Емансипантка
Паперова книга | Код товару 1139296
Yakaboo 4.4/5
Автор
Марко Вовчок
Видавництво
Комора
Мова
Українська
Рік видання
2019
Кількість сторінок
432
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
155х205 мм
Палітурка
Тверда

Усе про книжку Емансипантка

Класиків варто перечитувати хоча би для того, щоб злоба дня не закривала перспективу й не позбавляла рятівного вміння розрізняти велике й дрібне, важливе й зникоме.

Оповідання та повісті, упорядковані Вірою Агеєвою, доводять, що Марко Вовчок цілком заслуговує звання «зачинательки вітчизняної психологічної прози». Глибина та витонченість аналізу душевних станів її персонажів приваблює та вражає й сьогодні. Так само, як і вміння іронічно деконструювати пафосну романтичну стилістику і риторику піднесеного й пишновеличного.

Зважаючи на те, що авторка часто звертається до мотиву сваволі й залежності, насильства, яке виявляється на мікрорівнях, у стосунках між найближчими людьми, її прозу можна назвати також своєрідною студією над самою природою зла, якого не можна уникнути в людських стосунках і досі.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Марко Вовчок
Видавництво
Комора
Мова
Українська
Рік видання
2019
Кількість сторінок
432
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
155х205 мм
Палітурка
Тверда
Рецензії
  •  
    Квінтесенція літтворчості 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    У збірці «Емансипантка» від видавництва Комора ви не знайдете ані оповідання, ані повісті під цією назвою, бо Марко Вовчок не писала подібний твір. Адже назва тут виступає не узагальненням збірки, а означенням самої авторки. І виступає напрочуд вдало (хоча й редакторам можна закинути певну вторинність, адже під саме такою назвою у 1989 році вийшла повість про ще одну нашу видатну письменницю – Ольгу Кобилянську). Марко Вовчок, жінка, яка свого часу збаламутила безліч душ і щодо справжності таланту якої й досі подекуди тривають запеклі бої між вовчкознавцями, по праву може носити цей титул – емансипантка.

    Збірка містить такий собі екстракт з усіх збірок, які вона написала за життя: з кожного тому «Народних оповідань», повість зі шкільної програми «Інститутка», а також приклади її російськомовної творчості як у оригіналі, так і у перекладі українською. Тобто, тримаючи у руках цей томик, читач має змогу скласти практично вичерпне уявлення про Вовчок як про літераторку. Звісно, що її особисте життя залишиться поза увагою, а дарма, адже воно в неї було набагато цікавіше й яскравіше, аніж її прозова творчість.

    У творах Вовчок важко знайти щось позитивне, адже у тезісному викладені все це можна описати трьома словами: «короче, всі померли». Але я хочу відзначити ось що. Дивно, що у школі у обов’язкову програму вписана досить посередня «Інститутка». Адже повість «Три долі» набагато цікавіша та наповнена образами та подіями, які читати цікавіше. Саме «Три долі» можна екранізувати так, що Нетфлікс забажає викупити права на показ. Бо тут всього багато: емоцій, дій, гріхів, сили любові, підліткового максималізму та безліч зруйнованих долей.

    Вважаю, що подібні книги мають бути у домашній бібліотеці будь-якого серйозного читача.
  •  
    Бездонне море сліз
    Звісно, всі ми ще з школи знаємо цю авторку, читали, писали твори і чули про неї немало. Але все, що читаєш дитиною, сприймається поверхнево. Таких авторів, як Марко Вовчок треба перечитувати в дорослому віці. бо то вже зовсім інша історія буде. Я, звичайно, чекала чогось подібного від письменниці того періоду і знала, що на щасливу кінцівку чекати марно, але той душевний біль, який пережила, читаючи, вразив навіть мене саму.
    Мова написання неймовірна, помережана приказками і примовками, присмачена діалектизмами. Вміння тримати напругу в сюжеті і підтримувати якийсь ледь жевріючий вогник надії - талант, за який любить авторку читач. Але читати доводиться, плачучи. Більше тижня я перебувала під враженням від цієї книги і здається, досі не можу забути. Приреченість, невідворотність долі і вміння прийняти свою участь покірно, як спроба знайти щастя серед буремного життя - ось про що ця книга. А ще про волю, яка понад усе. І врешті, прочитавши, хочеться поглянути в небо і подякувати Богу, що народилась в інший час, на вільній землі без панів і рабства.
Купити - Емансипантка
Емансипантка
190 грн
Немає в наявності
 
Інформація про автора
Марко Вовчок
Марко Вовчок

Справжнє ім'я української письменниці Марко Вовчок - Марія Олександрівна Вілінська. Вона народилася 22 грудня 1833 в дворянській сім'ї. Її мати була освіченою жінкою і мала гарний смак. Не дивно, що Марія і її молодший брат Дмитро зайнялися літературною творчістю. В 1840 помер батько майбутньої письменниці, і мати вдруге вийшла заміж. Вітчим виявився досить жорстокою людиною і щоб вберегти своїх д...

Детальніше

Рецензії Емансипантка

  •  
    Квінтесенція літтворчості 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    У збірці «Емансипантка» від видавництва Комора ви не знайдете ані оповідання, ані повісті під цією назвою, бо Марко Вовчок не писала подібний твір. Адже назва тут виступає не узагальненням збірки, а означенням самої авторки. І виступає напрочуд вдало (хоча й редакторам можна закинути певну вторинність, адже під саме такою назвою у 1989 році вийшла повість про ще одну нашу видатну письменницю – Ольгу Кобилянську). Марко Вовчок, жінка, яка свого часу збаламутила безліч душ і щодо справжності таланту якої й досі подекуди тривають запеклі бої між вовчкознавцями, по праву може носити цей титул – емансипантка.

    Збірка містить такий собі екстракт з усіх збірок, які вона написала за життя: з кожного тому «Народних оповідань», повість зі шкільної програми «Інститутка», а також приклади її російськомовної творчості як у оригіналі, так і у перекладі українською. Тобто, тримаючи у руках цей томик, читач має змогу скласти практично вичерпне уявлення про Вовчок як про літераторку. Звісно, що її особисте життя залишиться поза увагою, а дарма, адже воно в неї було набагато цікавіше й яскравіше, аніж її прозова творчість.

    У творах Вовчок важко знайти щось позитивне, адже у тезісному викладені все це можна описати трьома словами: «короче, всі померли». Але я хочу відзначити ось що. Дивно, що у школі у обов’язкову програму вписана досить посередня «Інститутка». Адже повість «Три долі» набагато цікавіша та наповнена образами та подіями, які читати цікавіше. Саме «Три долі» можна екранізувати так, що Нетфлікс забажає викупити права на показ. Бо тут всього багато: емоцій, дій, гріхів, сили любові, підліткового максималізму та безліч зруйнованих долей.

    Вважаю, що подібні книги мають бути у домашній бібліотеці будь-якого серйозного читача.
  •  
    Бездонне море сліз
    Звісно, всі ми ще з школи знаємо цю авторку, читали, писали твори і чули про неї немало. Але все, що читаєш дитиною, сприймається поверхнево. Таких авторів, як Марко Вовчок треба перечитувати в дорослому віці. бо то вже зовсім інша історія буде. Я, звичайно, чекала чогось подібного від письменниці того періоду і знала, що на щасливу кінцівку чекати марно, але той душевний біль, який пережила, читаючи, вразив навіть мене саму.
    Мова написання неймовірна, помережана приказками і примовками, присмачена діалектизмами. Вміння тримати напругу в сюжеті і підтримувати якийсь ледь жевріючий вогник надії - талант, за який любить авторку читач. Але читати доводиться, плачучи. Більше тижня я перебувала під враженням від цієї книги і здається, досі не можу забути. Приреченість, невідворотність долі і вміння прийняти свою участь покірно, як спроба знайти щастя серед буремного життя - ось про що ця книга. А ще про волю, яка понад усе. І врешті, прочитавши, хочеться поглянути в небо і подякувати Богу, що народилась в інший час, на вільній землі без панів і рабства.
  •  
    Емансипантка
    Я люблю українську літературу і завжди читала з задоволенням, але чомусь ця збірка оповідань не викликала в мене позитивних вражень. Все виявилося доволі розтягнутим і без захопливого сюжету, тримає в руках товстунчика і сподіваєшся, що захопишся до ранку, але ні...

    Я для себе зробила такий висновок, що з суч. укр. прози різко перестрибнути на літературу ХІХ століття це було занадто. Треба пам'ятати, що якщо за роки історія не найулюбленіша ваша тема, то читати про звичаї, традиції минулого може бути надто сумно.

    Повторення одних і тих самих імен, майже відсутній розвиток подій і це з оповідання в оповідання.

    Раджу прочитати лише "Козачка". Мені вона сподобалася і запам'ятався найбільше.
 
Характеристики Емансипантка
Автор
Марко Вовчок
Видавництво
Комора
Мова
Українська
Рік видання
2019
Кількість сторінок
432
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
155х205 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
ISBN
978-617-7286-55-3
Тип
Паперова
Література країн світу
Українська література
Література за періодами
Література XX ст.
 

Про автора Емансипантка