Дівчина з крамнички
Паперова книга | Код товару 1221133
Yakaboo 4.5/5
Автор
Саяка Мурата
Видавництво
Vivat
Мова
Українська
Рік видання
2020
Кількість сторінок
144
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
127х180 мм
Палітурка
Тверда

Усе про книжку Дівчина з крамнички

Змалку Кейко вважали дивакуватою, зануреною у власні мрії. Батьки боялися, що реальний світ рано чи пізно її просто виштовхне. А потім Кейко влаштувалася до комбіні — «крамнички за рогом». І нарешті була щаслива. От тільки молодша сестра, подруги та навіть деякі співробітники мали на це інший погляд. Як може бути щасливою тридцятишестирічна самотня жінка, весь час віддаючи роботі? Кейко щиро не тямить, як поводитися в цьому світі. І коли в її житті з’являється він, усі полегшено зітхають. Бо тепер Кейко нарешті стане «нормальною». Її вибір простий: жити для інших або для самої себе… 

Характеристики
Автор
Саяка Мурата
Видавництво
Vivat
Мова
Українська
Рік видання
2020
Кількість сторінок
144
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
127х180 мм
Палітурка
Тверда
Рецензії
  •  
    Суспільство нас оцінює 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Як отримала книгу, відразу почала читати, така вона маленька за об'ємом і мила за оформленням, думала буде солоденька історія, аж тут мене очікувало дещо інше. Книжка манюня, а викликає цілу купу емоцій. Спочатку змушує посміхатися, потім замислитися, а вже наприкінці хотілось взяти кожного героя книги та добряче струснути, та спитати "Що ти блін взагалі робиш?!"

    Тема дуже сучасна кожний з нею стикався: в тебе є дівчина/хлопець? ти заміжня? а чого тягнеш? боже тобі вже 30 і ти ще не народила? ти що собі думаєш?!

    Кейко с дитинства була не такою як всі, вона поводилась як відчувала та ставилась до ситуації як вважала потрібним. Стаючи старшою дівчина зрозуміла, щось не так. Батьків викликають до школи, вони засмучені, значить через те, як вона поводиться, вони страждають.
    Для того аби рідні були спокійні, треба жити в рамках суспільства, жити по іншому. Кейко копіює співробітниць в одязі, в рухах, в мові - аби не відрізнятись.
    І ось вона зустрічає чоловіка такого ж, відкинутого суспільством, чи може вийде у них щось? Чи врятують вони один одного?

    Не зважаючи на те, що книга маленька, вона дуже змістовна. Дуже раджу.
  •  
    Маленькая да удаленькая 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Эту книгу я давно хотела прочитать, но понимала, что передо мной не простая история на один раз, а нечто большее. В итоге так и получилось. Да, читатель без проблем ознакомится с повествованием за 1 вечер, вот только на "переваривание" книги уйдет далеко не один вечер. История рассказывает о весьма необычной девушке, на первый взгляд необычной. На самом деле она являет собой олицетворение многих людей, которым нужна поддержка социума, а не угнетение. Вот и тема влияния общества здесь демонстрируется ярко как никогда. Конечно же, в Японии данное влияние намного гиперболизировано, в особенности если сравнивать со странами СНГ, но и оно есть. В особенности это касается девушек за 30 без мужа, детей и "нормальной работы". Любопытно, что мне до сих пор не понятен смысл книги. Точнее не так, я вижу в ней несколько посылов и несколько выводов, но вот все они несколько размыты. Видимо так было сделано специально, чтобы каждый нашел для себя то, что ему близко. Книга абсолютно достойна чтения, в особенности тем людям, которым не особо комфортно находиться в обществе.
Купити - Дівчина з крамнички
Дівчина з крамнички
120 грн
Немає в наявності
 

Рецензії Дівчина з крамнички

  •  
    Суспільство нас оцінює 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Як отримала книгу, відразу почала читати, така вона маленька за об'ємом і мила за оформленням, думала буде солоденька історія, аж тут мене очікувало дещо інше. Книжка манюня, а викликає цілу купу емоцій. Спочатку змушує посміхатися, потім замислитися, а вже наприкінці хотілось взяти кожного героя книги та добряче струснути, та спитати "Що ти блін взагалі робиш?!"

    Тема дуже сучасна кожний з нею стикався: в тебе є дівчина/хлопець? ти заміжня? а чого тягнеш? боже тобі вже 30 і ти ще не народила? ти що собі думаєш?!

    Кейко с дитинства була не такою як всі, вона поводилась як відчувала та ставилась до ситуації як вважала потрібним. Стаючи старшою дівчина зрозуміла, щось не так. Батьків викликають до школи, вони засмучені, значить через те, як вона поводиться, вони страждають.
    Для того аби рідні були спокійні, треба жити в рамках суспільства, жити по іншому. Кейко копіює співробітниць в одязі, в рухах, в мові - аби не відрізнятись.
    І ось вона зустрічає чоловіка такого ж, відкинутого суспільством, чи може вийде у них щось? Чи врятують вони один одного?

    Не зважаючи на те, що книга маленька, вона дуже змістовна. Дуже раджу.
  •  
    Маленькая да удаленькая 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Эту книгу я давно хотела прочитать, но понимала, что передо мной не простая история на один раз, а нечто большее. В итоге так и получилось. Да, читатель без проблем ознакомится с повествованием за 1 вечер, вот только на "переваривание" книги уйдет далеко не один вечер. История рассказывает о весьма необычной девушке, на первый взгляд необычной. На самом деле она являет собой олицетворение многих людей, которым нужна поддержка социума, а не угнетение. Вот и тема влияния общества здесь демонстрируется ярко как никогда. Конечно же, в Японии данное влияние намного гиперболизировано, в особенности если сравнивать со странами СНГ, но и оно есть. В особенности это касается девушек за 30 без мужа, детей и "нормальной работы". Любопытно, что мне до сих пор не понятен смысл книги. Точнее не так, я вижу в ней несколько посылов и несколько выводов, но вот все они несколько размыты. Видимо так было сделано специально, чтобы каждый нашел для себя то, что ему близко. Книга абсолютно достойна чтения, в особенности тем людям, которым не особо комфортно находиться в обществе.
  •  
    Загадкова японська жіночка
    "Дівчина з крамнички" - досить маленька книжечка, її можна прочитати за день. Якщо чесно, то доволі важко повірити, що це аж такий бестселлер, книга схожа на оповідання, а не на роман.
    В центрі уваги життя самотньої жінки, яка не пристосована до звичних соціальних ролей, вона сама по собі, дивакувата, живе роботою, трудоголік. Читаючи книгу, мене переслідувало відчуття, що головна героїня має аутизм, тому що її дії, її відношення до людей прямо на це натякають. У неї проблеми з розумінням соціальних ролей, що нормально,що ні, їй доводиться здогадуватись, аналізуючи поведінку інших, копіювати її, адже сама по собі вона багато чого не відчуває, з того, що звичайте, само собою зрозуміле, повсякденне для інших героїв книги.
    В неї свій світ, притаманний для особливих людей, в нього можна зазирнути глибше в книзі "Загадковій нічний інцидент із собакою" Марка Геддона, там йдеться про хлопця аутиста, але тут нема прямого діагноза в розповіді, тож можливо я просто помиляюсь і це лише одиночне читацьке враження.
  •  
    Дівчина з крамнички
    Мабуть, вперше маю таку ситуацію коли не знаю з чого почати відгук. Книжка досить неоднозначна і трішки незрозуміла, але таки мені сподобалась.
    Загадкова жінка на ім'я Кейко в тридцять шість років працює в комбіні від вісімнадцяти і її це цілком влаштовує. Вона немає ні чоловіка, ні чогось іншого крім своєї крамниці. Думаю всі би очікували, як вона знайде своє кохання та все зміниться, але ні, Кейко зустрічає дивакуватого Сірагу, якому тридцять п'ять він з масою боргів та весь час порівнює людство з кам'яною добою. Що хотів донести автор, у чому сенс ? Я так до кінця і не зрозуміла. Наче б то і ясний посил про те, що кожен має своє призначення в світі і так далі, але все одно досить брєдово вийшло. Книжку лишила хоча б через прекрасну обкладинку від віват, вона справді як витвір мистецтва. А ці 140 сторінок книги, були просто не поганим, але й не добрим витрачанням часу. Важко зрозуміти за що ця популярність дана книзі, але нехай. Раджу її читати якщо не бажаєте перегрузити себе зайвою інформацією і вам просто треба маленька книга в дорогу чи просто щоб розвіятись
  •  
    Кому потрібна "нормальність", якщо вона досі визначається тільки твоїм суспільним життям?
    Ніде правди діти: хто часом і вирізняється просто винятковою безцеремонністю, так це наші найближчі родичі. Звісно, самі вони здебільшого нічого про це й не підозрюють. А найбільше, що донині можна отримати у відповідь на сердиту відмову "Яке твоє діло?" після питання "Чому ти не одружуєшся?" - округлені в страшенному подиві очі та ще одне питання: "А що я такого сказав/ла, це ж нормально в твоєму віці!". І головній героїні цієї книжки довелося спізнати це на собі у більш, ніж різкій формі.
    Світ, у який пропонує зазирнути Саяка Мурата, для деяких читачів звичний настільки, що вже встиг набриднути, а для деяких - можливість зазирнути за завісу, здавалося б, цілком непримітного місця - магазину товарів першої необхідності. Але те, як при цьому письменниця розписує кожну дію персоналу, змушує замислитися: скільки ж таких хитрощів та тонкощів існує по всіх магазинчиках усього величезного світу?
    Історія зовсім коротенька: авторка навіть не ділила її на розділи, проте навдивовижу точно демонструє, наскільки сучасне суспільство все ще залежить від стереотипів, зароджених ще п'ять століть тому. Щоправда, якоїсь миті я задавала собі питання - як Кейко могла в принципі дозволити Сіразі настільки зневажливо з нею говорити?...
    Тут, мабуть, все ж проступає вкорінена у японське суспільство модель близьких відносин: чоловік у родині головний, він же й годувальник. Проте наразі ми бачимо повну протилежність, а тому добре, що, обираючи врешті решт можливість бути собою і займатися тим, чим подобається займатися в житті, жінка без особливого жалкування відкидає геть такий баласт.
    Також особисто мені дуже сподобалася обкладинка книги - ніжний, персиковий колір гарно поєднаний з кількома деталями власне декору, та й шрифти не мозолять очі попри те, що використано їх три види. Ось вона, японська неповторна простота у всій своїй чарівності.
  •  
    Быть на своём месте
    Как один глоток — на несколько часов можно очутиться в шкуре странной японки.

    На первый взгляд её жизнь может показаться обычной. Минимаркет, женщина немного за тридцать. Воображение сразу рисует усталый образ, не так ли? Но Кейко — главная героиня книги — счастлива, потому что она находится на своё месте, и нет места более для неё, чем это. Уже не обычно, а?

    Книга про смелость и про настоящую свободу — свободу быть собой, несмотря на ожидания близких и диктовку социальной программы.
    Вырасти, окончи университет, пойди работать в офис. — Где в этом ты? Твои желания, твои мысли, твоё место? Где в этом Кейко?

    Первой мыслью может быть: это неправильно. Но чем, в сущности, работа в комбини отличается от работы в офисе? Зарплатой? Социальным статусом?

    А зачем тебе это?

    И тогда ты, переворачивая страницы книги, отвечая на вопрос за вопросом, приходишь к главному: о чём для тебя твоя жизнь?

    Меня очень тронула и вдохновила эта книга, история Кейко. Она может казаться странной, грустной, нелепой — но самое главное то, что она глубокая, задающая важные вопросы, сподвигающая тебя искать важные ответы, свои ответы.

    Разве не истинное счастье — чувствовать себя идеальной шестерёнкой сложного механизма под названием «жизнь»?

    Однозначно рекомендую к прочтению.
  •  
    Необычная история
    Эта необычная книга попала ко мне в руки благодаря подруге. Меня привлекла обложка (конечно, что же ещё?) и аннотация.

    Главная героиня необычная девушка, она не такая как все. Образ ее мышления совершенно другой и чтобы не выделяться, она прибегает а разным хитростям, чтобы быть "нормальной" и такой как все в общепринятых нормах. Именно в магазине для нее и есть ее реальная жизнь, а остальное, это просто перерывы.

    Комфортнее всего ей находиться в магазине, где она работает с восемнадцати лет. Сейчас ей тридцать шесть. В магазине ей все понятно, на каждую ситуацию у нее есть инструкция. Даже разговаривает с покупателям по шаблонам, которые выдала компания. Только в обычной жизни нет инструкций, потому она теряется и замыкается. Возможно, эта история отчасти автобиографична. Автор и сама работает в магазине, именно там она черпает идеи и вдохновение.

    Это уже вторая книга японского автора и я заметила, что манера написания очень похожа. Может быть у них популярный этот стиль? Когда книга идёт одним сплошным рассказом без разделения на главы. Складывается ощущение, что ты просто болтаешь с автором и она делится своими переживаниями, наблюдениями и историями из жизни.

    Книга интересная, но на один раз.
  •  
    Жити там і з тим, з ким хочеться?
    Ця книга видалась мені дивною, але цікавою. Проте мене турбує одне питання: як жінка, яка дуже мало заробляє, погодилась переховувати у себе чоловіка, який не працює, який вимагає від неї, щоб та готувала йому і ходила до платних душових, маючи ванну вдома, і як можна терпіти ці постійні приниження з його боку (від абсолютно незнайомої людини)?
    На мою думку, в неї занадто занижена самооцінка, Кейко прислуховується до інших, вважаючи, що вона нічого не знає про цей світ, або ж, дотримуючись тієї думки, що інші знають краще, як прожити життя: 'Мені не принципово, просто дай мені чіткі інструкції.' (116 ст.) Це Кейко прохала свою сестру, оскільки та постійно лізла у її життя.
    Гірку правду з книги й сучасного суспільства можна описати за допомогою однієї цитати: 'Хай скільки ми розводитимемось про сучасне суспільство, про індивідуалізм, але того, хто не вписується в рамки, спершу цькуватимуть, а потім виженуть із поселення.' (81 ст.) І це стосується не тільки того випадку, коли думки однієї людини не збігаються зі з більшістю із суспільства, а навіть і зовнішнього вигляду, і соціального статусу...
    А образ Сірага взагалі обурює, як можна бути таким недалеким, наглим і невдячним; йому дали прихисток, а він ще й критикує і обзиває Кейко Фурукуру: '... при цьому ти не заробляєш грошей, як чоловік. Ба гірше - ти працюєш неповний день, не маючи навіть нормальної роботи. Щиро, для поселення ти просто тягар, покидьок суспільства.'(93 ст.) Тим самим він змушує її відмовитись від своєї улюбленої роботи у комбіні (маленькій крамниці) заради якоїсь більш оплачуваної, а сам навіть не хотів шукати собі роботу.
    Всі хочуть нав'язувати свої ідеї Кейко і керувати нею, ображаючи її словесно, називаючи 'ненормальною': 'Ти колись станеш нормальною, Кейко?, - Сестра дивилася долі, навіть не завдавши собі клопоту глянути мені у вічі. - Я просто не можу більше. Ну як нам тебе полагодити? Скільки ще мені це терпіти?'(115 ст.)
    Але в кінці книги ми вже бачимо головну героїню, яка зрозуміла: що підходить комусь або ж цікавить когось, не обов'язково підходить їй і не повинно її цікавити.
  •  
    Завидовать или сочувствовать?
    Главную героиню зовут Кейко. Она японка, ей тридцать лет. И всю свою взрослую жизнь она работает в комбини — это название для японских круглосуточных минимаркетов. И вся её жизнь крутится вокруг этой работы и этого комбини. От работы зависит её внешний вид, её распорядок дня, как часто она ходит в душ и какую ест еду. У Кейко всего одна близкая подруга. У Кейко никогда не было мужчины.

    Пятнадцать лет, изо дня в день, одно и то же.

    Для женщины её возраста прилично работать на государственной службе — а она торчит в крошечном магазинчике, продающем онигири в пластиковой упаковке. Работа в комбини — для студентов и пожилых домохозяек.

    Коллегам Кейко говорит, что застряла здесь из-за болезни родителей. Подругам признаётся, что у неё слишком слабое здоровье для чего-то другого.

    Это всё ложь. Правда в том, что с детства Кейко была ни на кого не похожей, странной девочкой-отщепенкой без своего места. И своё место она нашла именно в крошечном комбини, в котором знает всё до мельчайших деталей. Как лучше выставлять продукты, как лучше жарить корн-доги, как лучше приветствовать посетителей.

    Что же делать читателю? Жалеть Кейко из-за её грустного существования серой массы, невыдающегося винтика в системе? Или радоваться и восхищаться, ведь это история про человека, который нашёл своё место в этом мире, место, на котором он чувствует себя счастливым и нужным?

    Я считаю, что эта книга подкидывает отличные дрова в камин саморефлексии. Однозначно рекомендую к прочтению.
  •  
    Чудова книга
    "Дівчина з крамнички"
    Автор : Саяка Мурата
    Видавництво VIVAТ
    Головна героїня, тридцяти шести річна Кєйко, він імені якої читається історія, з дитинства не така як всі. Усвідомив це на прикладі деяких ситуацій, в яких її бадькам приходилось виправдовуватись та вибачатись за її дії. Зі складним характером та ситуаціями в які вона попадала, Кєйко вирішила бути "нормальною людиною". Вона влаштовується працювати в магазин комбіні, де все передбачливо, а кожний крок та дія персонала регламентована чіткою інструкцією. Вона успішно працює в цьому середовищі 18 років, і тут всім стає цікаво де стосунки, сім'я, діти? Чому немає нормальної роботи? Кєйко не виглядає нещасною. Її історія не драма, а позитивний монолог з читачем, про способи пошуку себе, свого я. Вважати її рішення нормальним чи ні - значить признати норми суспільства, відчути потрібність, співвідносити дії та мотивації людини з соціальним статусом і запитами, тобто напряму вмішуватись в чуже життя і робити те, чого робити не варто, чого і вчить ця історія.
    Коротко, але сильно, і є над чим подумати.
    Раджу для читання абсолютно всім!
  •  
    Дівчина з крамнички щаслива і не хоче нічого змінювати
    Цікава історія, але, на мою думку, авторка детально її не прописала. Це більше схоже на оповідання, ніж на повну повість. Хотілось би більше дізнатися про саму головну героїню, про минуле її - дізнатися не з розповідей Кейко саму про себе, а щоб письменниця використала для цього якісь цікаві літературні прийоми.
    Розповідь йде розмірено, кульмінації як такої немає. Немає помилок, які б зробила головна героїня на шляху свого розвитку, та й самого розвитку немає. Хоча, можливо, у тому й суть?
    Що Кейко ось така, і змінюватися вона не буде.
    Але дуже вже однобічно усе показано, спрощено. Життя, характери, погляди, набагато різноманітніші, багатоаспектніші, ніж подано у цій книзі.
    Так, я розумію, що у Кейко є якісь емоційні порушення. Адже не відчувати емпатії - це не норма, так?
    Але що хотіла сказати авторка, чи варто було Кейко якось спробувати змінити своє життя, а рідним допомогти їй, чи ні - я точно й не зрозуміла.
    Кейко по-своєму щаслива, адже вона точно знає своє призначення.
    Але, знову ж таки, хіба усе життя складається лише з нього?
    Чомусь я вірю у Кейко, вірю, що у неї є таланти, які вона ще покаже світу. Ось так.
  •  
    Ікіґаї та дівчина з крамнички
    ІКІҐАЇ ТА ДІВЧИНКА З КРАМНИЦКИ.

    Є такі в Японії маленькі «крамнички за рогом» - комбіні, де продається найнеобхідніше. Вони, частіше за все, знаходяться в «спальних районах». З ранку в них скуповуються неквапливі літні пані, а під вечір втомлені від роботи офісні працівники.

    Кейко прийшла працювати в комбіні у 18-ть років. Зараз їй вже за 30-ть. Але вона досі працівниця комбіні. Чому? Це величезне питання яке вона потай чи явно читає в очах рідних, друзів та, навіть, колег по роботі. Чому вона не хоче змін на краще? Чому не шукає роботу в офісі? Чому не одружена? Чому не думає про дітей?

    Всі ці питання джизчать навколо неї не даючи спокою.

    І раптом, коли у Кейко з’являється хлопець.... ці джизчання лише набирають обертів. Адже, нарешті, вона стала така як всі: хлопець, особисте життя, плани на майбутнє, «а раптом діти», на що ви будете жити, міняй роботу, а що як він альфонс, будь обачною з чоловіками...

    Виявляється люди переймаються чужим життям, щоб відволіктися від свого, яке вони побудували за суспільними нормами - робота, дім, сім’я. А чи справжні такі життя?!

    Кейко розуміє, що для неї найважливішим є те ким вона є - працівниця комбіні, а не те ким її хочуть бачити, та повертається до Свого життя, а балачки залишає позаду себе.

    Такий вибір в Японії називають Ікіґаї - коли ти віднаходиш свій глибинний пріоритет та на його основі формуєш своє життя (навіть буденне)

    І Дівчинка з крамнички показала наскільки важливим є такий вибір

    Читайте книжки з задоволенням!!!
    Далі буде....
  •  
    "Дівчина з крамнички" Саяка Мурата
    Трішки незрозумілий і дивний роман, стиль написання дуже нагадав Емми Доног'ю "Кімната". Книга коротенька, 140 сторінок.

    Люди завжди судять інших людей, завжди чоловік повинен знаходити роботу, пізніше заробляти багато грошей, одружуватись і заводити дітей. Жінка повинна лише виходити заміж і народжувати дітей. А якщо ні, якщо ти не хочеш бути як усі, значить ти дивний.

    Так Кейко звикла що повинна підлаштовуватися під інших, настільки що втратила своє Я. В 18 років вона знайшла підробіток касиром який повністю її влаштовував, вона жила життям магазину, і нікого їй не потрібно було, та все ж люди вважали це неправильним.

    Сірага - ще один випадок на якого повпливало суспільство, цьому чоловіку настільки набридло терпіти повчання, що він просто утік. Він використав незнання Кейко в відносинах між чоловіком і жінкою, і просто жив за її гроші у неї в квартирі. Часто називав її старою і непривабливою, і що без нього вона нічого не варта, від чого мені стало гидко.

    Радити чи ні, не знаю навіть, якщо комусь цікава психіка людини, та по якій причині появляються певні відхилення, то можете спробувати.
  •  
    Не відповідаючи суспільним критеріям
    «Дівчина з крамнички» – невелика за об’ємом книжечка, яка читається за декілька годин. Незважаючи на розмір, вона не така вже й проста, як може здатися на перших погляд. Твір піднімає важливе питання – існування людини у сучасному суспільстві.
    Книга розповідає про вісімнадцятирічну дівчину Кейко, яка працює в супермаркеті. Її спосіб життя розмірений і спокійний, але водночас Кейко часто доводиться протистояти судженням людей навколо: їй потрібно завести чоловіка та дітей, побудувати кар’єру, розвиватися та знайти якесь хобі. Але для неї щастя зовсім не у тому, щоб відповідати стандартам суспільства. Кейко задоволена своєю роботою, хоча зарплата не така вже й висока; дівчині нормально жити в маленькій квартирці та не мати особистого життя. Так, на фоні своїх одноліток героїня не успішна, проста, бідна. Зате щаслива і знайшла свій куточок у соціумі, де відчуває себе комфортно.
    Рекомендую книгу тим, хто хоч раз відчував, що не відповідає очікуванням людей навколо себе, не відповідає «критеріям нормальності».
  •  
    Кожен день
    Це тонкий, тривожний роман. Він показує повсякденне життя Кейко Фурукави, незаміжньої жінки середнього віку в одному з найпопулярніших районів Японії. Вона працювала звичайним співробітником магазину протягом вісімнадцяти років, з тих пір як закінчила середню школу.
    У романі немає детально продуманого сюжету, а драма і напруга є наслідком спостереження оповідача за своїм життям і за іншими в якості співробітниці магазина. Сардонічний гумор роману і похмуре зображення постійного тиску на жінок, щоб вони вийшли заміж і завели дітей, тривають.
  •  
    не бути як усі
    Невеличка книга про молоду жінку яка протягом дуже довгого періоду працює в невеликому магазинчику.
    Вона знайшла там спокій та затишок , але завжди знаходиться суспільство яке дозволяє собі критикувати спосіб життя людини. А у Японії дуже важливо , яка думка про тебе склалась у інших людей.
    Героїня Кейко не хоче відрізнятись від усіх , тому вплутується у дивну авантюру.
    По суті дана книга про тиск та опір , героїня протистоїть проти закорінілих правил та амбіцій до сімейного життя.
    Тут є щастя , якщо так задуматись. Просто у кожного воно різне. Вияв щастя Кейко у суспільстві вважали "ненормальним ".
    Комусь потрібно мати величезний будинок , хорошу роботу , доброго чоловіка , дітей щоб відчувати себе повноцінною живою людиною. А хтось - Кейко Фурукура , задоволеним своїм життям тільки без всього вищевказаного.
    Головна проблема книги - це вписування в рамки суспільства. А бути собою - хіба це не важливо в сучасному світі ? Як зрозуміти , де проходить грань між низькою соціалізацією та загальноприйнятими нормами ? Важке запитання та автор намагається дати відповідь.
    Саяка Мурата - молодець , що підняла досить важливу тему для роздумів. Не дивно, що вона досить популярна у Японії.
  •  
    Дивна книжка
    Книжечка ну дуже не велика на 141 сторіночку її можна прочитати за вечір, а я її тягла тижнями.
    Перед тим, як купую книжки то звісно завжди читаю опис і мені все сподобалось. Історія про жінку, яка працює в крамничці, їй за тридцять і вона самотня і якось потім вона знаходить свою любов це ж не чудово? Але все звісно не так.

    Все життя нам виставляють рамки - це мати хорошу роботу, вийти заміж, народити дітей одним словом бути як всі. Кейко не така як всі, бо з цього набору має тільки роботу і то не дуже вдалу тому що вона працює в крамничці. Всі її друзі та родичі вважають що її потрібно змінити роботу бо ж не можна бути продавчинею так довго часу але це єдине що в неї так добре виходить. А далі вона знаходить не зовсім любов всього свого життя, а просто дивака, який тягне її на дно разом з собою((( В мене дуже дивні відчуття від прочитання цієї книги. Але є висновок, якщо в тебе щось виходить дуже добре в житті, то це треба робити однозначно і нікого не слухати.
  •  
    Дівчина з крамнички
    Я незрозуміла логіку цієї книги від слова зовсім.
    Точніше я не зрозуміла логіки дій та ходу мислення головної героїні. Для мене вона була простакуватою дівчиною, яка не мала ніякої мотивації своїх дій.
    Мені сподобалася атмосфера комбіні, її відвідувачів та й атмосфера Японії взагалі. Кейко віддана своїй роботі, говорить, що любить її, та, як на мене, їй подобалася ця робота, бо їй з самого початку дали алгоритм дій. Їй не потрібно було приймати серйозних рішень, від неї вимагали тільки добре завчену роботу. Для мене це характеризувало її як безвольну, інфантильну дівчину, яка не хоче дорослішати, хоча їй вже 36. Для мене було дивно, що вона ніби здорова, але працює тільки пів дня та бреше про поганий стан здоров’я тим, хто запитує чому (та й навіть цю брехню не придумала Кейко, а її сестра для неї). Невисока зарплата, малесенька квартира, яка не доведена до ладу і я просто не розумію чому вона не намагалася щось змінити.
    Ще однією слабкою стороною Кейко є стосунки з чоловіками, точніше їх відсутність. Це хвилювало навіть не її, а оточення. От чому вона вирішила завести чоловіка (наче домашню тваринку) – щоб люди не питали. ЇЇ вибір для мене суцільний facepalm. Той чоловік, Сірага — це суцільне кліше всіх негативних рис, які тільки можуть бути. Можливо, це іронія автора? Навряд чи. Мене просто бісили його поведінка, характер, та взагалі весь він. Мені було вже просто смішно з того, що коли він працював в комбіні, інші бачили його нутро, але після того, як дізналися про його «стосунки» з Кейко, думки автоматично змінилася і він вже став хорошим.
    Загалом, оцінку книжці я ставлю тільки за атмосферу тієї крамнички. Все інше мене дуже тригерило ну або я не зрозуміла "глибокого" посилу книги.
 
Характеристики Дівчина з крамнички
Автор
Саяка Мурата
Видавництво
Vivat
Мова
Українська
Рік видання
2020
Кількість сторінок
144
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
127х180 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
ISBN
978-966-982-099-0
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Японії
Література за періодами
Сучасна література