Книга Гострі предмети

Я довго відкладала прочитання «Гострих предметів» Гілліан Флінн – аж поки не дізналась, що виходить серіал-екранізація з Емі Адамс у головній ролі і не побачила цю приголомшливо красиву і дуже тривожну суперобкладинку. Вже з перших сторінок я зрозуміла, що ми з цією книгою чудово поладнаємо, але поки не підозрювала, наскільки сильно вона мені в результаті сподобається. Мова тут іде про молоду жінку Каміллу, яка працює в Чикаго репортером у не надто популярній газеті.

Шеф відсилає її до рідного містечка на американському півдні, де з перервою у 9 місяців стались вбивства 10-ріних дівчаток. Наша героїня не надто хоче повертатись додому, де не була майже десять років і з яким у неї пов'язані не надто приємні спогади. Тут на неї чекають не тільки привиди минулого, які не дають спокою і зараз, а й мати, якій вона була не дуже цікава, а також молодша на 17 років сестра, яку вона бачила всього двічі. Але вибору у Камілли немає – і вона повертається у своє особисте пекло… «Гострі предмети» - це неймовірний роман, тут вам і трилер, і детектив, і драма. Рекомендую!

"Гострі предмети", популярної нині, не в останню чергу завдяки перенесенню на екран більшості її творів, письменниці Гіліян Флінн - з тих книг, які після їх прочитання, ще дуже довго не виходять з голови, змостивши там кубельце з не вельми радісних думок. За жанром це психологічний детектив, в якому психологізм стоїть на вершині кута. Молоду журналістку редактор її газети відправляє у відрядження до її рідного міста, висвітлювати зникнення десятирічної дівчинки, та дізнатися, чи не пов'язане воно з жорстоким вбивством іншої дитини, скоєним раніше. Камілла - так звуть головну героїню, не надто хоче повертатися до рідної домівки, адже це місце не принесло їй нічого окрім болю та втрат. Старі таємниці будуть витягені з шафи, давні образи нагадають про себе кривавлячими ранами, а сімейні відносини вийдуть на новий рівень неприязні.
"Гострі предмети", передусім історія непростих відносин між батьками та дітьми, ревнощів, дитячих травм, залишаючих відбиток на все життя та здатних ламати долі, багато років потому.
За книгою вже знято однойменний серіал - дивився його відразу після того, як прочитав книгу. Непоганий, але розчарувала зібгана кінцівка, та й найбільш гострі моменти книги згладили. Але дивитися варто, проте спочатку радив би обов'язково прочитати книгу.

Сериал не смотрела, прочитала только книгу.
Если учесть, что это дебютный роман Д.Флинн, то отлично.

Как ни старалась автор запутать читателя разными версиями, убийцу я вычислила, как мне казалось, сразу. Последняя глава, конечно же, как обычно бывает в хороших детективах, вносит свои коррективы. Даже Стивен Кинг написал, что боялся переворачивать последние страницы. Это высшая похвала, по-моему. Его короткий отзыв я прочитала уже после завершения книги, и он не влиял на меня во время чтения.

Поражает бурная фантазия автора о жестокостях, которые творят герои. Теперь интересно узнать больше о авторе, она тоже не любит мыть посуду, как Агата Кристи? Герои вытворяют друг с другом и с собой такое, что никогда бы не пришло мне в голову, что вообще такое можно придумать.

Перевод книги хороший. Откровенных ляпов и странных слов я не заметила.
Это была вторая книга автора, которую я прочитала, «Загублену» читала в оригинале. И если выйдет новая книга, я обязательно ее куплю.
Хорошие детективы всегда интересны.
Не знаю, смотреть ли сериал, потому что после книги «Загублена» сериал очень разочаровал, несмотря на звездный состав актеров.

"Острые предметы" - это первая книга написанная автором Гиллиан Флинн. По сюжету журналистка Камилла Прикер получает задание от редакции провести журналистское расследование. Ей предстоит вернуться в её родной город, который она давно покинула, дабы расследовать убийство двух местных девочек. Усложняется это все тем, что у Камиллы сложные отношения с матерью. Постепенно главная героиня будет понимать, что для того, чтобы провести расследование, ей придется встретиться со всеми своими демонами прошлого.

Неспешный темп, который выбрала автор, постепенно знакомит читателя с жизнью маленького американского городка, где на каждом углу буду всплывать все тайны, которые скрывают обитатели этого уютного, на первый взгляд уголка. Волей-неволей но ты вместе с Камиллой кидаешься в пучину событий и пытаешься разгадать эту запутанную загадку. На первый взгляд, кажется, что это детектив. Но если копнуть глубже, то становится заметнее, что это тонкая, порой жестокая, психологическая драма, которая на первый план выводит семейные отношения между матерью и дочкой. На протяжении всего романа, ты пытаешься узнать не кто совершил убийство, а почему главная героиня Камилла стала такой, какой она есть. Тебе интересно узнать всю психологическую подноготную, которую скрывает её душа. Лично я очень проникся этим персонажем. Было ощущение, что ту боль, которую испытывала она, испытываешь и ты. В романе присутствует особая атмосфера мрачности. Кажется, что все жители этого городка закрыты друг для друга и у каждого присутствует темная сторона души.
Финал всей истории не вызывает какого-то желаемого восторга, ведь если хорошо присмотреться, тебе неоднократно давали на это подсказки.

"Острые предметы"- не выдающийся роман в жанре детектива, но это не отменяет того факта, что это хорошая и глубокая психологическая драма.

Що ж, як було зазначено дещо вище, дана книга є першим твором авторки, котрий я прочитала. Спершу мене просто зацікавив відгук Стівена Кінга позаду книги. "Королі жахів не порадить дурні" - подумала я і придбала книгу. Коли ця книга потрапила мені до рук, ще не було однойменного серіалу чи фільму "Загублена". Ніколи не чула про авторку і твори, котрі протягом останніх 5 років стали бестселерами. Що ж сказати? Про події роману зазначено в попередніх рецензіях, я ж волію розповісти про особистісні переживання. Весь твір читається легко, але напружені події і заплутаність ситуації в цілому дають про себе знати. Останні 80 сторінок просто не відриваючись читала і не могла дозволити собі зупинитись хоч на секунду, боючись втратити щось важливе. Саме з " Гострих предметів" почалось моє знайомство з творчістю Гіліян Флінн, саме цей роман так вражає, що хочеться прочитати інші твори авторки.
Якщо Ви стійкі до гидких вчинків людей і жахливих описів вбивств - ласкаво просимо.
P.S. раджу також звернути увагу на "Загублену" та "Темні Кутки"

"У лісі діти грають в темні ігри." Початок вірша, якого колись я знала напам'ять. "Гострі предмети" - Ґіліан Флінн

Каміллу Прейкер, репортеру з Чикаго, відправляють до її рідного містечка розслідувати вбивство двох дівчаток. Енн Неш та Наталі Кін задушили, а після смерті вирвали усі зуби. Хто міг це робити? А головне навіщо? Можливо з цим пов'язана сім'я Камілли, з якою вона не бачила ось уже вісім років?

Принципі сюжет нормальний. Не скажу, що я посивіла від страху чи взагалі налякана. Та було млосно, неприємно. Але скоріше від самих персонажів і їх дій. Головну героїню я взагалі ледве терпіла. Таку бридку, огидну, аморальну людину я іще не зустрічала ніде. Її чисто американські вирішення проблем мене просто вбивали.

Вбивцю автор замаскувала не надто вправно. Я сподівалась, що хоч тут мене не розчарують. Але ні.

Якщо читати уважно і включити Шерлока, то все стає зрозумілим навіть з анотації. З анотації! Краще взагалі її не читати.

Книга підійде людям, які люблять бридку атмосферу, типічних американців і гидкі вбивства.

Це дебютний твір авторки. І хоч я починала своє знайомство с Гіліян Флінн не з цієї книги, це анітрохи не змінило мого першого враження про письменницю.
В книзі розповідається про репортерку Каміллу Прейкер з Чикаго, яку редактор відправив у її рідне містечко Вінд-Геп зробити репортаж про вбивства, які там нещодавно сталися. Вона їде туди неохоче, тому що спогади про дитинство і юність у неї не дуже приємні. І тут все починається, бо коли Камілла проводить своє власне розслідування, просинаються монстри її минулого.
Як на мене, це книга про родину божевільних. Бо єдина здорова людина в тій сім'ї - Маріан, молодша сестра Камілли - не змогла серед них вижити і померла маленькою. Божевільним я вважаю навіть вітчима Камілли, тому що притомна людина не може спокійно спостерігати за такими стосунками в сім'ї і такою поведінкою і вважати їх нормальними.
Жорстокість підлітків - щось відкусили, десь голку встромили, там кинули на зґвалтування старшокласниками і т.д. - не для слабеньких.
А взагалі - сюжет тримає в напрузі до останнього. І такого фіналу я не очікувала точно.