Книжка дуже насичена. Тут і життя Кларисси, що руйнується, і полювання італійського слідчого на Лектера, і перекручена помста Вергера, і таємниці його сім'ї, і розкриття особистості самого Ганнібала, його минуле пояснює, чому він той, хто він є, і багато чого ще. Ганнібал починає здаватися не такою вже й негативною людиною, він начебто "санітар лісу". Вперше можна побачити чудові картини з його дитинства, які він дбайливо зберігає у пам'яті. Його спогади поділяються на гарні та жахливі. Тут читач і дізнається причину, через яку Лектер має таку жахливу пристрасть до людського м'яса, а також відкриваються деякі моменти настільки цинічного, злого, а часом і іронічного ставлення Ганнібала до релігії та Бога. Загалом книга досить цікава, для тих, хто любить детективи та трилери в одному флаконі. Кінець книги мене дуже і дуже здивував. Чесно? Неочікувано. Шокуюче. Те, що залишило мене в розгубленості. Як це можливо?! Чи це було триваючим гіпнозом або власний вибором? Напевно останнє, оскільки розкриття маніяка Буффало Білла мало піднести її на вершину службових сходів, однак воно навпаки поховало її кар'єру.

Я прочитала всі 3 частини ще швидше. Дуже засмутило те, що не перевидали четверту частину, а читати на російській в електронній версії вже не те.. так і не дочитала, але менше з тим. Особисто я в захваті від цієї серії книг) Томас Гарріс дуже вміло пише, настільки, що проживаєш всі ті емоції і не в силах відірватись від книг, і взагалі від серії. Мені дуже імпонує персонаж Кларіс, така витримка в неї. І настільки точно передані її почуття, на жаль, у фільмі (на мою думку) і близько не передали тих емоцій. Тим, хто любить трилери однозначно рекомендую прочитати. Тим, хто боїться чи бридиться всяких деталей, то краще пройти мимо. А я ще матиму надію, що колись перевидадуть четверту частину із цього циклу.

Насправді, важко писати відгуки на такі книги, тому що все що я можу від себе сказати– візьміть і прочитайте її і я буду впевнена, що не більше як одній людині із сотні книга не сподобається. А тепер по порядку. Я не читала першу частину трилогії "Червоний дракон", відразу почала із "Мовчання ягнят" і продовжила частиною "Ганнібал". І це не зіграло абсолютно ніякої ролі, тому якщо ви захочете прочитати лише якусь одну частину, вона буде для вас самостійною книгою. Також, окремо хочу виділити другу главу "Флоренція" за велику порцію італійської грації та натхнення, яким було оповите все написане. І загалом, дуже майстерно описані всі персонажі, особливо Ганнібала Лектера, його думки ставали ніби моїми і проникали десь за межі звичайного розуміння; змушували відчувати. Важко було читати книгу, як просто книгу. Весь текст, всі діалоги відгукувались і складали цілісну картину, як при перегляді фільму. Події викликали справжні, живі емоції. Я не можу зібрати докупи все, що відчуваю після прочитаного. Але "Ганнібал" точно увійшов у мій топ книг і я впевнена, що читатиму цю книгу ще не раз. До речі, такий неймовірний фінал історії ви наврядчи ще зустрінете. І наприкінці книги не лишається жодних запитань до автора, щодо героїв чи подій. Отже, 10/10 Раджу до прочитання.