Я прочитала цю книгу більше 4 років тому і скажу чесно, тільки тому що мене зацікавила сама обкладинка. Вона виглядала для дванадцятирічної дівчинки якоюсь містичною та загадковою. Але, як виявилось, це просто дитяча книжка. Хоча, ні, так не правильно. Це просто неймовірна історія про робота, що внаслідок аварії опинився на безлюдному острові, зате повним диких звірів.  Роз - жінка-робот, що запрограмована на самовдосконалення, але без краплини емоцій та відчуттів, стикається з різними ситуаціями на острові. Але тим не менш, вона після довгих досліджень та спостережень за природою, зуміла все-ж налагодити з нею контакт та частиною навіть "злитись" з нею. Від запрограмованої залізяки Роз стала добрим другом і рятівником для всіх звірів на острові і навіть всиновила маленького гусенятка! В цій книзі неймовірно поєднана новітня техніка разом з природою і є показує те, що навіть робот, незавприграмований на емоції, може любити та відчувати любов, заводити друзів та бути більш людяним, ніж самі люди. Буду чесна, я дуже плакала вкінці цього невимовно доброго і світлого твору. Ця книга є дуже емоційна та вчить справжньої дружби, любові та доброти не тільки дітей, а й людей будь-якого віку.

Казкова історія про робота, про незалюднений острів та його мешканців із світу флори і фауни. Починати читати цей роман було чомусь нецікаво, але з кожною сторінкою сюжет все більше і більше зацікавлював. Хотілося дізнатися, а що ж там буде далі. Історія виявилася дуже доброю, хоча зустрічаються непоодинокі сцени нещасних випадків, трагічних сцен смерті. Але в природі все взаємозалежне і автор цікаво розповідає про це. Опиняючись в гущині життя дикої природи, робот Роз, яку створили люди, без тих же людей набуває рис людяності, що проявляється в її поведінці та вчинках. Із "блискучого чудовиська" робот перетворюється на друга та рятівника для тварин, птахів, риб. Спостерігаючи за життям у дикій природі, часом жорстоким і нещадним, робот вчиться діяти і мислити відповідно до законів виживання, і знаходить спільну мову із всіма живими істотами острова. Лаконічні та своєрідні авторські ілюстрації дуже подібні до стилю оповіді. З одного боку, часом, тексти виглядають як скупі описи короткими реченнями. А з іншого, то саме так і мусить "говорити-мислити" робот, який і є головним героєм роману. Цікава книга. Читала із задоволенням, багато пізнавальної інформації для дітей. Приємного читання.

Питер Браун – автор и иллюстратор книги, смог создать действительно очаровательных персонажей и историю, которая сможет покорить сердце не только ребенка, но и родителя. Это не просто сказка, а глубокая история о любви, дружбе и преданности. Роз – единственный выживший робот после кораблекрушения. Она не имеет ни малейшего представления, для чего была создана и как попала на безлюдный остров, но ей предстоит учиться выживать среди местных живых обитателей – птиц и зверей. Причем делать это не самой, а ухаживая за гусенком-сиротой. В этой истории есть всё – и увлекательные приключения, и говорящие животные, и противостояние, и дружба, и даже смерть. Да, стоит отметить, что в книге этой теме отводится отдельное место, хотя и преподносится она без надрыва или желания исключительно выдавить слезу, скорее как логическая часть жизненного цикла. Но если вы не готовы поднимать с ребенком тему смерти или в принципе никогда об этом не разговаривали – с книгой лучше всё-таки повременить. Персонажей здесь довольно много, у каждого есть имя, но всё-таки иногда можно запутаться. Помимо Роз и её сыночка здесь не последнюю роль играют семья бобров, гуси, олени, медведи, лиса и другие обитатели. Но "лишней массовки" здесь точно нет, а поведение животных вполне соответствует реальному, что довольно интересно, учитывая жанр. Книгу мы выбирали с сыном совместно – мне хотелось попробовать привить ему интерес к украиноязычным книгам в том числе, а тематика роботов и животных его заинтересовала ещё с ознакомительного фрагмента. Но в процессе чтения оказалось, что это немного сложнее, чем мне представлялось. Несмотря на то, что написано язык повествования хорош и живой, некоторые обороты речи и слова стали проблемой даже для меня. Как "знакомство с языком" выбор не самый удачный, но если ребенок свободно владеет украинским, серьезных проблем возникнуть не должно. Но больше всего ребенка впечатлили иллюстрации, что меня удивило. Обычно отдавая предпочтение ярким, красочным и большим картинкам в книгах, сын заинтересованно рассматривал рисунки, анализировал их и внимательно следил за ходом истории. Из недостатков, помимо проблем для не говорящих на украинском людей, могу выделить только относительный реализм (что может забавно звучать в разрезе жанра). Здесь спокойно упоминаются те же фекалии, которыми удобряют сад, смерть и ранения как роботов, так и животных, хотя сама атмосфера довольно расслаблена и накал появляется буквально в самом конце. Нам с ребенком читать такого рода истории вполне нормально: находились темы для обсуждений, новая информация и масса вопросов, но стоит учитывать, что ему 6 и для нас привычно обсуждение даже непростых тем (по крайней мере по меркам некоторых родителей). Если же вы стараетесь максимально оберегать детей от реальности – эта книга может стать неким камнем преткновения, но при внутренней готовности к вопросам и открытому диалогу – очень рекомендую к прочтению.