Олена Стяжкіна - літераторка, історикиня, авторка одинадцяти книг художньої прози («Все так», «Один талант», «Мовою Бога» та ін.), членкиня Українського ПЕН-Центру (з 2014-го), номінантка Премії імені Василя Стуса ( 2016). У видавництві «Фоліо» у 2018 році вийшла збірка її повістей «Розка» про людей Донецька, про те, яким було життя до війни, і про те, як війна не закінчується поверненням з фронту.

Ця книжка про неідеальних людей. Про дітей, які бояться батьків, про ворожнечу, яка буває схожою на любов, про святого Петра, який приходить до когось сувеніром з туристичної лавки, а до когось африканцем з племені масаї, про сімейні таємниці, довжиною в кілька поколінь, про втрачену на фронті ногу і протез на прізвисько Массачусетс, про незначні та звичайні вчинки, з яких може вирости епічна трагедія, але й самоприйняття може теж. Збиті з ніг чужими або своїми, ці неідеальні люди намагаються сховатися, помститися, здійснити подвиг або навіть померти, але померти не просто так, а щоб відновити баланс. Вони одружуються в «Америку», перекладають Платона, принижують підлеглих, всиновлюють дітей, купують секрети, ховають козу, створюють і ламають долі, одружуються з нагоди і ніколи не знають самі, і ніхто не знає, чи живі вони на всі сто.