Гримуля
Паперова книга | Код товару 981894
Yakaboo 4.2/5
Автор
Артур Закордонець
Видавництво
Дім Химер
Мова
Українська
Рік видання
2019
Кількість сторінок
176
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~135х205 мм)
Палітурка
Тверда

Усе про книжку Гримуля

Полюбляєте «жахастики» а-ля Стівен Кінг? Тоді вам не пройти повз «Гримулю»! Цим романом відомий письменник-фантаст Артур Закордонець творить справжню «кінгівську» моторош в нашій сучасній літературі. «Гримуля» — це українське «Воно» навиворіт. Це історія про дітей, але не для дітей. Про дітей та витворених ними монстрів, котрі прориваються крізь свою безмежну наївну уяву до реальності, щоб захищати, оберігати й… нести на вулиці істинний потойбічний жах, народжений із покинутих та забутих іграшок у кімнатах дитсадків.

Характеристики
Автор
Артур Закордонець
Видавництво
Дім Химер
Мова
Українська
Рік видання
2019
Кількість сторінок
176
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~135х205 мм)
Палітурка
Тверда
Рецензії
  •  
    Рекомендую 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книга цікава. Незважаючи на страшну обкладинку, сам роман не такий. Він набагато глибший ніж здається на перший погляд. Ми звикли сприймати все буквально, звикли до насилля і страху, до безкінечної кількості проблем і очікуємо чогось незвичайного, моторошного від цієї книги. Ми не маємо часу думати, мріяти, фантазувати, а от діти ще здатні на це. Діти придумують собі героїв хороших і поганих, красивих і химерних, і все це в їхній уяві поєднується. Поєднуються непоєднувальні речі. Діти з дитсадка придумали Гримулю і повірили в нього. А от дорослим зробити це дуже важко. Роман читається легко, події відбуваються у наш час, у звичайнісінькому дитячому садку. Розкривається багато проблем сімейних які діти сприймають по своєму, згадується тема війни, і стосунки між молоддю, і відносини в колективі. Прочитавши книгу хочеться повернутися у дитинство, у світ мрій і вигадок, де можна було бути собою і повірити в отого Гримулю з яким і цікаво і страшно водночас, але який завжди допомагав. З нетерпінням чекаю продовження.
  •  
    дарма витрачені гроші 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Нікому не рекомендую. Це не жахлива книга, це книга ніяка. Як траву жувати. Чи без солі щось їсти. Кому прийшло в голову порівняти з "Воно" Кінга, сміх та й годі. Можливо якби книгу позиціонувати як дитячу чи підліткову, то ще б було діло. Але це точно не книга для дорослих, і вже точно не ужастик. Найкраще що в "Гримулі" є так це красива обкладинка. Все.
    З поломаних іграшок в дитячому садку збирається такий собі іграшковий монстр. Далі розкидає вазони, поки нікого нема. Приносить загублене котеня. Лякає батька, який полюбляє хильнути. Не зрозуміло, що цим всім хотів сказати автор, що хтів донести не відомо. Що іграшки не ламати? Що дітей в дитячому садочку не лякати? А то прийде злий бабай і всіх настрашить? Бредово звучить, правда? Але іншого смислу я в цій історії не знайшов як не шукав. Претензії на притчевість чи якусь філософію в книзі теж нема натяку.
    Друге. За висока і не виправдана ціна. Картинок всередині немає. За що 175 гривень? За таку ціну повно книг, за які знаєш за що платиш гроші.
    Не рекомендую. Нудно. Ніяк. Дарма витрачені гроші.
Купити - Гримуля
Гримуля
175 грн
Немає в наявності
 

Рецензії Гримуля

  •  
    Рекомендую 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книга цікава. Незважаючи на страшну обкладинку, сам роман не такий. Він набагато глибший ніж здається на перший погляд. Ми звикли сприймати все буквально, звикли до насилля і страху, до безкінечної кількості проблем і очікуємо чогось незвичайного, моторошного від цієї книги. Ми не маємо часу думати, мріяти, фантазувати, а от діти ще здатні на це. Діти придумують собі героїв хороших і поганих, красивих і химерних, і все це в їхній уяві поєднується. Поєднуються непоєднувальні речі. Діти з дитсадка придумали Гримулю і повірили в нього. А от дорослим зробити це дуже важко. Роман читається легко, події відбуваються у наш час, у звичайнісінькому дитячому садку. Розкривається багато проблем сімейних які діти сприймають по своєму, згадується тема війни, і стосунки між молоддю, і відносини в колективі. Прочитавши книгу хочеться повернутися у дитинство, у світ мрій і вигадок, де можна було бути собою і повірити в отого Гримулю з яким і цікаво і страшно водночас, але який завжди допомагав. З нетерпінням чекаю продовження.
  •  
    дарма витрачені гроші 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Нікому не рекомендую. Це не жахлива книга, це книга ніяка. Як траву жувати. Чи без солі щось їсти. Кому прийшло в голову порівняти з "Воно" Кінга, сміх та й годі. Можливо якби книгу позиціонувати як дитячу чи підліткову, то ще б було діло. Але це точно не книга для дорослих, і вже точно не ужастик. Найкраще що в "Гримулі" є так це красива обкладинка. Все.
    З поломаних іграшок в дитячому садку збирається такий собі іграшковий монстр. Далі розкидає вазони, поки нікого нема. Приносить загублене котеня. Лякає батька, який полюбляє хильнути. Не зрозуміло, що цим всім хотів сказати автор, що хтів донести не відомо. Що іграшки не ламати? Що дітей в дитячому садочку не лякати? А то прийде злий бабай і всіх настрашить? Бредово звучить, правда? Але іншого смислу я в цій історії не знайшов як не шукав. Претензії на притчевість чи якусь філософію в книзі теж нема натяку.
    Друге. За висока і не виправдана ціна. Картинок всередині немає. За що 175 гривень? За таку ціну повно книг, за які знаєш за що платиш гроші.
    Не рекомендую. Нудно. Ніяк. Дарма витрачені гроші.
  •  
    Гримуля
    Сравнение с "Оно" Кинга в аннотации - достаточно претенциозный ход. Я "Оно" не читала, и сравнивать не возьмусь. Но вот ужастиком "Гримулю" точно не назову. И дело не в том, что я искушенный читатель, которого сложно напугать (нет). Просто это действительно не ужастик, скорее мрачная сказка.
    Дети в детском садике выдумали монстра из остатков поломанных игрушек. А он взял и ожил. Но испугать он смог только некстати подвернувшуюся директрису, и то больше от неожиданности. Гримуля добрый, он помогает детям когда они нуждаются в помощи. Да, взрослым это непонятно, и они хотят разобраться что к чему, постепенно настраиваясь против странного создания. Но даже тогда Гримуля ни на кого не нападает и вообще ведёт себя как приличное, воспитанное чудище.
    Мне было интересно читать, идея достаточно оригинальная. Порадовало, что события происходят в Украине, некоторые бытовые моменты прям знакомые, да и упоминания "ютуба" и "инстаграма" делают историю более живой и современной. Но я не поняла, в чем был смысл, что хотел донести автор, какая идея скрывалась под красивой оберткой. Для меня эта история стала хорошим развлечением, но не больше. Проходящая книга, которая не заставляет задуматься. Но повторюсь, возможно я просто не смогла её до конца раскусить.
    А ещё кстати оформление просто шикарное: обложка, титулка, нумерация страниц, да и сама бумага очень приятная на ощупь.
  •  
    Добрый ужастик
    В аннотации написано - ужастик. В аннотации написано а-ля Стивен Кинг. Но когда это аннотации оправдывали ожидания...

    Детский садик. Дети на тихом часу выдумывают Гримулю - монстра созданого из поломанных игрушек. Только он совсем не страшный, а наоборот добрый, и помогает детям. Ведь детские проблемы не всегда ерунда, кто-то мечтает о мире в семье, или грустит о пропавшем коте. Родной садик Гримуля тоже защищает.
    Правда балуется он тоже как ребенок: разрисовывает зеркала, опрокидывает вазоны, летает с потоком ветра сопровождая все своим коронным "Гримм".

    Взрослые пытаются найти логическое объяснение странному существу. Наука, космос, компьютерные технологии, но когда все мимо, воспитательница Таня начинает верить вместе со своими детьми.

    А вот дальше начинается странная дичь. Тайная "организация", нелепая любовная линия Тани и Сергея, зачем? А "методы воспитания" в садике приводили меня в ужас (ах вот и заявленный ужастик)

    Концовка - это вообще эпичная и бессмысленная война между Гримулей и директрисой. В предисловии говорилось про важный посыл книги, но я его что-то не уловила.

    3/5
  •  
    Раджу всім, хто пам'ятає себе дитиною
    Беручись до читання нового роману Артура Закордонця "Гримуля", не очікувала чогось "а-ля Кінг", як те анонсував видавець (хоча в тексті роману є згадка про один із творів майстра жаху). Цих двох не можна порівнювати, вони обоє унікальні. Хоча... про "Воно" навиворіт" таки схоже на правду, бо, виявляється, не лише темрява душі може творити та оживляти химерних істот. І є в житті людини такий період, коли зло походить іззовні, а не зсередини, і це - дитинство. Коли бешкети та непослух походять не зі злої волі, а з того, що дитина вихором мчить по світу, щоби пізнати його.
    Роман, як нині модно казати, "зайшов", і якби вночі не треба було ще й спати, то "зайшов" би цілком за одну ніч. Сюжет захоплює з першої сторінки, і вже на третині розумієш глибину контрасту між похмурим світом дорослих і світлим і барвистим дитячим світом. Віра дітей у дива настільки сильна, що зусильна... ні, не рухати гори, а створити когось, кого досі не було, дати йому душу, навчити любити і прагнути.
    Із кожною наступною сторінкою стає все страшніше у світі дорослих і все більше чекаєш на появу в тексті головного героя. Це ж наскільки в тому логічно побудованому та впорядкованому світі має бути похмуро, що світло в нього приносить істота (ні, не монстр), сотворена із поламаних іграшок? А найстрашніше те, що дорослі свідомо і наполегливо готують дітей до входження в той світ, повний обмежень і заборон, де нарешті з'являється поняття "неможливого".
    Попри простоту оповіді (чи завдяки їй) у тексті повно думок, які можна розтягнути на цитати. Цікавим у тих сентенціях є те, що це думки з дитинства. Ось хоча б: "Яка ж це нарада, коли всі горлають водночас? Чи якраз таке й називають нарадою?" Так по-дитячому, без іронії, але з ноткою подиву.
    Дуже втішило у творі те, що не всі дорослі в ньому, вирісши, втратили свою внутрішню дитину, а деякі ще можуть її в собі згадати. А відкритий фінал дає надію як мінімум на другу книгу роману, а взагалі - на те, що іще більше людей зможуть на вечір-другий перейти на сторінки із цинічно-прагматичного дорослого світу і згадати часи, коли для них не існувало неможливих речей.
  •  
    Добра книжка про штучного монстра, що захищав від справжніх монстрів
    Одразу скажу, що сподівання щодо сюжету були типу серіалу "Чи боїшся ти темряви", судячи з обкладинки та анотації. Не справдилися. Книга не страшна, вона добра, більше підійде для дорослих, бо підлітки можуть не зрозуміти. Монстр, що повстав з іграшок, завдяки дитячій уяві, рятує своїх підопічних від справжніх монстрів - дорослих. Хтось пиячить та ображає дружину, хтось викидає улюблене кошеня дівчинки. Ось це - головна думка твору, подумати - хто ж справжній монстр, чудовисько, що дивно виглядає, та добре зсередини, чи люди, що начебто нормальні на перший погляд. Трохи були казуси щодо працівників садочка і дітей, які залишаються самі вдома у 4-5 років. Є, правда, різні батьки, може хтось так пильно і не слідкує, бо в такому дитячому віці малеча не може буди без нагляду. Це книжка про віру у хороше, не дивлячись на те, як погано все в житті, про втечу з реальності, про дорослих, які прислухаються до дітей. Близько сприймуть таку книжку батьки, а от підліткам, думаю, не зайде, бо вони не люблять докопуватися до сенсу.
 
Характеристики Гримуля
Автор
Артур Закордонець
Видавництво
Дім Химер
Мова
Українська
Рік видання
2019
Кількість сторінок
176
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~135х205 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
ISBN
978-617-78420-6-3
Вага
200 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Українська література
Література за періодами
Сучасна література