .. але я б сказала, книга про залежність, тваринну, певною мірою неприємну, а не про любов. Побачити любов в ній можна в років 16-17, коли по суті ти ще не маєш досвіду, і здається, що чим більше емоцій, тим краще, а тут з максималізмом перебір, і після 30-ти книга сприймається інакше. На передній план немов виходить інша проблематика, а саме, виховання дітей. Книга не настільки вражає історією залежності, хворобливої прихильності, скільки тим, як сильно страждають і в кого перетворюються діти, яких в дитинстві не любили, гнобили і мучили.
    У книзі цього багато, кожен дорослий нещасний по-своєму, але у всіх все починається з нещасливого дитинства.
    Розповідь ведеться, від імені няньки, літньої служниці, яка бачила народження всіх наших героїв і бачила, як вони росли та якими людьми стали. Це кілька поколінь двох сімей, що живуть по сусідству - сім'я з садиби Грозовий перевал та іншого маєтку. Визначитися зі своїм ставленням до цієї історії складно, оскільки в романі немає позитивних головних героїв, немає прекрасних і світлих моментів, романтики, яку чекають панянки, беручи в руки класику. Твір суперечливий, він і про кохання, і про почуття, і про помсту, саморуйнування та злобу в душах. Це ті глибини людської душі, над якими можна довго розмірковувати, так що я ніяк не можу назвати "Грозовий перевал" любовним романчиком для романтичних панночок.
  •  
    Ненудна класика 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Скажу чесно, почала читати цю книгу лише тому, що вона потрібна була на літературу в університеті. Сама ж я, хоч і обожнюю читати, зовсім не фанат класики, тим більше любовних романів 19-го століття. Вони завжди здавалися мені нудними, передбачуваними й просто чужими нашому часу. Тож читати я почала з неохотою, аби просто прочитати, ні на що цікаве не сподіваючись.

    Але попри нуднуваті перші 5-7 сторінок (хоча й ці були цікавішими, ніж я сподівалася), я зрозуміла, що втягнулася, мене дійсно зацікавило і так за один вечір я прочитала півкнижки, що для мене в такому жанрі було справжнім нонсенсом. Мені сподобалося, мені дійсно сподобалося.

    Історія в принципі не нова (хоча можливо для того часу й була нова), заборонене кохання між панянкою, якій від народження далося все і байстрюком, походження якого взагалі не відоме. Мої почуття до головних героїв постійно змінювалися протягом книги, жодного з них я не можу назвати цілком позитивним. Можливо, саме тому ця книга так мене зачепила. Тут немає ідеалізованих персонажів, вони реальні з своїми вадами, недоліками, жахливими рисами характеру.

    Кетрін - розбалувана багачка, егоїстка, чинить біль тим, кого любить. Так, вона кохає, по-справжньому кохає Хіткліфа, проте чинить підло, зраджує його і виходить за іншого, тому що він багатий, тому що з ним їй не доведеться відмовлятися від звичного способу життя, жебракувати, бути бідняками.

    Хіткліф - так званий хлопець "без роду, без племені", знайда, якого знайшов і привів в дім батько Кетрін. Зростаючи в домі, де кожен ставився до нього вороже, він закохався найбільш щирим і чистим коханням до єдиної, хто була до нього доброю - Кетрін. Проте коли вона знехтувала ним, його демони взяли над ним верх, він почав мститися, він став багатим, багатшим за чоловіка Кетрін та зруйнував життя усім, хто як він вважав забрав у нього все, що мало б належати йому.

    Хоча обидва персонажі не були хорошими, чинили зло, я симпатизувала і співчувала їм. Це викликало в мене дисонанс, але я не могла відірватися від книги.

    Кінець мені сподобався. Все сталося так, як мало статися. На землях Грозового Перевалу нарешті запанував мир і спокій.

    Отже, неочікувано для мене самої оцінка 10/10.
Купити - Грозовий Перевал
Грозовий Перевал
140 грн
Немає в наявності
 
Інформація про автора
Емілі Бронте
Емілі Бронте

Англійська поетеса, що прославилася своїм єдиним романом - «Грозовий перевал» - Емілі Бронте, сестра не менш знаменитих Шарлотти і Енн Бронте, народилася в графстві Йоркшир в сім'ї священика. Емілі була п'ятою дитиною з шести дітей родини Бронте. Отримала домашню освіту. Особливо близькі родинні і творчі стосунки пов'язували Емілі з молодшою сестрою Енн: будучи зовсім маленькими дітьми, талановиті...

Детальніше

Рецензії Грозовий Перевал

  •  
    Темряви душі 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Роман "Грозовий перевал" Емілі Бронте. Який належить до епохи ранньовікторіанської літератури, ось уже кілька століть розбурхує уяву читачів, дата першої публікації твору - 1847 рік.
    Любов, фатальна пристрасть .. але я б сказала, книга про залежність, тваринну, певною мірою неприємну, а не про любов. Побачити любов в ній можна в років 16-17, коли по суті ти ще не маєш досвіду, і здається, що чим більше емоцій, тим краще, а тут з максималізмом перебір, і після 30-ти книга сприймається інакше. На передній план немов виходить інша проблематика, а саме, виховання дітей. Книга не настільки вражає історією залежності, хворобливої прихильності, скільки тим, як сильно страждають і в кого перетворюються діти, яких в дитинстві не любили, гнобили і мучили.
    У книзі цього багато, кожен дорослий нещасний по-своєму, але у всіх все починається з нещасливого дитинства.
    Розповідь ведеться, від імені няньки, літньої служниці, яка бачила народження всіх наших героїв і бачила, як вони росли та якими людьми стали. Це кілька поколінь двох сімей, що живуть по сусідству - сім'я з садиби Грозовий перевал та іншого маєтку. Визначитися зі своїм ставленням до цієї історії складно, оскільки в романі немає позитивних головних героїв, немає прекрасних і світлих моментів, романтики, яку чекають панянки, беручи в руки класику. Твір суперечливий, він і про кохання, і про почуття, і про помсту, саморуйнування та злобу в душах. Це ті глибини людської душі, над якими можна довго розмірковувати, так що я ніяк не можу назвати "Грозовий перевал" любовним романчиком для романтичних панночок.
  •  
    Ненудна класика 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Скажу чесно, почала читати цю книгу лише тому, що вона потрібна була на літературу в університеті. Сама ж я, хоч і обожнюю читати, зовсім не фанат класики, тим більше любовних романів 19-го століття. Вони завжди здавалися мені нудними, передбачуваними й просто чужими нашому часу. Тож читати я почала з неохотою, аби просто прочитати, ні на що цікаве не сподіваючись.

    Але попри нуднуваті перші 5-7 сторінок (хоча й ці були цікавішими, ніж я сподівалася), я зрозуміла, що втягнулася, мене дійсно зацікавило і так за один вечір я прочитала півкнижки, що для мене в такому жанрі було справжнім нонсенсом. Мені сподобалося, мені дійсно сподобалося.

    Історія в принципі не нова (хоча можливо для того часу й була нова), заборонене кохання між панянкою, якій від народження далося все і байстрюком, походження якого взагалі не відоме. Мої почуття до головних героїв постійно змінювалися протягом книги, жодного з них я не можу назвати цілком позитивним. Можливо, саме тому ця книга так мене зачепила. Тут немає ідеалізованих персонажів, вони реальні з своїми вадами, недоліками, жахливими рисами характеру.

    Кетрін - розбалувана багачка, егоїстка, чинить біль тим, кого любить. Так, вона кохає, по-справжньому кохає Хіткліфа, проте чинить підло, зраджує його і виходить за іншого, тому що він багатий, тому що з ним їй не доведеться відмовлятися від звичного способу життя, жебракувати, бути бідняками.

    Хіткліф - так званий хлопець "без роду, без племені", знайда, якого знайшов і привів в дім батько Кетрін. Зростаючи в домі, де кожен ставився до нього вороже, він закохався найбільш щирим і чистим коханням до єдиної, хто була до нього доброю - Кетрін. Проте коли вона знехтувала ним, його демони взяли над ним верх, він почав мститися, він став багатим, багатшим за чоловіка Кетрін та зруйнував життя усім, хто як він вважав забрав у нього все, що мало б належати йому.

    Хоча обидва персонажі не були хорошими, чинили зло, я симпатизувала і співчувала їм. Це викликало в мене дисонанс, але я не могла відірватися від книги.

    Кінець мені сподобався. Все сталося так, як мало статися. На землях Грозового Перевалу нарешті запанував мир і спокій.

    Отже, неочікувано для мене самої оцінка 10/10.
  •  
    Похмура розповідь про кохання
    Прочитала нещодавно чудову книгу Емілі Бронте "Грозовий перевал". Ну, якщо чесно, наскільки вона чудова, то ще можна посперечатися. Але я раджу її всім і кожному. Це класика жанру, це чудова готична історія про кохання, про ненависть, про відношення між людьми, про те, що якби не було, щоб не трапилось, люди здатні один одного пробачати і лише тільки ті, які дійсно кохають. Спочатку, читаючи, відчуваєш оцей весь негатив, яким пронизана книга від початку і до кінця. Навіть наш головний герой, який орендує помешкання на певний час не може прийти в себе, оговтатись, зрозуміти, як взагалі можливо людям жити стільки років разом і відноситись один до одного ось так похабно. Але уже от скільки років і ця книга здобуває нових і нових читачів. Я обов'язково перечитувати її. Раджу також і вам до прочитання, хто ще не знайомий з цією прекрасною історією. І як уже раніше казала, дуже шкода, що романів у авторки лише один. Я впевнена, скільки б їх не було - ними зачитувались так само, як і "Грозовим перевалом"
  •  
    Вбивча сила кохання
    Одна із сестер Бронте – Шарлотта – написала тільки один роман, зате який! «Грозовий перевал» навічно залишиться взірцем романтичної історії, де немає позитивних персонажів як таких. Історії, де закохані метафорично вбивають одне одного силою свого кохання. Цікаво, що перше видання цього твору побачило світ під вигаданим чоловічим іменем – Елліс Белл. А ще цікавіше те, що тоді книгу розкритикували.

    Незвичний «Грозовий перевал» ще й тим, що в ньому ціла купа оповідачів, і читачеві треба буде запастись терпінням, щоб нарешті почути голоси головних героїв – Гіткліфа і Кетрін. Сироту Гіткліфа привів до свого дому заможний Лінтон, який вже мав двох рідних дітей – Кетрін і Гінді. Хлопці одразу ж незлюбили одне одного, а от з Кетрін у Гіткліфа склались чудові стосунки, які згодом переросли в кохання. Але якесь дуже хворе кохання. Взагалі у цьому романі все якесь хворобливе і неприємне. Але сама книга просто приголомшлива. Рекомендую «Грозовий перевал» усім хто любить класику, але хоче прочитати щось, що не схоже на жоден інший роман.
  •  
    Книга о Любви и Смерти
    Книга в которой неймоверно много страданий и неразделенной любви...Бронте так красочно описала все тяготы и мучения души из-за этой любви, что мало кто может остаться равнодушен.
    Несчастная и нездоровая любовь Хитклиффа и Кэтрин разрушила не одну жизнь окружающих их людей.
    Но в тоже время все произошло не из-за злого умысла, а вполне логично. Ведь у Кэтрин не было в эмоциональном плане никого, кроме её возлюбленного. С самого раннего детства девочка недополучала любви от родных людей. Поэтому она была готова на все ради своей любви, ради своего счастья.
    Автору необычайно удалось в эту тяжёлую книгу вклинить неймоверные описания природы, когда детьми можно побегать по верескам, спрятаться от грозы или покататься на замечательном пони.
    Но все таки временами холод веял со страниц, все-же нелегко читать о человеке, который годами грел под сердцем жажду мести, вынашивал план её осуществления.
    А вот экранизаций этого романа было множество, но им всем далеко до романа. Они не плохи, но факт в том, что эта книга не о романтических отношениях, а о личностям. А фильмы все таки делают уклон именно на любовную линию.
    Книга разрывает на части, заставляет думать.


  •  
    Похмура сторона кохання
    "Грозовий Перевал" - вічна класика. Роман, що покорив тисячі читачів. Неймовірна історія кохання, яку ставлять у приклад. І ті самі почуття, про які говорять "до гробу".
    Так, однозначно, Хіткліф і Кетрін - несамовиті коханці, чиї почуття засуджували усі. Він бідний хлопчина без імені і спадку, вона ж - заможна вередлива панянка, яка отримувала усе, що забажає з дитинства. Однак їх душі споріднені. Вони поєднались ще десь у колосках пшениці у полях, коли вони бігали там дітьми.
    Їхня фатальна пристрасть, яка вела їх крізь усе життя ставиться у приклад як історія неймовірного кохання і одна з найромантичніших історій.
    Та, як на мене, її складно сприймати об’єктивно. Вона сповнена безстримної пристрасті і, навіть, відчайдушної залежності, та вся її похмурість затьмарює саму ніжність слова кохання.
    Та стиль написання, вишукана мова, захоплююча історія - це те, що змушує не спати, і просто сторінками хапати цей роман. Я так, не хотіла, щоб він закінчувався. Так хотілося, щоб покоївка і далі затяла свою чарівну розповідь, а події, що відбувались в Грозовому перевалі, продовжували свій хід.
    Роман "Грозовий перевал" - це класика світової літератури, яку я беззаперечно раджу прочитати кожному. Цей роман витягує кожну струну душі читача і не зможе залишити байдужими нікого. І я впевнена, що повернуся до його сторінок іще не один раз ...
  •  
    Кохання не завжди буває солодким
    Роман "Буремний перевал" почав набувати справжньої популярності тільки після смерті Емілії Бронте. Досить контроверсійна книга, яка у багатьох людей викликала обурення як колись, так і в наш час. Після прочитання, я ще довго була на емоціях.

    Це книга про загадкову історію кохання між містером Хіткліфом, знайдою, якого прихистив у себе батько головної героїні, і Кетрін, яка ,попри своє кохання до хлопця, віддає серце іншому. Роман містить в собі розповідь аж про три покоління, що, на мою думку, є його особливістю. Я одразу ж заглибилась у атмосферу стародавньої Англії. Деякі моменти дуже боляче читати через жорстокість подій, що відбуваються з головними героями, я б сказала подій шокуючих.

    Однією з ключових ідей, є зображення того, як сильно на долю людини може вплинути її нещасливе дитинство. Справді не знаю чи можна назвати хоча б одного героя книги позитивним, але співчуття до кожного з них все одно виникає.

    Дуже шкода, що "Буремний перевал" - єдиний роман, який написала Емілі Бронте.
 
Характеристики Грозовий Перевал
Автор
Емілі Бронте
Видавництво
Фоліо
Серія книг
Бібліотека світової літератури
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
1847
Перекладач
Дарія Радієнко
Кількість сторінок
320
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~135х205 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Газетна
Тираж
800
ISBN
978-966-03-7747-9, 978-966-03-5103-5
Вага
300 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Англії, Австралії та Нової Зеландії
Література за періодами
Література XIX - поч. XX ст. (до 1918 р)
 

Про автора Грозовий Перевал