Ця книжка невимушено об'єднує в собі елементи фантастики і любовного роману. Це найдивовижніша історія кохання, яку я читав у своєму житті. Дуже життєствердна я би сказав. Ця книжка не пуста розважальна літературна забавка, вона має актуальну мораль: цінуйте кожну хвилину, яку поряд з вами проживають ваші близькі та кохані, а якщо їх немає поруч, цінуйте та пам,ятайте кожну хвилину, що ви були разом. От деякі сучасні психологи стверджують, що почуття Клер до Генрі - ненормальні, що набагато "здоровіша" життєва позиція "любити себе", а так пристрасно кохати-чекати, розчинятися у коханій людині - це ненормально, це робить людину вразливою. Але такою є ціна щастя, ціна справжнього кохання: кохання робить людей вразливими, всі щасливі люди - вразливі, а всі нещасні вразливі так само, просто їх серце вкрито панцирем, який рятує їх не тільки від болю, але й від щастя. Можна сказати, що в нашу епоху коли людині пропонують бути щасливою виключно з того, що можна купити за гроші, коли традиційне віками положення жінки: чекати на чоловіка - ставиться під сумнів як норма, ця книжка - справжній культурний виклик часові.

Очень люблю такие объемные истории, за то, что ты очень привязываешься к героям и у тебя возникает ощущение, что вы знакомы много лет, и просто старые добрые друзья♡ Книга о любви вне времени. Роман рассказывает нам о довольно необычной паре. Вот представьте,вы живете обычной жизнью,а ваш муж появляется в ней когда вам 6,15,20,30 лет. Он может оказаться рядом с вами,являясь молодым парнем,взрослым мужчиной или даже ребенком.А все потому,что он-путешественник во времени. Персонажи мне очень понравились,я верила в их чувства. Естественно их отношения обычными и простыми не назовешь,но их не остановило ничто! Слог приятный,книга читается легко и быстро,несмотря на объём. Правда я немного терялась в датах и возрастах персонажей,и приходилось возвращаться в начало главы,чтобы вспомнить в каком они сейчас году и сколько им лет. Моя оценка 4/5, как раз из-за того что сложно воспринимать историю,когда сначала ты находишься в будущем,а потом резко в прошлом. К тому же, намного интереснее было бы, если б Одри Ниффенеггер подробнее описала нам сам процесс путешествия во времени, его принципы и причины. Хоть путешествия это важный и ключевой момент произведения,все же главные темы-любовь,семья, взаимотношения. Роман читать советую. Местами конечно грустная(я даже плакала), но очень хорошая история!

«Важко, коли тебе залишають. Важко бути тим, хто зостається». Коли Генрі вперше побачив Клер, то був дуже здивований тим, наскільки дівчина рада його бачити. Але Клер до цього бачила його десятки разів і встигла покохати. Причина цього криється у тому, що Генрі подорожує у часі і старша версія його приходила до Клер, відколи та була маленькою дівчинкою. Він допомагав їй з домашнім завданням, вона приносила йому їжу і одяг – адже коли він переміщається у часі, то абсолютно голий і не може захопити з собою ні якийсь перекус, ні гроші. Такі мандрівки небезпечні, адже він не завжди опиняється у лузі, де його чекає Клер. Часто Генрі переміщається у невідому місцевість і потрапляє у різні ситуації, коли йому доводиться красти одяг і гаманці, тікати від неприятелів чи поліції. Його безліч разів арештовують. Хоча переміщення у часі і просторі відіграють неабияку роль у житті героїв, а отже і у сюжеті книги, для мене найважливішими її темами були родина і кохання. Вміння бути терплячим, прощати помилки, давати другий шанс і завжди чекати повернення – цьому вчишся, коли любиш когось. Кохання робить Генрі м’якшим, стриманішим і добрішим. Книга дуже сподобалася, хоча моментами змусила ридати. Завжди мріяла переміщатися у часі, але розумію, що якби мене так закидало не туди, де я хочу, а будь-куди, то було б досить страшно і небезпечно. Тим паче, що не завжди є змога завадити чомусь поганому трапитися - а це основна причина, чому мені б хотілося подорожувати у часі. Дуже раджу прочитати.