Перечитувала нещодавно: і сюжет +/- памятаєш, і з позиції сьогодення деякі моменти видаються спрощеними, а всеодно купа задоволення!

Наукова фантастика дозволяє письменнику створити оповідання, засноване на умоглядній технічній темі, ймовірно, взятій зі знання того часу. У Фундації Азімов створив провидця Харі Селдона, який бачить закономірності у напрямках, обраних групами людей. Він створює математичні формули, які дають деякі прогнози з урахуванням різних вхідних параметрів. Він також бачить, що впливова людина може змінити напрямок, у якому йшла група. Азімов сплітає історію про величезну галактичну економіку, яка якимось чином стабілізувалася протягом невідомого періоду часу, яка ґрунтується на правлінні імператорів протягом 12000 років. Математика Селдона демонструє деякі тривожні закономірності та використовує його теорії в надії мінімізувати негативні наслідки. Чи спрацюють його плани? Як і багато інших сучасних наук і медицини, він повинен використовувати ймовірності або відсотки. Він знає, що щось може піти не так, і ймовірність невдачі з часом зростає. Хоча деякі технічні деталі того, як можуть працювати пристрої, застаріли, а індивідуальні звички змінилися, наприклад, куріння, деякі з них ще актуальні, наприклад, анімовані голограми. Найголовніше, що психоісторія, як і раніше, є примарною і розкриває таємницю історії майбутнього, яка включає тему подальших досягнень у галузі інженерії та науки, які, як показує минуле, важливі для перемоги над противниками.

Після прочитання першої частини циклу відчуття неоднозначні, оскільки до цього в мене вийшло ознайомитися з приквелом саме про життя Гарі Селдона. Приквел мені здався більш фундаментальним та повним, багатим на динамічні події. В цій частини відчувається, що у Азімова вже була крута неосяжна ідея, але він не знав як її донести до всіх через книгу. Дуууууже багато різних персонажів, з якими вас швидко знайомлять, а потім вони виходять з гри. Головна ідея подається доволі хаотично: великі стрибки у часі, політичні ігри невідомих персонажів. Тільки в самому кінці з'являється персонаж, за яким ми слідкуємо доволі довго. Але мені подобається подача: короткі глави. В принципі читається легко, швидко й захопливо. Якщо не знати нічого про Селдона, мені здається, читати не так цікаво. Але це моя думка. Моя улюблена цитата з книги: "Король або комдор візьме кораблі й буде воювати. Протягом усієї історії деспотичні правителі міняли добробут своїх підданих на те, що вони вважають честю, славою та завоюваннями. Але маленькі речі все ж мають значення в житті — і Аспер Арго не зможе протистояти економічній депресії..."