Дурна кров. Таємниці та брехні стартапу Кремнієвої долини
Паперова книга | Код товару 923507
Yakaboo 4.6/5
Автор
Джон Каррейру
Видавництво
Book Chef
Мова
Українська
Рік видання
2019
Рік першого видання
2018
Перекладач
Любов Пилаєва
Кількість сторінок
464
Ілюстрації
Немає ілюстрацій

Усе про книжку Дурна кров. Таємниці та брехні стартапу Кремнієвої долини

Засновницю стартапу Theranos називали наймолодшою мільярдеркою світу. 22-річна Елізабет Голмс переконала Америку в тому, що винайшла революційну систему аналізу крові, яка врятує життя тисячам людей. Їй давали гроші найбагатші люди Кремнієвої долини, а Генрі Кіссинджер увійшов до ради директорів її амбітного стартапу. Згодом з'ясувалося: компанію побудовано на брехні, інтригах, панібратстві та шахрайстві. А технологія, що мала перевернути світ медицини, взагалі не працює. І лише один журналіст попри все з'ясував: як Елізабет Голмс вдалось ошукати таке число найрозумніших людей Америки. Ця книга — приголомшливе розслідування, що здивувало навіть Білла Ґейтса.

Характеристики
Автор
Джон Каррейру
Видавництво
Book Chef
Мова
Українська
Рік видання
2019
Рік першого видання
2018
Перекладач
Любов Пилаєва
Кількість сторінок
464
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Рецензії
  •  
    Америка любить бути ошуканою 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    В Кремнієвій долині народилася ціла плеяда бізнесменів, які стали взірцем для наступних поколінь, згадати хоча б Білла Гейтса або Марка Цукерберга. Для засновниці Theranos Елізабет Голмс зіркою, за якою вона сліпо йшла став Стів Джобс. Дійшло до того, що в її гардеробі навіть оселилися чорні водолазки, але зараз не про це...

    Важко уявити, що ціла Америка могла стати заручницею власних мрій, якими так вміло маніпулювала Голмс, яка, до слова була, була чудовим оратором. Більше 10 років існування компанії, 750 млн фінансових вливань, компанія, вартість якої оцінювалася у 9 млрд доларів, понад половина з яких належали власниці трималися лише на одному - словах Елізабет Голмс про інновацію, що змінить світ. Виявилося, що легше повірити у наукову фантастику від дівчини, що не закінчила університет, ніж власній критичній думці.

    Це історія про величезну відвагу 5 людей, які не змогли піти на угоду з власним сумлінням та попри страх та шалений тиск розповіли єдине, що справді мало значення - правду. Історія про смерть, брехню та нездорову корпоративну культуру. Історія про фантастичний злет компанії, яка нічого не виробляла та спромоглася більше десятиліття тримати це в таємниці.
    Я вважаю, що ім`я Джона Керрейру має назавжди бути увіковіченим у своєрідному "залі слави" The Wall Street Journal. Як мінімум, за 3,5 роки розслідування аби лопнути 9-мільярдну мильну бульбашку.

    Що я підкреслив для себе з книги:
    - варто записатися на курси ораторського мистецтва (дякую Елізабет Голмс)
    - впевнено можна продавати навіть повітря (дякую Theranos)
    - починаючи війну важливо розуміти, що в тебе надійний тил (на прикладі повної підтримки редакції The Wall Street Journal Джона Керрейру)
    - в питаннях істини та правдивості завжди слід йти до кінця (дякую Тайлеру Шульцу)

    5/5. Однозначно
  •  
    «Брехати чи не брехати?» - ось у чому питання 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Схоже, що цим питанням головна героїня навіть і не задавалася.
    Елізабет - це мила на вигляд дівчина двадцяти років (на момент початку історії), що закохана у свою справу. Її ідея полягала в тому, щоб створити стартап, завдяки якому із однієї краплини крові можна зробити більше 200 видів аналізів. При чому за мінімальну кількість часу. Усе б нічого, якщо б вона обдурювала тільки себе. Але! З роками компанія почала розвиватись, набирати штат працівників, заключати угоди із великими мережами аптек і магазинів, проте рівень досягнень залишився на тому ж місці. Техніка могла робити лише один аналіз за один раз, а його результат частіше за все показувався неправильно.
    Коли хтось із співробітників намагався донести це до засновниця, Елізабет сприймала все дуже різко. Частіше за все її випади закінчувались звільненням співробітників і виведення їх з будівлі «під конвоєм».
    Завдяки своїй брехні вона: заплямувала репутацію багатьох колишніх співробітників, обдурила всіх акціонерів, які вклали в неї гроші, а саме головне - наражала житті невинних людей на небезпеку через неправильне лікування.
    І, що саме дивне, їй вірили! Їй вірили журналісти, яким вона давала інтерв‘ю, науковці, що в неї працювали, міські ради, перевірки, президент. УСІ!
    Як їй це вдалося? Читайте у журналістському розслідуванні Джона Керейру під назвою «Bad blood».
    Дуже цікава історія, заснована на реальних подіях. Книга тримає до кінця на одному подиху. Раджу почитати її кожному, незалежно від того, який жанр літератури ви любите: детективи, художню або научну літературу - книга буде пізнавальна усім.
Купити - Дурна кров. Таємниці та брехні стартапу Кремнієвої долини
Дурна кров. Таємниці та брехні стартапу Кремнієвої долини

Звичайна ціна: 180 грн

Спеціальна ціна: 144 грн

Є в наявності
 

Рецензії Дурна кров. Таємниці та брехні стартапу Кремнієвої долини

4.6/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Америка любить бути ошуканою 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    В Кремнієвій долині народилася ціла плеяда бізнесменів, які стали взірцем для наступних поколінь, згадати хоча б Білла Гейтса або Марка Цукерберга. Для засновниці Theranos Елізабет Голмс зіркою, за якою вона сліпо йшла став Стів Джобс. Дійшло до того, що в її гардеробі навіть оселилися чорні водолазки, але зараз не про це...

    Важко уявити, що ціла Америка могла стати заручницею власних мрій, якими так вміло маніпулювала Голмс, яка, до слова була, була чудовим оратором. Більше 10 років існування компанії, 750 млн фінансових вливань, компанія, вартість якої оцінювалася у 9 млрд доларів, понад половина з яких належали власниці трималися лише на одному - словах Елізабет Голмс про інновацію, що змінить світ. Виявилося, що легше повірити у наукову фантастику від дівчини, що не закінчила університет, ніж власній критичній думці.

    Це історія про величезну відвагу 5 людей, які не змогли піти на угоду з власним сумлінням та попри страх та шалений тиск розповіли єдине, що справді мало значення - правду. Історія про смерть, брехню та нездорову корпоративну культуру. Історія про фантастичний злет компанії, яка нічого не виробляла та спромоглася більше десятиліття тримати це в таємниці.
    Я вважаю, що ім`я Джона Керрейру має назавжди бути увіковіченим у своєрідному "залі слави" The Wall Street Journal. Як мінімум, за 3,5 роки розслідування аби лопнути 9-мільярдну мильну бульбашку.

    Що я підкреслив для себе з книги:
    - варто записатися на курси ораторського мистецтва (дякую Елізабет Голмс)
    - впевнено можна продавати навіть повітря (дякую Theranos)
    - починаючи війну важливо розуміти, що в тебе надійний тил (на прикладі повної підтримки редакції The Wall Street Journal Джона Керрейру)
    - в питаннях істини та правдивості завжди слід йти до кінця (дякую Тайлеру Шульцу)

    5/5. Однозначно
  •  
    «Брехати чи не брехати?» - ось у чому питання 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Схоже, що цим питанням головна героїня навіть і не задавалася.
    Елізабет - це мила на вигляд дівчина двадцяти років (на момент початку історії), що закохана у свою справу. Її ідея полягала в тому, щоб створити стартап, завдяки якому із однієї краплини крові можна зробити більше 200 видів аналізів. При чому за мінімальну кількість часу. Усе б нічого, якщо б вона обдурювала тільки себе. Але! З роками компанія почала розвиватись, набирати штат працівників, заключати угоди із великими мережами аптек і магазинів, проте рівень досягнень залишився на тому ж місці. Техніка могла робити лише один аналіз за один раз, а його результат частіше за все показувався неправильно.
    Коли хтось із співробітників намагався донести це до засновниця, Елізабет сприймала все дуже різко. Частіше за все її випади закінчувались звільненням співробітників і виведення їх з будівлі «під конвоєм».
    Завдяки своїй брехні вона: заплямувала репутацію багатьох колишніх співробітників, обдурила всіх акціонерів, які вклали в неї гроші, а саме головне - наражала житті невинних людей на небезпеку через неправильне лікування.
    І, що саме дивне, їй вірили! Їй вірили журналісти, яким вона давала інтерв‘ю, науковці, що в неї працювали, міські ради, перевірки, президент. УСІ!
    Як їй це вдалося? Читайте у журналістському розслідуванні Джона Керейру під назвою «Bad blood».
    Дуже цікава історія, заснована на реальних подіях. Книга тримає до кінця на одному подиху. Раджу почитати її кожному, незалежно від того, який жанр літератури ви любите: детективи, художню або научну літературу - книга буде пізнавальна усім.
  •  
    Потягне на аферу століття 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Історія злету і падіння Theranos — не зовсім унікальна, але дуже промовиста. Це історія не тільки про мистецтво продавати все що завгодно, а й про те, як можна зробити шалені статки лише на ілюзіях та обіцянках про майбутній інноваційний продукт, не володіючи при цьому дійсно ґрунтовними знаннями, а лише талантом. Талантом впевнено і безсовісно брехати. Можливо, саме психологічний портрет Елізабет Голмс є найцікавішою та найбільш повчальною складовою історією. Бо всякий бізнес завжди базувався на людських відносинах та вмінні переконувати. У засновниці Theranos це виходило бездоганно. От тільки прикро, що такий "талант" було направлено на просування речей, що можуть зашкодити людському здоров'ю своїм недоопрацьованим станом. Після прочитання книги я взялася шукати в мережі відео про Голмс та її стартап. І дійсно, нездоровий фанатичний погляд її блакитних очей лякає. Це щось на кшталт релігійних фанатиків. Про це згадував і Керрейру у своєму розслідуванні. Тому побачивши такі особливості людської поведінки описані в книзі особисто мені стануть уроком якщо не остерігатись, то принаймні бути пильною у спілкуванні з подібними людьми.
    Ще одним цікавим аспектом цієї історії стала описана атмосфера корпоративної культури в Theranos. Це не просто приклад стереотипного стилю управління великих американських компаній, що замахнулись на новаторську велич. Це той випадок, коли правду і слабкі місця стартапу приховували не лише від потенційних клієнтів та інвесторів, а й від рядових працівників та людей, які безпосередньо займались технічною розробкою продукту.
    Ну і як вишенька на торті цієї дійсно цікавої книги (можна навіть назвати повноцінним детективом) — це доволі нелегкий, але хвилюючий шлях розкриття цього масштабного обману, що стало справедливим та логічним продовженням історії. За це велика шана Джону Керрейру, який керувався не лише можливим кар'єрним успіхом через публікацію розслідування, а й елементарним почуттям справедливості та співчуття до жертв Theranos, що якось дуже співзвучно до "жертв тиранів". Хотілось би щоб таких журналістів було побільше і саме вони задавали тон сучасній культурі журналістики, а не усіляки ловці хайпу, творці фейків та археологи чужої брудної білизни.
    P.S. Одну зірку знімаю за верстку та набір книги, адже це не дуже професійно зроблено. Більше скидається на нашвидкоруч набраний шкільний реферат. Ще одна причина кровотечі моїх очей під час читання — це дивна, діалектного характеру лексика, що досить часто трапляється у тексті. Напевне, перекладач або якийсь фанатичний філолог - любитель екзотичних слів із західноукраїнської говірки, або просто людина російськомовна в побуті, проте хоче показати свої неймовірні знання української. Для об'єктивної оцінки, мабуть, треба прочитати книгу оригінальною мовою.
  •  
    Однозначно одна з найкращих книг, що я читала в цьому році. 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Однозначно одна з найкращих книг, що я читала в цьому році.

    Її називали наступним Стівом Джобсом в галузі медицини, вона була наймолодшою мільярдеркою світу та з'являлась на обкладинці Forbes, її запрошували на зустрічі президенти Америки, а в список інвесторів її стартапу входили такі імена як Джордж Шульц та Генрі Кіссінджер.

    І це все про Елізабет Голмс, яка в 19 покинула університет, заснувала свій стартап Theranos і стала однією з найуспішніших людей Кремнієвої долини. Її компанія анонсувала революцію в медицині - за допомогою однієї крапельки крові стало можливим зробити комплексний аналіз здоров'я людини. Провести самодіагностику мало стати так легко, як користуватись IPhone, а про голки можна назавжди забути.

    На стартап посипались інвестиції, проекту вдалось зібрати більше 9 млрд. доларів. Єдине що - технології не існувало. Джон Керрейру - журналіст Wall Street Journal викриває всю правду про Theranos та її засновницю.

    Читати всім, кому цікаво як молода дівчина без освіти обвела навколо пальця сотні найдосвідченіших вчених та найвпливовіших бізнес могулів Америки, які вклали мільйони в стартап Theranos. Це книга про одну з найбільших афер нашого часу, надзвичайно легко читається, а ще цікавіше якщо гуглити в інтернеті і зразу бачити фото, профілі та відео з учасниками всіх подій.
  •  
    Зайде не всім, але варта уваги 66% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книжка, яку я недочитала, але про яку я хотіла б розказати. Чесно кажучи, сама не знаю, чому ми не зрезонували з цією книжкою і тема цікава, і написано приємною простою мовою, але вже десь на 50 сторінці я почала ловити себе на тому, що мені просто не цікаво читати, хто куди пішов і яку будову мав цей пристрій...

    “Дурна кров” - це від першої до останньої сторінки журналістське розслідування найбільшого провалу Кремнієвої долини за… та певно за весь час існування.

    Молода і амбітна Елізабет Голмс започаткувала розробку проекту портативного пристрою, який би робив швидкий та точний аналіз крові всього з краплини, взятої з пальця.

    Початок був феєричний, амбіції захмарні, перспективи казкові, як от встановлення цього пристрою в кожному домі. За час свого 10-річного існування проект Theranos отримав нереальне фінансування - 700 млн. доларів! А сам проект оцінювався в 9 млрд. доларів. На практиці він виявився мильною бульбашкою, адже розроблений апарат не працював нормально жодного дня!

    Зараз важко сказати, чи засновниця дійсно довгий час не розуміла, що з проектом щось не так, чи просто закривала очі на проблеми, які зростали і масштабувались з кожним днем, чи їй було на це байдуже (особисто я схиляюсь до того, що один варіант перетікав в інший, аж поки зупинитись було неможливо), але по факту непрацююче обладнання було за крок до того, щоб вийти в широкий світ.
    Впевнена, що багатьом книга сподобається.
  •  
    Про те, як не варто аж настільки довіряти 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книга однозначно варта того, аби бути прочитаною. Книга затягне не тому, що вона аж така крута, розпіарена, бездоганно написана, а тому що від власне історії не відірвати очей (тому і від книги - рук).
    Це - результат масштабного дослідження життя та праці жінки, за плечима якої стоїть багатомільйонний бізнес, впливові люди та величезна брехня.
    Про що: Елізабет Голмс започаткувала компанію Теранос, що мала виробляти апарати для виконання величезної кількості аналізів із усього лиш декількох крапель крові пацієнта. Ціль благородна - допомогти людям ідентифікувати хворобу на ранній стадії за допомогою простих, швидких та якісних аналізів, аби "не втрачати своїх рідних". А хто б і не хотів такого дива?
    Та проблема в тому, що виконати таке завдання фізично неможливо (у книзі це також пояснюється).
    Це - історія про людину, яка вирішила брехати до кінця, долучивши до своєї брехні найміцніших залізних менеджерів, впливових урядовців. На шляху не мали стояти ні кваліфіковані працівники, які розуміли, що справа йде зовсім не за планом, ні державні агенції стандартизації та сертифікації.
    Це - розповідь про те, чому не варто аж настільки довіряти людині, яка навмисне створює навколо себе шати загадковості, обізнаності. Книга одна з небагатьох, яких не хотілося випускати з рук. Цікава, на жаль, правдива історія.
  •  
    Ложь убивает...
    Сказать, что книга понравилась - не выразить даже части эмоций, переполняющих меня! Это - моральная энциклопедия (простите за высокопарность!), обязательная к прочтению, в первую очередь, молодыми людьми, жаждущими успеха и признания.
    Черчилль говорил, что ложь успевает обежать полмира, пока раскроется истина. История Элизабет тому полное подтверждение. Со всех сторон нас постоянно убеждают средства массовой информации, что нужно быть уверенным в себе, доверять своему чутью, не поддаваться давлению авторитетов, а главное - любой из нас может изменить мир! Повезло детям мудрых родителей, которые могут объяснить, что в основе этой уверенности лежат знания и опыт, а мир изменится, если хоть кто-нибудь перестанет бросать бумажки мимо урны.
    Эта книга о гуманности. О том, что здоровье и жизнь миллионов людей зачастую зависят от порядочности и честности отдельных личностей. Причем автору удалось совершенно избежать менторской нотки, выводы читатель делает сам.
    "Bad blood" - не роман, не повесть, не детектив в классическом понимании. Это, скорее, репортаж о событии длиной в почти полтора десятилетия. Сюжет захватывает еще и потому, что перед нами совершенно детективная история без художественного вымысла, описаны реальные факты, реальные люди, реальные последствия.
    Эта книга - подтверждение того, что в цивилизованном мире сейчас в ходу "заговор адвокатов", наживающихся, независимо от того, работают они на добро или на зло. Если бы не мощная юридическая поддержка, фирма рассыпалась бы как карточный домик, еще не начав толком развиваться. Но любое предприятие, основанное на дилетантстве, лжи и запугивании, обречено. Даже если в совет директоров входит бывший вице-президент США, действующий медиамагнат и "звезды" Кремниевой долины первой величины!
    Читала в украинском переводе. Качество не идеальное, но читается легко и с удовольствием. Рекомендую!!!
  •  
    Невже ми настільки довірливі?
    Неймовірна книга, яка зацікавила мене буквально з першого відгуку в інстаграмі і не розчарувала до останньої сторінки.

    Bad blood написана у формі журналістських розслідувань про одну з найбільших афер в історії Кремнієвої долини.

    Уявіть технологію завдяки якій про всі хвороби можна було б дізнатися через простий аналіз крові. Таке відкриття просто змінило б усю відому нам систему медицини. І от, юна Елізабет заявляє про подібне відкриття.

    Звісно, подібний стартап не може лишитися без уваги, кмітлива дівчина одразу стає "наймолодшою мільйонеркою". От тільки відкриття виявляється фарсом, звичайною брехнею, простим шахрайством.

    Ну, або не таким вже і простим. Як так вийшло, що одна людина змогла надурити ледь не цілий світ? Невже це так просто? Невже люди настільки дурні чи наївні чи може просто боягузи, які бояться сказати, що "король голий"! Виявляється, що якщо брехати впевнено, бути нахабною і за словом в карман не лізти, то людство піде за тобою? Спрацює такий собі стадний інстинкт, якщо вірить мій друг, то чому маю сумніватися я?

    Звісно, не всі такі, кілька людей таки намагались протестувати, але чого вартий такий шепіт в натовпі?

    Загалом, книга дуже сподобалась. Особливо, оцей формат журналістського розслідування - не думаю, що до цього я читала щось подібне. І хоч спочатку було трішки нудно і затягнуто, то під кінець мене було просто не відірвати.

    Сподіваюсь, скоро буде екранізація. Така історія аж проситься на екран.
  •  
    Історія на мільйон
    Компанія Theranos — наймолодшої мільярдерки Силіконової долини Елізабет Голмс — зробила революцію в світі аналізів. Принаймні, так вона заявляла.

    Мовляв, прощавайте, кров із вени і великі голки. І привіт — домашній мініапарат, який бере краплю крові з пальця, і одночасно робить 240 аналізів.

    Theranos поступово почала збирати мільярди доларів від інвесторів, які повірили і в ідею, і в саму Елібет — харизматичну жіночу версію Стіва Джобса. Нею захоплювались перші особи США: сім'я Клінтонів, аналітик Генрі Кіссинжер, оточення Обами, медіагнат Руперт Мердок.

    Великі мережі аптек і супермаркетів захотіли поставити в себе чудо-апарат від Theranos. Лікарі видавали туди направлення на обстеження. Що казати, якщо розбробка Елізабет їздила навіть із американською армією на бойові операції.

    От тільки все це виявилось мильною бульбашкою, яку луснув журналіст The Washington Post Джон Керрейру.

    Ніякого прориву не було: аналізи підроблялись або робились на апаратах інших компаній, кров і реагенти зберігались абияк, лабораторію очолювали люди без кваліфікації.

    Але це понад 10 років було за ширмою. Тим часом, компанія і вплив Елізабет роздулись так, що, завалюючись, поховали під своїми уламками репутацію багатьох, хто в них повірив.

    Круте, дуже чітко розписане розслідування Керрейру, оформлене в книжку. Читається як художка, але це нонфікшн все-таки. І через це є своя специфіка - дуже багато другорядних персонажів і деталей, які мають підтверджувати достовірність зібраних журналістом даних. Трохи сухуватий стиль.

    Але сама історія — на мільйон.
  •  
    Як обвести круг пальця найвпливовіших людей Америки?
    Елізабет Голмс вважали наймолодшою мільярдеркою, яка самотужки заробила свій капітал, єдиною жінкою-стартаперкою у Кремнієвій долині. Її компанія Theranos обіцяла зробити революційний прорив у галузі тестування крові. Це обіцяло швидкі аналізи крові ледь не в домашніх умовах, а це в свою чергу - швидше діагностування небезпечних хвороб. І ця жінка таки запам'яталася Америці, о тільки з іншої причини - як керівниця однієї з найскандальніших компаній та надзвичайно талановита аферистка.

    У її стартап вкладали гроші найвпливовіші люди Америки. Вона зуміла налагодити зв'язки з Міністерством оборони та навіть з оточенням президента. Елізабет залучила в компанію мільярди інвестицій. Читаєш і дивуєшся, як не маючи жодних наукових підтверджень свого новаторства, документів чи хоча б освіти у галузі медицини, ця молода жінка уміла переконувати усіх навколо у винятковості своєї вигадки, в тому, що її винахід реально працює. А як уміло вона обводила круг пальця санітарні та державні служби.

    Книжка зацікавила мене відразу, щойно я про неї почула. Хоча я трохи сумнівалася, що мені буде цікаво читати журналістське розслідування про медично-хімічну компанію, я не пошкодувала, що взялася за неї. Майже 500 сторінок, а читається надзвичайно легко і швидко. Автор зробив колосальну роботу, аби вивести на чисту воду компанію та познайомити світ з цією приголомшливою історією.
  •  
    Большая афера
    Когда услышала об этой книге, сначала появилась мысль: "зачем вообще писать про такие темы?" Обычно пишут про истории успеха компаний, а здесь рассказывают про аферу, которая продолжалась 10 лет. Для меня вообще все еще не понятно, ну как можно было так обманывать всех 10 лет? Как чувствовали себя люди, которые там работали?

    Какая мотивация была у самой Голмс? Жаль что нельзя залезть к ней в голову. Ну то есть все начиналось из амбициозных планов и веры в её миссию, ну а дальше? Она все еще продолжала верить потом, или просто все усилия тратила на поддержание вида, что они что-то делают? Писали, что она социопат, то есть что она может и не чувствовала раскаяние.

    Вся из работала состояла их имитации деятельности, попыток переделать и улучшить чужие аппараты.
    Поразило то, что аппараты выдавали неправильные данные и люди тратили деньги на лечение несуществующих болезней.

    Сразу закрадываются мысли, если такое происходило в Америке, то что может быть в нашей стране с анализами?

    Кстати, по этой книге будут снимать фильм.
    Книга заслуживает уважения, как большое журналистское расследование. Автор не побоялся идти против компании с лучшими юристами в стране и все такое. Но сама книга иногда была скучноватой, слишком много подробностей, кто куда пошел и что делал
  •  
    "Брехня встигає обійти півсвіту, поки правда одягає штани" (В. Черчилль)
    Ця цитата, на мою думку, якнайкраще ілюструє історію викриття Елізабет Голмс - "наймолодшої мільярдерки світу", якій впродовж 15 (!) років вдавалось обманювати найвпливовіших людей Сполучених Штатів Америки.
    З дитинства батьки втовкмачували Елізабет, що на неї чекає велике майбутнє. Провчившись аж два семестри в Стенфордському коледжі, дівчина покинула навчання, щоб відкрити власну справу. Не маючи ні медичної освіти, ні наукової підготовки, вона заснувала стартап, оцінна вартість якого сягнула 9 мільярдів доларів.
    Проблема лише в тому, що за гучними заявами новоявленого "Стіва Джобса" не було ніякої інноваційної технології, що мала здійснити революцію в медичній сфері.
    А що натомість?
    Брехня, шахрайство, підлабузництво, маніпулювання, шантаж і залякування - перелік складових успіху недоучки Елізабет Голмс.
    Володіючи захмарними амбіціями та нестримним бажанням косити бабло, ой, тобто змінювати світ, Елізабет "винайшла" пристрій, який дозволяв зробити купу аналізів, використовуючи для цього мінімальну кількість капілярної крові. От тільки виявилось, що результати, отримані за допомогою цього аналізатора, м'яко кажучи, істотно відрізняються від результатів, отриманих шляхом лабораторних діагностик. Тому компанія Theranos, яку очолювала Голмс, вдалась до шахрайства, а всіх, хто насмілювався заперечити, силоміць змушували замовкнути.
    Волосся на голові стає дибки, коли читаєш про порядки, що панували в цій "шарашкиній конторі". Так, Голмс всіляко заохочувала понаднормову роботу, роботу на вихідних, забороняла співробітникам різних відділів комунікувати між собою, тому ніхто, крім неї, до кінця не розумів, що відбувається в компанії. Можна бути повним нулем, але, щоб зайняти високу посаду, достатньо імітувати бурхливу діяльність та всіляко підлещуватись до керівництва. Словом, корпоративна культура приблизно настільки ж шизофренічна, як і на моїй попередній роботі.
    Джон Керрейру, який не побоявся провести журналістське розслідування діяльності Елізабет Голмс, пише, що від самого початку вона мала благородну мету, а потім одна брехня потягнула за собою іншу і зрештою дівчині не залишилось нічого іншого, як слідувати головному правилу стартапів Кремнієвої долини "fake it till you make it" ("прикидайся, поки не зробиш").
    Наслідки подібної поведінки навряд чи будуть катастрофічними, якщо йдеться про розробку нової моделі айфона, однак зовсім інша річ - здоров'я сотень тисяч людей, які повірили балаканині Елізабет Голмс. Про відсутність розкаяння, на мою думку, переконливо свідчить той факт, що Голмс до останнього не визнавала своєї провини, намагаючись вийти сухою з води.
    Щоб здійснити революцію в медичній або будь-якій іншій сфері, одного бажання, хай навіть і дуже палкого, замало. Вміння готувати борщ не робить з мене Євгена Клопотенка. Так само і чорна водолазка не зробили з Елізабет Голмс Стіва Джобса.
  •  
    Прикидайся-поки-не-зробиш
    Кремнієва долина - колиска американських геніїв: Білла Гейтса, Марка Цукерберга та десятків інших. До когорти обраних завжди мріяла потрапити і 20-річна студентка Елізабет Голмс. Та, на жаль, її знання й уміння не були такими ж сильними, як бажання збагатитись і прославитися.
    Покинувши навчання в університеті, молода й амбітна дівчина згуртовує кілька десятків спеціалістів довкола себе. Разом вони працюють над розробкою пристрою, який мав би перевернути світ медицини з ніг на голову. З часом до Theranos - компанії Елізабет, приєднується все більше і більше відомих інженерів, медиків та програмістів. Згодом засновниці багатообіцяючого стартапу вдається залучитися підтримкою найвпливовіших людей країни, - в тому числі й самого президента. Але проходить час... вдосталь часу для зародження сумнівів у спонсорів та партнерів компанії. Довіри не додають й сотні звільнень працівників Theranos і тим, більше надмірна конфіденційність організації. То коли ж світу пощастить побачити революційний винахід? Чи можливо засновниці добре вдається годувати обіцянками широкі кола, збагачуючи лише кількість нуликів на власному рахунку?
    Під час прочитання цього журналістського розслідування на голову не налазить те, як вміло молодій зірці вдалося обвести всю Америку довкола пальця. Перегорнувши останню сторінку книги усвідомлюєш, що гасло Кремнієвої долини: "Прокидайся-поки-не -зробиш" не завжди спрацьовує, адже завше знайдеться той, хто не поведеться лише на обіцянки й красиві слова.
  •  
    История уровня блокбастера
    Очень и очень крутая история. Эта книга - результат журналистского расследования Джона Каррейру. Большая часть книги рассказывается историю Thernos и её основательницы. И последняя часть книги - это уже рассказа об участии автора во всей этой ситуации.

    Эта история показывает нам другую сторону бизнеса. Когда во главе стоит нечестный, беспринципный и жестокий человек. Элизабет Холмс, которая является главной героиней этой книги и самой истории. Она с детства уже показывала, что она целеустремленная и готова на всё ради своих целей.

    Куча обмана, нечестных презентаций и управление огромным количеством денег. Она готова была пойти на человеческие жертвы ради того, чтобы воплотить в жизнь свою идею. Ей было не важно, что она требует невозможного. Она убирала и шантажировала каждого, кто пытался как-то противостоять её действиям и не дать людям получить некачественный продукт.

    Эта книга так же учит уроку, что никогда не стоит вкладывать деньги в то, где что-то скрывают, не дают всю информацию.

    Джон Каррейру по правде герой. Если бы не его расследование и упорство - неизвестно сколько бы людей стало бы жертвой некачественного медицинского продукта. Книга 100% к прочтению.
 
Характеристики Дурна кров. Таємниці та брехні стартапу Кремнієвої долини
Автор
Джон Каррейру
Видавництво
Book Chef
Мова
Українська
Рік видання
2019
Рік першого видання
2018
Перекладач
Любов Пилаєва
Кількість сторінок
464
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~130х205 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Шрифт
Georgia
Тираж
3500
ISBN
978-617-7561-15-5
Вага
385 гр.
Тип
Паперова