Коли побачив книгу, очікував від неї більше, ніж просто стислий виклад курсу, який проходять в університетах на журналістиці. Є декілька цікавих моментів у книзі про досвід Мустафи, але вони не виправляють загальних вражень. Отже, якщо ви студент, інформацію з книги ви і так побачите в підручниках. Якщо журналіст - то ви це вже вивчали в університеті. Можливо, якби це був твір про життя досвідченого журналіста, який зробив чимало інтерв'ю з високопосадовцями, з такого формату вийшов би непоганий твір.

Книжка Мустафи Найєма "Двобій за правду. Правила інтерв'ю Мустафи Найєма" — це хороший приклад саме нетипового (у значенні — ненудного і нестарого) підручника, з яким варто розпочинати кар'єру молодому журналістові чи журналістці в Україні. Книжка дуже добре структурована. Це дозволяє, за потреби, з легкістю повернутися до необхідного розділу і прочитати те, що цікавить у першу чергу - або повторити. Хоча, ніде правди діти, викладені матеріали — це вже "перша черга". Нічого зайвого у книжці немає. З точки зору ілюстрування викладених порад: автор надає уривки зі своїх інтерв'ю з відомими політиками, бізнесменами, підприємцями. Найчастіше, на жаль, це інтерв'ю російською мовою. І дещо прикро, що на фоні українськомовної книжки є такі острівці російськомовних інтерв'ю. Але це сувора правда життя. Більшість впливових видань часів активної журналістської діяльності Найєма провадили свою діяльність здебільшого російською. Це зараз ми маємо "розкіш" читати авторитетні ЗМІ українською, як-от Forbes. Що мене ще потішило, так це дуже вдале поєднання ненав'язливих настанов (і автор постійно на цьому акцентує — він викладає лише власну візію, а не нав'язує її усім як єдину правильну) зі спогадами, "кейсами" власного досвіду. Від цього у мене, як читачки, виникала емпатія до автора, радість за його здобутки. Я зрозуміла, що хороше інтерв'ю - це інтерв'ю, над яким багато працюють, яке ретельно готують. Часом навіть силами цілої команди, а не лише одного журналіста. Як на мене, то ця книжка є хорошим порадником-гідом для новачків або людей, які потребують хороших взірців у своїй журналістській діяльності. Якщо відкинути відомих американських кореспондентів, і подивитися зблизька на український сегмент представників ЗМІ, то Мустафа Найєм видається непоганим прикладом для наслідування.

На мій погляд, книга "Двобій за правду. Правила інтерв’ю Мустафи Найєма", яку написав український політичний діяч, а в минулому, на мій погляд, просто ідеальний журналіст Мустафа Найєм, варта уваги не тільки тим читачам, чия діяльність пов'язана з журналістикою (хоча, на мою думку, для журналістів це видання буде на рівні з підручниками), але книга містить багато практичних рекомендацій, які можна також застосовувати для вдалих переговорів з партнерами у будь-якій сфері бізнесу. Особисто я читала книгу з подвійним інтересом, адже мені дуже подобалися інтерв'ю та журналістські розслідування, які створював Мустафа й відповідно досвід яким він ділиться з широкою читацькою аудиторією безцінний. Автор на початку книги чітко визначає основні етапи інтерв'ю, адже якщо чітко дотримуватися всіх етапів, ми будемо мати гарантію цікавого та бездоганного інтерв'ю, потім автор наголошує про важливість підготовки до інтерв'ю та описує усі необхідні моменти, які на перший погляд здаються банальними, але якщо пропустити їх то ми не отримаємо цілісної картинки інтерв'ю, адже навіть інтерв'ю приділено короткий час, воно може бути дуже насиченим і справити незабутнє враження.