На роман Марека Краєвського "Голова Мінотавра" я натрапив зовсім випадково, про що не шкодую ні хвилини. Роман прочитано майже за троє діб, що останнім часом трапляється досить рідко. Але він вартий того. Емоції зашкалюють і на думці залишається лише одне: чому все так швидко закінчилося. Отже про все по - порядку. Поділюся враженнями від прочитаного і можливо мій відгук знайде свого читача, який ще вагається чи брати до рук книгу Краєвського чи ні. По -перше - це ретро - детектив, події якого відбуваються на Західній Україні, ну принаймні більшу його частину. Львів, Бреслау та інші місця. Історія розвивається напередодні другої світової війни - у 1937 році. Автор детально змалював історію того часу: одяг, побут. кулінарні уподобання того часу, атмосферу та вчинки героїні роману заслуговують на найвищі оцінки. Роман атмосферний, специфічний. Він наче соковитий фруктовий плід, який надкусив і вже ти не в змозі зупинитися, доки не скуштуєш все до кінця. Краєвський до дрібниць віднісся до написання роману і він може навіть слугувати туристичним довідником того часу. Іноді у мене виникало почуття, що я на якусь мить перенісся у події того часу. По - друге - це головні герої роману. Так, ними виступають працівники поліції - Ебергард Мокк та Едвард Попельський. Це справжні професіонали своєї справи: принципові, чистолюбиві, яку йдуть до кінця заради справи. Автор не робить їх ідеальними. Вони полюбляють випити, добре попоїсти і не гребують знайомством з жіночою половиною, навіть якщо це і повії. Вони справжні і це підкупляє. За утвореним тандемом цікаво спостерігати, тим паче сюжет надає нам таку змогу. Принаймні мені вони запам'ятаються надовго. По - третє - сам сюжет роману. Він стискає як клещі з першої сторінки і не відпускає до останнього речення. Розслідування про невідомого вбивцю- маніяка не дає перехопити подих і ви жадібно ковтаєте сторінку за сторінкою, йдучи до непередбачуваного і драматичного фіналу. В романі, наголошую, є відверті, жорстокі сцени та моторошні описання подій, але від цього він стає ще більш привабливішим. Неочікувані ходи, деталі слідства, непересічні герої - що ще треба для справжнього детективу. На останок хотілося б сказати про стиль і мову роману. Велика шана перекладачам, а особливо Божені Антоняк за переклад історії. Це колоритна українська мова, яка передає всю соковитість і за що ми так полюбляємо нашу рідну мову. Це просто неперевершено. Як висновок - роман "Голова Мінотавра" - чудовий зразок ретро-детективу на всі 100 %. Для мене це дійсно відкриття року. Рекомендую всім шанувальникам детективного жанру і захоплюючої історії, яка не поступається видатним романам класиків детективного жанру.

Обожнюю Львів і завжди читаю книжки, в яких події відбуваються в цьому місті. Тому як я могла оминути "Голову Мінотавра" Марека Краєвського?! І це здається один із найкращих романів на цю тему. Читається так легко і так захопливо, що я не могла відірватися допоки недочитала і не взнала, хто ж цей Мінотавр, який убивав дівчат і так вміло переховувався. Розслідування веде львівський слідчий у парі з комісаром із Польщі. Вони обоє такі яскраві герої, що хотілося б таких знати в реальному житті. Дуже рекомендую любителям гостросюжетної прози!

Я не надто фанатію від детективного жанру, але цю книжку мені порадила подруга, яка читала Марека Краєвського ще років 10 тому, коли його вперше видали в Україні. Вона прочитала всі переклади українською, а коли вийшло оце стильне перевидання - то порадила обов'язково прочитати. За що я їй тепер мега вдячна. Взагалі не очікувала чогось цікавого. А роман так мене захопив, що я опісля ще й відшукала другу книжку із цього Львівського циклу - "Еринії", і теж її прочитала. А оскільки події відбуваються у моєму рідному Львові, то й поготів було цікавезно відшукувати знайомі місця, вулиці чи площі, дізнаватися їхні старі назви тощо. Сюжет інтригуюче збудований, що навіть не хочеться переказувати, аби цим не спотворити його. Але скажу, що до останнього ви ніяк не здогадається про розгадку і про вбивцю. Тут є й моторошні місця, але мені це вже буде дуже цікаво, бо вело до розгадки, але розгадка щоразу змінювалася у своїх варіантах. Краєвський - просто майстер слова і сюжету, також круто все сконструювати і водночас не заплутати читача. Ну і саме видання стилюнюче! Обкладинка, форзаци, розділи - просто фантастика!