Г'юстоне, у нас проблеми
Паперова книга | Код товару 1225964
Yakaboo 4/5
Автор
Катажина Грохоля
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Мова
Українська
Рік видання
2020
Перекладач
Наталка Сняданко
Кількість сторінок
744
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
130х205 мм

Усе про книжку Г'юстоне, у нас проблеми

«Г'юстоне, у нас проблеми» — захопливий і веселий роман Катажини Ґрохолі — відомої польської письменниці, авторки багатьох книжок-бестселерів, яку так люблять читачі у всьому світі за її неповторний стиль та тонкий гумор.

Життя Єремії годі назвати щасливим та успішним. Щогодини з ним трапляється якась халепа. Він у свої тридцять два роки — невдаха, безробітний кінооператор, який розійшовся з коханою, проте досі щодня думає про неї. Мати ненав’язливо, проте постійно втручається у синове життя, а ще материн собака люто його ненавидить. Проблеми — немов кадри у кінострічці, та змінити сценарій свого життя Єремія зможе лише сам.

Дотепні пригоди, трохи іронії та кумедних жартів, безліч життєвих ситуацій, коли уже не зрозуміло, чи то сумувати, чи то реготати — із цією книжкою нудно точно не буде.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Катажина Грохоля
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Мова
Українська
Рік видання
2020
Перекладач
Наталка Сняданко
Кількість сторінок
744
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
130х205 мм
Рецензії
  •  
    Гей, у вас проблема. 75% користувачів вважають цей відгук корисним
    Передбачалося, що це мало бути смішно, але ніт. Мені взагалі було не до сміху, коли я страдально дочитувала цей кірпічік. Бо розтягнути сексизм, токсичність, страдашкі й постійне ниття на овер 700 сторінок - це ще потрібно постаратися. І Катажина Грохоля таки постаралася. Мені ще жодного разу не траплялися романи, які б так дратували. Було заявлено про неповторний стиль, тонкий гумор, дотепні пригоди і жарти... ДЕ? Люди, ДЕ ви це все познаходили?
    Це мій перший досвід знайомства з сучасною польською літературою. І, як виявилося, розпочати наше знайомство саме з цієї книжки - не було моїм кращим вибором. На жаль. Авторка створила максимально гіперболізований образ 32-річного мужлана-мудака, потребуючого дорослішання. Він у неї вийшов неймовірно карикатурним, однобоким і поверхневим, та ще й безглуздо прописаним. Тому досить нудно було спостерігати за його розвитком і потоком думок, супроводжуючий цей розвиток. То "з цією книжкою точно нудно не буде"? А було, було ще й як. А смішно було лише від того, що для написання цього роману, авторка ще й зі своїми друзями-чоловіками консультувалася, щоб герой її книги вийшов максимально реальним.
    Єдиний плюс цієї книги - це обрана тематика (на що я, власне, і повелася) і напівплюс - це описи птахів.
  •  
    "Щоденник Бріджит Джонс". Чоловіча версія 80% користувачів вважають цей відгук корисним
    Безробітний кінооператор Єремія не належить до тих чоловіків, які можуть викликати симпатію з першого погляду. На початку він постає як махровий сексист з обмеженим світоглядом, зате необмеженим інфантилізмом. В усіх його бідах винні "баби", але при цьому він досі возить прати свої речі до мами. Остання, до речі, намагається контролювати кожен крок Єремії, а материн собака взагалі люто його ненавидить. Кар'єра в кіноіндустрії завершилась гучним скандалом, а колишня дівчина виявилась не тою, ким була насправді. Та ще й сусідка знизу постійно стукає шваброю в стелю й поливає помиями. Одне слово, не життя, а повний капець.
    Тепер Єремія "підробляє" ремонтом телевізорів, а також постійно ниє і скаржиться. З одного боку, це дуже смішно читати (всі ми трохи Єремія), а, з іншого - сумно, бо розумієш, що він став таким не на порожньому місці. Поступово виявляється, що за маскою брутального персонажа ховається маленький ображений хлопчик, дитячі травми якого не дозволяють йому подорослішати.
    За настроєм ця книга нагадала мені "Щоденник Бріджит Джонс": добрий гумор, іронія, проблеми, які намагаються розв'язати персонажі. Однак все ж Бріджит Джонс майже не розвивається, вона продовжує радісно наступати на одні й ті самі граблі (мені б стільки позитиву й оптимізму!), тоді як Єремія проходить тривалий час від усвідомлення психологічної травми до видужання.
Купити - Г'юстоне, у нас проблеми
Г'юстоне, у нас проблеми

Звичайна ціна: 280 грн

Спеціальна ціна: 168 грн

Немає в наявності
 

Рецензії Г'юстоне, у нас проблеми

  •  
    Гей, у вас проблема. 75% користувачів вважають цей відгук корисним
    Передбачалося, що це мало бути смішно, але ніт. Мені взагалі було не до сміху, коли я страдально дочитувала цей кірпічік. Бо розтягнути сексизм, токсичність, страдашкі й постійне ниття на овер 700 сторінок - це ще потрібно постаратися. І Катажина Грохоля таки постаралася. Мені ще жодного разу не траплялися романи, які б так дратували. Було заявлено про неповторний стиль, тонкий гумор, дотепні пригоди і жарти... ДЕ? Люди, ДЕ ви це все познаходили?
    Це мій перший досвід знайомства з сучасною польською літературою. І, як виявилося, розпочати наше знайомство саме з цієї книжки - не було моїм кращим вибором. На жаль. Авторка створила максимально гіперболізований образ 32-річного мужлана-мудака, потребуючого дорослішання. Він у неї вийшов неймовірно карикатурним, однобоким і поверхневим, та ще й безглуздо прописаним. Тому досить нудно було спостерігати за його розвитком і потоком думок, супроводжуючий цей розвиток. То "з цією книжкою точно нудно не буде"? А було, було ще й як. А смішно було лише від того, що для написання цього роману, авторка ще й зі своїми друзями-чоловіками консультувалася, щоб герой її книги вийшов максимально реальним.
    Єдиний плюс цієї книги - це обрана тематика (на що я, власне, і повелася) і напівплюс - це описи птахів.
  •  
    "Щоденник Бріджит Джонс". Чоловіча версія 80% користувачів вважають цей відгук корисним
    Безробітний кінооператор Єремія не належить до тих чоловіків, які можуть викликати симпатію з першого погляду. На початку він постає як махровий сексист з обмеженим світоглядом, зате необмеженим інфантилізмом. В усіх його бідах винні "баби", але при цьому він досі возить прати свої речі до мами. Остання, до речі, намагається контролювати кожен крок Єремії, а материн собака взагалі люто його ненавидить. Кар'єра в кіноіндустрії завершилась гучним скандалом, а колишня дівчина виявилась не тою, ким була насправді. Та ще й сусідка знизу постійно стукає шваброю в стелю й поливає помиями. Одне слово, не життя, а повний капець.
    Тепер Єремія "підробляє" ремонтом телевізорів, а також постійно ниє і скаржиться. З одного боку, це дуже смішно читати (всі ми трохи Єремія), а, з іншого - сумно, бо розумієш, що він став таким не на порожньому місці. Поступово виявляється, що за маскою брутального персонажа ховається маленький ображений хлопчик, дитячі травми якого не дозволяють йому подорослішати.
    За настроєм ця книга нагадала мені "Щоденник Бріджит Джонс": добрий гумор, іронія, проблеми, які намагаються розв'язати персонажі. Однак все ж Бріджит Джонс майже не розвивається, вона продовжує радісно наступати на одні й ті самі граблі (мені б стільки позитиву й оптимізму!), тоді як Єремія проходить тривалий час від усвідомлення психологічної травми до видужання.
  •  
    Все набагато складніше, ніж здавалося 75% користувачів вважають цей відгук корисним
    Направду книга такий собі хамелеон. Спочатку тобі здається, що це буде щось легке, подекуди поверхневе, читання. Адже головний герой, бідося, ледь не з першої сторінки починає "крити" все жіноцтво на чому світ стоїть :) Хм, думаю собі, що ж тобі поробили таке, що ти такий злий? Окрім того, чому я й назвала його бідосею, герою катастрофічно не щастить - що в роботі, що в особистому житті, та й в сусідстві. Другий мій "хм". Бо ж так просто не буває, пра? І от, сторінка за сторінкою, перед нами розгортаються події, які або опосередковано нам все пояснять, або й напряму. І часто читач швидше розбереться в чому справа, ніж то дійде до героя (що трішки може дратувати). Хоча, може в реальності ми всі б заперечували те, що зможе зрушити наш баланс?
    І ось тут і настає ця глибина. Чому Єремія там де він є? Що сталося у його минулому, що він так майстерно намагається забути?
    Й не подумайте, що книга завантажить. Навпаки - у книзі багато гумору та світлих подій.

    Що важливо - книга читається легко та захопливо. Але, звісно ж, вона не універсальна. Мені вдалося відпочити з книгою, порефлексувати і нарешті побороти свого нечитуна :)
  •  
    Не раджу цю книгу 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Це, здається, перша книжка польської авторки, яку я прочитала. З одного боку, я радію, що відкрила для себе нову країну (в читацькому сенсу). З іншого боку, не можу сказати, що цей роман мене якось особливо вразив, сподобався мені і залишив позитивні емоції. Книжка розповідає історію невдахи на ім’я Єремія. Йому 32 рочки і його життя якось непомітно зайшло в глухий кут. З дівчиною вони розійшлись, роботи в нього немає, стосунки з мамою на рівні «все складно», купа проблем, які треба вирішувати. Що робить Єремія? Правильно, нічого. Пливе за течією, чекає у моря погоди, сподівається, що воно все саме якось вирішиться. Іноді, читаючи текст, мені здавалося, що авторка просто ненавидить усіх представників чоловічої статі. При цьому, присвята книжки брату письменниці виглядає трішки дивно. Єремія несе у собі купу гендерних стереотипів (авторка наче як хоче ці стереотипи висміяти, але вийшло, наче всі чоловіки переконані женоненависники, не особливо обтяжені інтелектом). Загалом, образ Єремії побудовано таким чином, що всі чоловіки здаються нездарами, безхарактерними, безхребетними невдахами. Негарно вийшло, загалом. Яка думка мені сподобалась – люди банально не вміють говорити про те, що вони думають і відчувають. Просто сказати, словами, ротом. Але для багатьох це дуже складно. І це є причиною купи проблем. Єремія наш егоїст, не вміє розуміти і відчувати інших, з дівчиною розлучається, бо щось там собі надумав, з мамою стосунки не може налагодити, бо все своє життя плекає в собі дріб’язкові образи. Кінець мене взагалі розчарував. Абсолютно неправдоподібно Єремія в один момент змінюється, стає адекватною і нормальною людиною. Не вірю!
  •  
    Зачем я это читала? 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Об этой книге я просто мечтала. Все эти восторженные отзывы о том, какая она смешная и сравнение с "Бриджит Джонс"...
    На самом деле книга оказалась скучной и мало приятной.

    Персонажи до абсурда плоские. А главный герой, Еремия - отвратительный, мелочный, инфантильный сексист.
    И весь роман сводится к его нытью о том, как жизнь не справедлива, как достала мама (а ещё больше её собака), как недооценен он сам и его талант. Ах, забыла самое главное - бабы. Они так или иначе находят способ испортить ему жизнь.

    Одна за одной с Еремией случаются "проблемы". То есть он просто по глупости влипает в неприятные ситуации.
    И как ни странно, даже палец о палец не ударяет чтобы их разрешить.

    Все 700+ страниц герой жалуется и изощрённо уходит от малейшей ответственности.

    А в конце, как по взмаху волшебной палочки, жизнь парня налаживается. Он становится чудо-сыном, находит работу и даже девушка возвращается .

    В общем главный герой вызывает только злость и брезгливость, как впрочем и все мужские персонажи в этой книге. Все это жуть как похоже на пошлый анекдот. Древний, затасканный и уже не смешной.
    Грустно думать о том, что кто-то считает мужчин такими. И даже страшно предположить, что они на самом деле такими являются.

    Единственное, про что мне понравилось читать - это птицы. Они в этой книге оказались самыми приятными и живыми персонажами.
  •  
    Г'юстоне, у нас проблеми 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Зараз стільки відгуків на цю книгу - її називають чоловічим варіантом історії про Бріджит Джонс, таким собі легким, веселим чтивом на літо. Однак вона не така проста, як здається спочатку. Головному герою останнім часом катастрофічно не щастить. Може, це почалося ще від дня його хрестин, коли через помилку п'яного хрещеного його назвали Єремія Марія? Через гучний скандал він змушений відмовитися від улюбленої роботи в сфері кіно і перебиватися халтурою у вигляді ремонту телевізорів. Через причини, які він не хоче називати, вони з коханою дівчиною не разом. Ображений на всіх жінок, він видає такі цікаві думки... "Варто відповісти жінці на одне питання, як воно миттєво випускає бруньки і множиться у геометричній прогресії. А коли, а чому не сьогодні, а навіщо завтра? Такого не буває з чоловіками. Завтра - то завтра. Колись - це колись". "Якщо жінка ні за що не переживає, це означає, що вона померла". Але окрім гумору тут будуть і серйозні теми - про стосунки з батьками, про дружбу і зраду, про віру. "Це ще не кінець, бо тобі це болить. А коли болить, то ти можеш поранити ще когось". "Жінка мусить завжди все виправдати. Не може змиритися з тим, що є так, як є. І часом людина мусить збрехати. А жінка повинна знати, що іншого виходу просто не було, і додати до цього всього ідеологію. Якщо не було вибору, немає і провини". Чудова книжка, читається легко, не дивлячись на чималий об'єм.
  •  
    Г'юстоне? 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Фанатію від книг Катажини Грохолі. Перечитую завжди, коли маю поганий настрій або хочеться легкості. А фільм "Nigdy w życiu" за мотивами однойменної книги, є моїм улюбленим. Тож книгу "Г'юстоне, у нас проблеми" я купила відразу, як тільки вона появилась у продажу. Скажу відразу - трохи розчарувалась. Найперше, не сподобався переклад. Не розумію тих перекладачів, що намагаються слідувати останній редакції правопису, але не всеціло, а лише в окремих правилах, які їм більше до душі, або більше в тренді. Якщо в книзі постійно використовується слово "проєкт", то так само потрібно було використовувати і фемінітиви, і інші правила сучасного правопису. Або ж вести іншу лінію і дотримуватись правил скрипниківки. Або ж використовувати правила правопису, який діяв до всіх цих скандальних нововведень 2019 року. Хоча, це може бути і помилка редактора. Але і редактор, і перекладач претендують на популярність, тим то і дивно, що книга не є такою, якою б мала бути - досконалою. Щодо сюжету, то він западає в душу, але те, що помістилось на 700 ст. могло б вкластись і в 300ст. Грохоля в подячних словах акцентує на тому, що намагалась показати чоловічу сторону, але направду деякі вчинки і слова Єремії є надто "жіночими". Надто затягнута історія, яка не захопила мене так, як попередні книги Грохолі. Але все вирішило одне речення в цій книзі, через що я їй ставлю тверду 4-ку. Так буває, що одна фраза цілком може змінити враження від книги і згладити гострі кути.
  •  
    Легка історія у відпустку 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Мені сказали: “Це чоловічий варіант Бріджит Джонс” і я скептично притисла губи, бо зі спроб жінок проникнути у чоловічу психологію, зазвичай, нічого путнього не виходить, як і чоловіків у жіночу власне.

    Але! Певно у авторки був цілий штат чоловіків-консультантів, бо вийшло напрочуд правдиво і життєво.

    Це легка і невимушена історія для відпустки. Головний герой Єремія - чоловік 30 з гаком років, проходить чорну полосу свого життя. Ну як проходить, терпляче чекає поки вона сама пройде, бо “не ми такі, життя таке”. Так от - кохана дівчина Марта йому зрадила і він її вигнав, з улюбленої роботи кінооператора вигнали його, після не надто красивої історії, мама постійно полоще мізки, а її пес Єремію просто таки ненавидить, взаємно.

    Більшість часу Єремія проводить у хаотичних спробах заробити грошей, ремонтуючи побутову техніку, знайти нову дівчину (бо такий скарб пропадає без догляду) і забути Марту (безуспішно, хоча герой і переконаний в зворотному). Спостерігати за цими метаннями досить кумедно, цікаво і весело. Чого лише варта історія з бабкою та сокирою. А ще Єремія вважає себе справді досвідченим пікапером і залюбки ділиться своїм досвідом з читачем, щоправда, він суттєво так розбігається з реальністю і більшість таких полювань закінчується згадуванням про те, як з Мартою було добре і висновком - прекрасно, що це стерво більше не зі мною. І взагалі всі баби - стерви.
    На захист Єремія варто сказати, що він дійсно талановитий, любить свою роботу і не полишає надії повернутись в професію. Хоча всьому заважає його інфантильність, нерішучість і розхлябаність.

    Десь після середини, коли читача вже трохи починає втомлювати метання головного героя, життя вирішує записати його на курси прискореного дорослішання і копнути по кількох болючих місцях.

    Авторка дуже класно показує трансформацію героя. Вона не виникає в один момент, а відбувається плавно, від ситуації до ситуації і крізь нового Єремію періодично вигулькує старий, але трансформації все одно вже добре видно.

    Раджу брати книжку у відпустку, якщо вам не шкода місця у валізі для 700-сторінкової цеглинки.
  •  
    Можна перекласти ще кілька книг цієї авторки? 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Якщо світ надсилає вам сигнал, що у вас якісь проблеми, то знайте – вам точно потрібен Г’юстон! Гарантую одне – відірватись неможливо!! В цієї авторки така неймовірна здатність писати з гумором, що не встоїть жоден читач. І знаєте чому? Бо Єремія так схожий на кожного з нас своїми буденними проблемами, стосунками з матір’ю, сусідами і навіть думками. А Варшава здається такою схожою на наші міста своїми районами, будинками і парками.
    Єремія – це замислений чоловік, який на диво мало помічає. Для читачок це унікальний шанс буквально «залізти» в чоловічу голову і прожити в ній 700 сторінок, а заодно згадати все, що відбувалось в його житті. Пройти разом історію від вибору батьками його імені і до моменту скандалу і втрати улюбленої роботи оператора кіно. Повірте, там будуть і добрі друзі, і вечори з пивом, і пошуки песика, і старенькі бабці, яких треба навчити користуватися телевізором. Та потім, за всією іронією почне відкриватися істинний сенс книги і значення її назви.
    І ще напишу про Аліну – попри все, спробуйте зрозуміти цю дівчину, бо Єремія здається, так і не зміг.
  •  
    Хороша історія 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Якщо ви шукаєте, що б такого цікавого почитати ввечері за чашкою теплого чаю, то ця книга якраз підійде. Вона доволі цікава і легко читається. Не зважаючи на те, що за розміром вона велика, її можна швидко прочитати, оскільки після кожної нової глави хочеться прочитати іншу.

    Єремія - це звичайний хлопець, у якого не надто солодке життя. Він має багато проблем і справ, які поступово вирішує. Він підтримує зв'язки з багатьма людьми і намагається зробити все якнайкраще.
    Але це не завжди йому вдається.

    Чим мені найбільше подобається ця книга, так це тим, що вона написана з гумором. Навіть якщо головний герой потрапить у якусь халепу, авторка можна сказати "розрядить обстановку" якимось доречним словом чи реченням.

    Думаю, ця книга сподобається як дорослим, так і підліткам.
  •  
    Смішно й сумно
    У свої тридцять два роки Єремія - абсолютний бідося. З коханою дівчиною розійшовся; втратив роботу оператора і тепер ремонтує телевізори/проводить кабелі/налаштовує техніку; мама вчить життю без упину, а її собака готовий вчепитися Єремії в горлянку…
    Життя не цукор! Ілюзій в головного героя немає, все навколо - паскудство; людям не можна вірити (окрім декількох друзів), а бабам особливо; якщо полюбиш - твою довіру зрадять… Стандартний набір.
    Цей товстунець - подорож до того, як Єремія набув ці погляди та що із ним сталось. Це перед подорож до нових усвідомлень та зміненого життя (чи на краще?..). Це історія про дорослішання, яке можливо і в 32, і про біль, яке воно несе. Втім, несе й збагачення.
    Інколи хотілось обійняти головного героя, інколи - постукати йому пальцем по скроні і закричати «Та розкрий же ти очі!!!», і, мабуть, ці емоції - доказ якості написаного.
    Перші сторінки я реготала й зачитувала уривки чоловікові вголос. Це дуже смішно!! Потім градус гумору трохи спав, на жаль - і середина книги здалась мені дещо провислою і трохи затягнутою. Втім, як початок, так і кінцівка це враження згладжують - «Г‘юстоне, у нас проблеми» раджу читати і насолоджуватись, можливо, пізнавати в чомусь себе - або ж радіти, що не схожі з героями. Хай сподобається! Мені вона принесла години задоволення.
  •  
    у нас проблеми)
    Незвична книга для мене, бо вона з від імені чоловіка, який відверто ділиться своїми переживаннями з приводу розірваних стосунків та і взагалі буденного життя. Еремія 32 роки, живе він один, але возить прання до мами). Мріяв стати оператором, але не судилося, тому працює телемайстром.

    Спочатку мене дико бісило, як головний герой постійно висловлюється в адресу жінок - "баби дурні", "баби ненормальні" і взагалі всі біди в житті від них. Багато точних речей підмічав Еремія, яки змушували посміхатися. Цікаво спостерігати на ситуацію з чоловічого погляду, як дійсно по різному чоловіки та жінки дивляться на однакову ситуацію, та як вони по різному її сприймають.
    Здолавши половину книги мені стало відверто нудно. Багато зайвої інформації про птахів, про відпочинок дикунами. Автор багато уваги приділила самоаналізу та думкам головного героя про життєві помилки.
    Чесно, я розраховувала на веселу книгу, а отримала затягнуту. Наче і гумор присутній в книжці, але мало. Є над чим замислитись, але мені здалось це несерйозним і зайвим.
    Книга не погана, можливо я розраховувала на щось інше і мої очікування не справдились. А ще дуже, дуже багато сторінок. Якби книга була у два рази менша, вона б тільки стала кращою.
  •  
    Не весело(
    Катажина Грохоля "Г'юстоне, у нас проблеми"
    Господи, ну що за потороча??? Саме так моя бабуся називала людей, які являли собою якусь нову немислиму субстанцію. Єремія теж потороча. Він дратував мене з першої сторінки. Якщо сміх і був, то злорадний-так йому і треба!
    Головний герой, як на мене, таки майже середньостатистичний чоловік, як не прикро мені це визнавати. У нього всі проблеми від баб і через баб. Ні, там не знайдете думки про жінку, повагу, рівність. Це такий собі чоловічий варіант жіночого "Всі чоловіки-козли".
    І хоч книга справді написана, як гумористична, але щось із гумором у мене останнім часом не склалося-мені зовсім несмішно було. І хоч я розумію, де б мала хоч посміхнутися, але цього не сталося. Може я уже виросла і обзивання й невдачі мені не приносять радість? Чи стала занудною тіткою? Не знаю.
    І хоч я вже збиралася завалити книзі паршиву оцінку, кінець раптом багато чого виправдав. Єремія став змінюватися. Ота сліпа й глуха до усього світу потороча, раптом стала зряча й чуюча. Для себе я вирішила, що малий Геракл став рушійною силою таких разючих мін.
    Фінал книги залишив за Єремією можливість стати іншим. Дуже сподіваюся, що він не проґавить її.


  •  
    Сповідь молодого сексиста та інші пригоди
    Головна особливість книги "Ґ'юстоне, у нас проблеми" в тому, що написана вона жінкою, але від імені чоловіка, такого собі сексиста-невдахи, який постійно засуджує жіночу логіку і намагається дати раду труднощам у власному житті, котрі вдарили одразу по всім фронтам. Це йому ніяк не вдається, і часом у читача може скластися враження, що вся ця історія, обсягом у сімсот з гаком сторінок, так і завершиться нічим. Однак Катажина Ґрохоля має "тузи у рукаві", тому не раз дивує цікавими поворотами сюжету.
    Проте книга цікава більше своєю безкінечною іронією. Читаєш і пирхаєш від сміху. У ній, як і в житті, трагічне переплітається з комічним. Тож текст сприймається легко і невимушено.
    До того ж, дається доволі повна картина сучасного життя Варшави. Її такі не схожі одне на одного жителі, вулиці з заторами, крамнички і бари… Вони занурюють в атмосферу міста.
    А ще - птахи, якими захоплюється головний герой, розповідаючи про їхню природу і ритуали. Неможливо не захопитися і собі. Насправді, згодом стає зрозуміло, що не такий він уже й невдаха, а там, де інші нерідко бачать порожнє місце, може бути цілий світ однієї особистості, тобто звичайного сучасного молодого чоловіка...
  •  
    Сміх і жаль
    У центрі книжки головний герой - тридцятидворічний хлопака Єремія. І з одного боку він повний невдаха, з іншого - у нього таки є чуття прекрасного. Він оператор і історія про те, як він дійшов до цієї професії, мене просто полонила: це історія одного дерева, зафільмована початківцем. Коли Єремія описує свої фільми, розумієш, що він справжній митець, що він трепетно ставиться до краси, до малих і великих драм цього світу. Але розібратися із власним життям, із взаєминами з жінками йому важко. Утім, Єремія вміє сказонути про себе іронічно та влучно. Саме тому роман читається на одному подихові.
    Дуже поступово читач докопується до витоків Єреміїних проблем. Особисте життя, кар'єра - чи все так із цим і якщо ні, то чому? Сміх і жаль вправно поєднуються і породжують доволі непогану історію.
  •  
    Затягує з середини розповіді
    Читати цю книгу – як кататися на американських гірках: враження постійно змінюються від захвату до претензійного "що ти, в біса, робиш". І навпаки)

    На початку твору мене захопила легкість оповіді, її простота та буденність. Я почала читати цю книгу, щоб відволіктися від жахів війни, яка зараз триває в Україні. І оповідь Катажини Грохолі дійсно відволікає. Авторка розповідає про знайомі проблеми, звичайних людей, турботи, з якими може стикнутися кожен з нас. У центрі оповіді – (не)пересічний хлопець-чоловік Єремія та його стосунки з людьми. Тут і про минувше кохання, і про посиденьки в пабі в надії відхватити якусь кралечку, і про справжню дружбу між чоловіком та жінкою (чи не таку вже й справжню?). А ще про стосунки Єремії з мамою, яка не може змиритися з думкою, що її синочок вже дорослий.

    Книга читається дуже легко! Однак її буденність, отака лайтова оповідка досить швидко мене втомила. На середині книги я подумувала над тим, щоб її закинути. Аж раптом історія стала не такою вже банальною, а серед кумедних розповідей про халепи, які траплялися з Єремією, почали з'являтися деталі переживань героїв. І саме тоді, коли Катажина звернула нашу увагу на те, що болить Єремії, які приховані рани ятрять йому серце і скільки страждань приносить невміння просто сісти та поговорити з важливими для нього людьми... Так от, саме тоді історія мене повністю взяла у свій полон, і я ніби опинилася у тій реальності, в якій живе Єремія. Ніби бачила всю історію на власні очі. Понад 700 сторінок промайнули непомітно!

    Ця книга жива, легка та справжня. Читайте, якщо шукаєте невимушену об'ємну історію про звичайних людей.
 
Характеристики Г'юстоне, у нас проблеми
Автор
Катажина Грохоля
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Мова
Українська
Рік видання
2020
Перекладач
Наталка Сняданко
Кількість сторінок
744
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
130х205 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
2000
ISBN
978-617-679-745-6
Вага
700 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Польщі
Література за періодами
Сучасна література