Дивні люди
Паперова книга | Код товару 979518
Yakaboo 4.7/5
Автор
Артем Чапай
Видавництво
Видавництво 21
Серія книг
Суч Укр Літ
Мова
Українська
Рік видання
2019
Кількість сторінок
304
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~135х205 мм)

Усе про книжку Дивні люди

Українські вчені відтворили за ДНК неандертальця. Він виростає в секретному інституті, замаскованому під гаражний кооператив, і лише після досягнення повноліття виходить у великий світ. Через брак життєвого досвіду та особливості мислення український неандерталець постійно втрапляє у дивні ситуації – а на тутешніх сапієнсів дивиться поглядом дещо наївного стороннього. Втім, поступово виявляється: все може бути складніше. І це не фантастика. Це, як з іншого приводу скаже одна з героїнь, «радше трагікомедія».

Характеристики
Автор
Артем Чапай
Видавництво
Видавництво 21
Серія книг
Суч Укр Літ
Мова
Українська
Рік видання
2019
Кількість сторінок
304
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~135х205 мм)
Рецензії
  •  
    ДИВНІ ЛЮДИ 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    "Дивні люди" – дивна книжка))

    Бачила на неї різні відгуки, хтось казав, що це "краще, що він читав цього року", а хтось її не розумів і не розділяв загального захвату.

    Це моє перше знайомство з Артемом Чапаєм, бачу, що його книжки дуже різноманітні по стилю і по жанру і це я "щітаю по понятних причинах" є дуже добре.

    Мені книжка зайшла, було смішно, місцями дуже смішно. Звісно, якби не було так сумно.
    Це – сатира на українське суспільство. Якось так випадково, чи не випадково останнім часом читаю подібного роду книжки. Орвелла, наприклад. Деякі моменти в "Дивних людях" мені нагадували "Колгосп тварин", особливо поросята.

    "Українські вчені відтворили за ДНК неандертальця. Знаю, це звучить неймовірно і трохи дивно. Не те дивно, що за ДНК. І не те навіть, щонеандертальця, а те дивно, що іменно українські вчені. Ну, але щас розкажу..."

    Ось так починається ця кумедна, щира, нестандартна історія. Сподобалось разом з неандертальцем Вовком Степаном Івановичем по-новому відкривати світ – дивуватись з простих і звичних речей, вгадувати що саме своїм описом він має на увазі.

    Чи прониклася я якось до головного героя - швидше ні, ніж так, але книжка сподобалась, добряче повеселила :) Ну і тут піднято дуже багато проблемних тем, які, на жаль, існують в нашому суспільстві. Зокрема, питання мови, особливо суржику, яким написана вся книжка. Персонаж, від імені якого ведеться розповідь через свою російсько-українсько-дитячу мову спочатку трохи нагадував Чярлі Гордон з "Квіти для Елджернона". "Суржик в українській мові, як неандерталець серед сапієнсів".

    Нестандартно. Смішно. Живо. Алегорично.
    Рекомендую!
  •  
    Добрі книги таки є! 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Перша книга Артема Чапая, що потрапила мені до рук - це "Тато в декреті". Я читаючи її добряче насміялася і в мене склалося враження про автора, що це тато в реальному житті та людина, яка дивиться на те ж життя з гумором.
    Його книга "Дивні люди" абсолютно відрізняється від "Тато в декреті". Не те, на що очікувала. Але на сторінках все рівно відчувалося, що Артем батько, адже питання батьківства та відносин між дітьми та батьками це основна лінія сюжету.
    Головний герой - український неандерталець, якого вчені відтворили за допомогою ДНК. Тримали хлопця до повноліття у так званому гаражі і от випустили у світ.
    Степан, потрапивши у коло сучасних людей щиро дивується усьому, що відбувається навколо. Ще й пак! Різниця то у мисленні та сприйнятті світу колосальна! Тут тобі і про абсурдність людського мислення та ставлення до певних життєвих ситуацій і не вміння тішитись маленьким дрібницям.
    Степан відверто дивується, чому аби отримати один документ, той же папірець, потрібно ще один такий і ще. Бо так воно і є. От дійсно. Навіщо? Абсурдність. Хіба ні?
    Дуже цікавий та продуманий сюжет цієї книги. Подібного не зустрічалось. Ідея свіжа і читається із захопленням та цікавістю.
Купити - Дивні люди
Дивні люди
250 грн
Немає в наявності
 

Рецензії Дивні люди

  •  
    ДИВНІ ЛЮДИ 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    "Дивні люди" – дивна книжка))

    Бачила на неї різні відгуки, хтось казав, що це "краще, що він читав цього року", а хтось її не розумів і не розділяв загального захвату.

    Це моє перше знайомство з Артемом Чапаєм, бачу, що його книжки дуже різноманітні по стилю і по жанру і це я "щітаю по понятних причинах" є дуже добре.

    Мені книжка зайшла, було смішно, місцями дуже смішно. Звісно, якби не було так сумно.
    Це – сатира на українське суспільство. Якось так випадково, чи не випадково останнім часом читаю подібного роду книжки. Орвелла, наприклад. Деякі моменти в "Дивних людях" мені нагадували "Колгосп тварин", особливо поросята.

    "Українські вчені відтворили за ДНК неандертальця. Знаю, це звучить неймовірно і трохи дивно. Не те дивно, що за ДНК. І не те навіть, щонеандертальця, а те дивно, що іменно українські вчені. Ну, але щас розкажу..."

    Ось так починається ця кумедна, щира, нестандартна історія. Сподобалось разом з неандертальцем Вовком Степаном Івановичем по-новому відкривати світ – дивуватись з простих і звичних речей, вгадувати що саме своїм описом він має на увазі.

    Чи прониклася я якось до головного героя - швидше ні, ніж так, але книжка сподобалась, добряче повеселила :) Ну і тут піднято дуже багато проблемних тем, які, на жаль, існують в нашому суспільстві. Зокрема, питання мови, особливо суржику, яким написана вся книжка. Персонаж, від імені якого ведеться розповідь через свою російсько-українсько-дитячу мову спочатку трохи нагадував Чярлі Гордон з "Квіти для Елджернона". "Суржик в українській мові, як неандерталець серед сапієнсів".

    Нестандартно. Смішно. Живо. Алегорично.
    Рекомендую!
  •  
    Добрі книги таки є! 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Перша книга Артема Чапая, що потрапила мені до рук - це "Тато в декреті". Я читаючи її добряче насміялася і в мене склалося враження про автора, що це тато в реальному житті та людина, яка дивиться на те ж життя з гумором.
    Його книга "Дивні люди" абсолютно відрізняється від "Тато в декреті". Не те, на що очікувала. Але на сторінках все рівно відчувалося, що Артем батько, адже питання батьківства та відносин між дітьми та батьками це основна лінія сюжету.
    Головний герой - український неандерталець, якого вчені відтворили за допомогою ДНК. Тримали хлопця до повноліття у так званому гаражі і от випустили у світ.
    Степан, потрапивши у коло сучасних людей щиро дивується усьому, що відбувається навколо. Ще й пак! Різниця то у мисленні та сприйнятті світу колосальна! Тут тобі і про абсурдність людського мислення та ставлення до певних життєвих ситуацій і не вміння тішитись маленьким дрібницям.
    Степан відверто дивується, чому аби отримати один документ, той же папірець, потрібно ще один такий і ще. Бо так воно і є. От дійсно. Навіщо? Абсурдність. Хіба ні?
    Дуже цікавий та продуманий сюжет цієї книги. Подібного не зустрічалось. Ідея свіжа і читається із захопленням та цікавістю.
  •  
    Відпочити від турбот 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Приємно, що українська література розвивається наповнюючи український книжковий ринок літературою різноманітних жанрів.
    Жанр роману важко охарактеризувати, це якась суміш комедії, фантастики, наукової-фантастики і т.д. В основі сюжету лежить історія дослідження ДНК людини, а точніше спосіб відтворення істот з минулого за допомогою генної інженерії. Головним героєм книги є такий собі Степан Вовк, сучасна людина відтворена за допомогою науки і він ... неандерталець.
    Автор наперекір очікуванням більшості читачів зображає його не дикуном з первісного світу, а досить розумною людиною, навіть можна сказати інтелектуалом, проте дуже добрим та по дитячому наївним.
    Цікавою є побудова книги у ній дуже багато прямої мови: діалогів та полілогів, в більшості своїй говорить головний герой, який ділиться своїми враженнями про світ в який він потрапив. І це робить книгу надзвичайно реалістичною та правдоподібною
    Крім цього, книга має дуже багато гумору, тому читається дуже легко, і це робить книгу досить колоритною та веселою, сюжетні лінії непередбачувані, що додає сюжету гостроти та інтриги.
  •  
    Вудка і риба 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книга, очевидні плюси якої - це небанальний сюжет, продумані персонажі, свіжа ідея, важливі теми. Можливо, у цьому є і свої мінуси, результатом яких стала перенасиченість цим всім. Тим не менш, дуже цікаво спостерігати за тим, як поводиться головний персонаж Степан у тій чи іншій ситуації, у якій він навряд чи очікував опинитись.

    Проте, що саме зачіпає у ці книзі? Перш за все, Степан, який своїм характером і баченням світу відрізняється абсолютно від всіх і, скоріш за все, виступає такою собі дивною людиною для решти персонажів. Його неупередженість і ставлення до цього світу - це ті речі, яким було би непогано навчитись іншим людям.
    Друге - насиченість діалогів. Вживання як літературної мови, так і суржику. Автор добре передає почуття героїв і їхню натуру через розмови.
    Третє - опис способів життя героїв.

    Книга викликає досить багато питань, як щодо свого сюжету, так і щодо тем, які в ній підіймаються. Книга однозначно варта уваги. Місцями смішна, місцями викликає сум, проте байдужим не залишить.
  •  
    Дивні люди 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Вовк Степан – вихованець (якщо це можна так назвати секретного інституту. Маленька деталь, він – неандерталець. І жив би він в тому інституті собі й не тужив, аж ось прийшли фінансові проблеми (що у нас буває, на жаль, не так вже й рідко) і Степана відправляють жити у широкий світ.
    Тут він пережив багато пригод, і в цирк потрапив, і з іншими людьми познайомився. До речі, я давно проти цирку, а після цієї книги взагалі від самого слова починає нудити – вже за це дякую книзі і автору.
    Я читала стільки захоплених відгуків про цю книгу, що мабуть мої очікування були надто завищені. Мені було норм і не більше. Так, задумка цікава, теми важливі: насилля, жорстокість, оці всі злободенні проблеми нашої країни. Але саме виконання якось не дотягнуло. Було відчуття певної штучності чи що. Знаєте, як у Вольтера – Простак не є людиною, він лише образ, він спонукає нас побачити себе очима іншої людини, яка сприймає все як є, без стереотипів, яку дивують всі наші таргани, з якими ми давно змирились і навіть не помічаємо їх.
    Ну таке. Про мову роману. Суржик. Типовий, який так часто можна почути у нас на вулицях. Я з Київської області, то у нас взагалі це як нормальна мова)
    Тож багатьом книга сподобалась, але мені чогось забракло, так буває.
  •  
    Чудова! 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Не думаю, що коли-небудь прочитала б цю книгу без порад своїх знайомих, тому що, відверто, анотація не вразила взагалі, думала, що не зовсім "моє". Тим не менш, анітрохи не шкодую, що все-таки приступила до читання. Книга подарувала відчуття легкості та піднімала настрій, коли це насправді було так потрібно.

    Адже подумати тільки, речі, які ми сприймаємо як щось буденне, дійсно здавалися б чудернацькими навіть для людей з минулих епох, не кажучи вже про нижчих на еволюційну сходинку. Головний герой, неандерталець, створений в Україні, ледь з розуму не сходить, ламаючи мозок над такими простими речами. Єдине, що трохи дратувало, це суржик, яким написана книга, але це пояснюється тим, що історія ведеться якраз від імені цього неандертальця, а йому, в свою чергу, ніяк не вдається опанувати вирази та слова мови, звичної для нас.

    Попри свою легкість, "Дивні люди" надзвичайно глибока книга. Навіть не сумнівайтеся чи варто витратити на неї кілька годин свого часу, бо ви ні разу не пожалкуєте...
  •  
    Про нас сьогоднішніх 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Можливо я упереджена, але мені подобається творчість Артема Чапая, така сучасна українська література потрібна українському читачу. "Дивні люди" - для мене це історія про те, що довкола нас, але ми воліємо про це не говорити, не думати, не дивитись в цю сторону, або пройти повз. Зрештою ми доволі часто саме так і робимо.
    Чи ми часто задумуємось про те, що стається з дітьми які нікому не потрібні? Яке життя вчорашніх випускників сиротинців, інтернатів, притулків?Чи є у нас відвага відреагувати на насильство? Як на мене, то ці питання автор дуже чуттєво порушує і дає нам відверту відповідь.
    Можливо саме головний герой Степан-неандерталець з дивним ДНК це і є всі ми, тільки ми з часом навчились маскувати свою ідентичність? Цілком може бути правдою.
    Головні герої, тут також і люди мистецтва, але як саме вони живуть у периферійних містах нашої батьківщини, як дають собі ради і якими методами реалізовуються? Ні, думати про такі речі у нас немає часу, бо невже розвиток культури такий важливий для нас сьогоднішніх.
    Артем Чапай зібрав під цієї палітуркою такі болючі теми для нас: сімейне насильство, АТО, алкоголізм, хабарництво, страх і байдужість які можуть нас поглинути. Але у нас є шанс розпочати все з початку, ламаючи стереотипи і здобуваючи прихильність долі своєю відвагою.
    Ну дуже добра книжка.
 
Характеристики Дивні люди
Автор
Артем Чапай
Видавництво
Видавництво 21
Серія книг
Суч Укр Літ
Мова
Українська
Рік видання
2019
Кількість сторінок
304
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~135х205 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
2000
ISBN
978-617-614-256-0
Вага
350 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Українська література
Література за періодами
Сучасна література