Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала
Паперова книга | Код товару 1224909
Yakaboo 4.9/5
Автор
Мірослав Влеклий
Видавництво
Човен
Мова
Українська
Рік видання
2020
Рік першого видання
2019
Перекладач
Олена Шеремет
Кількість сторінок
336
Ілюстрації
Чорно-білі

Усе про книжку Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала

Книга польського репортера та письменника Мірослава Влеклого — жанрово унікальна. З одного боку, автор створив репортаж-реконструкцію подорожі до Радянського Союзу в 1930-х роках Ґарета Джонса — британського репортера, який першим розповів у західних медіях правду про Великий голод в Україні. З іншого боку, ця книга — докладна та драматична біографія Ґарета Джонса, якого за опубліковані тексти про «комуністичний рай» цькували деякі корумповані західні журналісти, а через декілька років він помер за достатньо загадкових обставин.

Характеристики
Автор
Мірослав Влеклий
Видавництво
Човен
Мова
Українська
Рік видання
2020
Рік першого видання
2019
Перекладач
Олена Шеремет
Кількість сторінок
336
Ілюстрації
Чорно-білі
Цитата
Голод практично скрізь. І мільйони вмирають від нього... Терор набув нечуваних масштабів.
Гарет Джонс
Рецензії
  •  
    Важка правда 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    У наш час поява великої кількості історичної літератури сприяє підвищенню зацікавленості українських читачів до власного минулого, до історії нашого народу. Причому о подій, які в історичному план відбулися не так вже і давно: якихось сто років тому. Автор книги польський письменник Мірослав Влеклий описує у своєму дослідженні подорож до України іншого іноземця, журналіста з Великобританії Ґарета Джонса.
    Це саме той журналіст, який відкрив світові страшну правду про події Голодомору в Україні в тридцяті роки минулого століття.
    У таких книгах мене перш за все дивує та приємно вражає те, як написані такі книги. Ти починаєш її читати і відразу забуваєш, що це документальний твір, історична книга. Ми звикли, що подібна література повинна бути нудною та нецікавою, натомість маємо цікаву історичну розвідку, яка читається напрочуд легко.
    У книзі вміщені цікаві історичні фото, а інформація викладена ніби публікація в газеті: просто, цікаво та доступно.
    Цікавий момент, Ґарет Джонс, перебуваючи в Радянському Союзі постійно порівнює життя в комуністичній імперії та своїй Батьківщині, і саме з таких моментів розумієш, з самого початку свого існування ця комуністична структура не мала права на існування, але протрималася понад сімдесят років.
  •  
    Правда іноді вбиває 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    У відгуку можливі спойлери!
    Ґарет Джонс народився 13 серпня 1905 року в учительській сім'ї. З дитинства матір прищеплювала хлопчику любов до країни її молодості-України. Він вже встиг стати відомим журналістом і взяти інтерв'ю в Гітлера, та планує взяти у Сталіна а тепер вирішив відвідати Радянський Союз, адже вся Європа гуділа про його міць і багатство. Та коли він прибуває в Москву, а потім в Донецьку область-то бачить справжній жахливий терор. Люди голодують, працюють понаднормово, процвітають грабунки, жебрацтво. У селян відбирають землі, худобу та врожаї, (розкуркулюють). Про справжню ситуацію газети мовчать, адже містянам заборонено їздити в села.

    Ґарет ще не раз повертається в Союз і сам подорожує по її теренах, бачить та пише в своїх щоденниках про людей, які голодують. На власні очі бачить як утилізують тіла загиблих і заморених, збирає розповіді про те, як люди їдять коріння, листя, полюють на птахів, а місцями справа доходить до канібалізму та вбивств. Ось тільки його статті відмовляються друкувати, і розцінюють їх як наклеп.

    Він мріяв об'їхати весь світ і завжди писати тільки правду. Але ця правда була небезпечною, і нікому не потрібною. Ґарета будо вбито за день до власного 30-ти річчя.

    Документальна книга написана на основі щоденників журналіста, архівних знахідок, а також взяті статті і уривки з інших друкованих джерел про голодомор та історії СРСР. Це страшне минуле, про яке уникають говорити навіть через 80 років. Книга варта уваги і того, щоб про жертв голодомору та режим ми пам'ятали досі, і більше не повторили цього.
Купити - Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала
Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала
300 грн
Немає в наявності
 

Цитата Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала

Голод практично скрізь. І мільйони вмирають від нього... Терор набув нечуваних масштабів.
Гарет Джонс
 

Рецензії Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала

  •  
    Важка правда 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    У наш час поява великої кількості історичної літератури сприяє підвищенню зацікавленості українських читачів до власного минулого, до історії нашого народу. Причому о подій, які в історичному план відбулися не так вже і давно: якихось сто років тому. Автор книги польський письменник Мірослав Влеклий описує у своєму дослідженні подорож до України іншого іноземця, журналіста з Великобританії Ґарета Джонса.
    Це саме той журналіст, який відкрив світові страшну правду про події Голодомору в Україні в тридцяті роки минулого століття.
    У таких книгах мене перш за все дивує та приємно вражає те, як написані такі книги. Ти починаєш її читати і відразу забуваєш, що це документальний твір, історична книга. Ми звикли, що подібна література повинна бути нудною та нецікавою, натомість маємо цікаву історичну розвідку, яка читається напрочуд легко.
    У книзі вміщені цікаві історичні фото, а інформація викладена ніби публікація в газеті: просто, цікаво та доступно.
    Цікавий момент, Ґарет Джонс, перебуваючи в Радянському Союзі постійно порівнює життя в комуністичній імперії та своїй Батьківщині, і саме з таких моментів розумієш, з самого початку свого існування ця комуністична структура не мала права на існування, але протрималася понад сімдесят років.
  •  
    Правда іноді вбиває 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    У відгуку можливі спойлери!
    Ґарет Джонс народився 13 серпня 1905 року в учительській сім'ї. З дитинства матір прищеплювала хлопчику любов до країни її молодості-України. Він вже встиг стати відомим журналістом і взяти інтерв'ю в Гітлера, та планує взяти у Сталіна а тепер вирішив відвідати Радянський Союз, адже вся Європа гуділа про його міць і багатство. Та коли він прибуває в Москву, а потім в Донецьку область-то бачить справжній жахливий терор. Люди голодують, працюють понаднормово, процвітають грабунки, жебрацтво. У селян відбирають землі, худобу та врожаї, (розкуркулюють). Про справжню ситуацію газети мовчать, адже містянам заборонено їздити в села.

    Ґарет ще не раз повертається в Союз і сам подорожує по її теренах, бачить та пише в своїх щоденниках про людей, які голодують. На власні очі бачить як утилізують тіла загиблих і заморених, збирає розповіді про те, як люди їдять коріння, листя, полюють на птахів, а місцями справа доходить до канібалізму та вбивств. Ось тільки його статті відмовляються друкувати, і розцінюють їх як наклеп.

    Він мріяв об'їхати весь світ і завжди писати тільки правду. Але ця правда була небезпечною, і нікому не потрібною. Ґарета будо вбито за день до власного 30-ти річчя.

    Документальна книга написана на основі щоденників журналіста, архівних знахідок, а також взяті статті і уривки з інших друкованих джерел про голодомор та історії СРСР. Це страшне минуле, про яке уникають говорити навіть через 80 років. Книга варта уваги і того, щоб про жертв голодомору та режим ми пам'ятали досі, і більше не повторили цього.
  •  
    Нічого не змінилось 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Чудова книга!
    Дуже багато фактів зі світової історії,які на перевантажують зміст. Просто дивуєшся,наскільки все пов’язано одне з одним.
    Автор не просто викладає голі факти,а вміло підводить читача до основної проблеми книги. До того ж знайомить нас с самим Ґаретом Джонсом,розповідаючи про його життя. Це дає змогу відчути людину,зрозуміти його погляди,почуття. Неупереджена розповідь про людину,яку зжерла радянська машина. За правду,звісно ж! Так вже склалось,що це було головним гріхом багатьох людей.
    Але...
    На жаль в нашому світі з тих часі нічого не змінилось. Читаючи про те,як автор книги хотів поговорити з людьми про Голодомор,а вони йому відмовляли,мене обурював сам факт того,що вони досі ніби налякані. Вчительці директор школи забороняє збирати про це свідчення? Чому?? Що за «совок» в людських головах? Люди викликають поліцію лише тому,що людина з‘явилась в їх селі.
    Ми досі боїмось знати правду,досі боїмось говорити правду,навіть відчувати себе в цій правді.
    Обов‘язково до прочитання!
  •  
    Він справді намагався донести правду впливовим людям, які могли врятувати мільйони невинних... 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Молодий валлійський репортер з дитинства був закоханий у розповіді мами про чудовий край і привітних людей. Його мамі замолоду пощастило вчителювати при заможній сім'ї англійців, які поруч з тогочасною Юзівкою, а нині Донецьком, мали дозвіл на розвідування корисних копалин і зведення заводу. Його батько був директором школи і саме про нього на їхньому будинку сповіщає меморіальна дошка.
    А самому Ґарету Джонсу судилося загинути за загадкових обставин, коли його журналістська кар'єра лише набирала обертів.
    Він знав 5 мов, у тому числі вільно володів російською. Він здійснив кілька небезпечних мандрівок по усьому світу. У тому числі був єдиним репортером, який насмілився відверто заявляти, писати статті в різні відомі газети Британії та США про страшний голод на Північному Кавказі та в Україні. У час, коли в Радянському Союзі була категорична заборона діяльності закордонних журналістів, і навіть власним громадянам уряд заборонив виїжджати в села, Ґарет Джонс отримав безкоштовну візу та рекомендаційні листи від колишнього британського прем'єрміністра. Це дало йому змогу здійснити самостійну мандрівку потягом третього класу з жорсткими лавками, вийти на непримітній станції за Харковом і пройти пішки через кільканадцять сіл і колгоспів, щоб на власні очі пересвідчитися у страшному голоді, голодоморі, що спіткав наш народ. Так, він не бачив усього. Проте він був готовий говорити з усіма, хто не боявся сказати. Він записував у свій блокнот усе, що йому вдалося побачити. Страшні історії... І він справді намагався донести правду впливовим людям, які могли врятувати мільйони невинних...
    Книга далася мені складно. 300 сторінок читала тиждень. Багато імен, подій. Книга не художня, репортерська. Не чекайте від неї зв'язної оповіді з пригодами, яскравими описами, висновками. Тут не тільки про голодомор, а саме ця частина книги мене цікавила передовсім. Тут про всю професійну діяльність Ґарета Джонса. Було чимало цікавих моментів, але були й відверто нудні (для мене - так, це упереджена тільки моя думка). Багато історичних постатей, мені було цікаво про Гітлера і його вміння запалювати авдиторію. Ще сподобалася гіпотеза про "Колгосп тварин" Орвелла, тим більше, що читала його влітку.
    Такі книги нам потрібні. Такі й інші про болючі сторінки нашої спільної історії. Про травматичний досвід треба знати, треба його проговорювати і осмислювати, треба робити висновки, треба говорити з дітьми. З сином почали трохи говорити про цю трагедію торік (у його тоді неповні 8) у таку ж листопадову пору. Тоді ж з якихось архівних джерел дізналися, що й наша родина заплатила в 1933-34 роках страшну данину дитячими життями братів моєї бабусі, про яких вона або ніколи й не дізналася, або нам не казала...
  •  
    Приклад мужності та чесності 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    З однієї сторони з кожним роком тема Голодомору стає все більше і більше актуальною та висвітленою, з іншої - багато аспектів цієї трагедії ще мало показані. Один з них це - погляд західного світу на ці події. Автор дуже детально зображує не лише біографію Джонса, але і його систему цінностей, те як людина демократичних поглядів сприймає жахаючу радянську машину тоталітаризму. Дуже вартісно побачити контраст між цивілізованим світом і дикунським Радянським Союзом, де на кожному кроці - брехня, зневага до особистості та злидні.
    Голод в Україні виявився головною темою в професійній діяльності Ґарета Джонса. Щоб побачити на власні очі це жахіття і потрапити в українські села йому довелось здолати чимало труднощів. Джонс не лише високопрофесійний журналіст, але й людина надзвичайно високих моральних якостей. Можливо, якби таких особистостей, як він, як Орвелл, як Черчилль, котрі бачили наскрізь суть тоталітаризму і загрозу, яку він несе людству було більше, то ХХ століття б не стало таким кривавим.
  •  
    А що Ви знаєте про голод?
    А що Ви знаєте про голод? А чи Ви коли-небудь відчували такий голод, що хочеться з'їсти власну сім'ю? - Ні?! А от людям доводилося через таке проходити. Великі та страшні події нашої нації під час Голодомору - ось коли відбувалося те, від чого бігають мурашки.
    Мірослав Влеклий польський репортер та письменник, автор книги "Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала" - провів нас шляхом британського репортера Ґарета Джонса, якому вперше вдалося розповісти про реалії Радянського Союзу в 1930-х роках. Ґарет Джонс був першим кому вдалося на власні очі побачити Великий голод України. Він став тим, хто не побоявся відкрити людству очі на Правду і він був тим хто помер за велику Правду.
    Такі люди рідкість, але такі люди в наших серцях назавжди.

  •  
    Голод - то страшно...таке не забути і не пробачити!
    Книга-репортаж від журналіста Гарета Джонса.
    Книга, яка не залишить нікого байдужим і осторонь... Найбільша загадка ще під час правління Сталіна. Твір, який розкриває болючу правду про страшну трагедію далеких 30-х років. Дослідження, яке проливає світло на таємницю геноциду українського народу...страшні слова,які до сих пір живуть болючою раною у житті кожного справжнього українця... Голодомор 1932-1933 рр.
    Болюча рана, яка пульсує, тому що страшно, болісно,тяжко і незрозуміло.
    Не пробачимо, не забудемо!..
    Гарет Джонс - людина, яка єдиною з журналістів побачила на власні очі ті жахи, про які замовчувалося під час Сталінського режиму. Жахи, які просто не передати словами.
    Екранізація даної книги не така життєва і не затягує, чесно кажучи. Але це суто моя точка зору і мій відгук.
    Рекомендую до прочитання кожному! Щоб пам`ятати, не забувати і ніколи більше не повторювати таких страшних помилок. Тому що такі жахливі дні просто не потрібно повторювати.
    Пам`ятаємо і не забуваємо, тому що один непевний крок може привести до непоправних дій і наслідків.
 
Характеристики Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала
Автор
Мірослав Влеклий
Видавництво
Човен
Мова
Українська
Рік видання
2020
Рік першого видання
2019
Перекладач
Олена Шеремет
Кількість сторінок
336
Ілюстрації
Чорно-білі
Формат
145х200 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
1000
ISBN
978-617-95022-0-0
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Польщі
Література за періодами
Сучасна література