Дюна
Паперова книга | Код товару 744896
Yakaboo 4.7/5
Автор
Френк Герберт
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Серія книг
Хроніки Дюни
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
1965
Перекладач
Анатолій Пітик, Катерина Грицайчук
Ілюстратор
Сем Вебер

Усе про книжку Дюна

Пропонуємо вашій увазі книгу Френка Герберта «Дюна» українською мовою від видавництва «Клуб Сімейного Дозвілля»!

Про книгу:

Прянощі — ключ до довголіття та міжгалактичним подорожам. Той, хто контролює прянощі, контролює весь світ.

Але прянощі не так-то просто дістати, адже знайти їх можна лише на непривітному Арракісі, повному прихованих та явних загроз.

Довгий час Арракісом правила династія Атрід, поки не була підло скинута Харконенами. Але синові герцога Атріда — Полу Атріду — вдалося втекти разом із наложницею Джесікою. Йому судилося очолити народ фріменів та стати Месією, а разом з цим — повернути законний титул.

Чому варто купити книгу «Дюна» Френка Герберта?

«Дюна» — культовий роман американського письменника-фантаста, вперше перекладений українською мовою. Це історія про благородство та зраду, випробування та волю, жадобу та кохання.

«Дюна» увійшла до класики світової літератури, заслуживши престижні премії та прихильність читачів.

Найвідоміша екранізація роману вийшла у 1984 році. Її режисером став Девід Лінч, а головні ролі виконали Кайл Маклакхен, Франческа Анніс, Патрік Стюарт.

Ілюстрації до роману «Дюна» виконав канадський художник Сем Вебер.

Видання доповнене картою та передмовою Брайана Герберта.

Відгуки про книгу «Дюна»:

«Унікальний фантастичний роман... Крім «Володаря Кілець» більше немає з чим порівняти».

Артур Кларк, письменник

«Один зі стовпів сучасної наукової фантастики... Дивовижне творче досягнення».

Analog

«Жива книга».

The Week

«Один з найвідоміших романів в історії наукової фантастики, «Дюна» залишається популярною сьогодні, як це було й завжди».

SciFi Now

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Френк Герберт
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Серія книг
Хроніки Дюни
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
1965
Перекладач
Анатолій Пітик, Катерина Грицайчук
Ілюстратор
Сем Вебер
Рецензії
  •  
    Арракіс – Дюна – Пустельна планета 75% користувачів вважають цей відгук корисним
    Цю книгу автор писав і переписував чотири роки, а перед цим ще стільки ж часу витратив на підготовку і збір необхідної інформації (і це відчувається при читанні - настільки пропрацьованою вона є). Свого часу небажання видавців ризикувати і випускати такий об‘ємний твір мало не коштувало світовій літературі порожнечі в своїх рядах. А книга вийшла Великою… не лише за обсягом, а й за своїм спадком. Запитання, що Ви будете ставити під час читання, вплинуть на ваше світосприйняття. Буденні поняття і можливості, що ми маємо в розпорядженні на Землі, набудуть чималої цінності.
    Світ Дюни – суворе місце, що не терпить помилок і легковажності; місце, де політичні інтриги творяться в середині інтриг, а ті в іще одних. Тут боротьба за владу і ресурси часто суперечить здоровому глузду. Тут кровний родич є таким же небезпечним як і офіційний ворог Дому. Шляхи Бене Гессерит (школа ментальних і фізичних тренувань) плутані і невизначені. Людство пішло війною проти машин зі штучним інтелектом, знищило їх і тепер комп’ютери поза законом; це призвело до необхідності розвитку своїх здібностей і появи ментатів – людей неперевершеної логіки.
    Арракіс – планета, на котрій видобувають меланж – напрочуд дорогу копалину з дуже широким спектром використання. Тут є хробак – Творець – Шай-Хулуд, і їх таких безліч, вони сягають колосальних розмірів. Це небезпека для видобувачів, але винищення їх недоцільне – надто затратна ідея, також є очевидний зв’язок між меланжем і хробаками. Місцеве населення пристосувалося до життя в пустелі, складного, але можливого. Тут вода священна – вона основа життя, вона в дефіциті, вона – справжнє багатство.
    Мрія одного вченого – може захопити населення на створення райського куточку посеред пустки, навіть якщо вони того результату і не застануть при житті.
    Це історія становлення легенди.
    -
    Найкраще в книзі - читаючи її, віриш в реальність описаних подій, ніби зазираєш у майбутнє нашого світу.
    Кулль Вахед!
  •  
    Що тут скажеш... культова книга 66% користувачів вважають цей відгук корисним
    Нарешті я дочитала цю книгу. Читала повільно і не тому, що вона була нецікава або я розтягувала задоволення. Я б назвала її концентрованою, такою, яку не прочитаєш залпом.
    Про сюжет. У майбутньому герцоги правлять не окремими земними володіннями, а цілими планетами. І от герцога Лето направляють на планету Аракіс, вона ж Дюна, де нема нічого, окрім піску, гіганських черв'яків і унікальних прянощів, які вже давно стали своєрідним наркотиком для Всесвіту.
    Про емоції. Мені все-таки здається, що головним героєм книги є саме Аракіс, любовно виплекана автором планета, унікальний мікрокосм, який функціонує як годинник, де все прораховано і кожна піщинка має своє місце. Вона має свою екологію, свою історію, свою релігію (яка найбільше мені нагадувала іслам).
    Що стосується головного персонажа, то у мене до нього змішані почуття. З одного боку не можна не захоплюватися його силою, витримкою, умінням будувати стратегії. Кожна його дія логічна і не викликає питань: “Якого милого він це зробив?” Але разом з тим автор дав йому занадто багато влади і це зробило ГГ до певної міри бездушним. Він весь час бореться проти свого призначення і ця відповідальність тяготить його, робить самотнім і озлобленим.
    Чи читатиму я продовження? Мабуть, читатиму, але точно не зараз.
Купити - Дюна
Дюна
Товар більше не виробляється
 
Інформація про автора
Френк Герберт
Френк Герберт

Автор всесвітньо відомих романів в галузі наукової фантастики Френк Герберт визнаний класиком в цій області, а його роботи критики в рецензіях оцінюють, як найбільш яскраві та насичені у цій сфері. Книги Герберта розходяться величезними тиражами і сьогодні, не дивлячись на те, що побачили світ кілька десятків років тому. За свою літературну діяльність письменник був багаторазово удостоєний нагород...

Детальніше

Рецензії Дюна

4.7/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Арракіс – Дюна – Пустельна планета 75% користувачів вважають цей відгук корисним
    Цю книгу автор писав і переписував чотири роки, а перед цим ще стільки ж часу витратив на підготовку і збір необхідної інформації (і це відчувається при читанні - настільки пропрацьованою вона є). Свого часу небажання видавців ризикувати і випускати такий об‘ємний твір мало не коштувало світовій літературі порожнечі в своїх рядах. А книга вийшла Великою… не лише за обсягом, а й за своїм спадком. Запитання, що Ви будете ставити під час читання, вплинуть на ваше світосприйняття. Буденні поняття і можливості, що ми маємо в розпорядженні на Землі, набудуть чималої цінності.
    Світ Дюни – суворе місце, що не терпить помилок і легковажності; місце, де політичні інтриги творяться в середині інтриг, а ті в іще одних. Тут боротьба за владу і ресурси часто суперечить здоровому глузду. Тут кровний родич є таким же небезпечним як і офіційний ворог Дому. Шляхи Бене Гессерит (школа ментальних і фізичних тренувань) плутані і невизначені. Людство пішло війною проти машин зі штучним інтелектом, знищило їх і тепер комп’ютери поза законом; це призвело до необхідності розвитку своїх здібностей і появи ментатів – людей неперевершеної логіки.
    Арракіс – планета, на котрій видобувають меланж – напрочуд дорогу копалину з дуже широким спектром використання. Тут є хробак – Творець – Шай-Хулуд, і їх таких безліч, вони сягають колосальних розмірів. Це небезпека для видобувачів, але винищення їх недоцільне – надто затратна ідея, також є очевидний зв’язок між меланжем і хробаками. Місцеве населення пристосувалося до життя в пустелі, складного, але можливого. Тут вода священна – вона основа життя, вона в дефіциті, вона – справжнє багатство.
    Мрія одного вченого – може захопити населення на створення райського куточку посеред пустки, навіть якщо вони того результату і не застануть при житті.
    Це історія становлення легенди.
    -
    Найкраще в книзі - читаючи її, віриш в реальність описаних подій, ніби зазираєш у майбутнє нашого світу.
    Кулль Вахед!
  •  
    Що тут скажеш... культова книга 66% користувачів вважають цей відгук корисним
    Нарешті я дочитала цю книгу. Читала повільно і не тому, що вона була нецікава або я розтягувала задоволення. Я б назвала її концентрованою, такою, яку не прочитаєш залпом.
    Про сюжет. У майбутньому герцоги правлять не окремими земними володіннями, а цілими планетами. І от герцога Лето направляють на планету Аракіс, вона ж Дюна, де нема нічого, окрім піску, гіганських черв'яків і унікальних прянощів, які вже давно стали своєрідним наркотиком для Всесвіту.
    Про емоції. Мені все-таки здається, що головним героєм книги є саме Аракіс, любовно виплекана автором планета, унікальний мікрокосм, який функціонує як годинник, де все прораховано і кожна піщинка має своє місце. Вона має свою екологію, свою історію, свою релігію (яка найбільше мені нагадувала іслам).
    Що стосується головного персонажа, то у мене до нього змішані почуття. З одного боку не можна не захоплюватися його силою, витримкою, умінням будувати стратегії. Кожна його дія логічна і не викликає питань: “Якого милого він це зробив?” Але разом з тим автор дав йому занадто багато влади і це зробило ГГ до певної міри бездушним. Він весь час бореться проти свого призначення і ця відповідальність тяготить його, робить самотнім і озлобленим.
    Чи читатиму я продовження? Мабуть, читатиму, але точно не зараз.
  •  
    Джихад наближається... 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Ще з часів свого дитинства пам'ятаю серіал "Дюна". Знятий подекуди в павільйоні, з примітивними декораціями і синющими очима акторів він здавався мені чимось неймовірним, тим, чим не можна просто так знехтувати і ставитися до нього потрібно серйозно. На моє щастя видавництво "КСД" так і зробило. Перше україномовне видання "Дюни" побачило світ в дорогому подарунковому оформлені, з якісними кольоровими ілюстраціями, з мапою, додатками і всім необхідним для якісного роману. Хоча по іншому і бути то і не могло, це ж "Дюна".

    Френк Герберт надзичайно довго писав, редагував і доповнював своє дітище, а його син Браян писав, що його батько більше часу проводив з Полом Атрідом, ніж з ним. Але не зважаючи ні на що роман ніхто не хотів публікувати, занадто ідея була ризикованою, а твір великим. Але хто не здається, той досягає успіху.

    Світ, в якому розвиваються події повністю дивовижний, і лежить він в далекому майбутньому людства. Головна цінність цього світу - меланж, прянощі. Які видобуваються лише в одному місці у всесвіті - Арракісі, пустельній, непривітній планеті. Той, хто володіє Арракісом, володіє меланжем - той володіє світом. У світі "Дюни" діє закон правлячих сімей, родів. Багатші сім'ї володіють цілими планетами, і не одною, молодші і бідніші служать їм. А головним над усіма є імператор.

    І так багата сім'я лорда Атріда в результаті чвар отримує право на Арракіс. Він разом з своїм сином Полом Атрідом і Бене-Ґесеритською наложницею, яка йому як жінка, і всім двором вирушає заселяти покинуту їхніми ворогами Харконеннами планету. Видобування меланжу в результаті диверсій Харконеннів стає важким, а "охороняють" його гіганські піщані хробаки, котрих місцеве населення зве "творцями". І не дарма так зве, бо хробаки напряму пов'язані з утворенням меланжу.

    Арракіс надзвичайно бідна і пустельна планета, тому вода тут на вагу золота, буквально. Щоб вижити фримени, місцеве населення, носить дистикости, спеціальні водозберігаючи костюми, котрі кондинсують і збирають вологу тіла і продуктів життєдіяльності людини. Релігія в світі "Дюни" - це симбіоз головних релігій сучасності. В результаті виникло щось зовсім унікальне, і навіть цікаве.

    Пола Атріда чекає зрада, розчарування, поневіряння, любов і навіть війна. А на горизонті примарно майорить вже не так далекий Джихад - священна війна, котру суджено розпочати Полу, але яку він з усіх сил старається уникнути.
  •  
    Світова класика українською мовою 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Ця книга є прикладом всіма визнаної класики у жанрі фантастики, тому не потребує зайвих описів та овацій. Я окремо зупинюсь на окремих деталях, які мають велике значення для перекладу. Художній переклад є надскладним завданням, яке потребує від перекладача самому бути трохи письменником. Саме тому цікаво прочитати одну й ту саму книгу, але в адаптації різних перекладачів. Це немов би прочитати дві книги, які є різними та однаковими одночасно. Загалом, переклад є гарним прикладом умілої адаптації незвичайного художнього твору. Світ Френка Герберта є унікальним та нехарактерним для всього літературного світу, тому має назви, терміни та речі, які не мають аналогів. В цьому питанні, перекладач зробила все можливе, щоб всі яскраві слова не втратили свого колориту, однак не було створення нових, які справляють враження власної фантазії. Окремої подяки заслуговують примітки та пояснення переклада відносно таких "складних" місць. Деякі пояснення демонструють глибинне пізнання першоджерела та перехресних посилань, які залишив автор у своєму творі. Іншим приємним досягненням можна назвати імена персонажів, які не викликають невпізнання після того, як прочитала цю ж книгу, але в іншому перекладі. Іншим аспектом, який вартує уваги - це стилістика самої книги та якість матеріалів. Якість матеріалів та фото-вставки є на найвищому рівні та справляють враження дорогої та якісної речі. Однак дизайн обкладинки викликає більше сумнівів, ніж захоплення. Зміна кольору тла з піщаного або будь-яких інших відтінків жовтого - не найкраще рішення. Хоча в умовах поганого освітлення обкладинка виглядає в цілому дуже ефектно, якщо не зважати, що це "Дюна".
    Підводячи підсумки, можна сказати, що видання є вдалим за винятком деяких моментів, які є питанням смаку. Все, що можна було зробити якісно та красиво - зроблено. Це видання чудово підійде в якості подарунку та/або перлини коштовної паперової колекції книг.
  •  
    Раджу!
    Я не люблю фантастику! От не люблю і все! Чого я почала читати цю книгу? Напевно, щоб зрозуміти, що в кожній нелюбові, як і ненависті, бувають винятки.
    Так, книга мені сподобалася! Правда, я не сприйняла її як фантастичну) Знаєте, це ніби читаєш історію боротьби за своє майбутнє, ну й що, що зброя невідома, подумаєш, захист якийсь удосконалений, теж мені, нові літальні об"єкти-суть то одна-війна за щось.
    "Дюна" показала мені приклад впертої боротьби за результат, який буде не швидко. Який не побачу ні я, ні діти мої, ні діти дітей моїх. Боротьба за ідею. З фанатичною відданістю, впертістю і навіть натхненням. Боротьба, в якій не покладають рук, бо не бачать результату, а навпаки, ще більше докладають зусиль.
    Загалом, уся книга просякнута мудрими думками, загальнолюдськими ідеями, мужністю, впертістю, рішучістю. У ній ніби поєдналося кілька світів, при чому один такий світ-це один герой. А їх там значно більше, як один. Між ними багато спільного і в той же час вони абсолютно різні, індивідуальні, особливі.
    І кілька слів про Пола-харизматичного і обраного. Автор, як на мене, чудово відобразив його трансформацію від підлітка до пророка-того, за ким підуть мільйони. І хоч мене в окремих епізодах надзвичайно злила пихатість і зазнайство Муад’Діба, та я розуміла, що він навіть тут справжній і саме таким і мав стати після низки випробувань, які випали на його долю. Бо якщо не він, то хто???
    Раджу!!!
  •  
    ,,Дюна" від Френка Герберта!
    Культова ,,Дюна" американського письменника Френка Герберта ,,заговорила" українською мовою! А саме завдяки чудовому перекладу Катерини Грицайчук та Анатолія Пітика. Велике, подарункове видання, з ілюстраціями, передмовою сина автора, додатками та словником вийшло у видавництві ,,Клуб Сімейного Дозвілля". І хоч це видавництво полюбляє ,,грішити" поганим перекладом, росіянізмами та численними друкарськими помилками, над цією книгою, очевидно, попрацювали більш відповідальні люди, зокрема, хочу подякувати коректорам: під час читання око ні за що не зачіпалось! Можливо, десь і проскакували які-небудь дрібні граматичні чи інші помилки, однак захоплюючий сюжет і справжня читацька насолода від книги в цілому абсолютно поглинули мою прискіпливу увагу!

    Над цим науково-фантастичним романом письменник трудився протягом шести років. Спочатку твір друкувався частинами впродовж трьох років у журналі ,,Analog". Коли ж Герберт поставив остаточну крапку в історії та поніс рукопис до видавництва, отримав відмову... В наступному -- теж... Загалом, перш, ніж роман побачив світ однією книгою у 1965-му році, автор отримав 23 відмови! Уявляєте?! Публікація принесла письменнику неабияку славу та літературні премії, надихнувши й на продовження саги. Тож ця доволі пухкенька книга стала першою ластівкою циклу ,,Хроніки Дюни". Згодом були численні спроби екранізувати твір, однак усі вони були, м'яко говорячи, не надто вдалими, завдяки чому ,,Дюна" отримала ярлик ,,некінологічної". Варто додати, що саме вона надихнула взятися за перо популярного зараз американського письменника-фантаста, автора ,,Ігор престолів", Джорджа Мартіна; а також зарядила фантазією режисера культових ,,Зоряних воєн" Джорджа Лукаса.

    Тож що ж таке ота Дюна? Дюна -- це пустельна планета, кожна крапля води на якій -- буквально на вагу золота. Щоб панувати над нею, точиться неабияка боротьба, адже саме на ній можна здобути надцінні, особливі прянощі, які називаються меланж...
  •  
    Сімейна сага
    Чудове видання прекрасної книги! "Дюна" - перший роман всесвітньо відомих "Хронік Дюни" фантаста Френка Герберта. "Дюна" - це історія Пола Атріда - хлопця-пророка, якому судилося стати Імператором та Мессією, для народу воїнів, що приютили його у важкі часи, та готові піти за ним на кривавий джихад, несучи смерть і фанатичну віру Галактикою. Це історія непростих відносин хлопчика з матір'ю, помсти за смерть батька від рук запеклих ворогів, а також розповідь про балансуванням між жахливим призначенням, та намаганням пом'якшити його і при цьому вижити, повернувши те, що належить йому по праву. Френк Герберт створив масштабну, детальну, неймовірно продуману та цікаво написану епопею, з безліччю політичних інтриг, розсипом жорстокості, відданості, честі та фанатизму, що здатен поставити світ на край. Пол не простий аристократ - він творіння років генетичного добору таємної організації, яка вірить, що з його допомогою підкорить Всесвіт, та навряд чи народжений пророком захоче виконувати чиюсь волю - він і свого призначення прагне уникнути за будь-яку ціну. А ще це історія про любов - одну на все життя і перепони, здатні її зруйнувати.
    Дане видання дуже красиве та якісно зроблене, всередині повноформатні ілюстрації, що своєю детальністю нагадують фотографії, папір цупкий, є стрічка-закладка.
    Сподіваюся продовження історії таки вийдуть в цій серії.
  •  
    Фантастика
    Я взагалі-то не люблю читати фантастику, дивитися фільми. Але в магазині була велика знижка на книгу, вирішила почитати. Тут іде мова про часи 10 000 років (11 тисячоліття), про долю жителів планети Арракіс. Цікаво автор змальовує планету: пустеля, піски, брак води, хробаки, прянощі, а жителі пустелі - фримени, люди з блакитними очима. Незвичайна ідея методу добування води з власного тіла за допомогою пристроїв дистикостів. Але вини не опускають руки і намагаютьсядобути воду і навіть озеленити планету.
    Головний герой Пол Атрід, якому судилося стати Муад'дібом для фрименів. В свої п'ятнадцять років - це надлюдина. Він проходив спеціальні тренування, вчився тонкощам бою, самоконтролю. Його доля важка, але незвичайна. "Підступи в середині підступів, а в них - іще більші підступи" - це головна цитата, яка характеризує події, що тут відбуваються. Інтриги, зради, підступи...
    Окремо хочеться похвалити видавництво, книга красива, доповнена ілюстраціями, переклад хороший, читається легко.
    Загалом книга мені сподобалася, тут є багато цікавих, мудрих думок.
  •  
    На далекій, далекій планеті...
    Класичний роман американської та й зрештою світової фантастики. Книга вийшла далекого 1965 року, проте читаючи її ви цього майже не помітите, бо автору вдалось дуже вміло описати далеке майбутнє, як він його собі уявив, а певні технічні елементи, які можуть здаватись смішними, анітрохи не псують атмосферу книги.
    Отже: В далекій, далекій галактиці... Жартую. Це анітрохи не "Зоряні війни", а скоріше космічний прототип "Гри престолів". Маємо Галактичну імперію і відповідно імператора, аристократичні Доми, ДАПТ (Добропорядний Альянс Прогресивних Торговців), могутній матріархальний орден Бене Ґессерит, та Гільдію навігаторів, які монополізувала космічні перевезення. Імператор вдало використовує принцип divide et impera (розділяй і владарюй): так він буквально зіштовхує між собою два потужних Доми: Атрідів і Харконненів, передаючи від других першим в управління планету Арракіс (Дюну). Ця планета на перший погляд справжнісіньке пекло: суцільна пустеля та скелі, дефіцит води, небезпечні хробаки, деякі з яких досягають півкілометра у довжину, та здатні проковтнути будь що. Але це усе дрібниці, бо ж Арракіс єдине в галактиці джерело прянощів (меланжу), а ця речовина продовжує життя, розвиває приховані сили і дозволяє Гільдії навігаторів здійснювати міжзоряні подорожі.
    У глави дому Атрідів, герцога Лето, є син Пол, мати якого Джессіка одна з вихованок ордену Бене Ґессерит. Сам Пол має приховані сили, які вповні проявляють себе на Арракісі буквально насиченому прянощами. Внаслідок військового вторгнення Харконенів герцог Лето гине, але Полу з матір'ю вдається врятуватись. Вони потрапляють до фрименів, жителів пустелі, яких імператорські управителі Дюни майже не беруть до уваги, вважаючи їх малочисельними та слабкими, що виявляється великою помилкою, бо їх насправді декілька мільйонів. Пол бере собі нове ім'я Муад'Діб і розпочинає боротьбу за відновлення своєї влади та помсту за смерть батька. На цьому зі спойлерами крапка: читайте і довідаєтесь.
    Читаючи "Дюну", я особисто, можливо і суб'єктивно, помітив цілий ряд елементів, які в подальшому використали інші фантасти. Так, наприклад, генетичні "схрещування" керовані Бене Ґессерит, ну дуже нагадують аналогічні, які здійснюють чарівники у відьмацькому циклі Сапковського. Любов Джорджа Лукаса до пустельних планет, теж напевно не обійшлась без впливу "Дюни".
    Дякую Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля" за якісне видання, чудовий переклад, повноколірні ілюстрації та карту Арракіса. Наприкінці книги є словник, який розкриває всі терміни книги, але прошу вас не читайте його заздалегідь.
    Книга не просто варта прочитання, вона must read для кожного любителя фантастики та й не тільки.
    Зараз книга продається з дуже суттєвою знижкою, то ж купляйте і читайте. Пам'ятайте, що кожна завантажена вами піратська книга українською мовою українського видавництва, це не тільки нанесення шкоди вітчизняним книговидавцям, але й опосередкована підтримка "узькомірних" видавництв. Будьмо відповідальними і бережімо те, що дуже легко втратити.
  •  
    Про технічне оформлення і організацію видання
    Тільки почала читати, а вже отримую шалене задоволення від видання як фізичного продукту.
    - Красиве оформлення обкладинки в сірих тонах, вклеєна сіра стрічка закладки.
    - Карта на форзаці і коментарі до неї.
    - Сторінки трохи просвічують, але не тонка газетка. Вони на дотик якісь пухнасті. Книга здається величезною, хоча насправді там 650 стор.
    - В центрі книги вклеєно блок кольорових ілюстрацій на крейдованому папері.
    - Текст надруковано шрифтом із засічками, букви не маленькі. Приємно читати.

    Чим порадувала організація видання: до введених автором термінів є пояснення щодо їх етимології, наприкінці книги є словник всіх термінів світу Дюни. У багатьох книжкових оглядах бачила попередження, що читача з перших розділів кидають у гущу незрозумілих понять, трактування яких стане зрозуміле лише згодом, тому треба «перетерпіти». Наразі цих проблем не маю завдяки приміткам і словнику – неймовірно цим задоволена!

    Ще не знаю, чи прийду в захват від твору, але це видання як об’єкт книжкового мистецтва мене шалено вразило.
  •  
    Тепер я знаю, чим надихались інші фантасти
    Деякі твори стають настільки знаковими в культурі, що багато інших митців починають ними надихатися. Сюжетні та стилістичні елементи оригінального твору стають розповсюдженими. І якщо прочитати оригінальний твір після того, як познайомився з десятками породжених ним двійнят, то оригінал здасться неймовірно вторинним – хоча насправді він був максимально оригінальним і породив усе це. Ось щось схоже відбувається з «Дюною».
    Я рада, що тепер знаю, чим надихалися більш сучасні автори, чиї твори мене захоплювали. Але сама «Дюна» не захопила ні крихти.

    Що не сподобалось:

    1. Максимально повільно розгортаються події. В анотації описано 2/3 твору.

    2. Вкрай мало власне описів подій. У більшості випадків герої або озвучують, що вони хочуть зробити, або розповідають, що вже зробили. При чому можуть не повно описувати, а побіжно згадувати – і це про сюжетно важливі речі! Весь масив книги займають діалоги і купа внутрішніх роздумів персонажів: всі сили кинуто на складання психологічних портретів, а не на сюжет.

    3. «Стрибки між головами персонажів» під час діалогів. Тобто коли спочатку оповідь йшла від лиця еколога, виписано його думки і реакції на репліки, а потім раптом наведено думки і реакції герцога – і так кілька разів то від лиця одного персонажа, то від лиця іншого. Наразі такі речі вважаються ознакою недосвідченості автора.
    Якщо вам подобається ефект, коли персонаж подумки коментує репліки, то раджу глянути трилогію «Перший закон» Джо Абекркромбі – там це використано більш майстерно і без стрибків між головами персонажів.

    4. За сюжетом герої є настільки розвиненими людьми, що проводять глибинний аналіз співбесідника на основі його міміки, інтонацій тощо. Спираючись на аналіз, роблять припущення. А потім припущення на основі припущень. А потім ще припущення… І жодного разу ніхто не перемовиться словом, аби утвердитись, що їх припущення правильні!
    Знаєте, як буває в житті: один подумав щось одне, інший друге – і вийшов конфлікт через непорозуміння. А у Герберта конфліктів не буває! Бо у нього всі герої думають і припускають виключно істину. Навіть коли мати головного героя помічала, що син не надто влучно зреагував на вихідні дані, вона йому про це не скаже, роботу над помилками не проведе.
    Весь твір герої йдуть лезами з припущень, які нагромаджуються на припущення, і я можу тільки вразитися їхньою самовпевненістю!

    5. Сюжет рухають не власне події, а припущення героїв щодо можливих подій. До останнього чекаю на якийсь поворот із самозбувними пророцтвами, але, здається, марно.

    6. Злодії абсолютно в усьому злі, головні герої абсолютно в усьому добрі.

    7. Не пояснена система бене-гессеритських практик. Чи то таки була магія? Чи таки набуті навички? Як працює маніпуляція людьми і власним тілом?
    А ще як так вийшло, що прянощі впливають на (колективну) свідомість?
    У цьому світі таки є магія? Ах, так. Я маю сама висунути правильне припущення і триматися його як істини.

    8. У головних героїв немає місії. Це не історія про помсту, це не історія про виживання. Тут персонажі просто собі живуть, намагаючись підлаштуватись під / уникнути втілення своїх припущень щодо майбутнього.

    Бонус: Леді Джесіка є неймовірно сильним персонажем, об якого 2/3 книги витирали ноги всі охочі. Я була неприємно вражена тим, як така сильна жінка сприймала за норму «пенделі» від своєї наставниці, чоловіка, сина, ментата, п’яного вояки, фрименів. Їй довелось піднятися чи не найвищий релігійний щабель, аби її, нарешті, перестали затикати.

    Отже, історія «Дюни» тягнеться дуууже повільно. В процесі вам розповідають про світоустрій, політику, екологію, релігію (хоча тут більше «сам здогадайся»), але зовсім не дають динамічний сюжет.
    Дозволю собі порівняти із серіалом «Світ дикого заходу». Там теж ходять і балакають, балакають і ходять, а потім стають особливо серйозні, тож ти починаєш здогадуватись, що в цьому діалозі, мабуть, було щось дуже сюжетно важливе. І зупиняєшся, аби проаналізувати, побудувати теорію, як же ця звичайна розмова вплинула на історію. Потім до тебе нарешті доходить, що, мабуть, ці репліки змінили мотивацію якогось персонажа, а затим перевернулись весь світ. І ти думаєш, як би було класно, якби цей сюжетний поворот виразили більш ефектно, щоб він вмить тебе вразив, а не ледь-ледь скомпонувався на основі довгих роздумів.
 
Характеристики Дюна
Автор
Френк Герберт
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Серія книг
Хроніки Дюни
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
1965
Перекладач
Анатолій Пітик, Катерина Грицайчук
Ілюстратор
Сем Вебер
Кількість сторінок
656
Ілюстрації
Кольорові вклейки
Формат
150x220 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Шрифт
Petersburg
Тираж
4000
ISBN
978-617-12-2554-1
Вага
820 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література США і Канади
Література за періодами
Література XX ст.
 

Про автора Дюна